Щодо ДТП. Міністр внутрішніх справ доповів, що Президентом України поставлена задача щодо протидії порушенню ПДР. Зокрема, МВС підтримує підвищення штрафів за порушення ПДР, відповідний законопроект внесено в парламент. Щодо штрафних балів — їх, за словами міністра, треба впроваджувати. Після досягнення верхньої межі штрафних балів — забиратимуть права. Також буде закупленого і встановлено додаткова кількість камер на дорогах та залучено більше поліцейських авто для відслідковування швидкості руху.

На нашому наступному засіданні Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики 26 серпня будемо розглядати законопроєкти, які стосуються митниці, оподаткування онлайн-торгівлі, тютюнового ринку та азартних ігор.
✓ Урядовий законопроєкт №15460 (плюс альтернативні №15460-1 і №15460-2) – зміни до Митного кодексу та пов'язаний з ним №15112-д, який вносить зміни до Податкового кодексу. Разом це - пакет про нові правила для міжнародних посилок та онлайн-торгівлі. Йдеться про скасування існуючої нині пільги посилок зза кордону вартістю до €150. У разі ухвалення нового закону, для приватних безоплатних подарунків залишиться неоподатковуваний поріг €45. А от для інтернет-покупок зза кордону податки доведеться платити незалежно від вартості.
Доля №15112-д була непростою. Комітет повернеться до цього законопроєкту та перегляне рішення, ухвалене 6 травня. Буде продовження дискусії про те, як мають оподатковуватися товари, які українці купують через електронні платформи.
Також розглянемо:
✓ №15372 та №15372-1 - посилення контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини. Альтернативний законопроєкт також містить зміни щодо застосування ризик-орієнтованого підходу у фінансовому моніторингу.
✓ №15432, №15432-1 та доопрацьований проєкт - зміни в роботі уповноваженого органу у сфері азартних ігор та лотерей.

Глинозем з Ірландії міг потрапляти у російський ВПК. Попри це, ЄС досі не заборонив його постачання. Ще одна ілюстрація того, чому санкції не завжди дієві.
Найбільший в Європі завод з виробництва глинозему Aughinish Alumina в Ірландії належить російському Rusal. За даними журналістів OCCRP, російські заводи, які отримували ірландський глинозем, продавали алюміній московській Aluminum Sales Company. З початку повномасштабної війни до квітня 2025 року ця компанія закупила у них продукції більш ніж на $640 млн.
Серед її клієнтів були 143 російські компанії, що виконували державні оборонні замовлення. Щонайменше 63 з них перебувають під санкціями ЄС, а 53 безпосередньо виробляють зброю. Серед них КамАЗ, Казанський вертолітний завод і Курганмашзавод.
При цьому простежити конкретну партію ірландського глинозему до конкретної одиниці російської зброї неможливо: під час виробництва алюмінію сировина з різних джерел змішується. Саме на цьому значною мірою будується захист Rusal.
Після розголосу уряд Ірландії провів власне розслідування і заявив, що достатніх доказів використання глинозему Aughinish у військових цілях не знайшов. Хоча сам же й визнав, що не має доступу до російських даних, які б дозволили це встановити.
У липні Європарламент закликав повністю заборонити експорт глинозему до Росії. Але Рада ЄС до нового санкційного пакета таку заборону не включила. Тепер питання перебуває на рівні Єврокомісії. Як виявилось, Rusal пустив коріння ще й у Швеції. Податкові органи встановили, що завод Kubal, який також належить Rusal та імпортує глинозем з Aughinish, контролюється підсанкційним Олегом Дерипаскою. Після цього активи Rusal у Швеції були заморожені.

Розуміємо високий рівень уваги до ситуації навколо Сенс банку. НБУ працює виключно в межах закону, уважно стежить за її перебігом та документує встановлені факти в межах наглядових процедур.

➡️ Водночас маємо нагадати, що, крім таємниці досудового розслідування, закон захищає банківською таємницею інформацію зібрану НБУ під час здійснення наглядових дій, а також визначає порядок її розкриття.

ℹ️ Щодо вимоги про негайне відсторонення та звільнення керівника Департаменту фінансового та валютного моніторингу Сенс Банку Людмили Снігур. Питання, яке порушив @yzheleznyak

📍НБУ не має повноважень самостійно звільняти жодного працівника банку.

Регулятор може вимагати звільнення або відсторонення окремих визначених законом категорій посадових осіб і лише за передбачених законом підстав.

Зокрема, вимога про звільнення може бути сформована щодо:

1️⃣ керівників банку – за результатами встановлення їх невідповідності кваліфікаційним вимогам або виявлення порушень, які дають підстави для застосування відповідного заходу впливу;

2️⃣ інших визначених законом посадових осіб – відсторонення як захід впливу, що застосовується за результатами наглядових дій та за наявності встановлених фактів порушень.

Такі рішення не можуть ухвалюватися «негайно» лише на підставі публічних повідомлень чи припущень. Вони мають прийматися за результатами належної наглядової процедури та ґрунтуватися на встановлених фактах.

Що стосується саме НБУ, то для застосування передбаченого статтею 73 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» заходу впливу у вигляді відсторонення відповідної посадової особи мають бути встановлені передбачені законом підстави за результатами відповідних наглядових дій.

Водночас маємо й інструменти оперативного реагування (згідно законодавства та Положення №346).

Зокрема, НБУ може висувати банку вимоги щодо невідкладного усунення недоліків та покращення корпоративного управління, систем управління ризиками та систем внутрішнього контролю.

☝️Саме в межах цих повноважень сьогодні НБУ направив банку офіційний лист з відповідною вимогою щодо відсторонення Людмили Снігур.

Наразі Національний банк продовжує роботу в межах уже відкритого провадження щодо втручання в операційні системи банку.

За результатами встановлення всіх обставин та фактів НБУ регуватиме відповідно до закону.

Про подальші кроки інформуватимемо у встановлених законодавством формі та порядку, зокрема Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради.

ℹ️ Ми відповіли на низку запитань Голови Тимчасової слідчої комісії ВРУ Ярослава Железняка щодо дій НБУ за цим посиланням.

Те, що ми почули на плівках про фактичне відключення системи фінансового моніторингу заради проведення платежів, — вражає.
Але особисто мене зачепив інший момент: прямі погрози звільненням працівнику фінмону банку за відмову виконувати злочинні накази.
Важливо розуміти: працівник, відповідальний за фінансовий моніторинг, не просто натискає кнопку «провести» чи «зупинити» платіж. За його рішенням стоїть персональна відповідальність, у тому числі кримінальна.
Пропустив підозрілу операцію, не зупинив її, не повідомив компетентні органи — наслідком може бути не лише штраф для фінансової установи з боку регулятора. Це може бути кримінальне провадження, де питання виникатимуть не тільки до того, хто намагався відмити кошти, а й до тих, хто всередині системи дозволив це зробити.
І ось тут варто згадати законопроєкт №14327-д та супровідні законопроєкти, необхідні для приєднання України до SEPA.
SEPA — це не лише дешевші та швидші платежі з Європою. Це ще й архітектура безпеки цих платежів.
Зокрема — захист людей, які всередині фінансової системи відмовляються бути співучасниками незаконних схем і повідомляють про порушення.
Передбачені проектами законів SEPA гарантії для викривачів у сфері фінмоніторингу означають, що людину не можна просто звільнити за те, що вона відмовилася виконувати незаконний наказ або повідомила про порушення. Вона має отримати правовий захист, допомогу та гарантії від переслідування, погроз і тиску.
Працівник фінмону не повинен опинятися перед вибором: виконати злочинний наказ — або втратити роботу.
Якби цей пакет законопроєктів був ухвалений вчасно, механізми захисту таких людей уже були б значно сильнішими.
І тому для мене досі залишається відкритим питання: чому найбільші «борці з корупцією» і найгучніші крикуни в парламенті так активно виступають проти законопроєкту, який якраз має посилити здатність держави протидіяти відмиванню коштів усередині фінансової системи та захистити тих, хто відмовляється ставати частиною злочинних схем?
Після почутого на плівках це питання звучить ще гостріше.

Найбільше податків бюджет втрачає не через ФОПів, а через зарплати в конвертах і сірий імпорт.
Це показує нове дослідження CASE Україна, Інституту соціально-економічної трансформації та Економічної експертної платформи.
За даними дослідників, найбільші втрати бюджету від тіньових схем в Україні пов'язані не зі спрощеною системою, а з іншими схемами ухилення від сплати податків.
За їхніми оцінками, щорічні втрати бюджету становлять:
• 237-262 млрд грн через неоформлених працівників та виплату частини зарплати в конвертах
• 110-125 млрд грн через сірий імпорт і контрабанду
• 37-41 млрд грн через контрафакт і нелегальну торгівлю підакцизними товарами
• 26-28 млрд грн через обготівлення коштів за допомогою ФОП
• 17-18 млрд грн через використання ФОП замість найманих працівників
• 15-26 млрд грн через дроблення бізнесу на ФОП та заниження виручки
• 15-17 млрд грн через схеми з оподаткуванням землі та нерухомості
• 13-15 млрд грн через формування схемного податкового кредиту, так звані «скрутки»
• 12-14 млрд грн через офшорні схеми
Тобто зловживання спрощеною системою справді коштують бюджету десятки мільярдів гривень. Проте найбільші втрати не тут.
При цьому автори також наводять дані про обороти самих схем. З порівняння можна зробити висновок, що всі схеми завдають шкоду для бюджету, але масштаб цієї шкоди дуже відрізняється.
Наприклад, оборот схем із дробленням бізнесу на ФОП та заниженням виручки оцінюється у 260-340 млрд грн, але втрати бюджету від них - у 15-26 млрд грн. Для порівняння, 410-452 млрд грн неоформлених виплат працівникам мають значно вищу ціну для бюджету - 237-262 млрд грн недоотриманих податків.

Швейцарія визначила, які компанії несуть найбільші ризики відмивання коштів.
Швейцарія оновила національну оцінку ризиків, пов'язаних із юридичними особами та трастами. Один із головних висновків: ризик залежить не стільки від юридичної форми компанії, скільки від того, чи веде вона реальну господарську діяльність.
Найбільш ризиковими вважаються доміциліарні компанії - структури без реальної господарської діяльності, створені переважно для володіння та управління активами, особливо якщо вони входять до складних транскордонних структур.
Іноземні юридичні особи також виявилися помітно ризиковішими за швейцарські: їхній індекс ризику становить 2,5 бала з 5 проти 1,6. Підкуп посадових осіб згадувався у 26,1% повідомлень щодо іноземних структур проти 5,8% щодо швейцарських, тяжкі податкові злочини - у 11,3% проти 3,5%.
Проблемною зоною залишаються й трасти: у 40,3% повідомлень щодо них фінансова розвідка взагалі не змогла визначити предикатний злочин, що саме по собі розглядається як ознака непрозорості.
Швейцарія вже запроваджує реєстр бенефіціарних власників і поширює вимоги у сфері протидії відмиванню коштів на частину послуг юристів, нотаріусів та фідуціаріїв. Але прогалини залишаються. Наприклад, надання адреси для реєстрації компанії без її реальної присутності досі не охоплюється цими вимогами.

США готують санкції проти великої фінансової установи в межах масштабної операції з фінансової ізоляції Ірану

Міністерство фінансів США до кінця цього тижня планує оголосити санкції проти великої фінансової установи, пов’язаної з операціями на користь Ірану. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент. Назву установи поки не розкривають.

Рішення стане частиною нової масштабної кампанії Operation Economic Outcast, яку США запустили для фінансової та економічної ізоляції Ірану та перекриття каналів, через які Тегеран отримує доходи й обходить міжнародні санкції.

У межах першого етапу операції США вже запровадили санкції проти майже 60 компаній, фізичних осіб і суден. Йдеться про мережі брокерів, компаній та суден «тіньового флоту», що працюють в ОАЕ, Гонконзі, Китаї, Сінгапурі, Швейцарії та Європі.

За даними американського Мінфіну, ці структури допомагали транспортувати іранську нафту та спрямовувати отримані доходи Корпусу вартових ісламської революції та іншим структурам іранського режиму. Частина мереж також пов’язана із закупівлями для ядерної та ракетної програм, кіберопераціями й обходом санкцій.

Особливий акцент США роблять на фінансових посередниках. Бессент попередив: будь-яка структура, яка сприяє відмиванню коштів на користь Ірану, ризикує бути відрізаною від доларової фінансової системи США.

Одночасно Вашингтон суттєво розширює можливості застосування вторинних санкцій. Нові обмеження охоплюють, зокрема, цифрові активи, золото, авіацію, технології та судноплавство. Це створює ризики вже не лише для іранських структур, а й для іноземних компаній та фінансових установ, які продовжують проводити або обслуговувати відповідні операції.

Фактично США переходять від санкцій проти окремих іранських компаній до тиску на міжнародну фінансову інфраструктуру, яка дозволяє Ірану залишатися підключеним до світової економіки.

Для банків та інших фінансових установ це означає суттєве зростання санкційних та AML-ризиків: навіть опосередковане обслуговування іранських операцій через посередників, торговельні компанії, криптоактиви чи інші фінансові канали може створити ризик потрапляння під вторинні санкції США.

Наступним показовим кроком має стати оголошення санкцій проти великої фінансової установи вже до кінця цього тижня. Якої саме — у Вашингтоні поки не повідомляють.

Європол попереджає про нову тенденцію: організовані злочинні угруповання дедалі частіше розглядають пограбування музеїв як «низькоризиковий і високоприбутковий» вид злочинного бізнесу.

За даними європейського поліцейського агентства, злочинці все активніше полюють на дорогі твори мистецтва та культурні артефакти. Причому до цього ринку можуть переходити кримінальні мережі, які вже займаються іншими видами організованої злочинності.

Одна з нових схем — вербування безпосередніх виконавців через соціальні мережі. Організатори знаходять злочинців нижчого рівня та залучають їх для здійснення окремих крадіжок або пограбувань. Це дозволяє керівникам кримінальних мереж залишатися на відстані від самого злочину та ускладнює встановлення всього ланцюга його організаторів.

Європол також фіксує зростання застосування насильства під час викрадення культурних цінностей. Це свідчить про поступову трансформацію музейних крадіжок із діяльності окремих спеціалізованих злодіїв у напрямок повноцінного бізнесу організованої злочинності.

Привабливість цього ринку для кримінальних структур пояснюється високою вартістю окремих предметів мистецтва та можливістю їх подальшого перепродажу через міжнародні канали.

Водночас незаконний обіг культурних цінностей створює і ризики відмивання коштів. Предмети мистецтва можуть коштувати мільйони євро, їхню об’єктивну ринкову вартість не завжди легко визначити, а операції можуть здійснюватися через кілька юрисдикцій та посередників.

БЕБ викрило на Київщині масштабний конвертаційний центр, який обслуговував тіньові операції з агропродукцією.
За даними слідства, у схемі використовували понад 60 підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності. Аграрну продукцію купували у виробників за готівку без відображення в обліку, а для її подальшого продажу в Україні та за кордон оформлювали документи з неправдивими даними про походження, вартість та характеристики товару.
Таким чином агропродукції створювали фіктивну історію походження, а гроші від продажу виводили в тіньовий обіг. Частину коштів переводили у готівку та віртуальні активи.
За версією БЕБ, послугами конвертаційного центру користувалися підприємства реального сектору для приховування доходів та ухилення від сплати податків. Зараз слідство встановлює повне коло компаній та осіб, причетних до схеми.

Нацбанк вдруге за рік погіршив прогноз інфляції та пояснив, чому зростають ціни.
На кінець 2026 року інфляція, як очікують у НБУ, зросте до 10%. Ще на початку року регулятор очікував 7,5%, а в травні переглянув прогноз до 9,4%. Тепер його підвищили вдруге.
Серед головних причин зростання цін Нацбанк називає наслідки війни, дефіцит електроенергії та нестачу працівників.
Через перебої з енергопостачанням бізнес витрачає більше на резервні джерела живлення, а вищі витрати закладаються у вартість товарів і послуг. Додатковий тиск створює подорожчання пального через війну на Близькому Сході.
Ще один чинник - швидке зростання зарплат. Через дефіцит працівників роботодавці змушені конкурувати за людей і більше їм платити. Для українців це означає вищі доходи та більшу купівельну спроможність, але для бізнесу - додаткові витрати, які також впливають на ціни.
НБУ очікує, що в другому півріччі інфляція пришвидшиться. На кінець 2026 року вона становитиме близько 10%, у 2027 році сповільниться до 6,9%, а у 2028 році має повернутися до цілі НБУ у 5%.

Ті зміни про розширення кола РЕРів в 15111-д про оподаткування цифрових платформ Президент не підписує.
Бо проти розширення кола РЕРів до працівників фінмону виступають в Єврокомісії. Підпише, коли в закон про протидію легалізації коштів будуть підготовлені правки, які нівелюють розширення кола РЕРів.
Це уточнив під час Комітету міністр фінансів Марченко.

Макрофінансова допомога ЄС на 4 млрд євро напряму залежить від ухвалення законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок – Мінфін.
Верховна Рада має до жовтня ухвалити законопроєкт, який запроваджує оподаткування товарів у міжнародних посилках з першого євро. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
За його словами, виконання цього зобов'язання пов'язане з отриманням Україною 4 млрд євро макрофінансової допомоги. У разі затримки з ухваленням закону можуть виникнути проблеми з отриманням цих коштів.
Марченко також наголосив, що нинішня пільга для міжнародних посилок створює нерівні умови для українського бізнесу: внутрішній виробник сплачує приблизно на 20% більше податків порівняно з іноземним продавцем, який постачає товари через міжнародні відправлення.
Мінфін аргументує зміни також наближенням до європейських правил, де оподаткування імпортних товарів застосовується незалежно від їхньої вартості.
За словами Марченка, поштові оператори, які раніше виступали проти змін, переглянули свою позицію і тепер підтримують законопроєкт.
Крім виконання міжнародних зобов'язань, у Мінфіні розраховують і на додаткові надходження до бюджету від оподаткування міжнародних посилок.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроєкт №15460 з урахуванням техніко-юридичних правок.
Це митна частина пакета законодавчих змін щодо оподаткування міжнародних посилок.
Законопроєкт передбачає скасування нинішнього неоподатковуваного ліміту у 150 євро для товарів, які надходять в Україну в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, та встановлює нові правила їх митного оформлення.
Для некомерційних посилок, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій, пропонується залишити неоподатковуваний ліміт у 45 євро. Податкову частину цього пакета Комітет розгляне наступним питанням.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу та в цілому законопроєкт №15112-д з урахуванням техніко-юридичних правок.

Це податкова частина пакета законодавчих змін щодо оподаткування міжнародних посилок та електронної торгівлі.

Законопроєкт передбачає скасування нинішньої пільги з ПДВ для товарів вартістю до 150 євро, які українці замовляють з-за кордону. ПДВ за ставкою 20% пропонується сплачувати з повної вартості товару, починаючи з першого євро.

Для товарів, придбаних через електронні платформи, передбачений механізм, за якого ПДВ включатиметься у вартість покупки, а його нарахування та сплата до бюджету покладатимуться на платформу.

Вже без шкідливої норми про обмеження статусу національних публічних діячів, що підлягають пожиттєвому фінансовому моніторингу, до 3 років після дати закінчення повноважень. 💪
Видно, що виховна робота з антиРЕРами була проведена і відмова від підписання Президентом 15111-д довела, що іграшки з фінмоніторингом варто припиняти на взльоті.

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу доопрацьовану редакцію законопроєкту №15432-д про перезавантаження ПлейСіті.
Доопрацьовану редакцію підготував Комітет на базі основного №15432 з урахуванням пропозицій та зауважень до нього.
Що пропонується:
• дозволити проводити конкурси на посади державної служби у ПлейСіті під час воєнного стану;
• запровадити конкурсний відбір керівника ПлейСіті за моделлю, аналогічною відбору директора БЕБ, із залученням міжнародних експертів;
• встановити підвищені вимоги до доброчесності керівника та працівників агентства, включно з перевірками доброчесності та моніторингом способу життя;
• запровадити незалежний зовнішній аудит ефективності роботи ПлейСіті за участю міжнародних експертів.
Мета законопроєкту - провести прозорий конкурс і сформувати нове керівництво ПлейСіті, оновити кадровий склад агентства та пришвидшити завершення ключових реформ у сфері азартних ігор. Зокрема, йдеться про повноцінний запуск Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).

Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт №15269 щодо корпоративного управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Законопроєкт пропонує змінити систему управління ФГВФО та посилити вимоги до його керівних органів.
Йдеться, зокрема, про оновлення принципів формування та роботи адміністративної ради Фонду, розмежування її повноважень із виконавчою дирекцією та посилення незалежності й підзвітності системи управління ФГВФО.

Чому банки масово відмовляють військовим у кредитах?
Щойно у фінансовій установі дізнаються про статус військового, ветерана або члена їхньої родини, шанси отримати кредит різко падають. Одна з головних причин - чинна пільга забороняє нараховувати військовим проценти, штрафи та пеню за кредитами під час служби, тому банки не зацікавлені кредитувати таких клієнтів.
Як впорядкувати кредитні пільги для військових? Як зробити, щоби військовому не доводилося збирати паперові довідки, а банк міг перевірити його статус через "Армія+"? Та як не допустити, щоби "кредитними канікулами" користувалися військові, які пішли у СЗЧ та перебувають у розшуку? Як захистити бойові виплати та кошти на лікування від арешту через виконавчі провадження? І чи поширять кредитні пільги на мобілізованих ФОП, бізнес яких зупинився через службу?
А також про те, що заважає банкам списувати борги загиблих, полонених і зниклих безвісти військових, щоби ці борги та податки з них не лягали важким тягарем на їхні родини. Це питання має нарешті розв’язати законопроєкт №15458, який ми за колегами нещодавно зареєстрували.
Про ці та інші зміни у законодавстві, які ми готуємо для захисту військовослужбовців у відносинах з банками, розповіла в інтерв’ю Цензор.НЕТ.

27 активів Олега Царьова передали в управління Фонду держмайна.
У першому півріччі 2026 року Фонд державного майна отримав в управління 50 санкційних активів. Більше половини з них - 27 - належать колишньому народному депутату Олегу Царьову.
За даними ФДМУ, йдеться про 25 об'єктів нерухомості, один рухомий актив та корпоративні права.
Серед стягнутого у Царьова та його родини майна - 21 земельна ділянка у Дніпропетровській області, нежитлові будівлі та споруди, три торговельно-виставкові комплекси у Дніпрі, корпоративні права та транспортний засіб.
Частиною цих активів Царьов володів не особисто, а через дружину та сина. В лютому Мін'юст звернувся до ВАКС із позовом про їх стягнення в дохід держави. 28 квітня суд задовольнив позов, а 4 червня Апеляційна палата ВАКС залишила рішення без змін, після чого воно набрало законної сили.
Олег Царьов був народним депутатом України IV-VII скликань від Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він перейшов на бік росії. Українські суди засудили його, зокрема, за посягання на територіальну цілісність України та фінансування дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України.
Тепер стягнуте за санкційною процедурою майно передано Фонду держмайна для управління та подальшої реалізації.