Уряд хоче закріпити для правління Нафтогазу можливість отримувати премії до 36 окладів на рік.
Це передбачає проект постанови Кабміну, підготовлений Мінекономіки. Ним пропонується затвердити нове Положення про винагороду голови та членів правління НАК «Нафтогаз України».
Винагорода складатиметься з фіксованої та змінної частин. Для голови правління максимальні премії становитимуть:
• квартальна - до трьох місячних посадових окладів. За чотири квартали це до 12 окладів
• річна - до 24 місячних посадових окладів
Разом - до 36 посадових окладів премій протягом року.
Норма про премії до 36 окладів не буде постійною. Вона діятиме до переходу на нову систему винагород керівників держкомпаній, але щонайдовше - протягом шести місяців після завершення воєнного стану. Після цього премії будуть обмежені 30% фіксованої винагороди.
Для інших членів правління верхню межу також прив'язують до винагороди голови: їхні квартальні та річні премії не можуть перевищувати відповідні премії голови правління.
Скільки максимальна виплата може становити у гривнях, залежить від суми окладу, її вказують в контракті, який не розголошується. Але, наприклад, Сергій Корецький, який очолив Нафтогаз у травні 2025 року, задекларував за 2025 рік 14,4 млн грн зарплати від компанії. Хоча це загальна сума зарплати, разом з преміями.
Сама межа у 36 окладів не нова. Саме з такого граничного розміру премії виходило слідство у кримінальній справі колишнього голови Нафтогазу Андрія Коболєва про його скандально величезну премію.
У 2018 році Коболєву виплатили майже 261 млн грн премії за перемогу Нафтогазу у Стокгольмському арбітражі проти «Газпрому». За версією НАБУ і САП, максимально допустима на той момент сума становила 37,48 млн грн, а виплата перевищила встановлене обмеження більш ніж на 229 млн грн. Справа досі на розгляді у ВАКС.

Визначено пріоритети фінансового моніторингу на три наступні роки.
В Україні завершили четверту Національну оцінку ризиків у сфері відмивання коштів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.
Національну оцінку ризиків провели спільними зусиллями державних органів, регуляторів, правоохоронних і наглядових інституцій, із залученням інформації від суб'єктів первинного фінансового моніторингу та інших учасників системи.
При цьому завершили її із запізненням більш ніж на рік.
Четверта оцінка охопила 30 ризиків. З них 7 отримали високий рівень, 21 - середній і лише 2 - низький.
До семи високих ризиків віднесли:
• неефективну боротьбу з корупцією
• нелегальні фінансові відтоки з країни
• тінізацію економіки
• низький рівень доходів населення
• прояви тероризму та сепаратизму
• відмивання коштів і фінансування тероризму в умовах військової агресії рф
• використання віртуальних активів для відмивання коштів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.
Серед ризиків середнього рівня - офшоризація та відтік капіталу, використання готівки для відмивання коштів, зростання організованої злочинності, приховування реальних кінцевих бенефіціарів, підозрілі фінансові операції за участю національних публічних діячів, відмивання коштів через торгівлю та проблеми з розслідуванням злочинів легалізації коштів і фінансування тероризму.
31 серпня результати оцінки схвалила Рада з питань запобігання та протидії легалізації доходів під головуванням міністра фінансів Сергія Марченка.
Схвалення Національної оцінки ризиків є індикатором Плану України в межах Ukraine Facility, зобов'язанням у межах Пакета розширення ЄС та основою для підготовки України до шостого раунду оцінки MONEYVAL.

Національна оцінка ризиків має стати орієнтиром для наглядової та правоохоронної системи на наступні три роки. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, цього разу вона вперше показує ризики у динаміці.
За результатами Національної оцінки ризиків підготовлено проєкт плану до 2029 року. У ньому 49 заходів за п'ятьма напрямками - від змін законодавства та роботи правоохоронців до взаємодії із суб'єктами фінансового моніторингу та міжнародними партнерами.
Серед найважливіших:
• Посилення боротьби з відмиванням грошей через зовнішню торгівлю. Йдеться про вдосконалення митного контролю, виявлення схем TBML - відмивання коштів через торговельні операції, а також протидію легалізації доходів від податкових і корупційних злочинів.
• Більше контролю за реальними власниками компаній. План передбачає покращення даних у ЄДР про структуру власності та кінцевих бенефіціарів, перевірку достовірності цих відомостей і реагування на виявлені розбіжності.
• Посилення контролю за віртуальними активами. Їх використання для відмивання коштів, фінансування тероризму та розповсюдження зброї масового знищення потрапило до ризиків високого рівня.
• Уніфікація роботи з неприбутковими організаціями. Пропонується узгодити дані Реєстру неприбуткових установ з ЄДР, уніфікувати підходи суб'єктів первинного фінансового моніторингу до оцінки ризиків НПО та визначити базові вимоги до внутрішнього управління ризиками відмивання коштів і фінансування тероризму.
• Міжнародний тиск на росію. Україна планує й надалі просувати включення рф до «чорного списку» FATF та домагатися від Єврокомісії та інших держав включення росії до переліків третіх країн високого ризику.
Наразі це ще не остаточний план. Після схвалення Національної оцінки ризиків Рада з питань запобігання та протидії відмиванню доходів доручила підготувати детальний план реагування на виявлені ризики та подати його на розгляд Кабміну.

Готується окремий план щодо режиму роботи закладів у Києві в умовах нового виду російських атак. Основна ідея — навіть під час безперервних атак ворога забезпечити життєдіяльність міста та економіки. Розглядається можливість розділити види тривог. Жовта тривога — дронова атака. Червона — ракетна небезпека. Під час жовтого режиму — робота продовжується або зупиняється на розсуд закладу. Під час червоної — зупиняється все. Також пропонується обмежити тарифи таксі під час тривог, розблокувати мости, наземне сполучення зберігається.
Про це повідомив на засіданні фракції премʼєр-міністр. Він підкреслив, що нові регламенти ще не ухвалені. Остаточно вирішать найближчими днями.

Верховна Рада під час тривоги продовжуватиме працювати. Під час загрози депутатам буде даватися 10 хвилин на спуск в укриття. Тут уже підготовлена інфраструктура, розставлені стільці для 330 народних обранців. Про це повідомив на фракції спікер ВР Руслан Стефанчук.
Депутати за особистим QR-кодом заходитимуть на сторінку для голосувань зі своїх планшетів або телефонів.
Найближчі кілька днів депутати спускатимуться по 20 осіб та перевірятимуть нову систему.
Це дозволить не переривати засідання та працювати ефективніше.

На фракції Слуги народу виступили також представники українського бізнесу, які закликали нардепів проголосувати законопроект про оподаткування посилок.

Порядок денний засідання Верховної Ради на 1 вересня:
• 15437 законопроєкт, 1 читання - відновлення правил державної допомоги бізнесу та вдосконалення її моніторингу.
• 15460, 15460-1, 15460-2 законопроєкти, 1 читання - зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень.
• 15112-д законопроєкт, 1 читання - скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок та оподаткування ПДВ електронної торгівлі.
• 14012 постанова - створення дорадчої групи для відбору кандидатів у члени Рахункової палати.
• 12117 законопроєкт, 2 читання - вдосконалення роботи індустріальних парків.
• 13007-д законопроєкт, 2 читання - зміни у роботі Фонду гарантування вкладів, НБУ та інститутів спільного інвестування.
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі.

Діра у державних фінансах зараз становить 49,5 млрд євро.
А тепер про те, чому Україна не отримала частину зовнішнього фінансування, про яке вже домовилися з партнерами.
Як повідомив на засіданні нашої фракції Прем'єр-міністр Сергій Корецький, йдеться приблизно про 26 млрд євро, на які Україна розраховувала, але які досі не отримала.
Частина цих грошей залежить від виконання зобов'язань самої України.
За словами прем'єра, уряд не забезпечив підготовку та ухвалення 44 нормативно-правових актів, від яких залежить фінансування на 10,6 млрд євро.
Ще 2 млрд євро залежать від законів, які вже ухвалила Верховна Рада, але поки не підписав Президент.
6,25 млрд євро ще є шанс отримати.
Ще 5,5 млрд євро прив'язані до 17 законопроєктів, які має підготувати уряд, але які досі не підготовлені.
Отже, загалом Україні зараз бракує близько 49,5 млрд євро. Із них 26 млрд - зовнішнє фінансування, на яке Україна вже розраховувала, але досі не отримала, ще 23,5 млрд - фінансовий розрив, для якого наразі взагалі немає підтверджених джерел покриття.

"Безпека дітей і педагогів важливіша за будь-які урочистості".
Прем'єр Сергій Корецький розповів про безпекові правила та заходи у новому навчальному році.
У громадах із підвищеним ризиком російських ударів проведення масових заходів 1 вересня заборонено. В інших громадах рішення про лінійки ухвалюватимуть на місцях з урахуванням безпекової ситуації, місткості укриттів та можливості швидко перевести туди всіх дітей і педагогів у разі тривоги.
Загалом 1 вересня в Україні почнуть роботу близько 25 тисяч закладів освіти.
Зараз доступ до укриттів мають понад 82% вихованців дитсадків та 83% школярів. За кошти держбюджету будують ще 131 укриття, серед них 18 підземних дитсадків. Після завершення цих робіт захищеними просторами мають бути забезпечені 87% дітей, а до кінця 2027 року уряд планує довести цей показник до 92%. Для порівняння: у 2022 році доступ до укриттів мали лише 10% школярів.
Формат навчання залежатиме від безпекової ситуації. У регіонах, де вона дозволяє, працюватиме очне або змішане навчання. На Харківщині через високі ризики змішаний формат можливий лише у підземних школах, в інших випадках навчання буде дистанційним.
Якщо паперові підручники не встигають надрукувати через удари по друкарнях і складах, діти мають отримати електронні версії. Якщо безпекові умови не дозволяють готувати гарячі обіди, школярів мають забезпечувати готовими до споживання стравами.
Завдання на цей навчальний рік, як його формулює голова уряду, - повернути якомога більше дітей до очного навчання, не нехтуючи при цьому безпекою.

Вчора на засіданні нашої фракції за участі прем’єра та міністра фінансів обговорювали складну ситуацію з фінансуванням державного бюджету.
За представленими розрахунками, загальна потреба становить 175,4 млрд євро. З них 133 млрд євро – загальна вартість потреб оборони. За розрахунками, озвученими на засіданні, з 2022 року вартість війни щороку зростає приблизно на 15-16 млрд доларів. У 2027 році вона може сягнути 153 млрд євро. Серед інших видатків - 10 млрд євро на соціальну сферу, по 6,1 млрд на освіту та медицину, 2,4 млрд на утримання державного сектору та 11,2 млрд на обслуговування зовнішнього боргу.
При цьому 23,5 млрд євро дефіциту нині взагалі не мають підтверджених джерел покриття або гарантій партнерів.

В парламенті виступає премʼєр-міністр. Розказує про дефіцит бюджету. Найближчим часом обіцяє представити програму та план дій в умовах невизначеності. До 1 листопада Кабмін ухвалить 44 нормативно-правових актів. Премʼєр просить підтримати 12 законопроектів, які вже є в порядку денному. А також закликає ухвалити якомога швидше інших законопроектів, які є вимогою партнерів. Найближчими днями уряд подасть в парламент ще 11 законопроектів. Уряд також запроваджує жорсткий режим економії коштів. Щодо пенсій та зарплат проблем не буде, а от найменш необхідні програми будуть порізані. Протягом місяця уряд проаналізує програми Міноборони, проведе їх аудит та визначить тільки пріоритетні. Корецький закликав депутатів підтримати законопроекти, які принесуть в бюджет грошей від партнерів. Загалом премʼєр повторив ту промову, яку виголошував вчора на засіданні фракції.

Законопроект 15460 про посилки провалено. За — 194 депутати. Повернули субʼєкту на доопрацювання.

Про внесення змін до податкового кодексу щодо оподаткування посилок ПДВ 15112-д теж провалили.

Міністр фінансів Марченко покинув зал засідань Верховної Ради.

Мабуть народні депутати, які справно не голосують за законопроекти, під які підвʼязані гроші міжнародних партнерів, хочуть дочекатися затримки соціальних виплат населенню. Тоді картонки виглядатимуть як дитячий садочок.
Просто сюр.

За створення дорадчого органу для відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати (вимога МВФ) проголосувало — 192. Знову провалили.

Порядок денний Верховної Ради на 2 вересня. Загалом 10 питань. Більшість із них - законопроєкти, під які підв’язано фінансування від МВФ, ЄС та Ukraine Facility.
• 12117 законопроєкт, 2 читання - вдосконалення роботи індустріальних парків
• 13007-д законопроєкт, 2 читання - зміни у роботі Фонду гарантування вкладів, НБУ та інститутів спільного інвестування
• 14271 законопроєкт, 2 читання - імплементація законодавства ЄС у сфері відновлюваної енергетики
• 15024 законопроєкт, 1 читання - спрощене банкрутство мікро- та малого бізнесу і особливості банкрутства держпідприємств, які приватизуються
• постанова - визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944-1946 роках. Реєстраційного номера поки немає
• 15352 законопроєкт, 1 читання - запровадження правил обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів
• 15269 законопроєкт, 1 читання - корпоративне управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб
• 15463-1 законопроєкт, 1 читання - звільнення від оподаткування товарів для потреб сил безпеки і оборони
• 15464-1 законопроєкт, 1 читання - звільнення від ввізного мита товарів для потреб сил безпеки і оборони
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету

Що це за «чарівна кнопка», яку нібито відключили в Сенсбанку, для внесення застави?
Чи відповідає вимогам фінмону проведення платежів до 5 тис грн без ідентифікації?
Яких реформ ще не вистачає, щоб побороти брудні гроші?
Чи є сенс в корупції, якщо кошти неможливо буде легалізувати? Чому насправді страждають РЕРи? Разом з Економічною правдою розбирались в цьому в подкасті.

Сором, це просто сором. Лише вчора ми отримали інформацію від уряду про те, наскільки критичною є ситуація з державними фінансами, а сьогодні провалили голосування по ключових законопроєктах, ухвалення яких є умовою надання другого траншу макрофіну ($4,26 млрд) і траншу МВФ ($1,66 млрд).
Причому критично підвели саме свої. За зміни до Митного кодексу №15460 (зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень) проголосували лише 154 колеги по фракції із 229. За №15112-д (скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок та оподаткування ПДВ електронної торгівлі) - 158. Понад 50 депутатів «Слуги народу», які були присутні в цей день у залі, не дали голосів за обидва законопроєкти. Ще 18 не підтримали один з них.
Жодного голосу не дав «Голос», за винятком Таміли Ташевої, яка підтримала 15460. Прогресивна фракція, на жаль, укотре вибрала позицію відсидітися в кущах: ніхто не був офіційно проти, але хтось не голосував взагалі, хтось був відсутній, а хтось утримався. Так само жодного «за» від фракцій «ЄС» і «Батьківщина», які обожнюють вигулювати патріотизм на людях, але на ділі більше заклопотані постійною підготовкою до виборів та самопіаром.
Провалили навіть постанову про утворення дорадчого органу для відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати, що є в списку вимог МВФ.
В якийсь момент дуже стриманий міністр фінансів Сергій Марченко просто вийшов із зали, де відбувалось це свято безвідповідальності.
Дуже шкода, що в такий небезпечний момент, де ми зараз є, більшість народних депутатів поводиться саме як політики, а не як державні діячі. Ті, хто думає про свої власні амбіції, «шкурняки» і вибори або вибрав саме цей час, щоби демонструвати політичну «суб’єктність», ставлять власні інтереси вище за питання нашої національної безпеки, яка обходиться дуже і дуже дорого. Потім ті самі депутати будуть патетично і гнівно питати в уряду, де гроші на зарплати, пенсії і соціальні виплати.
Лише вчора глава уряду назвав цифру – 26 млрд євро, які Україна закладала в розрахунки бюджету, але досі не отримала через невиконання зобов'язань перед міжнародними партнерами, кредиторами і донорами. Саме тому я проголосувала за всі ті законопроєкти, які ми ретельно готували і які зобов’язались ухвалити. Але тепер мені соромно за колег, які, маючи дуже тривожну інформацію, знову і знову обирають політиканство та продовжують демонструвати безвідповідальність. Ця безтурботність нам всім вилізе боком, шановні.

Військові частини до року затримують документи для виплати 15 млн грн родинам загиблих.
Про це йдеться у спеціальній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Військові частини несвоєчасно передають до ТЦК та СП пакети документів, необхідні для призначення допомоги. Здебільшого затримка на цьому етапі становить від шести місяців до року, через що родини не можуть вчасно отримати виплату.
У 2025 році до Омбудсмана надійшло 776 скарг щодо призначення та виплати допомоги за загибель військовослужбовця. Це найбільша категорія проблемних звернень.
Загалом кількість звернень з ветеранської тематики за рік подвоїлася: з 1033 у 2024 році до 2077 у 2025 році.
Уповноважений рекомендує Міноборони встановити чіткий строк, протягом якого військова частина має передати документи до ТЦК, та передбачити відповідальність командування за порушення прав військовослужбовців і їхніх родин.