Наступний тиждень у Верховній Раді буде майже повністю присвячений голосуванням за законопроекти Комітету з питань фінансів. В порядку денному, зокрема стоїть 14327-д, законопроект про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору. Так званий, фінансовий безвіз для України. Який окрім того, що надасть Україні макрофінансову допомогу Світового банку та за планом UKRAINE FACILITY, так ще й зекономить нашим громадянам та бізнесменам близько 200 млн євро на платежах щороку.
Якщо не ухвалимо в цілому приєднання до SEPA до листопада, вже не зможемо подати заявку на вступ за спрощеним режимом.

Продаж санкційного майна вже приносить кошти. За перше півріччя від його реалізації до фонду ліквідації наслідків збройної агресії перераховано 275,8 млн грн.

Що заважає продавати конфісковані підсанкційні активи?
Фонд державного майна назвав законодавчі проблеми, які гальмують продаж майна, стягнутого в дохід держави у підсанкційних осіб.

Одна з них стосується землі. Чинна редакція Земельного кодексу не дозволяє зареєструвати за державою право власності на земельні ділянки, стягнуті за Законом «Про санкції». Без такої реєстрації ФДМУ не може перейти до їх подальшої реалізації.

Ще одна проблема виникає з активами, які мають митний статус «іноземних товарів». Неврегульованість їхнього митного оформлення та сплати митних платежів ускладнює продаж такого майна і знижує його привабливість для потенційних покупців.

Розв’язати ці проблеми мають два законопроєкти, які вже перебувають у Верховній Раді. №14241 передбачає зміни до низки законодавчих актів щодо управління активами, стягнутими в дохід держави. №14281 стосується митної перепони - він має врегулювати поводження зі стягнутими активами, які мають статус іноземних товарів, сплату митних платежів та відповідні митні процедури.

Кожен десятий новий бізнес у Польщі створюють українці: релокація підприємств посилює відтік капіталу з України

Вимушена релокація українського бізнесу за кордон стає одним із факторів відтоку капіталу та підприємницької активності з України. Особливо помітною ця тенденція є у Польщі, де українці відіграють дедалі більшу роль у створенні нового бізнесу.

У 2023–2024 роках кожен десятий новий бізнес у Польщі був заснований українцями. Лише протягом 2022–2023 років у країні було зареєстровано 48,5 тисячі українських приватних підприємств.

Таким чином, значна частина українців, які через повномасштабну війну були змушені виїхати за кордон, не просто працевлаштовуються в інших країнах, а створюють там власні компанії, сплачують податки та формують додану вартість уже для економік держав ЄС.

У 2024 році темпи реєстрації нових українських підприємств у Польщі почали знижуватися. Однак це не обов’язково свідчить про повернення підприємців в Україну. Однією з причин називається подальша міграція українців із Польщі до інших країн Європейського Союзу.

Попри уповільнення, частка українців серед нових підприємців у Польщі залишається високою. Для України це створює довгостроковий ризик: разом із людьми за кордон переміщуються підприємницький капітал, робочі місця, податкові надходження та бізнес-компетенції.

Тому одним із важливих завдань економічної політики стає не лише повернення громадян після завершення війни, а й створення умов для повернення та реінтеграції українського бізнесу, який за роки повномасштабного вторгнення вже встиг закріпитися на ринках ЄС.

Скільки Україна щороку платить за те, що досі не в SEPA?

У 2024 році з України було здійснено 611,7 тис. валютних переказів за кордон на загальну суму понад 3,06 трлн грн. З них 608 тис. переказів здійснив бізнес і ще 3,7 тис. — фізичні особи.

Спробуймо дуже обережно порахувати ціну цих платежів. Якщо середня вартість міжнародного банківського переказу через SWIFT становить хоча б €25, то 611,7 тис. операцій — це близько €15,3 млн комісій на рік. І це без урахування додаткових витрат банків-кореспондентів, які можуть виникати під час проведення міжнародного платежу.

У SEPA логіка зовсім інша: транскордонний платіж у євро за вартістю має бути співставним із відповідним внутрішнім платежем. Якщо для розрахунку взяти навіть €1 за операцію, то проведення тих самих 611,7 тис. платежів коштувало б близько €612 тис.

Тобто різниця — майже €14,7 млн на рік. Це приблизно 700 млн грн, які потенційно могли б залишатися у громадян та українського бізнесу замість витрат на міжнародні перекази.

І це дуже консервативний розрахунок. Ми врахували лише вихідні платежі з України за один рік і лише базову банківську комісію. Тут немає вхідних переказів з ЄС, можливих комісій банків-кореспондентів та інших витрат, пов’язаних із міжнародними платежами.

А тепер подивімося на масштаб: 3,06 трлн грн пройшло за кордон у вигляді валютних переказів лише за 2024 рік. Навіть якщо економія завдяки дешевшій платіжній інфраструктурі становитиме лише 0,1% від цього обороту, це вже понад 3 млрд грн на рік. Але цей розрахунок я б розглядала саме як ілюстрацію масштабу, а не як прогноз, оскільки комісії залежать насамперед від кількості та типу платежів, а не лише від їхньої загальної суми.

Тому SEPA — це не технічна вимога ЄС і не чергова абревіатура у євроінтеграційному законопроєкті. Це вартість ведення бізнесу в Україні. Поки європейський бізнес переказує євро всередині SEPA швидко і за ціною звичайного внутрішнього платежу, український бізнес продовжує плакати й платити.

Кожен рік поза SEPA — це мільйони євро, які українці могли б не віддавати за банківські перекази.

Раджу прочитати матеріал «Бабеля»⁠.

Колишні власники Sense Bank, серед яких російський олігарх Михайло Фрідман, намагаються стягнути з України понад мільярд доларів за націоналізацію банку. Слухання в міжнародному арбітражі розпочнуться вже 30 листопада. Стратегія позивачів зрозуміла: переконати суд, що націоналізація була штучною та «прицільною», а згодом банк нібито використовували у злочинних схемах. І кожну заяву українських політиків, яка ставить під сумнів законність дій держави та регулятора, їхні юристи одразу перетворюють на аргумент проти України.

Треба усвідомлювати: це вже не внутрішня політична суперечка і не боротьба за вплив на державний банк. Це міжнародний процес, у якому російські олігархи хочуть забрати в України понад мільярд доларів — гроші платників податків, армії та відновлення країни.

Саме зараз відповідально було б підтримати Національний банк, який є ключовим свідком у справі щодо націоналізації Sense Bank. Завдання держави — сформувати сильну й узгоджену правову позицію та захистити законність рішень, ухвалених щодо банку російських власників. Натомість публічні атаки на НБУ, дискредитація його керівництва та розхитування банківської системи лише підкладають додаткові аргументи стороні Фрідмана.

Усі можливі факти корупції мають бути розслідувані, а винні — покарані. Але не можна під виглядом боротьби з корупцією руйнувати інституції та послаблювати позицію України в міжнародному арбітражі. Кожне необережне або свідомо маніпулятивне слово сьогодні може завтра опинитися в матеріалах справи проти нашої держави.

Тож варто чесно відповісти на просте запитання: кому вигідне розхитування Національного банку саме зараз? Точно не Україні. Від цього виграють лише росіяни. А рахунок на понад мільярд доларів у підсумку можуть виставити всім українцям.

🛡 Викривач фінансових порушень має бути захищений

Комісія підтримала законопроєкт №15501, який посилює відповідальність за тиск на працівників, що повідомляють про порушення у сфері фінмоніторингу.

Йдеться про примушування до звільнення, дисциплінарний тиск, незаконне розголошення даних викривача. За незаконне звільнення через повідомлення про порушення пропонується кримінальна відповідальність.

Це також один із кроків України на шляху до SEPA — єдиної зони платежів у євро.

Захист тих, хто повідомляє про порушення, — частина правил, необхідних для інтеграції України до європейського фінансового простору.

Європейський бізнес входить у, мабуть, найбільшу за останні роки перебудову системи фінансового моніторингу. І справа не лише у створенні нового європейського регулятора AMLA. З 2027 року почнуть діяти уніфіковані правила протидії відмиванню коштів у всіх країнах Євросоюзу.

Один із найбільших викликів — перехід від разової перевірки клієнта до фактично постійного контролю. Перевірити клієнта при відкритті рахунку і покласти документи у справу вже буде недостатньо. Компаніям доведеться постійно оновлювати інформацію, відслідковувати зміни у поведінці клієнта, переглядати його ризик-профіль і реагувати на нові фактори ризику.

Другий виклик — єдині правила замість різних національних практик. Для міжнародного бізнесу це, з одного боку, спрощення. Але з іншого — можливостей використовувати різницю між регуляторними режимами окремих країн ставатиме дедалі менше.

Третій серйозний виклик — відповідальність на рівні всієї корпоративної групи. Якщо у великій міжнародній групі є фінансові компанії або інші регульовані структури, питання фінмоніторингу може ставати відповідальністю всієї групи та її керівництва.

Ще один складний блок — дані та GDPR. Ефективний фінансовий моніторинг потребує активного обміну інформацією між компаніями всередині однієї групи. Водночас європейське законодавство про захист персональних даних встановлює жорсткі обмеження. Для бізнесу це означає необхідність одночасно виконувати дві дуже складні регуляторні системи і не порушувати жодну з них.

Регулятору буде недостатньо показати політики, внутрішні інструкції та сотні сторінок процедур. Бізнесу дедалі більше доведеться доводити, що його AML-система реально працює: виявляє ризики, бачить нетипову поведінку, реагує на нові схеми відмивання коштів і здатна пояснити свої рішення регулятору.

Для найбільших фінансових установ ставки ще вищі. AMLA готується до прямого нагляду за найбільш ризиковими та системними фінансовими групами. Для них фінансовий моніторинг фактично переходить на наднаціональний рівень.

Призначено членом наглядової ради СенсБанку від Кабміну — Наталю Дегтярьову. Судячи зі сторінки про пані Дегтярьову в Вікіпедії, є нюанси.

Не СенсБанком єдиним. У Німеччині працівників банку підозрюють у хабарництві через кредит одному з найбільших борделів Європи.

Прокуратура Кельна розпочала розслідування щодо трьох працівників регіонального німецького банку Volksbank Köln Bonn у справі про фінансування борделю Pascha — одного з найбільших у Європі.

Серед фігурантів — член правління банку Юрген Нойтгенс та ще двоє співробітників. Їх перевіряють за підозрами у хабарництві, комерційному підкупі та зловживанні довірою. Також у справі фігурують дві особи, які не працюють у банку, — адвокат та ще один неідентифікований учасник.

Розслідування стосується кредиту на €5 млн, який банк видав у 2021 році для придбання 12-поверхової будівлі в Кельні китайським інвестором Ху Цзін. Розташований у ній бордель збанкрутував під час карантинних обмежень, запроваджених у період пандемії COVID-19. Проституція в Німеччині є легальною.

Німецький фінансовий регулятор BaFin також звернувся до банку із запитаннями щодо цієї угоди. Регулятора, зокрема, цікавить інформація про можливу виплату винагороди одному з членів правління за сприяння у видачі кредиту.

Сам Volksbank Köln Bonn не є фігурантом кримінального провадження. У банку наголосили на презумпції невинуватості працівників і повідомили, що раніше залучили незалежну юридичну компанію для внутрішньої перевірки. Юрген Нойтгенс на час її проведення відсторонений від виконання обов’язків.

Адвокат Нойтгенса заявив, що його клієнт не отримував жодних виплат і заперечує будь-які правопорушення. За його словами, розслідування має довести безпідставність висунутих підозр.

Volksbank Köln Bonn належить до системи німецьких кооперативних банків. Такі установи зазвичай рідко кредитують іноземних інвесторів і уникають угод, здатних створити значні репутаційні ризики.

Державний борг України зростає, але обслуговувати його стало дешевше.
Середня ставка держборгу України опустилася до найнижчих за рік 4,4%. Ще в липні минулого року вона становила 4,91%, повідомило Міністерство фінансів.
На кінець липня державний і гарантований державою борг України становив 9,57 трлн грн, або $214,2 млрд. Середній строк його погашення за рік зріс з 12,4 до 13 років.
За даними Мінфіну, 64,4% боргового портфеля - це пільгові кредити від міжнародних фінансових організацій та урядів інших країн.
Найбільшим кредитором залишається ЄС. З урахуванням фінансування за механізмом ERA на нього припадає 3,72 трлн грн, або майже 39% усього державного та гарантованого боргу.
Водночас Україна продовжує залучати кошти і на внутрішньому ринку. У липні розміщення ОВДП принесло державному бюджету понад 56 млрд грн.

Військовим у СЗЧ припиняють виплати з першого дня самовільного залишення служби.
Міноборони зробило офіційне роз'яснення: грошове забезпечення військовослужбовця призупиняється безпосередньо з дня самовільного залишення місця служби. Після видання наказу командира про факт СЗЧ фінансово-економічна служба припиняє всі перекази на банківську картку військовослужбовця.
Це стосується і грошей, які військовий уже заробив за попередній місяць, але ще не встиг отримати. Наприклад, якщо весь липень військовослужбовець виконував обов'язки, а в серпні до дня виплати пішов у СЗЧ, гроші за липень на картку не надійдуть.
При цьому зароблені кошти не анулюються. Вони залишаються як заборгованість військової частини перед військовослужбовцем і зберігаються до зміни його статусу.
Отримати ці гроші можна буде після повернення на службу та зарахування до списків особового складу військової частини. Тоді невиплачене грошове забезпечення мають перерахувати у найближчий розрахунковий період.

Жодного об'єкта великої приватизації в I півріччі 2026 року не продали.
За перше півріччя держава отримала від приватизації 1,26 млрд грн - з них 180 млн грн становив ПДВ від угод купівлі-продажу.
Основний виторг дала мала приватизація: на аукціони виставили 307 об'єктів, продали 167 - за 858 млн грн замість стартових 374 млн. Ціна зросла у 2,3 раза завдяки конкуренції покупців.
А от великих активів держава цьогоріч поки не продала жодного. Аукціон з продажу «Сумихімпрому» (стартова ціна 1,088 млрд грн) зірвався ще в січні - просто не було заявок. Повторні торги призначили на жовтень, зі зниженою ціною 1,005 млрд грн.
Також у жовтні мають відбутися ще два великі аукціони: 19 жовтня продаватимуть Одеський припортовий завод (стартова ціна 4,308 млрд грн), а 20 жовтня - два санкційні активи, колишні "Мотордеталь-Конотоп" і Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат.

Російські атаки знищили в Україні близько 90% складів торгівельних мереж. Про це розповів міністр аграрної політики України Тарас Висоцький. Водночас, за його словами, без харчів українці не залишаться, хоча асортимент товарів у супермаркетах стане вочевидь меншим. У ситуації, коли росіяни знищують логістичні центри, альтернатив прямому постачанню від виробників до торгівельних мереж немає, каже міністр. Хоча це набагато дорожче, складніше й довше.
«Буде змінна логістика, як кажуть, з коліс, інші варіанти оперативного постачання. Тобто загрози голоду та системного фізичного дефіциту харчів не буде», - сказав Висоцький.

У понеділок буде засідання фракції за участі Прем’єр-міністра Сергія Корецького і міністра фінансів Сергія Марченка. Судячи з усього, буде розмова про те, що необхідно терміново схвалити законопроєкти, до яких прив’язані кошти ЄС та міжнародна фінансова допомога, оскільки грошей дуже сильно бракує. Лише в Міноборони дефіцит бюджету – 27 млрд доларів.
У цьому списку термінових законопроєктів, зокрема, і 14327-д - законопроект про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору (SEPA), який входить до переліку умов програм МВФ і Світового банку, а також - до пакета Ukraine Facility на 3 квартал, від якого залежить виплата 2,95 млрд євро.

Ціни в супермаркетах суттєво зростуть. Торговельні мережі хочуть перекласти на постачальників збитки від російських ударів по складах

Найбільші українські мережі супермаркетів запропонували виробникам розділити збитки від знищення товарів унаслідок російських атак на склади та розподільчі центри. У разі погодження нових умов частину цих витрат виробники можуть закласти у відпускні ціни, що зрештою призведе до подорожчання продуктів для споживачів.

За інформацією «Економічної правди», після серпневих ударів по логістичній інфраструктурі АТБ, Novus, «Сільпо» та «Фора» надіслали постачальникам додаткові угоди до чинних договорів. Novus, «Сільпо» та «Фора» пропонують ділити втрати від знищення продукції у пропорції 50 на 50. АТБ, за даними видання, хоче покласти на постачальників усі ризики та вважати, що у разі знищення товару право власності на нього не переходило до торговельної мережі.

Наразі товар стає власністю ретейлера після його приймання на складі або в розподільчому центрі. Водночас виробник зазвичай отримує оплату лише через 30–50 днів. Достроковий розрахунок можливий із дисконтом у 3–5%. Таким чином, на момент ракетного удару постачальник уже витратив кошти на сировину, виробництво та доставку продукції, але ще не отримав за неї оплату. Після підписання нових угод мережа зможе не сплатити від 50 до 100% вартості вже прийнятого товару.

Питання загострилося після серії російських атак. Від початку 2026 року були знищені три великі складські комплекси АТБ у Дніпропетровській та Харківській областях. На початку серпня РФ протягом однієї ночі атакувала п’ять розподільчих центрів продуктового ретейлу в Київській області, зокрема логістичний хаб Novus і чотири центри Fozzy Group, які забезпечували товарами «Сільпо» та «Фору».

Галузеві об’єднання рекомендують виробникам не підписувати запропоновані угоди. Вони наголошують, що постачальник не може відповідати за збереження товару, який уже переданий ретейлеру та перебуває на території його майнового комплексу. Окреме обурення викликає те, що мережі одночасно вимагають організувати прямі поставки до магазинів в обхід пошкоджених складів, але зберігають штрафи за недопоставки, ретробонуси, інші платежі та тривалі строки розрахунків.

Представники виробників уже звернулися до уряду та Офісу президента з пропозицією законодавчо врегулювати відносини з торговельними мережами й запровадити компенсацію за продукцію, знищену на розподільчих центрах. За даними видання, наразі сторони не досягли домовленості.

В АТБ назвали ситуацію в галузі критичною, а додаткову угоду — предметом переговорів, а не ультиматумом. У компанії заявили, що намагаються знайти збалансовану модель розподілу воєнних ризиків, та повідомили про готовність обговорювати скорочення строків розрахунків, перегляд закупівельних цін і маркетингових угод. Водночас мережа не пояснила, як покладення всіх збитків на постачальника забезпечує розподіл ризиків, а також не повідомила, скільки виробників уже погодилися на нові умови.

Якщо нові правила запрацюють, виробникам доведеться повторно фінансувати виготовлення продукції, знищеної вже після передачі мережі. Компенсувати втрати вони зможуть лише через підвищення відпускних цін. Якщо ретейлери не погодяться на їх перегляд, окремі підприємства можуть скоротити виробництво або взагалі припинити роботу. У результаті споживачі зіткнуться або зі зростанням цін, або зі скороченням асортименту.

На зустрічі доповів Президенту з двох важливих питань.

Перше — на позачерговому засіданні Уряд ухвалить рішення про виділення з резервного фонду коштів для підтримки та компенсації постраждалим через трагедію у Бучанському районі.

Друге питання — адаптація роботи держави, столиці, економіки та критичної інфраструктури до нової тактики російських атак.

За підсумками розширеної наради, яку я сьогодні провів за участі Головнокомандувача, Міністра внутрішніх справ, ДСНС, мера Києва, представників Офісу Президента та РНБО, напрацьовуємо конкретні пропозиції щодо адаптації роботи держави до нових умов.

Тривалі повітряні тривоги впливають не лише на безпеку людей, а й на роботу підприємств, логістику, транспорт, школи, дитячі садки та інші сфери життя. Ворог намагається паралізувати економічну активність у столиці та великих містах, тому і наші підходи й алгоритми реагування мають змінюватися.

Працюємо над рішеннями щодо роботи підприємств та установ під час різних типів небезпеки, організації логістики й транспорту, роботи метро та інших об’єктів інфраструктури з метою більшого захисту людей і можливостей жити у наших містах та громадах.

Окремо плануємо переглянути підходи до комендантської години та доступу цивільних до оперативнішої інформації про повітряні загрози — без додаткових ризиків для безпеки.

Усі залучені служби та відомства працюють над комплексним та обґрунтованим підходом. Необхідні пропозиції плануємо сформувати на початку наступного тижня, представити їх суспільству та перейти до реалізації.

Все більше народних депутатів заговорили про необхідність перенести роботу парламенту в укриття, щоб не залежати від тривог. Дійсно, багато разів засідання припинялося під час розгляду важливих питань саме через тривоги. Таким чином, інтенсивність схвалення законопроектів, в тому числі євроінтеграційних, впала в рази.
Наступний сесійний тиждень буде гарячий: маємо розглянути низку законопроектів, які не тільки наблизять нас до євроінтеграції, а й допоможуть наповнити наш бюджет за кошти партнерів. З такою кількістю і протяжністю тривог — місія майже нездійсненна.

Нелегальні онлайн-казино будуть блокувати протягом 24 годин.
Уряд затвердив Стратегію державної політики у сфері азартних ігор до 2035 року та план її реалізації на 2027-2029 роки.
Одним із напрямків операційного плану є перелік заходів щодо нелегального грального ринку в інтернеті. Державний регулятор грального ринку ПлейСіті та Нацполіція мають постійно проводити автоматизований моніторинг і блокування незаконної реклами та веб-ресурсів. Не менше 90% виявлених незаконних доменних імен нелегальних казино мають блокувати протягом 24 годин.
Для цього у 2027 році планують запровадити автоматичний обмін даними між державними органами та провайдерами, щоб виявлені нелегальні ресурси можна було блокувати без зволікань.
Також держава планує виявляти VPN і проксі-сервери, які використовуються для обходу блокувань, а для пошуку прихованої реклами казино на стримінгових платформах та відеохостингах - застосовувати штучний інтелект.
Лише за червень-грудень 2025 року ПлейСіті виявило 2 844 сайти, які надавали доступ до азартних ігор без ліцензії. За оцінками, наведеними у Стратегії, 39-53% грального ринку України залишається в тіні.

Уряд хоче виявляти лудоманів ще на етапі відбору до війська та органів правопорядку.
Це – частина державної Стратегії боротьби з ігровою залежністю до 2035 року. Значна частина заходів у ній стосується військових та інших працівників сектору безпеки і оборони.
Під час відбору на службу та вже під час її проходження планують проводити скринінг і оцінювати ризики розвитку ігрової залежності. Для командирів, психологів та самих військових мають розробити спеціальні програми профілактики, а тему лудоманії включити до підготовки військових психологів та фахівців психологічної підтримки.
Тих, у кого виявили проблему, мають спрямовувати по допомогу. Стратегія передбачає раннє втручання, медичну та психологічну допомогу, а після завершення служби - продовження лікування, психосоціальну підтримку та перенаправлення до соціальних служб, щоби після повернення до цивільного життя ця допомога не переривалася.

«Мене повісять»: Путін боїться закінчувати війну без результату і готується до ескалації.
The Economist видав статтю, в якій пише, що Путін опинився у пастці, яку сам собі створив. Продовження війни дедалі дорожче обходиться росії, але завершення її без результату може становити загрозу вже для його власної влади.
29 серпня на зустрічі зі студентами та викладачами московського університету Путін раптом заговорив про косаток, які полюють на білих ведмедів. «Це харчовий ланцюжок. Дітям треба про це розповідати, щоб вони розуміли, в якому світі ми живемо і чому проводимо спеціальну військову операцію», - сказав він.
Саме з цього епізоду The Economist починає статтю про те, чому Путіну дедалі складніше знайти вихід із війни.
За даними джерел The Economist, близьких до Путіна, в якийсь момент він сказав людям зі свого оточення: «Мене повісять».
Мінімальним результатом, який Кремль міг би представити як досягнення, видання називає захоплення всього Донбасу. Але за майже п'ять років повномасштабної війни росія не змогла досягти навіть цієї мети.
The Economist пише і про дедалі похмуріші настрої серед російських еліт. Одне з джерел видання говорить про зростання відчуття, що «цар голий».
У такій ситуації видання вважає ймовірною подальшу ескалацію: посилення ударів по Україні, гібридних операцій та диверсій проти її європейських союзників. Західні розвідки, за даними The Economist, допускають навіть удари по підприємствах у Європі, які виробляють військову продукцію для України.
Водночас ознак того, що Путін прагне прямої війни з НАТО, вони не бачать.