Уряд спрямував 33,6 млрд грн на виплати військовим та їхнім родинам з резерву. Як повідомив Прем'єр-міністр Сергій Корецький, 25,9 млрд грн підуть на грошове забезпечення військових ЗСУ у вересні. Ще 7,7 млрд грн - на одноразову грошову допомогу у разі загибелі, інвалідності або часткової втрати працездатності військовослужбовця.
Кошти взяли з резерву, передбаченого для сектору безпеки й оборони, щоби не допустити затримок виплат у вересні.
Прем'єр закликав урядовців та парламентарів максимально прискорити ухвалення всіх невідкладних рішень та законів задля отримання міжнародної фінансової допомоги. Оскліьки це - єдиний спосіб збалансувати бюджет в нинішніх умовах.

Китайська державна компанія постачала Росії сировину для виробництва ударних дронів типу «Шахед». Однієї партії могло вистачити приблизно на 1300 дронів, пише Politico.
Йдеться про Jilin Chemical Fiber Group. За отриманими виданням внутрішніми російськими документами, на початку 2026 року компанія поставила 46 тонн PAN-прекурсору - сировини для виробництва високоміцного вуглецевого волокна.
Отримувачем була «Алабуга-Волокно» - підсанкційна «дочка» «Росатому», яка постачає вуглецеве волокно для масового виробництва російських ударних дронів на базі іранських Shahed.
При цьому вантаж оформили за митним кодом, який використовують для цивільних синтетичних волокон, зокрема нейлону та поліестеру. Експерти вважають це ознакою спроби приховати постачання товару подвійного призначення.
За даними Українського центру безпеки та співпраці, з 2022 року вдалося відстежити щонайменше вісім тендерів на такі поставки з Jilin Chemical Fiber Group до «Алабуга-Волокно».
Документи вже перевірили у США та Україні та підтвердили їхню автентичність. Китайська держкомпанія на запити Politico не відповіла.
.

Уряд схвалив законопроєкт, що змінює правила, за якими бізнес може враховувати проценти за кредитами при розрахунку податку на прибуток.
Йдеться про механізм боротьби з виведенням прибутків з-під оподаткування через боргове фінансування. Зараз обмеження стосується лише боргів перед нерезидентами і лише якщо вони перевищують власний капітал компанії більш ніж у 3,5 раза. Законопроєкт №16036 пропонує поширити правило на всі боргові зобов'язання, незалежно від того, хто надав гроші: резидент чи нерезидент, пов'язана чи непов'язана особа.
Якщо витрати компанії на запозичення перевищують її процентні доходи, ця різниця враховуватиметься при оподаткуванні в межах 30% EBITDA. Сам 30-відсотковий ліміт діє і зараз, але значно розширюється коло операцій, на які він поширюється.
Водночас, щоби зменшити навантаження на бізнес, передбачено:
• обмеження не діятиме, якщо витрати на запозичення не перевищують €500 тис.
• для фінансування від непов'язаних осіб без забезпечення з боку пов'язаних осіб поріг може дорівнювати сумі фактичних витрат на запозичення, але не більше €3 млн
• проценти, які не вдалося врахувати через ліміт, можна буде переносити на наступні роки без обмеження строку і без нинішнього щорічного зменшення на 5%
• невикористану частину ліміту можна буде переносити на наступні п'ять років
Невраховані проценти, накопичені до кінця 2027 року, не згорять і надалі враховуватимуться за новими правилами.
Передбачені винятки для банків, страховиків та окремих інфраструктурних проєктів. До вступу України в ЄС обмеження також не поширюватиметься на кредити міжнародних фінансових організацій під державні або місцеві гарантії.
Зміни імплементують європейську Директиву ATAD та передбачені Національною програмою адаптації законодавства України до права ЄС, Національною стратегією доходів і зобов'язаннями перед МВФ.
Нові правила мають запрацювати з 1 січня 2028 року.

Про підозрілі операції повідомляли лише через три роки. В Монако, яка з 2024 року перебуває в сірому списку FATF, оштрафували компанію з управління капіталом на 1,5 млн євро.

Управління фінансової безпеки Монако (AMSF) встановило, що Julius Baer Wealth Management не мало належної системи визначення рівня ризику клієнтів та із суттєвими затримками подавало повідомлення про підозрілі операції.

Із 908 клієнтів компанії 44% були віднесені до категорії високого ризику. Водночас регулятор не виявив чітких критеріїв, за якими здійснювалася така класифікація.

Ще серйозніші порушення регулятор виявив під час аналізу повідомлень про підозрілі операції. Щонайменше у трьох випадках банк інформував фінансову розвідку із запізненням у сотні днів. В одному з них про підозрілий платіж, пов’язаний із політично значущою особою — PEP, повідомили лише через 1202 дні після проведення операції, тобто більш ніж через три роки.

МВФ не відступив. Закон про посилки до €150 залишається обов'язковою умовою для наступного траншу.
Нинішня місія МВФ завершила раунд переговорів у Києві без домовленості на рівні персоналу щодо другого перегляду програми. Як і раніше, МВФ наполягає на ухваленні законопроєкту про скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок вартістю до €150. МВФ дав зрозуміти, що відступати від цієї умови не буде.
Уряд уже повторно схвалив пакет законопроєктів про оподаткування посилок до €150 і має знову внести його до Верховної Ради. Голосування очікується наступного пленарного тижня.
Це доведеться зробити наново після проваленого 1 вересня голосування за ключові законопроєкти, затвердження яких є нашим зобов’язанням перед міжнародними кредиторами.

Скорочення міжнародної фінансової допомоги вже позначилося на міжнародних резервах України.
За даними НБУ, у серпні резерви скоротилися одразу на 5%: з $51,2 млрд до $48,7 млрд. Нацбанк називає однією з головних причин саме зменшення міжнародної фінансової допомоги. При цьому валютні інтервенції НБУ залишилися приблизно на рівні липня.
За місяць на валютні рахунки уряду надійшло $927 млн, тоді як НБУ продав на валютному ринку $4,85 млрд. Ще майже $1 млрд пішло на обслуговування валютного держборгу та виплати МВФ.
У результаті за місяць резерви скоротилися приблизно на $2,5 млрд.
Поки їхній рівень залишається достатнім: $48,7 млрд забезпечують фінансування близько чотирьох місяців майбутнього імпорту, і НБУ вважає цей обсяг достатнім для збереження стійкості валютного ринку. Але серпнева статистика дуже наочно показує, наскільки зараз рівень резервів залежить від зовнішнього фінансування.

Ефективне функціонування фінансового моніторингу вимагає прямої фахової комунікації між бізнесом і державними інституціями.
Форум NV «Слідкуй за грошима» став практичним майданчиком для відвертої дискусії щодо правових колізій і регуляторних бар’єрів.
Цей діалог є базовою передумовою, щоб позиція ринку була почута, а нормативні зміни відповідали реальним умовам роботи.

У Верховній Раді вже зареєстровано новий урядовий законопроєкт 16051, яким, серед іншого, пропонується змінити норму про фінмоніторинг PEP, через яку Президент не підписав попередню редакцію закону 15111-д про оподаткування доходів від цифрових платформ.
Уряд вніс новий проєкт з правками, які змінюють принцип контролю за колишніми PEP: посилений фінмоніторинг після залишення посади має діяти щонайменше 12 місяців і не припинятися автоматично після спливу цього строку. Далі його тривалість залежатиме від індивідуальної оцінки ризиків.
Нагадаю, проблема 15111-д була у тому, що в нього інсталювали норму, яка взагалі не мала стосунку до його змісту. Ця норма послаблювала фінмоніторинг колишніх РЕРів (політично значущих осіб) через 12 місяців після залишення посади.
За попередньою редакцією після того, як сплив рік, банк міг продовжувати застосовувати посилені заходи лише за наявності обґрунтованого і документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику. І це руйнувало важливий антикорупційний запобіжник, що обурило наших міжнародних партнерів, зокрема Раду ЄС та ЄК, які закликали Президента не підписувати закон у такій редакції.
Тепер уряд повертає первісну логіку норми про фінмоніторинг і пропонує таку редакцію:
Посилений фінмоніторинг колишнього PEP має діяти щонайменше 12 місяців. Після цього банк повинен провести індивідуальну оцінку ризику. Якщо ризики, властиві PEP, зберігаються, посилений контроль продовжується доти, доки банк не встановить, що таких ризиків більше немає. Оцінку при цьому треба повторювати щонайменше раз на рік.
Така сама логіка пропонується для членів сім'ї та пов'язаних осіб колишнього PEP.
Водночас сам факт того, що людина колись була PEP, після спливу 12 місяців не може бути достатньою підставою для відмови банку в обслуговуванні. А якщо банк все-таки відмовив у встановленні або підтриманні ділових відносин, клієнт отримує окреме право вимагати перегляду цього рішення.
Різниця принципова. У 15111-д через рік для продовження посиленого контролю банк мав окремо довести високий або неприйнятно високий ризик. У новому урядовому законопроєкті 16051 посилений контроль діє щонайменше рік, а потім продовжується, доки індивідуальна оцінка показує, що ризики, властиві PEP, зберігаються.

НБУ у серпні оштрафував державний Укргазбанк та чотири небанківські фінустанови за порушення вимог фінансового моніторингу. Загальна сума штрафів перевищила 50 млн грн.
Найбільший штраф отримала страхова компанія «УСГ» - 30,77 млн грн. НБУ встановив, зокрема, порушення в організації та проведенні первинного фінмоніторингу.
Укргазбанк оштрафували на 17,6 млн грн. Серед претензій регулятора - неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу, перевірка клієнтів та посилена перевірка клієнтів із високим ризиком, а також проблеми з наданням інформації НБУ.
Ще три штрафи отримали:
• «Макс Кредит» - 1,08 млн грн
• ФК «Гоал» - 391 тис. грн
• «Запоріжзв’язоксервіс» - 255 тис. грн.

Російські атаки вже додали до інфляції: в НБУ оцінили ефект.
Наслідки останніх російських атак на логістичну інфраструктуру вже позначаються на цінах. За оцінкою НБУ, перебудова логістики та пов'язане з нею зростання витрат можуть додати 0,4–0,6 відсоткового пункта до річної інфляції на кінець 2026 року. Основна частина цього ефекту проявиться восени.
У липні інфляція вже прискорилася з 7,2% до 7,7% у річному вимірі, а в серпні, за оперативною оцінкою НБУ, зростання цін продовжило прискорюватися і виявилося дещо вищим, ніж передбачав липневий прогноз. Одна з причин - нові руйнування логістичної інфраструктури, яких на момент складання прогнозу ще не було.
Водночас НБУ не очікує різкого стрибка цін: додаткові витрати переноситимуться на споживачів поступово і лише частково через конкуренцію та слабший попит.

ФДМУ продає кар’єр, конфіскований у російського олігарха Дерипаски.
Фонд держмайна виставив на приватизацію 100% ТОВ «Глухівський кар’єр кварцитів» на Сумщині разом із 22 об'єктами нерухомості. Активи були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС у 2023 році.
Кар'єр раніше належав структурам російського олігарха Олега Дерипаски. Підприємство працює з 1928 року та спеціалізується на видобутку й первинній переробці кварцитів. Баницьке родовище містить високочисті кварцити із вмістом діоксиду кремнію понад 99%. Сировина використовується, зокрема, у металургії, електротехніці, автомобільній, авіаційній та військовій промисловості.
До активу входять 60 одиниць майна та обладнання, 22 об'єкти нерухомості площею понад 9,1 тис. кв. м та шість орендованих земельних ділянок загальною площею 37 га. Після початку повномасштабної війни видобуток зупинили, обладнання законсервували.
Стартова ціна - 98,64 млн грн без ПДВ. Аукціон запланований на 22 вересня.

Відмивання грошей стає окремою професійною індустрією. FATF описала, як вона працює у 2026 році.
FATF щойно опублікувала оновлений звіт, в якому робить висновок, що професійне відмивання коштів тепер – самостійна послуга, де підпільний банкінг є лише лише одним з елементів.
Професійні відмивачі будують цілі мережі, які одночасно використовують легальні банківські рахунки, фінтех-платформи, віртуальні IBAN, дропів, криптовалюти та шифровані месенджери. До схем залучають юристів, бухгалтерів, аудиторів, ріелторів та інших професійних посередників.
Одна з головних нових тенденцій, яку FATF називає «цифровою хавалою», - перенесення традиційного підпільного банкінгу в цифрове середовище. Розрахунки можуть проходити у стейблкоїнах, насамперед USDT, а штучний інтелект уже використовують для автоматичного дроблення операцій, маршрутизації грошей через дропові рахунки та швидкої конвертації між звичайними грошима і криптоактивами.
Майже 90% опитаних FATF юрисдикцій виявляють у себе системи підпільного банкінгу та хавали, понад 80% називають їх одними з головних каналів професійного відмивання.
У FATF констатують: межа між «тіньовою» і легальною фінансовою системою стає дедалі менш очевидною. Сучасні мережі відмивання не обходять банки та фінтех стороною, а вбудовуються в їхню інфраструктуру і шукають слабкі місця на стику легальних та нелегальних фінансових потоків. Саме на цих точках FATF пропонує концентрувати фінансовий моніторинг і правоохоронну роботу.

Рівень відмов військовослужбовцям та членам їхніх сімей у банках та інших фінансових установах сягає 60%. Пільга, яка мала їх захистити, фактично стала бар’єром для кредитування.
Ще один абсурд: якщо банк пробачає мільйон гривень боргу загиблого, полоненого, зниклого безвісти або військового з інвалідністю, родина може отримати 230 тисяч гривень податкового зобов’язання.
У колонці для «Економічної правди» розповідаю:
— чому банки уникають кредитування військових;
— як законопроєкт №15458 допоможе списувати такі борги без нового податкового тягаря;
— навіщо замінити паперові довідки перевіркою через «Армія+»;
— як захистити бойові виплати й кошти на лікування від стягнення;
— що робити з кредитами мобілізованих ФОП.
Це не війна військових із банками. Це боротьба з бюрократією та правовою невизначеністю, у якій сьогодні програють ті, кого держава мала б захищати першими.
Затягувати з рішенням уже просто соромно перед військовими.
Читайте колонку в “Економічній правді”.

Шахрайські кол-центри - зовсім не український винахід.
Багатьом з нас здається, що шахрайські кол-центри це специфічна українська проблема. Але насправді це - глобальне явище. Нове дослідження FinCEN (Бюро з протидії фінансовим злочинам Мінфіну США) розповідає про те, як у Південно-Східній Азії сформувалася ціла індустрія скам-центрів з оборотами, які оцінюються в десятки мільярдів доларів на рік. Основні центри розташовані в Камбоджі, М'янмі та Лаосі.
Схема багато в чому знайома й нам. Жертву знаходять через соцмережі, месенджери або телефон, входять у довіру і пропонують «інвестиції». Людина бачить професійно зроблений сайт чи застосунок, фіктивний прибуток на рахунку і вкладає дедалі більше. Для таких схем уже активно використовують ШІ та дипфейки.
Але азійська модель значно масштабніша за звичний нам «офіс із телефоністами». Там скам-центр є лише частиною великої кримінальної екосистеми: поруч працюють мережі дропів, підставні компанії, P2P- та OTC-брокери, криптогаманці й професійні відмивачі. Викрадені гроші перекидають між адресами та блокчейнами, а потім виводять через біржі та підпільні банківські мережі.
Є ще одна суттєва відмінність. Працівники таких центрів нерідко самі є жертвами торгівлі людьми. Їх заманюють обіцянками високооплачуваної роботи, забирають паспорти та силою змушують займатися шахрайством. У той час, як в Україні «офісники» переважно – добровільно наймані «працівники» у пошуку легких грошей.

Порядок денний Верховної Ради на 15-17 вересня. Всього 27 питань, значна частина законопроєктів пов’язана із зобов’язаннями перед МВФ, ЄС та Ukraine Facility.
15 вересня:
• 15024 законопроєкт, 1 читання - спрощена процедура банкрутства для мікро- та малого бізнесу та особливості банкрутства держпідприємств, які приватизуються
• 14327-д законопроєкт, 1 читання - приєднання України до європейської платіжної зони SEPA
• 15174 законопроєкт, 1 читання - сек’юритизація та емісія облігацій з покриттям, зміни до Кодексу з процедур банкрутства
• 15175 законопроєкт, 1 читання - сек’юритизація та емісія облігацій з покриттям, зміни до Цивільного кодексу
• 15269 законопроєкт, 1 читання - корпоративне управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб
• 15352 законопроєкт, 1 читання - обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та деградацією лісів
• 14282, 14282-1 законопроєкти, 1 читання - посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП
• 16051 законопроєкт, 1 читання - ПДВ для дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
• 15460 законопроєкт, 1 читання - зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень
• 15172 законопроєкт, 2 читання - сек’юритизація та облігації з покриттям
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі, початок розгляду
16 вересня:
• 10147 законопроєкт, 2 читання - безпека та здоров’я працівників на роботі, завершення розгляду
• 13578 законопроєкт, 2 читання - зміни у сфері питного водопостачання та водовідведення
• 10190 законопроєкт, 2 читання - кримінальна відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство
• 16014 законопроєкт, 1 читання - посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів та залучення до участі в них
• 16013 законопроєкт, 1 читання - захист громадян та їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами і банківськими рахунками
• 15372, 15372-1 законопроєкти, 1 читання - підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини
• 15335 законопроєкт, 1 читання - зміни щодо нерухомості, придбаної в іпотеку
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету
• 15348, 15348-1 законопроєкти, 1 читання - посилення відповідальності за порушення, що призводять до травматизму та смертності на дорогах
• 15264-1 законопроєкт, 1 читання - зміни до правил виконавчого провадження
17 вересня:
• 14130 законопроєкт, 1 читання - посилення парламентського контролю за правоохоронними органами та прокуратурою, зокрема щодо розслідування катувань і неналежного поводження
• 14152 законопроєкт, 1 читання - вдосконалення досудового розслідування злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми
• 15532 законопроєкт, 1 читання - перенесення строків запровадження електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет
• 12278 законопроєкт, 2 читання - пенсійне забезпечення працівників прокуратури
• 3023 законопроєкт, 2 читання - регулювання безпеки користувачів персонального легкого електротранспорту, зокрема електросамокатів, гіроскутерів і моноколіс, а також велосипедистів та пішоходів
• законопроєкт, 1 читання - Державний бюджет України на 2027 рік, представлення проєкту.

Уряд підготував нову Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2027-2029 роки. З якої видно, що в найближчі роки ми матимемо дуже великі потреби у запозиченнях, будемо критично залежні від зовнішньої підтримки, а поступового оздоровлення державних фінансів слід очікувати лише за умови істотного покращення безпекової ситуації.
У 2027 році загальна потреба бюджету у фінансуванні становитиме 2,746 трлн грн. Із них 2,193 трлн грн уряд розраховує залучити за рахунок зовнішніх запозичень і лише 543 млрд грн на внутрішньому ринку. У 2028 році потреба у фінансуванні прогнозується на рівні 2,06 трлн грн, у 2029-му - 1,702 трлн грн.
Зовнішні запозичення у 2026-2028 роках мають покривати близько 80% усіх потреб у фінансуванні. Лише у 2029 році їхня частка, за прогнозом Мінфіну, знизиться до 67%.
Ключове джерело грошей - ЄС. У стратегії прямо зазначено, що європейська підтримка має забезпечити близько двох третин потреб України у фінансуванні у 2027-2029 роках. Пріоритетом залишаються пільгові кредити та максимальна частка грантів, щоб не нарощувати боргове навантаження ще швидше.
Сам борг при цьому залишатиметься дуже високим. Державний і гарантований державою борг, за базовим прогнозом, зросте до 114,2% ВВП у 2028 році, а у 2029-му має знизитися до 108,7% ВВП. Дефіцит бюджету планують поступово скоротити до 5,5% ВВП у 2029 році.
Але тут є важливе «але»: весь цей прогноз побудований на припущенні про суттєве покращення безпекової ситуації починаючи з 2027 року.
І навіть за такого сценарію платежі з погашення та обслуговування державного боргу у 2026-2029 роках становитимуть у середньому близько 1,27 трлн грн на рік.

Пенсіонерам хочуть гарантувати недоторканний мінімум при стягненні боргів.
Це – одна з норм великого урядового законопроєкту про посилення захисту прав людини під час примусового виконання рішень.
Серед іншого уряд пропонує змінити правила примусового стягнення коштів із пенсій. Після всіх відрахувань пенсіонеру мають залишити щонайменше прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Сьогодні це 2 595 грн на місяць.
Зараз закон встановлює максимальний розмір відрахувань із пенсії: до 50% у разі стягнення аліментів, відшкодування окремих видів шкоди та в деяких інших випадках, і до 20% за іншими видами стягнень. Але окремої гарантії щодо мінімальної суми, яка має залишитися людині після таких відрахувань, немає.
Законопроєкт додає дві важливі умови. Відрахування можна буде проводити, лише якщо пенсія перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. І навіть у цьому випадку після відрахування пенсіонеру не може залишитися менше прожиткового мінімуму.
Тож встановлені законом 50% або 20% залишаються ґраничними розмірами стягнення. Але якщо застосування такого відсотка зменшить виплату нижче прожиткового мінімуму, утримати всю цю суму буде не можна.
При цьому сам борг нікуди не зникає. Законопроєкт не звільняє пенсіонерів від виконання судових рішень, а встановлює межу, нижче якої пенсію під час примусового стягнення зменшувати не можна.

Китайський імпорт в Україну стрімко зростає. Проте, здається, справа тут не в AliExpress чи Temu.
За даними Держмитслужби, за січень-серпень 2026 року Україна імпортувала товарів із Китаю вже на $19,6 млрд. За аналогічний період минулого року було $11,6 млрд. Тобто лише за рік китайський імпорт зріс на 69%.
Китай тепер забезпечує майже 30% усього товарного імпорту України. Для порівняння: з Польщі ми ввезли товарів на $6,3 млрд, з Німеччини на $4,4 млрд.
Загальна структура імпорту підказує, що пояснювати цей стрибок лише дешевими товарами з китайських маркетплейсів точно не варто. Найбільша категорія українського імпорту цього року - машини, устаткування і транспорт: $29,9 млрд. Це близько 45% усього імпорту.
Показовий окремий приклад - ввезення акумуляторів у січні 2026 року. За один місяць Україна ввезла їх на 10,4 млрд грн, майже у 2,7 раза більше, ніж у січні минулого року. І 91% цього імпорту, на 9,5 млрд грн, припало саме на Китай.
Тобто за китайськими $19,6 млрд стоять далеко не лише посилки з одягом, чохлами для телефонів та іншими товарами з маркетплейсів. Китай стає для України дедалі важливішим постачальником техніки, обладнання та компонентів, зокрема для енергетики.
При цьому дисбаланс вражає: за вісім місяців Україна купила в Китаї товарів на $19,6 млрд, тоді як увесь український товарний експорт до всіх країн світу становив $26,6 млрд.

За січень-серпень 2026 року Україна імпортувала товарів на $66,3 млрд, а експортувала на $26,6 млрд. Це дані Держмитслужби.
Найбільші категорії імпорту:
• машини, устаткування і транспорт - $29,9 млрд. Це близько 45% усього імпорту
• паливно-енергетичні товари - $9,5 млрд
• продукція хімічної промисловості - понад $9 млрд
Разом на ці три категорії припадає близько 73% усього товарного імпорту.
А ось топ-3 категорій експорту:
• продовольчі товари - $15,4 млрд. Це майже 58% усього українського експорту
• метали та вироби з них - $2,7 млрд
• машини, устаткування і транспорт - $2,4 млрд
Добре видно значний перекіс у торговельному балансі: за вісім місяців Україна купила за кордоном товарів на $66,3 млрд, а продала лише на $26,6 млрд. Різниця - майже $40 млрд.

Як влаштований бізнес відмивання грошей.
У новому звіті FATF дає цікаві деталі про те, як заробляють професійні відмивачі.
За переказ грошей через підпільні банківські мережі вони зазвичай беруть комісію від 0,5% до 5%. Тариф залежить від ризику: чим очевидніше кримінальне походження грошей і чим складніше їх провести, тим дорожче коштує послуга.
При цьому професійний відмивач може заробити двічі на одній і тій самій операції.
Наприклад, злочинній групі потрібно позбутися великої суми готівки в одній країні. Водночас у підпільного банкіра є інший клієнт, якому саме в цій країні потрібна готівка, а гроші він має в іншій юрисдикції. Відмивач зводить ці два запити: готівка злочинців передається другому клієнту, а відповідна сума виплачується мережою там, де вона потрібна злочинній групі. При цьому фізично перевозити гроші через кордон взагалі не обов'язково. А комісію посередник отримує з обох сторін.
Це пояснює, чому професійне відмивання стало настільки прибутковим і масштабованим бізнесом. FATF уже прямо говорить про «відмивання як послугу»: злочинним угрупованням не потрібно будувати власну фінансову інфраструктуру, її можна просто купити як сервіс.