Після завершення війни до 15% населення України становитимуть ветерани та члени їхніх родин.
До повномасштабного вторгнення в Україні було близько 900 тисяч ветеранів. Зараз їхня кількість перевищує 2 млн, а після завершення війни разом із членами родин може сягнути 5–6 млн осіб.
Такий прогноз наведено у спеціальній доповіді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Омбудсман наголошує, що нинішня система підтримки не готова до такого навантаження. Вона залишається розпорошеною між різними органами, перевантаженою процедурами та нерівною за доступністю послуг у різних громадах.

Місія МВФ зараз у Києві і тому провалені вчора голосування - особливо поганий сигнал для кредиторів. Переговори цього разу йдуть дуже складно, МВФ очікує від України виконання взятих зобов'язань. Місія на чолі з Гевіном Греєм обговорює з українською владою три основні блоки: стан економіки, виконання структурних реформ та проєкт держбюджету-2027.
Представники Фонду зараз проводять багато зустрічей. Зокрема, була розмова з керівництвом Держмитслужби про виконання Україною зобов'язань перед МВФ та подальшу реформу митниці.
При цьому сам Фонд поки не оголошував нинішню місію формальним початком другого перегляду програми EFF. Тож зараз йдеться про переговори та оцінку виконання Україною умов програми напередодні наступного перегляду.

НБУ вимагає від уряду звільнити голову правління державного Сенс Банку Олексія Ступака, який опинився у центрі скандалу з грошима на заставу фігуранту корупційного розслідування.
Нацбанк вирішив, що Ступак не відповідає кваліфікаційним вимогам щодо професійної придатності, та вимагає від Кабміну як власника банку невідкладно припинити його повноваження і призначити нового голову правління.
Однак, за версією НБУ, рішення пов'язане не з останнім скандалом, а з порушеннями часів до націоналізації Сенс Банку, тоді ще Альфа-Банку. Ступак працював там з 2019 року: очолював корпоративний бізнес, був членом правління, а згодом курував корпоративно-інвестиційний, малий та середній бізнес.
Під час перевірки НБУ виявив ознаки існування в банку прихованої структури управління, побудованої представниками колишніх підсанкційних акціонерів. Олексія Ступака перевіряли на можливу причетність до ухвалення рішень у межах цієї системи.
Йдеться, зокрема, про так звані таємні протоколи. Як з'ясували під час подальшого незалежного аналізу та forensic-перевірки, у 2012–2022 роках у банку практикували подвійне протоколювання: поряд з офіційними оформлювали приховані протоколи. Також існували неофіційні органи управління, приховані склади комітетів наглядової ради та «тіньові керівники». Через цю систему ухвалювалися, зокрема, приховані рішення щодо операцій із підозрілими особами для поліпшення показників банку.
Саме через можливу причетність Ступака до ухвалення таких таємних рішень НБУ ще у травні відкрив щодо нього адміністративне провадження. Тепер за його результатами регулятор дійшов висновку, що Ступак не відповідає вимогам до професійної придатності керівника банку.

Президент вніс до Верховної Ради законопроєкти про посилення відповідальності за шахрайські кол-центри та схеми з банківськими рахунками і платіжними інструментами.
Перший законопроєкт передбачає жорсткішу відповідальність не лише для працівників шахрайських кол-центрів, а й для їхніх організаторів та власників.
Другий стосується шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема використання так званих «дропів». Він має створити законодавчу основу для протидії організаторам таких схем із банківськими рахунками та платіжними інструментами.
Паралельно мають бути зміни у внутрішньому регулюванні банківської системи та банківських алгоритмах. Вони мають дати банкам більше можливостей для захисту прав та законних інтересів людей і підприємств, а також не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків чи легалізації коштів від незаконної діяльності.
За словами Зеленського, законопроєкт також імплементує норми законодавства ЄС і пов'язаний із домовленостями України з міжнародними партнерами.
Президент закликав Верховну Раду розглянути обидва законопроєкти невідкладно.

Уряд виділить 2,3 млрд грн на відновлення пошкодженого житла у Вишневому.
Кабмін планує виділити 2,3 млрд грн з резервного фонду державного бюджету на компенсації мешканцям Вишневого на Київщині, чиє житло було пошкоджене внаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки 6 липня. Внаслідок російського удару сталася масштабна пожежа та тривала детонація боєприпасів на складах одного з підприємств «Укроборонпрому».
Станом на 7 серпня мешканці Вишневого подали понад тисячу заяв на компенсацію. За 154 заявами вже ухвалені позитивні рішення, ще 920 перебували на різних етапах розгляду. Кількість заяв продовжує зростати.
Гроші виплачуватимуть через програму «єВідновлення». Фінансування розраховане на 23 257 домогосподарств.
Із загальної суми 1,45 млрд грн передбачено на компенсації категорії А. Це ремонт квартир вартістю до 200 тис. грн та приватних будинків до 500 тис. грн. Такі виплати розраховані на 20 759 домогосподарств.
Ще 851 млн грн передбачено на компенсації категорії Б для 2 498 домогосподарств. Йдеться про ремонт квартир вартістю від 200 до 350 тис. грн та приватних будинків від 200 до 500 тис. грн.

Україна хоче майже на рік випередити прогноз Єврокомісії щодо переговорів про вступ до ЄС.
Україна розраховує вже у першому кварталі 2027 року отримати позитивну оцінку ЄС щодо виконання ключових вимог у сфері верховенства права. Водночас робоча оцінка Єврокомісії суттєво відрізняється: за нинішнього темпу реформ це можливо не раніше IV кварталу 2027 року.
Йдеться про 29 вимог у сфері судової системи, основоположних прав, правосуддя, свободи та безпеки. За результатами їх виконання Єврокомісія готує спеціальний звіт IBAR.
Це один із ключових рубежів переговорів про вступ. Поки Україна не отримає позитивну оцінку, ЄС не може розпочати тимчасове закриття жодного переговорного розділу.
Різниця між українською ціллю та робочим прогнозом Єврокомісії становить майже рік. При цьому сама ЄК за нинішнього темпу реформ оцінює можливість закриття останніх переговорних розділів лише у 2029 році.

Через затримки реформ Україна ризикує втратити близько €7,35 млрд за Ukraine Facility.
Україні залишилося виконати 89 із 178 кроків, передбачених Планом Ukraine Facility. Для цього, зокрема, необхідно ухвалити 30 законів, 11 із яких уже зареєстровані у Верховній Раді.
За даними урядового трекера, через затримки з реформами під ризиком перебуває близько €7,35 млрд фінансування. Водночас виконання кроків, запланованих на 2026 рік, потенційно дає Україні можливість отримати близько €15 млрд.
Після оновлення Плану Ukraine Facility у червні 2026 року його індикатори прив’язали до бенчмарків переговорів про вступ до ЄС та завдань з адаптації українського законодавства до права ЄС. Відтак затримки з реформами тепер впливають не лише на отримання грошей, а й на просування України у переговорному процесі.

Україна та Румунія домовилися швидше відкрити новий пункт пропуску на кордоні.
Новий автомобільний пункт пропуску «Біла Церква - Сігету Мармацією» на українсько-румунському кордоні зможуть запустити ще до завершення будівництва всієї необхідної інфраструктури.
Кабмін має затвердити зміни до угоди з урядом Румунії, які передбачають поетапне відкриття пункту пропуску.
На першому етапі через нього пропускатимуть пасажирські транспортні засоби з максимальною дозволеною масою до 3,5 тонни.
На другому етапі рух відкриють також для транспортних засобів масою понад 3,5 тонни, включно з автобусами.
На третьому етапі пункт пропуску відкриють для пішоходів. Кожен наступний етап запускатимуть після завершення необхідної для нього інфраструктури.
Після завершення всіх етапів «Біла Церква - Сігету Мармацією» працюватиме на постійній основі для автомобільного та пішохідного сполучення.
Паралельно зміниться режим роботи вже діючого пункту пропуску «Сігету Мармацією - Солотвино». Після завершення відкриття «Білої Церкви» він перейде на постійний пішохідний режим, а автомобільне сполучення збережеться для служб екстреної допомоги, а також для власників дипломатичних і службових паспортів, які перетинають кордон з офіційною метою.
Домовленість про створення нового пункту пропуску Україна та Румунія уклали ще у 2023 році. Нинішні зміни дозволять не чекати завершення всього комплексу робіт, а запускати рух у міру готовності інфраструктури.

Уряд пропонує спростити адміністрування ПДВ. Відповідний законопроєкт Мінфін підготував на виконання зобов'язань України перед ЄС та МВФ.
Головна зміна - для ФОПів, зареєстрованих платниками ПДВ, звітний період збільшують з місяця до кварталу: декларацію подаватимуть чотири рази на рік замість 12. Перехід відбудеться з першого числа кварталу, наступного за місяцем опублікування закону.
Також передбачається:
• попереднє заповнення ПДВ-декларацій ФОПів на основі даних ДПС (з обов'язковою перевіркою перед поданням) та частини показників податкових накладних - за даними РРО/ПРРО, для тих, хто проводить розрахунки через РРО/ПРРО з видачею чеків
• підвищення з 100 тис. до 1 млн грн порогу бюджетного відшкодування/від'ємного значення ПДВ, що є підставою для позапланової перевірки - крім випадків, коли камеральна перевірка виявить порушення, які вплинули на заявлену суму
• поширення норми про зведені податкові накладні для неплатників ПДВ на отримані від них аванси
Мінфін пов'язує ухвалення закону зі зменшенням навантаження на бізнес, а також з виконанням меморандумів з ЄС та МВФ. Відповідні зобов'язання мали кінцевий строк у серпні 2026 року, а їх виконання Мінфін називає ключовою умовою для отримання макрофінансової допомоги ЄС і траншів МВФ.

Вікно можливостей для вступу України до SEPA закривається вже у листопаді.
Якщо Верховна Рада не встигне ухвалити законопроєкт 14327-д та супутні 15501 і 15503, Україна ризикує втратити можливість подати заявку за нинішніми правилами.
Зараз для вступу до SEPA достатньо відповідності чинним 4-й та 5-й європейським директивам з протидії відмиванню коштів. Але будь-яка заявка, подана після листопада 2026 року, за цими правилами вже не оцінюватиметься.
Наступною умовою стане повна імплементація нового пакета правил ЄС з протидії відмиванню коштів. У ЄС нові правила почнуть застосовуватися з 10 липня 2027 року, а Україна за Дорожньою картою має привести своє законодавство у відповідність до них до IV кварталу 2027 року. Це значно більший обсяг змін, ніж той, який необхідно ухвалити зараз.
Тобто зволікання відсуває вступ до SEPA щонайменше до завершення наступного, набагато масштабнішого етапу реформи фінмоніторингу.
При цьому банківська система технічно готується: з 15 листопада у SEPA діятимуть нові вимоги до формату адрес, і українські банки вже використовують потрібний формат у звітності до НБУ. Але без ухвалення необхідних законів технічної готовності для приєднання недостатньо.
Часу у нас обмаль.

Чому після листопада вступ України до SEPA (фінансовий безвіз) стане значно складнішим? Після цієї дати чинних європейських директив з протидії відмиванню коштів (4-ї та 5-ї) буде недостатньо - для вступу доведеться імплементувати новий пакет правил ЄС у цій сфері, який суттєво змінює саму систему фінмоніторингу.
Що доведеться змінювати:
• розширити коло тих, хто підпадає під фінмоніторинг - додаються провайдери криптоактивів, краудфандингові платформи, торговці предметами розкоші та культурними цінностями, частина кредитних посередників, футбольні агенти та клуби
• переглянути правила і пороги перевірки клієнтів, зокрема для операцій з готівкою, криптоактивами та азартними іграми
• змінити правила встановлення кінцевих бенефіціарних власників, у тому числі посилити вимоги для категорій з високим ризиком
• включити до систем внутрішнього контролю ризики обходу фінансових санкцій
• перебудувати реєстри банківських рахунків та бенефіціарних власників відповідно до нових правил ЄС і підготувати їх до взаємодії з європейськими системами
• змінити систему нагляду за фінансовим сектором відповідно до єдиних правил ЄС і майбутньої взаємодії з новим європейським органом AMLA.
Змінюється і сама модель регулювання: основні вимоги переносяться з директиви до регламенту прямої дії, який встановлює єдині правила для всіх країн ЄС без можливості адаптувати їх на національному рівні.
Саме тому листопад має значення. Пізніше для вступу до SEPA доведеться виконувати значно більший і складніший пакет вимог.

У внесенні застави за Галущенка брали участь 4 банки: ОТП, Ідея банк, ПУМБ, СЕНСБАНК. Гроші на заставу були сформовані сотнями господарюючих субʼєктів та ФОПів, які акумулювали гроші для застави.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний.

Податкова змінює підхід до бізнесу, який постраждав від російських обстрілів.
ДПС підготувала комплекс заходів, щоб зменшити податковий та бюрократичний тиск на підприємства, які через атаки втратили обладнання, склади, товари, документи або були змушені зупинити роботу.
У системі ДПС сформують перелік постраждалих підприємств. Інформацію про руйнування братимуть з даних ДСНС, військових адміністрацій, місцевої влади, правоохоронців та державних реєстрів.
Зниження оборотів, прибутковості чи податкового навантаження після обстрілу саме по собі не має ставати підставою для посиленого контролю. Спочатку ДПС з'ясовуватиме причини погіршення показників і лише потім оцінюватиме податкові ризики.
Перевірки постраждалого бізнесу залишаться можливими, але лише за наявності реальних ризиків.
Основним каналом спілкування стане електронний кабінет. Повторно подавати документи, які вже є у ДПС або можуть бути отримані через обмін з іншими органами, не потрібно.
Наявність податкового боргу не позбавлятиме підприємство статусу постраждалого, хоча обов'язок його погашення зберігається. Про виникнення боргу ДПС має одразу повідомляти платника.
Частину цих заходів можна запровадити в межах чинних повноважень ДПС, для решти потрібні зміни до законодавства.

Трансфертне ціноутворення поширять і на внутрішні операції між пов'язаними компаніями.
Кабмін схвалив законопроєкт Мінфіну про зміни в правилах трансфертного ціноутворення.
Принцип «витягнутої руки», за яким ціни в операціях між пов’язаними компаніями мають відповідати ринковим, поширять і на частину внутрішніх операцій - зі збитковими підприємствами та компаніями, які користуються пільгами з податку на прибуток. Мета - перекрити можливість штучно переносити прибуток на пов'язані компанії, де він оподатковується менше.
Змінюють і правила внутрішньогрупового фінансування: якщо компанія формально надає позику, але не контролює пов'язані з нею ризики, її дохід обмежать безризиковою дохідністю (орієнтир - дохідність держоблігацій).
Штрафи замінять на шкалу замість нинішніх єдиних 10%: 7% - за належну звітність, 10% - за її відсутність, 15% - за обтяжуючих обставин. Водночас звітність спростять - введуть пороги, нижче яких операції не потрібно буде документувати.
Зміни мають запрацювати з 1 січня 2028 року, якщо законопроєкт ухвалить Верховна Рада. Уряд ще має подати його до парламенту.

Від ухвалення чотирьох законопроєктів залежить €1,45 млрд допомоги ЄС.
Уряд схвалив і направив до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання зобов’язань України перед ЄС та МВФ. Їх ухвалення є умовою для отримання третього траншу макрофінансової допомоги ЄС на €1,45 млрд.
Йдеться про:
• спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів та підвищення зі 100 тис. до 1 млн грн порогу для позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ. (Про це я докладно писала вчора).
• приведення правил трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та ЄС (дивіться пост вище ⬆️).
• об’єднання ключових інституцій ринку капіталу у холдингову структуру та залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс
• зміни до роботи ВАКС: одноосібний розгляд цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави, а також адміністративних справ про застосування санкцій.
За словами Прем’єра Сергія Корецького, від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з $29,5 млрд від міжнародних партнерів.

Уряд змінив керівника Держагентства відновлення.
Кабінет Міністрів призначив головою Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Івана Федорова, який досі очолював Запорізьку ОВА. У зв’язку з новим призначенням Кабмін погодив його звільнення з посади голови ОВА.
Попереднього керівника Агентства Сергія Сухомлина звільнено. Також посаду залишив перший заступник голови Агентства Микола Бойко.
Федоров очолював Запорізьку ОВА з лютого 2024 року, до цього був міським головою Мелітополя. У березні 2022 року під час окупації міста його викрали російські військові, згодом Україна повернула його з полону.

Мінфін дав розрахунки, в яких показав, наскільки відчутним буде економічний ефекти від так званого фінансового безвізу – приєднання України до європейського платіжного простору SEPA.
Отже, що ми отримаємо у грошах:
• 70-100 млн євро на рік зможуть економити український бізнес та громадяни завдяки здешевленню платежів. Це попередня оцінка Інституту економічних досліджень
• до 200 млн євро може становити економія вже у перший рік після приєднання, за оцінкою Єврокомісії
• до 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності може додати економіка у перший рік завдяки зниженню транзакційних витрат та стимулюванню експорту, за оцінкою Мінекономіки
• близько 4 тис. євро на рік становитиме середня економія для кожного з 120 тис. українських малих і середніх підприємств, які регулярно експортують до ЄС.
Звідки береться ця економія? Зараз міжнародні платежі можуть іти від одного до семи банківських днів та проходити через банки-кореспонденти. Після приєднання до SEPA платіж через онлайн-банкінг у більшості європейських банків коштуватиме 0-1 євро, а миттєві перекази можуть доходити до отримувача за 10 секунд.
Тож у практичному вимірі для людей і бізнесу SEPA - це передусім дешевші й швидші платежі. А в більш широкому контексті це також євроінтеграційний крок з цілком конкретним економічним ефектом.

Відсьогодні діють нові правила кредитування бізнесу: НБУ спрощує доступ до позик в умовах посилення російських обстрілів.
Нацбанк ухвалив уже другий пакет заходів для підтримки кредитування виробників, ритейлу та громад. Цього разу одна з головних змін стосується застави.
Банки зможуть враховувати як забезпечення за кредитом майнові права на гроші, які підприємству вже мають заплатити за відвантажені товари, виконані роботи або надані послуги. Якщо бізнесу бракує майна для традиційної застави, додатковим забезпеченням за кредитом зможе стати його дебіторська заборгованість. Коефіцієнт ліквідності такого забезпечення встановлено на рівні 0,3.
Є зміни і для громад. НБУ підвищив з 0,5 до 0,8 коефіцієнт ліквідності безумовних та безвідкличних гарантій міських та обласних рад. Відповідно, підприємствам, за кредити яких поручаються міські або обласні ради, має стати простіше отримувати фінансування. Насамперед це може допомогти з кредитами для муніципальних та інших підприємств, які реалізують інфраструктурні проєкти.
У НБУ очікують, що на основі цих послаблень банки найближчим часом запропонують нові кредитні продукти. Це означає, що банки мають адаптувати під нові правила свої кредитні пропозиції.
Також НБУ уніфікував правила врахування портфельних гарантій при оцінці кредитного ризику.
Це вже другий пакет кредитних послаблень за останній місяць. На початку серпня НБУ дозволив банкам за певних умов не визнавати дефолтом короткострокову реструктуризацію боргів бізнесу, який зазнав фінансових труднощів через війну, та полегшив використання аграрної продукції як застави.

«Слідкуй за грошима». Безпрецедентна подія, яка обʼєднала абсолютно всіх, хто задіяний в системі фінансового моніторингу. Півроку підготовки — і ось результат. Разом з ПриватБанк Visa AML HUB, Connecta Consulting та Радіо NV ми запросили на відверту розмову міністра Міністерство фінансів України, голову Національний банк України, топ-правоохоронців країни, банкірів та голову Державна податкова служба України. Наша мета — почати діалог. Він стане фундаментом надійної системи протидії легалізації коштів.

Вже 7 років я займаюсь законодавством у сфері фінмону. Ця каденція Верховна Рада України ухвалила декілька важливих законів, щоб зробити відмивання складнішим, дорожчим та більш видимим для правоохоронців. Я стояла біля витоків кількох важливих законів. Зокрема, про створення Бюро економічної безпеки. (БЕБ), про протидію легалізації, про мікрофінансові установи, кінцевих бенефіціарів, споживчі фінансові послуги тощо.

Але скільки б крутих законів не було написано та ухвалено, важливо розуміти, як і хто їх виконує? Який коефіцієнт корисної дії в результаті ми отримуємо. Як ці закони впливають на протидію корупції, захист бюджету та імідж України. Про це ми і говорили.
Далі буде.

Бюджетна ситуація в Україні зараз найскладніша з 2022 року. Мінфін уже бачить проблеми з ліквідністю і попереджає, що частину невійськових платежів, можливо, доведеться відкладати.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив в інтерв'ю Euronews.
«Ми вже бачимо деякі проблеми з ліквідністю. Це означає, що нам, можливо, доведеться відкласти деякі платежі, не пов'язані з війною, через брак ліквідності», - сказав він.
Наслідки можуть відчути насамперед на місцевому рівні. Серед видатків, які можуть постраждати, Марченко назвав будівництво укриттів та інфраструктури.
Також Мінфін має складнощі з тим, щоби зверстати бюджет на 2027 рік. Мінфін формує його з розрахунку на продовження війни, а непокрита потреба у зовнішньому фінансуванні наразі становить $32,6 млрд. За словами Марченка, оцінки МВФ приблизно збігаються з розрахунками Мінфіну.
«У нас не було такої ситуації з 2022 року. Зараз ми надто наближаємося до того самого сценарію», - заявив міністр.