Сьогодні о 14:00 відбудеться засідання нашого Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Розглянемо такі законопроєкти:
• 16051 - оподаткування ПДВ міжнародних посилок та дистанційної торгівлі (новий доопрацьований законопроєкт про посилки, поданий урядом замість проваленого у ВР 15112-д)
• 15460 - нові митні правила для міжнародних поштових та експрес-відправлень
• 15532 - перенесення термінів запровадження електронної простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет
• 15172 - законопроєкт про сек’юритизацію та облігації з покриттям, 2 читання
• 15458 - врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців, полонених, зниклих безвісти, членів їхніх сімей та осіб з інвалідністю
• 15555 - удосконалення порядку розкриття банківської таємниці Національним банком
Також обговоримо підходи до доступу до інформації з реєстрів ДПС з урахуванням безпекових обмежень воєнного стану.

Під час підготовки законопроєкту 15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям до другого читання була серйозна дискусія щодо розподілу повноважень між Національним банком та НКЦПФР.
Одне з ключових питань, довкола якого точились суперечки: хто має встановлювати правила для банків та інших фінансових установ, які беруть участь у сек’юритизації, і хто має контролювати їх виконання.
У редакції першого читання значна частина цих повноважень була закріплена за НКЦПФР. Після обговорення НБУ та Комісія погодили іншу модель.
Якщо оригінатором (установою, яка сформувала активи для сек’юритизації) або емітентом є банк чи інша фінансова установа під наглядом НБУ, значну частину відповідних вимог встановлюватиме Нацбанк, переважно за погодженням з НКЦПФР. Для інших учасників ринку регулятором залишається Комісія.
Зміни торкнулися, зокрема:
• відокремлення пулу сек’юритизованих активів та активів покриття
• вимог до активів, які можуть входити до пулу, зокрема їх однорідності, вимог до боржників, операцій з такими активами та досвіду оригінатора
• правил утримання суттєвого обсягу економічного інтересу
• вимог до активів покриття та оцінки забезпечення.
У цих питаннях для банків та інших фінустанов під наглядом НБУ значну частину регуляторних повноважень закріпили за Нацбанком, переважно за погодженням з НКЦПФР.
Врегулювали і вимоги до буфера ліквідності для облігацій з покриттям. Тут регулятором залишається НКЦПФР, але відповідні вимоги Комісія встановлюватиме за погодженням з НБУ.
Так само розвели нагляд і відповідальність. НБУ отримує право застосовувати до піднаглядних йому установ коригувальні заходи, заходи раннього втручання, заходи впливу та передбачені законопроєктом штрафи. НКЦПФР зберігає відповідні повноваження у своїй сфері.

«Ми зараз дійшли до межі»: міністр фінансів розповів, як уряд порізав видатки через брак коштів у бюджеті. На засідання нашого Комітету міністр фінансів Сергій Марченко просив депутатів підтримати законопроєкти, від яких залежить надання фінансування нашими міжнародними партнерами – ЄС, МВФ.
«Ми зараз дійшли до межі і немає пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати ці законопроєкти, розуміючи, яка ціна питання», - сказав Марченко.
Він пояснив, як саме зараз відбувається скорочення видатків:
«Ми підготували два види заходів. Перше: рішенням міністра фінансів відтермінували всі найменш актуальні видатки на кінець року. Друге: ми винесли на засідання уряду певний регламент, яким чином ми діємо в той період, коли у нас обмежена ліквідність. Тобто йдеться про те, що будуть надходити доходи, ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки і оборони. Далі, як тільки з'являється фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не тільки держбюджету, а всіх видів бюджетів, в тому числі місцевих. Будь-які програми підтримки, капітального бкдівництва й інші фактично будуть призупинені до моменту, поки в нас не буде достатньо ліквідності для фінансування цих видатків», - сказав міністр.

Також міністр фінансів не виключив, що найближчим часом можливі затримки по соціальних виплатах.

Наслідком затримок зовнішньої фінансової допомоги може бути монетарне фінансування бюджету, яке спричинить девальвацію та інфляцію.
Це – також прогноз міністра фінансів Сергія Марченка, який допустив, що можуть бути затримки і з виплатою зарплат в бюджетному секторі. Але це ще не все.
«Затримка викличе соціальне збурення. Внаслідок соціального збурення будуть інші кроки і дії. Ми не виключаємо монетарного фінансування бюджету. З відповідною девальвацією гривні, інфляцією й іншими негативними наслідками. Треба розуміти, що сидіти і чекати, поки прийдуть гроші, ми не можемо», - сказав міністр.

Комітет рекомендував Верховній Раді схвалити за основу та в цілому доопрацьований законопроєкт 16051-1.
Це нова редакція законопроєкту про ПДВ для міжнародних посилок та електронної торгівлі, яку уряд подав після провального голосування у Верховній Раді 1 вересня. Тоді 15112-д набрав лише 198 голосів. Пов’язаний із ним законопроєкт 15460 про зміни до Митного кодексу також не був ухвалений за основу і повернувся уряду на доопрацювання.
16051 передбачає запровадження ПДВ на імпорт товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях з першого євро. Для дистанційних продажів товарів вартістю до €150 через маркетплейси запроваджується спеціальний механізм сплати ПДВ. Водночас зберігається звільнення від ПДВ для некомерційних посилок вартістю до €45, наприклад подарунків від однієї фізичної особи іншій.
Після доопрацювання уряд також відтермінував запуск нової системи: зміни до Податкового та Митного кодексів мають запрацювати не раніше липня 2027 року.

Комітет з питань фінансів рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу та в цілому законопроєкт 15532, який переносить запуск електронної системи простежуваності алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет (еАкцизу) з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року.
Причина - програмне забезпечення ще потребує доопрацювання та тестування, а бізнесу потрібен час для інтеграції з новою системою.

Комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт 15172 про сек’юритизацію та облігації з покриттям.
Законопроєкт створює в Україні правову базу для сек’юритизації фінансових активів та випуску облігацій з покриттям. Це має дати банкам та фінансовим установам нові інструменти для залучення довгострокового фінансування, зокрема для розвитку іпотечного кредитування та залучення інвестицій.
⬆️ До другого читання законопроєкт подається з урахуванням усіх поправок, про які я писала вище.

Комітет з питань фінансів рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроєкт, 15458 про врегулювання простроченої заборгованості військовослужбовців та інших захищених категорій, мого авторства, який ми подали спільно з головою Комітету Данилом Гетманцевим. Також Комітет пропонує скоротити наполовину строк подання поправок і пропозицій та після доопрацювання внести законопроєкт на розгляд ВР у 2 читанні.
На балансах лише опитаних нами банків заборгованість військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин уже перевищує 13,75 млрд грн.
Чинне законодавство передбачає лише напівзаходи для захисту військовослужбовців, цивільних осіб, позбавлених особистої свободи або зниклих безвісти, членів їхніх сімей, а також осіб з інвалідністю внаслідок війни. Після загибелі, зникнення безвісти чи потрапляння захисника в полон борговий тягар може лягти на плечі його родини.
Одна з головних перепон для прощення таких кредитів банками – податкова. Списаний борг може стати оподатковуваним доходом, а податкові витрати виникають і для банків.
15458 прибирає ці податкові бар'єри та створює механізм для списання таких боргів. Члени сімей, спадкоємці та представники визначених законом категорій зможуть звернутися до кредитора щодо списання боргу. Рішення про списання залишається правом банку, а не його обов'язком.

Комітет з питань фінансів рекомендував Верховній Раді ухвалити за основу законопроєкт 15555 щодо захисту інформації, отриманої НБУ від іноземних органів банківського нагляду.
Законопроєкт обмежує можливість українських судів витребувати таку інформацію у цивільних та господарських справах. Суд має перевіряти походження запитуваних даних і відмовляти у розкритті, якщо вони були отримані НБУ від іноземного регулятора. Кримінальне та адміністративне судочинство залишаються винятками.
Також НБУ отримує право протягом 5 днів оскаржити рішення суду про витребування такої інформації.
Зміни пов’язані з переговорним розділом 9 «Фінансові послуги» щодо вступу України до ЄС та зобов’язаннями перед МВФ. Належний захист цих даних необхідний для обміну наглядовою інформацією з європейськими регуляторами.

Напередодні 25-х роковин трагедії 11 вересня FATF опублікувала новий звіт про підпільний банкінг, хавалу та інші неформальні системи переказу коштів.

Саме після терактів 11 вересня 2001 року світ докорінно змінив ставлення до фінансування тероризму. Стало очевидно: щоб зупиняти терористичні мережі, недостатньо шукати виконавців. Треба розуміти, як рухаються гроші, хто їх передає і якими каналами вони залишаються невидимими для держави.

Через 25 років FATF фактично попереджає: одна з найсерйозніших проблем нікуди не зникла. Вона просто стала технологічнішою. Йдеться про хавалу (в народі «перестановки»)та інші неформальні системи передачі грошей і вартості.

Саме ця можливість перемістити кошти без прямого руху грошей між відправником і отримувачем робить такі системи надзвичайно складними для фінансової розвідки. Понад 80% юрисдикцій, які надали FATF інформацію, назвали підпільний банкінг, хавалу та аналогічні системи серед основних каналів або технік професійного відмивання грошей. В окремих розслідуваннях через такі мережі протягом лише декількох місяців проходило понад €500 млн злочинних коштів.

FATF говорить про професіоналізацію такого бізнесу — відмивання грошей як послуга. І дедалі частіше ця інфраструктура торкається цілком легальної фінансової системи: банківських рахунків, fintech-платформ, платіжних сервісів, virtual IBAN, prepaid-карток та криптогаманців.

Ще цікавіше — майже 70% респондентів FATF повідомили про інтеграцію нових технологій. З’явилася так звана digital hawala — цифрова хавала.

Telegram, WhatsApp, Signal — для координації.
Мобільні гаманці, fintech та instant payments — для руху коштів.
Криптоактиви, включно зі stablecoins, — для взаєморозрахунків.
FATF уже бачить навіть спеціально створені hawala apps.

Наша Національна оцінка ризиків не використовує слово «хавала» як окрему категорію. Але вона описує практично той самий тип ризику.

Більше того, через масштабну міграцію українців та збільшення транскордонного руху грошей НОР окремо фіксує посилення ролі неформальних каналів — переказів через посередників, готівку тощо.
Мільйони українців перебувають за кордоном. Між Україною та іншими країнами постійно рухаються гроші. Є величезний попит на швидкі розрахунки, обмін валют, перекази, готівку. Саме в такому середовищі неформальні системи передач грошей можуть розвиватися особливо швидко.

Ось що ще робить Україну вразливою: значна роль готівки в окремих секторах, проблеми з прозорістю бенефіціарної власності, обмеження державного контролю в умовах воєнного стану та тимчасова неконтрольованість окремих ділянок кордону.

А в секторі переказів без відкриття рахунку звертають увагу міжнародні перекази до високоризикових юрисдикцій, багаторазові перекази між пов’язаними особами, прикордонні регіони, використання різних агентів та дроблення операцій.

Випив каву в Україні — залишився без банківського рахунку в Британії.
Британський політик Ендрю Бофф, голова Лондонської асамблеї, втратив доступ до свого банківського рахунку після поїздки до України. Причиною стали витрати приблизно на €40 під час перебування у Києві.
Бофф розповів, що після повернення з України його дебетова картка перестала працювати. Згодом First Direct, що входить до групи HSBC, повідомив про закриття рахунку, яким політик користувався майже 30 років. Пояснення банку виглядало особливо дивно: рішення нібито було пов’язане з транзакціями, здійсненими «у підсанкційній країні».

Але Україна не перебуває під комплексними санкціями ані ООН, ані Європейського Союзу. Сам Бофф сформулював проблему дуже влучно: ефективна санкційна система повинна вміти відрізнити купівлю кави в Україні від купівлі кави в Росії.

Політик намагався з’ясувати у банку, яку саме країну той вважає «підсанкційною», однак, за його словами, чіткого пояснення так і не отримав. Він також заявив, що фактично не мав можливості, щоб пояснити ситуацію та відновити доступ до своїх заощаджень і автоматичних платежів. Цей кейс — дуже показовий приклад того, як деріскінг може підміняти ризик-орієнтований підхід.

Банку іноді простіше припинити відносини з клієнтом, ніж розібратися в характері операції, географії платежу та реальному рівні ризику. У результаті AML та санкційний комплаєнс, створений для боротьби зі злочинними грошима і фінансуванням війни, може бити по абсолютно легальних клієнтах.

Особливо цікаво, що Бофф є британським політиком, тобто підпадає під категорію PEP. Британський фінансовий регулятор FCA окремо наголошував: внутрішні PEP загалом мають розглядатися як клієнти нижчого ризику, а банк не повинен відмовляти у відносинах або припиняти їх лише через статус PEP. Проблему дерискінгу уже визнають і на рівні ЄС. Голова AMLA Бруна Сего наголошувала на необхідності справжнього ризик-орієнтованого підходу до PEP.

Історія з €40 у Києві добре показує головну небезпеку халтурного фінмоніторингу: коли система припиняє розрізняти ризики, вона не стає жорсткішою — вона стає менш ефективною. Фінмон має знаходити злочинні гроші, а не людей, які випили каву в Києві.

Понад 408 млн грн додатково отримав держбюджет завдяки пост-митному контролю за 8 місяців 2026 року. Це майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Пост-митний контроль дозволяє перевіряти правильність сплати митних платежів уже після того, як товар випущений і митне оформлення завершене. Тобто контроль переноситься з кордону на етап після оформлення, щоб не затримувати сумлінний бізнес.
За січень-серпень митники проаналізували 2,69 тис. декларацій. У 81% з них виявили порушення або помилки. Також проведено 854 документальні перевірки підприємств.
280,9 млн грн із 408 млн бізнес сплатив самостійно після виправлення помилок у деклараціях. Це у 2,4 раза більше, ніж торік.
Ще 127,7 млн грн надійшло до бюджету за результатами документальних перевірок. Загалом за ними підприємствам нарахували 2,08 млрд грн грошових зобов'язань. Найбільша частка донарахувань пов'язана з неправильним визначенням країни походження товару.
Такий механізм дозволяє мінімізувати зайвий контроль під час самого митного оформлення, але при цьому є можливість перевірити ризикові операції вже після випуску товарів.

Понад 2,5 млрд грн пройшло через групу компаній, пов’язаних із відмиванням коштів від шахрайства та криптошахрайства в країнах Європи.
Держфінмоніторинг разом із фінансовими розвідками інших країн відстежив рух коштів та встановив зв’язки між компаніями і людьми, які ними керували.
Один із рахунків у європейському банку був прив’язаний до електронної адреси громадянки України. Іншу компанію-нерезидента, яка отримувала кошти від європейських фіктивних фірм через інвестиційне шахрайство, очолює громадянин України. Обома рахунками керували з Києва.
За даними Держфінмоніторингу, фігуранти входять до великої організації, яка спеціалізується на криптовалютному шахрайстві. Матеріали вже передані правоохоронним органам.
У Держфінмоніторингу зазначили, що операції з віртуальними активами залишаються одними з найскладніших для відстеження: український ринок досі не врегульований, а прозорих механізмів контролю немає.

Єврокомісія досі не готова назвати розмір додаткової фінансової потреби України на 2026 рік.
Після переговорів з українським урядом та МВФ у Брюсселі кажуть, що потрібна додаткова робота на технічному рівні, щоб визначити розрив у фінансуванні.
Напередодні, 7 вересня, єврокомісар Валдіс Домбровскіс обговорював це з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, а цього тижня - з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою.
В Єврокомісії воліють спочатку треба визначити потребу, і лише після цього обговорювати джерела додаткового фінансування, зокрема можливість використання заморожених російських активів.
Український уряд оцінює дефіцит фінансування Сил оборони у 2026 році у $27 млрд. Але, як пише Financial Times, цю цифру поки не підтвердили ані МВФ, ані інші міжнародні донори. При цьому у 2027 році розрив, за очікуваннями, буде ще більшим.
Паралельно Єврокомісія відновила обговорення варіантів використання близько €210 млрд заморожених активів ЦБ рф для фінансування України. Попередня спроба не отримала достатньої підтримки через юридичні ризики та заперечення Бельгії. Тепер у ЄС шукають новий спосіб, який дозволив би ці ризики зменшити.

SEPA для України: що насправді передбачає шлях до європейського платіжного простору

Приєднання України до SEPA складається з двох окремих етапів. Спочатку країна має увійти до географічної зони SEPA. Після цього кожен український банк, платіжна або електронна грошова установа повинні окремо приєднатися до відповідних платіжних схем.

Саме таку процедуру представив у Києві голова Європейської платіжної ради Гейс Баудевейн під час форуму, організованого IFC/World bank group у співпраці з PwC CEE, SECO та ProMoney.

Європейська платіжна рада, або EPC, розробляє правила функціонування SEPA, встановлює технічні стандарти та забезпечує сумісність платіжної інфраструктури. Сьогодні географічна зона SEPA охоплює 41 країну: всі 27 держав ЄС, три країни Європейської економічної зони та 11 держав поза нею. Серед них Велика Британія, Швейцарія, Молдова, Сербія, Албанія, Чорногорія та Північна Македонія.

У платіжних схемах EPC беруть участь близько 3 600 банків та інших надавачів платіжних послуг. Щороку через SEPA проходить понад 50 мільярдів операцій.

Для України першим кроком має стати приєднання на рівні всієї платіжної спільноти. Її може представляти Національний банк, інший уповноважений державний орган або національна банківська асоціація. Заявник повинен довести, що українські банки працюватимуть у правових і регуляторних умовах, зіставних з умовами для учасників SEPA у країнах ЄС та ЄЕЗ.

Для цього Україна має підготувати юридичний висновок щодо відповідності свого законодавства критеріям EPC. Документ перевірятиме юридична група Європейської платіжної ради, після чого остаточне рішення ухвалюватиме правління EPC.

Окрема увага приділяється законодавству про протидію відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. У цій частині вступ потребує повної відсутності заперечень з боку Європейської комісії.

Україна має підтвердити відповідність або функціональну еквівалентність низці європейських норм. Йдеться, зокрема, про правила надання платіжних послуг, інформацію, яка супроводжує переказ коштів, вимоги SEPA, пруденційний нагляд за банками, фінансовий моніторинг, виконання стандартів FATF та санкцій ООН.

Також необхідно гарантувати, що українське законодавство не перешкоджатиме транскордонним платежам і передачі даних між учасниками SEPA. Не повинно існувати податкових, регуляторних чи операційних умов, які надавали б українським установам необґрунтовану перевагу над європейськими. EPC оцінює і ширший контекст: економічні зв’язки з ЄС, обсяги платежів у євро, репутаційні ризики та здатність країни не створювати загроз для стабільної роботи платіжних схем.

Важливо врахувати й оновлення європейського законодавства. Для заявок, поданих після листопада 2026 року, EPC очікує узгодження з новим європейським AML-пакетом, зокрема AMLD6 та AMLR. Орієнтовний граничний термін такого узгодження для країн SEPA поза ЄЕЗ — кінець 2028 року, хоча це ще потребує остаточного підтвердження. Також поступово враховуватимуться нові правила у сфері платіжних послуг, операційної стійкості та управління ризиками третіх сторін.

Позитивне рішення про включення України до географічної зони SEPA відкриє другий етап. Українські банки та інші платіжні установи зможуть подавати індивідуальні заявки на участь у конкретних схемах: звичайних і миттєвих кредитових переказах, прямому дебетуванні та міжнародних миттєвих платежах.

EPC перевірятиме готовність кожної установи. Банк має підтвердити відповідність правилам обраної схеми, технічну інтеграцію з кліринговою та розрахунковою інфраструктурою, а також визначити дату операційної готовності. Розгляд документів EPC може тривати до 60 днів. Після успішної перевірки установу внесуть до реєстру учасників, і вона отримає можливість надсилати та приймати платежі в євро за єдиними правилами SEPA.

Між рішенням про включення країни та фактичним запуском операцій передбачено приблизно шість місяців. Наприклад, якщо EPC ухвалює рішення в листопаді, перша можлива дата операційної готовності банків припадає на травень наступного року. Це загальний календар EPC, а не автоматично визначена дата вступу України.

Участь у SEPA передбачає і постійний контроль. Європейська платіжна рада розглядає скарги, проводить перевірки та може застосовувати санкції. Серед них публічне попередження, повідомлення компетентних органів або навіть призупинення участі в платіжній схемі. Контроль охоплює технічну готовність, виконання правил фінансового моніторингу, санкційний скринінг та операційну надійність.

Сама SEPA також продовжує розвиватися. Після етапу звичайних переказів і прямого дебетування європейська система перейшла до миттєвих платежів. Наступний етап, який EPC називає SEPA 3.0, передбачає масове використання миттєвих переказів, перевірку отримувача перед відправленням коштів, розвиток міжнародних платежів та обмін інформацією для боротьби з шахрайством.

Отже, приєднання України до SEPA потребує одночасної роботи парламенту, уряду, Національного банку та фінансового сектору. Законодавча відповідність відкриває двері, але повноцінна участь залежатиме також від технічної готовності кожного банку та його здатності постійно дотримуватися європейських правил.

Для України цей процес означає значно більше, ніж підключення до нової платіжної інфраструктури. Це практична інтеграція нашої фінансової системи до європейського ринку та перевірка її відповідності європейським стандартам прозорості, безпеки й надійності.

Польща, Болгарія, Туреччина, ОАЕ та США — топ-5 країн, до яких Україна зверталася для отримання інформації у справах, пов’язаних із можливим відмиванням коштів.

Ця географія добре показує одну важливу річ: фінансові розслідування давно не обмежуються українською юрисдикцією. Кошти можуть проходити через рахунки, компанії, платіжні інструменти та активи в кількох країнах, тому без міжнародного обміну інформацією встановити повний маршрут грошей часто неможливо.

Аналіз вихідних матеріалів Держфінмоніторингу за 2022–2024 роки показує, на яких напрямах була зосереджена основна увага фінансової розвідки. Найбільша кількість матеріалів стосувалася підозр у відмиванні коштів — 1 378. Ще 810 матеріалів були пов’язані з фінансуванням дій проти безпеки держави, тероризмом та санкційними питаннями, а 781 — з корупцією у публічному секторі.

Окремий значний блок становили операції за участю політично значущих осіб — 537 матеріалів. Щодо ухилення від оподаткування було підготовлено 361 матеріал, щодо оборонного комплексу та ВПК — 245, а щодо фінансових технологій і віртуальних активів — 166.

Ці цифри фактично показують структуру ризиків, з якими сьогодні працює українська фінансова розвідка. Йдеться не лише про класичне відмивання коштів, а й про корупційні доходи, податкові злочини, фінансування діяльності проти держави, санкційні обмеження, оборонні закупівлі, криптоактиви та операції PEP.

Водночас є й інша сторона цієї статистики. Донорська допомога, торгівля людьми та кіберзлочини представлені у вихідних матеріалах значно менше. Це не обов’язково означає низький рівень ризику в цих сферах. Швидше, це питання того, наскільки ефективно система сьогодні виявляє відповідні фінансові потоки, отримує первинну інформацію та перетворює її на матеріали для правоохоронних органів.

Особливо важливо дивитися на міжнародну складову. Якщо гроші залишили Україну і далі пройшли через Польщу, Болгарію, Туреччину, ОАЕ чи США, без швидкого обміну фінансовою інформацією розслідування фактично зупиняється на кордоні. Тому спроможність Держфінмоніторингу працювати з іноземними підрозділами фінансової розвідки має прямий вплив на те, чи зможемо ми не просто побачити підозрілу операцію в Україні, а простежити весь подальший рух коштів і, за наявності підстав, повернути активи.

Для мене це ще один аргумент, чому ефективність фінансового моніторингу треба оцінювати не кількістю повідомлень чи формальних перевірок, а тим, скільки складних транскордонних схем вдалося розкрити, скільки активів знайдено за кордоном і скільки коштів у підсумку повернуто державі.

Плюс $841 млн від Світового банку під гарантії уряду Канади. Таку бюджетну підтримку незабаром отримає Україна, повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький. Кошти надаються в межах проєкту PEACE in Ukraine. Вони будуть спрямовані на пенсійні виплати. «В умовах дефіциту бюджету та розбалансування державних фінансів це надзвичайно важлива і своєчасна підтримка», - зазначив голова уряду. Велика подяка уряду Канади та Світовому банку за допомогу у такий складний для України час.

Revolut визнав, що сам передав шахраям персональні дані своїх клієнтів, злому банку не було.
Як повідомляє Reuters, шахраї надсилали Revolut запити на розкриття інформації, видаючи себе за представників державного органу. Запити надходили з електронної адреси на справжньому домені цієї установи, тому банк вважав їх легітимними і надавав дані.
В результаті витекла повна історія транзакцій, включно з операціями в біткоїні. Сторонні особи також могли отримати виписки з рахунків, дати народження, адреси, телефони, електронні адреси та навіть копії паспортів і водійських посвідчень клієнтів.
Тепер Revolut офіційно визнав факт передачі даних. У необанку запевняють, що його системи і кошти клієнтів не постраждали, а клієнтів, чиї дані утекли, "обмежена кількість". Скільки саме - компанія не розкриває.