На запрошення в.о. голови Державної податкової служби Лесі Карнаух взяла участь у нараді з платниками податків, які постраждали внаслідок російської агресії, та керівниками територіальних управлінь ДПС.
Через російські атаки, у бізнесу виникла низка дуже складних проблем, як фінансових, так і організаційних, для вирішення яких необхідні рішення з боку держави.
✓ Одне з питань стосується переміщення підакцизних товарів. Через постійні ризики обстрілів підприємства змушені переміщувати продукцію з одного складу на інший. Такі переміщення потребують належної фіксації та повідомлення податкової, тому важливо налагодити цей процес так, щоб бізнес міг швидко убезпечувати товар і водночас виконувати вимоги законодавства.
✓ ДПС закликала бізнес оперативно повідомляти про руйнування, влучання та пошкодження. Це дозволить податковій швидше реагувати та враховувати реальний стан підприємства під час адміністрування податків і контрольних заходів. Говорили й про можливість перенесення строків сплати податків для підприємств, які через руйнування не можуть вчасно виконати свої податкові зобов'язання.
✓ Бізнес просить внести зміни до Закону №3817, зокрема щодо порядку визначення та врахування обсягів підакцизних товарів, знищених внаслідок російських атак.
✓ Для ритейлу та фармацевтичного ринку гострим залишається питання ПДВ. Якщо підприємство придбало або взяло під реалізацію товар, а потім цей товар був знищений внаслідок обстрілу, виникає проблема нарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Це додаткове фінансове навантаження на бізнес, який уже зазнав прямих збитків.
✓ Бізнес також закликає Верховну Раду перенести запровадження е-Акцизу до 1 липня 2027 року. Нинішні строки вже переносилися, але бізнес наголошує, що зараз система та учасники ринку все ще не готові до повноцінного запуску.
✓ Є серйозна безпекова проблема з даними про орендовані склади. Бізнес не хоче включати інформацію про такі склади до реєстрів, оскільки побоюється, що ворог може використати ці дані для визначення місць зберігання товарів і завдання нових ударів. В умовах війни ці ризики не можна ігнорувати.
✓ Підняли і проблему доступу постраждалого бізнесу до кредитів за програмою «5-7-9%». Законодавство та урядові правила обмежують можливість отримати такий кредит для бізнесу, пов'язаного з виробництвом або реалізацією підакцизних алкогольних і тютюнових виробів. Через це під обмеження потрапляють, зокрема, підприємства паливного ринку, які займаються транспортуванням або виробництвом пального, але водночас продають на АЗС сигарети чи алкоголь. Якщо таке підприємство втратило заправку або інший об'єкт внаслідок російського удару, воно не може скористатися пільговим кредитом для його відновлення.
Зараз працюю над зверненням до Уряду щодо перегляду відповідної постанови, щоб такий бізнес також отримав можливість залучати кредити на відновлення знищених і пошкоджених підприємств.
Дякую Державній податковій службі за оперативну реакцію на проблеми бізнесу та готовність йти назустріч і шукати рішення про полегшення фінансового навантаження для постраждалих підприємств у межах чинного законодавства. Там, де однієї лише гнучкості замало, і потрібні зміни до законів, будемо працювати над ними у Верховній Раді.
Через російські атаки, у бізнесу виникла низка дуже складних проблем, як фінансових, так і організаційних, для вирішення яких необхідні рішення з боку держави.
✓ Одне з питань стосується переміщення підакцизних товарів. Через постійні ризики обстрілів підприємства змушені переміщувати продукцію з одного складу на інший. Такі переміщення потребують належної фіксації та повідомлення податкової, тому важливо налагодити цей процес так, щоб бізнес міг швидко убезпечувати товар і водночас виконувати вимоги законодавства.
✓ ДПС закликала бізнес оперативно повідомляти про руйнування, влучання та пошкодження. Це дозволить податковій швидше реагувати та враховувати реальний стан підприємства під час адміністрування податків і контрольних заходів. Говорили й про можливість перенесення строків сплати податків для підприємств, які через руйнування не можуть вчасно виконати свої податкові зобов'язання.
✓ Бізнес просить внести зміни до Закону №3817, зокрема щодо порядку визначення та врахування обсягів підакцизних товарів, знищених внаслідок російських атак.
✓ Для ритейлу та фармацевтичного ринку гострим залишається питання ПДВ. Якщо підприємство придбало або взяло під реалізацію товар, а потім цей товар був знищений внаслідок обстрілу, виникає проблема нарахування податкових зобов'язань з ПДВ. Це додаткове фінансове навантаження на бізнес, який уже зазнав прямих збитків.
✓ Бізнес також закликає Верховну Раду перенести запровадження е-Акцизу до 1 липня 2027 року. Нинішні строки вже переносилися, але бізнес наголошує, що зараз система та учасники ринку все ще не готові до повноцінного запуску.
✓ Є серйозна безпекова проблема з даними про орендовані склади. Бізнес не хоче включати інформацію про такі склади до реєстрів, оскільки побоюється, що ворог може використати ці дані для визначення місць зберігання товарів і завдання нових ударів. В умовах війни ці ризики не можна ігнорувати.
✓ Підняли і проблему доступу постраждалого бізнесу до кредитів за програмою «5-7-9%». Законодавство та урядові правила обмежують можливість отримати такий кредит для бізнесу, пов'язаного з виробництвом або реалізацією підакцизних алкогольних і тютюнових виробів. Через це під обмеження потрапляють, зокрема, підприємства паливного ринку, які займаються транспортуванням або виробництвом пального, але водночас продають на АЗС сигарети чи алкоголь. Якщо таке підприємство втратило заправку або інший об'єкт внаслідок російського удару, воно не може скористатися пільговим кредитом для його відновлення.
Зараз працюю над зверненням до Уряду щодо перегляду відповідної постанови, щоб такий бізнес також отримав можливість залучати кредити на відновлення знищених і пошкоджених підприємств.
Дякую Державній податковій службі за оперативну реакцію на проблеми бізнесу та готовність йти назустріч і шукати рішення про полегшення фінансового навантаження для постраждалих підприємств у межах чинного законодавства. Там, де однієї лише гнучкості замало, і потрібні зміни до законів, будемо працювати над ними у Верховній Раді.
👍6❤2👎1
ДПС створює Реєстр постраждалого бізнесу. Про це йшлося на нараді з постраждалими підприємцями.
Ініціативу запровадити такий механізм запропонувала в.о. голови ДПС Леся Карнаух. Для підприємств, які втратили або пошкодили майно внаслідок російських атак, Податкова розробила спеціальне Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна та товарів. Його подання буде добровільним.
ДПС отримуватиме інформацію про наслідки обстрілів безпосередньо від самого підприємства і зможе враховувати її під час адміністрування податків. Зокрема, щоб погіршення показників бізнесу після прильоту не сприймалося як податковий ризик без урахування реальних обставин.
✓ У Повідомленні можна буде зазначити дату та обставини події, перелік і орієнтовну вартість втрачених або пошкоджених товарів та основних засобів, результати інвентаризації, інформацію про податковий кредит з ПДВ та підтвердження факту руйнування компетентними органами.
✓ Якщо згодом з'являться нові дані або буде уточнено суму збитків, Повідомлення можна буде подати повторно з доповненою інформацією.
✓ Подати його вже можна в паперовому вигляді або через розділ «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Надалі ДПС планує зробити для цього окремий сервіс в Електронному кабінеті.
Повідомлення вже починають приймати головні управління ДПС. Допомогу з його заповненням можна отримати в Офісах податкових консультантів, Центрах обслуговування платників та через Контакт-центр ДПС.
Загалом ці заходи мають на меті допомогти підприємствам, які після російських ударів стикаються не лише з необхідністю відновлювати знищене майно, а й з податковими наслідками цих втрат.
Ініціативу запровадити такий механізм запропонувала в.о. голови ДПС Леся Карнаух. Для підприємств, які втратили або пошкодили майно внаслідок російських атак, Податкова розробила спеціальне Повідомлення про втрату, знищення або пошкодження майна та товарів. Його подання буде добровільним.
ДПС отримуватиме інформацію про наслідки обстрілів безпосередньо від самого підприємства і зможе враховувати її під час адміністрування податків. Зокрема, щоб погіршення показників бізнесу після прильоту не сприймалося як податковий ризик без урахування реальних обставин.
✓ У Повідомленні можна буде зазначити дату та обставини події, перелік і орієнтовну вартість втрачених або пошкоджених товарів та основних засобів, результати інвентаризації, інформацію про податковий кредит з ПДВ та підтвердження факту руйнування компетентними органами.
✓ Якщо згодом з'являться нові дані або буде уточнено суму збитків, Повідомлення можна буде подати повторно з доповненою інформацією.
✓ Подати його вже можна в паперовому вигляді або через розділ «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Надалі ДПС планує зробити для цього окремий сервіс в Електронному кабінеті.
Повідомлення вже починають приймати головні управління ДПС. Допомогу з його заповненням можна отримати в Офісах податкових консультантів, Центрах обслуговування платників та через Контакт-центр ДПС.
Загалом ці заходи мають на меті допомогти підприємствам, які після російських ударів стикаються не лише з необхідністю відновлювати знищене майно, а й з податковими наслідками цих втрат.
👍7😁1
Завтра перше питання в порядку денному – звільнення Руслана Кравченка з посади генпрокурора. Також будемо розглядати законопроєкти про відповідальність за створення шахрайських кол-центрів.
Порядок денний на 15 вересня:
• 16064 постанова - надання згоди на звільнення Кравченка Р.А. з посади Генерального прокурора
• 13578 законопроєкт, 2 читання - удосконалення законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення
• 16014, 16014-1 законопроєкти, 1 читання - посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів та залучення до участі в них
• 16013, 16013-1 законопроєкти, 1 читання - захист громадян та їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами і банківськими рахунками
• 15372, 15372-1 законопроєкти, 1 читання - підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини
• 15335 законопроєкт, 1 читання - зміни щодо нерухомого майна, придбаного в іпотеку
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету
• 15348, 15348-1 законопроєкти, 1 читання - посилення відповідальності за дії, що призводять до травматизму та смертності на дорогах
• 15264-1 законопроєкт, 1 читання - зміни до правил виконавчого провадження
• 14405 законопроєкт, 1 читання - забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану
Порядок денний на 15 вересня:
• 16064 постанова - надання згоди на звільнення Кравченка Р.А. з посади Генерального прокурора
• 13578 законопроєкт, 2 читання - удосконалення законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення
• 16014, 16014-1 законопроєкти, 1 читання - посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів та залучення до участі в них
• 16013, 16013-1 законопроєкти, 1 читання - захист громадян та їхніх коштів від незаконних дій з платіжними інструментами і банківськими рахунками
• 15372, 15372-1 законопроєкти, 1 читання - підвищення ефективності контролю за виробництвом та обігом тютюнової сировини
• 15335 законопроєкт, 1 читання - зміни щодо нерухомого майна, придбаного в іпотеку
• 15400 законопроєкт, 1 читання - спрямування плати за документи у сфері державного експортного контролю до спецфонду держбюджету
• 15348, 15348-1 законопроєкти, 1 читання - посилення відповідальності за дії, що призводять до травматизму та смертності на дорогах
• 15264-1 законопроєкт, 1 читання - зміни до правил виконавчого провадження
• 14405 законопроєкт, 1 читання - забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану
👍6❤1😁1
Премʼєр-міністр вкотре наголошує, що ситуація з фінансами критична. Для того, щоб отримати до кінця року майже 30 мільярдів доларів, яких якраз і не вистачає, потрібно проголосувати ряд законопроектів МВФ, Світового банку та євроінтеграційних. Але в порядку денному на завтра жодного з них немає. Голосів немає.
Telegram
Сергій Корецький | Премʼєр-міністр 🇺🇦
Ситуація з державними фінансами близька до критичної. Вкотре закликав усіх народних депутатів якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги.
Після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно…
Після декількох попередніх нарад із парламентарями Уряд офіційно…
😢3👍2👎2🥰2
США запровадили нові санкції проти російського ВТБ за допомогу Ірану в обході санкцій.
За даними Мінфіну США, один із найбільших російських банків відкрив представництво в Ірані, встановив кореспондентські відносини із підсанкційними іранськими банками та створив систему розрахунків у рублях і ріалах для розширення торгівлі між росією та Іраном.
ВТБ також допомагав переміщувати мільярди доларів заморожених іранських активів. Через це банк внесли до санкційного списку вже за іранською санкційною програмою США.
При цьому ВТБ давно перебуває під американськими санкціями через російську агресію проти України. Ще 24 лютого 2022 року США запровадили проти нього повні блокуючі санкції: активи банку під юрисдикцією США були заморожені, а операції з ним для американських осіб заборонені.
Тепер до «російських» санкцій додалися ще й «іранські». Мінфін США попереджає іноземні банки, які продовжують працювати з ВТБ, про підвищений ризик вторинних санкцій.
За даними Мінфіну США, один із найбільших російських банків відкрив представництво в Ірані, встановив кореспондентські відносини із підсанкційними іранськими банками та створив систему розрахунків у рублях і ріалах для розширення торгівлі між росією та Іраном.
ВТБ також допомагав переміщувати мільярди доларів заморожених іранських активів. Через це банк внесли до санкційного списку вже за іранською санкційною програмою США.
При цьому ВТБ давно перебуває під американськими санкціями через російську агресію проти України. Ще 24 лютого 2022 року США запровадили проти нього повні блокуючі санкції: активи банку під юрисдикцією США були заморожені, а операції з ним для американських осіб заборонені.
Тепер до «російських» санкцій додалися ще й «іранські». Мінфін США попереджає іноземні банки, які продовжують працювати з ВТБ, про підвищений ризик вторинних санкцій.
👍6❤1🤔1
Нафта дорожчає, а українські АЗС уже підвищують ціни на пальне.
15 вересня Brent зросла ще на 1,3%, до $107,05 за барель, американська WTI на 1,5%, до $102,92. Ринок реагує на ризики перебоїв із постачанням після атак на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та зупинки трубопроводу «Схід-Захід».
В Україні цього ранку сім із восьми великих мереж у моніторингу НафтоРинку підвищили ціни. Найбільше дорожчають бензин і дизель: OKKO підняла бензини одразу на 2 грн/л, WOG, UKRNAFTA та AMIC на 1 грн/л, UPG додала до дизпального до 1,36 грн/л.
Середня ціна А-95 у міській вибірці вже становить 86,74 грн/л, дизпального 97,36 грн/л. А преміальний дизель на SOCAR вже досяг психологічної позначки 100 грн за літр: таку ціну НафтоРинок зафіксував 12 вересня. Станом на сьогодні на сайті мережі його вартість становить 99,90 грн/л.
15 вересня Brent зросла ще на 1,3%, до $107,05 за барель, американська WTI на 1,5%, до $102,92. Ринок реагує на ризики перебоїв із постачанням після атак на енергетичну інфраструктуру Саудівської Аравії та зупинки трубопроводу «Схід-Захід».
В Україні цього ранку сім із восьми великих мереж у моніторингу НафтоРинку підвищили ціни. Найбільше дорожчають бензин і дизель: OKKO підняла бензини одразу на 2 грн/л, WOG, UKRNAFTA та AMIC на 1 грн/л, UPG додала до дизпального до 1,36 грн/л.
Середня ціна А-95 у міській вибірці вже становить 86,74 грн/л, дизпального 97,36 грн/л. А преміальний дизель на SOCAR вже досяг психологічної позначки 100 грн за літр: таку ціну НафтоРинок зафіксував 12 вересня. Станом на сьогодні на сайті мережі його вартість становить 99,90 грн/л.
🤯2🥰1😁1🤔1😢1
Завтра на порядку денному – цілий пакет законопроєктів, необхідних для отримання макрофіну та виконання наших зобов’язань перед міжнародними партнерами: ЄС, МВФ і Світовим банком, зокрема в межах Ukraine Facility та програми DPO. Посилки теж там.
• 15348, 15348-1 законопроєкти, 1 читання. Посилення адміністративної відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах
• 14405 законопроєкт, 1 читання. Забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану
• 15024 законопроєкт, 1 читання. Спрощення процедур банкрутства для мікро- та малого бізнесу, особливості банкрутства державних підприємств і товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію
• 16051-1 законопроєкт, 1 читання. Оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, скасування пільг на посилки
• 15460 законопроєкт, 1 читання. Зміни митних правил для товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
• 15175 законопроєкт, 1 читання. Зміни до Цивільного кодексу щодо сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям
• 15269 законопроєкт, 1 читання. Корпоративне управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб
• 15352 законопроєкт, 1 читання. Обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів
• 14282, 14282-1 законопроєкти, 1 читання. Посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП
• 15172 законопроєкт, 2 читання. Сек’юритизація та облігації з покриттям
• 0390 ратифікація. Угода між Україною та ЄС про участь України в Європейському оборонному фонді
• 0391 ратифікація. Угода між Україною та ЄС про фінансування заходів Європейської програми оборонної промисловості
• законопроєкт про Державний бюджет України на 2027 рік, 1 читання. Представлення проєкту закону.
• 15348, 15348-1 законопроєкти, 1 читання. Посилення адміністративної відповідальності за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах
• 14405 законопроєкт, 1 читання. Забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану
• 15024 законопроєкт, 1 читання. Спрощення процедур банкрутства для мікро- та малого бізнесу, особливості банкрутства державних підприємств і товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію
• 16051-1 законопроєкт, 1 читання. Оподаткування ПДВ дистанційного продажу товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, скасування пільг на посилки
• 15460 законопроєкт, 1 читання. Зміни митних правил для товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях
• 15175 законопроєкт, 1 читання. Зміни до Цивільного кодексу щодо сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям
• 15269 законопроєкт, 1 читання. Корпоративне управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб
• 15352 законопроєкт, 1 читання. Обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів
• 14282, 14282-1 законопроєкти, 1 читання. Посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП
• 15172 законопроєкт, 2 читання. Сек’юритизація та облігації з покриттям
• 0390 ратифікація. Угода між Україною та ЄС про участь України в Європейському оборонному фонді
• 0391 ратифікація. Угода між Україною та ЄС про фінансування заходів Європейської програми оборонної промисловості
• законопроєкт про Державний бюджет України на 2027 рік, 1 читання. Представлення проєкту закону.
👍5❤1👎1🤬1
До 8 років за «дроп-рахунки»: Рада зробила перший крок до запровадження кримінальної відповідальності.
Сьогодні Верховна Рада 299 голосами підтримала у першому читанні внесений Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №16013, який запроваджує кримінальну відповідальність за використання банківських рахунків, карток та електронних гаманців у злочинних схемах.
Йдеться, зокрема, про так званих «дропів» - людей, які передають свої картки, рахунки або доступ до них іншим особам для шахрайства чи інших злочинів.
За передачу власної картки або доступу до рахунку з такою метою пропонується штраф від 5100 до 17 000 грн.
Значно суворіша відповідальність передбачена для тих, хто збирає, купує, продає або передає чужі картки та рахунки для використання у злочинних схемах. За обтяжуючих обставин покарання може сягати 8 років позбавлення волі.
Законопроєкт спрямований на гармонізацію українського законодавства з правилами ЄС щодо боротьби із шахрайством із безготівковими платіжними засобами.
Сьогодні Верховна Рада 299 голосами підтримала у першому читанні внесений Президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №16013, який запроваджує кримінальну відповідальність за використання банківських рахунків, карток та електронних гаманців у злочинних схемах.
Йдеться, зокрема, про так званих «дропів» - людей, які передають свої картки, рахунки або доступ до них іншим особам для шахрайства чи інших злочинів.
За передачу власної картки або доступу до рахунку з такою метою пропонується штраф від 5100 до 17 000 грн.
Значно суворіша відповідальність передбачена для тих, хто збирає, купує, продає або передає чужі картки та рахунки для використання у злочинних схемах. За обтяжуючих обставин покарання може сягати 8 років позбавлення волі.
Законопроєкт спрямований на гармонізацію українського законодавства з правилами ЄС щодо боротьби із шахрайством із безготівковими платіжними засобами.
👍7❤2😁1
З сьогоднішнього дня в Україні фінансуються лише соціальні видатки, зарплати бюджетникам та утримання військових. Грошей в бюджеті обмаль. Подивимось, що Верховна Рада наголосує завтра з міжнародних вимог: посилки, секютеризація. SEPA в порядку денному немає. Страшне, як бояться депутати невинного реєстру банківських рахунків і сейфів. Особливо з огляду на те, що всі в цій країні один про одного все знають, особливо, де гроші лежать і один за одним слідкують.
❤5🤯3👎2🔥2😁2
У проєкті Держбюджету на 2027 рік закладено підвищення основних соціальних стандартів приблизно на 10%. Але індексацію бюджетникам обнулять.
З 1 січня:
• мінімальна зарплата становитиме 9546 грн, на 10,4% більше, ніж у 2026 році
• загальний прожитковий мінімум 3559 грн, зростання на 10,9%
• прожитковий мінімум для працездатних осіб 3691 грн
• для осіб, які втратили працездатність, 2878 грн
• базова величина для розрахунку допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю 4000 грн
Водночас обнуляють індексацію, щомісячну доплату, яка досі частково компенсувала зростання цін зарплатам бюджетників.
У січні 2027 року цю доплату, яка склалась станом на грудень 2026, не виплачуватимуть. Подальше зростання цін почнуть рахувати з нуля, тому право на нову індексацію з'явиться лише після того, як інфляція знову перевищить встановлений поріг.
З 1 січня:
• мінімальна зарплата становитиме 9546 грн, на 10,4% більше, ніж у 2026 році
• загальний прожитковий мінімум 3559 грн, зростання на 10,9%
• прожитковий мінімум для працездатних осіб 3691 грн
• для осіб, які втратили працездатність, 2878 грн
• базова величина для розрахунку допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю 4000 грн
Водночас обнуляють індексацію, щомісячну доплату, яка досі частково компенсувала зростання цін зарплатам бюджетників.
У січні 2027 року цю доплату, яка склалась станом на грудень 2026, не виплачуватимуть. Подальше зростання цін почнуть рахувати з нуля, тому право на нову індексацію з'явиться лише після того, як інфляція знову перевищить встановлений поріг.
👎3😁2❤1🥰1
На грошове забезпечення військових у проєкті Держбюджету на 2027 рік закладено близько 1,02 трлн грн.
Щоправда, це – загальна сума фонду оплати праці військовослужбовців та цивільних працівників ЗСУ.
Крім того, у 2027 році весь військовий збір пропонують зараховувати до спеціального фонду бюджету і спрямовувати на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Щоправда, це – загальна сума фонду оплати праці військовослужбовців та цивільних працівників ЗСУ.
Крім того, у 2027 році весь військовий збір пропонують зараховувати до спеціального фонду бюджету і спрямовувати на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
👍3🥰1
Вже понеслась «зрада» по телеграм-каналах, що на телемарафон нібито в проєкті бюджету виділили 1,62 млрд грн. І це – неправда. Бо ця ж сама стаття передбачена для фінансування державного іномовлення та державного ж інформагентства «Укрінформ». А на марафон там навряд чи більше, ніж половина цієї суми. У 2025 і 2026 роках на телемарафон виділяли менше половини фінансування по цій програмі. І немає ніяких причин вважати, що цього року буде якось інакше.
Крім того, проєкт бюджету передбачає:
• 3,05 млрд грн - на Суспільне мовлення («Перший телеканал», «Суспільне новини», радіомовлення, регіональні телеканали тощо)
• 5,4 млрд грн закладено Міністерству культури на одну комплексну програму, яка об’єднує інформаційну безпеку, формування національної ідентичності, героїзацію та виробництво і поширення патріотичного аудіовізуального контенту.
Крім того, проєкт бюджету передбачає:
• 3,05 млрд грн - на Суспільне мовлення («Перший телеканал», «Суспільне новини», радіомовлення, регіональні телеканали тощо)
• 5,4 млрд грн закладено Міністерству культури на одну комплексну програму, яка об’єднує інформаційну безпеку, формування національної ідентичності, героїзацію та виробництво і поширення патріотичного аудіовізуального контенту.
👎11❤6👍3🤔2😁1
У бюджет на 2027 рік заклали понад 117 млрд грн від податкових змін, які ще не ухвалені, у тому числі від підвищення ПДВ
У проєкті держбюджету уряд врахував додаткові надходження від податкових змін, які ще не затверджені законами:
• 58,7 млрд грн від підвищення ставки ПДВ
• 38,5 млрд грн від продовження підвищеної ставки податку на прибуток банків на рівні 50%
• 11,8 млрд грн від оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях
• 8,3 млрд грн від додаткового підвищення акцизів на бензин, дизельне пальне та скраплений газ
Разом це понад 117 млрд грн доходів, для отримання яких Верховна Рада ще має внести зміни до Податкового кодексу.
Найбільшу суму уряд очікує саме від підвищення ПДВ. Але якою має бути нова ставка і коли її планують запровадити, у бюджетних документах не вказано.
У проєкті держбюджету уряд врахував додаткові надходження від податкових змін, які ще не затверджені законами:
• 58,7 млрд грн від підвищення ставки ПДВ
• 38,5 млрд грн від продовження підвищеної ставки податку на прибуток банків на рівні 50%
• 11,8 млрд грн від оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях
• 8,3 млрд грн від додаткового підвищення акцизів на бензин, дизельне пальне та скраплений газ
Разом це понад 117 млрд грн доходів, для отримання яких Верховна Рада ще має внести зміни до Податкового кодексу.
Найбільшу суму уряд очікує саме від підвищення ПДВ. Але якою має бути нова ставка і коли її планують запровадити, у бюджетних документах не вказано.
👎3🤔2👍1🥰1
У бюджеті на 2027 рік залишається незакритою потреба у $32,6 млрд зовнішнього фінансування.
Власні ресурси держави наступного року становитимуть близько 3,7 трлн грн. Це податки та збори, внутрішні запозичення через ОВДП і надходження від приватизації.
Решту потреб бюджету, а це $52,6 млрд, має покрити міжнародна допомога.
Наразі партнери підтвердили фінансування на $20 млрд. Отже, для збалансування бюджету Україні ще потрібно знайти $32,6 млрд.
Фактично понад 60% необхідного зовнішнього фінансування на 2027 рік поки не підтверджено.
Власні ресурси держави наступного року становитимуть близько 3,7 трлн грн. Це податки та збори, внутрішні запозичення через ОВДП і надходження від приватизації.
Решту потреб бюджету, а це $52,6 млрд, має покрити міжнародна допомога.
Наразі партнери підтвердили фінансування на $20 млрд. Отже, для збалансування бюджету Україні ще потрібно знайти $32,6 млрд.
Фактично понад 60% необхідного зовнішнього фінансування на 2027 рік поки не підтверджено.
🤬4❤2👍1😁1
15348 про штрафи за перевищення швидкості не ухвалено навіть в 1 читанні. 225 голосів за.
😢4😁3👍1
Більше двох третин видатків бюджету на 2027 рік підуть на безпеку та оборону.
Загалом на безпеку та оборону передбачено 4,885 трлн грн. Це 66,8% усіх видатків бюджету і майже на 12% більше, ніж уже затверджено на 2026 рік.
Як розподілять ці кошти:
• 1,7917 трлн грн на грошове забезпечення військових і зарплати працівників сектору з нарахуваннями
• 2,2985 трлн грн на озброєння та військову техніку
• 499,9 млрд грн на інші видатки сектору
• 264,9 млрд грн у резерві для сектору безпеки та оборони
• до 30 млрд грн державних гарантій на закупівлю озброєння і техніки
Додатковим джерелом фінансування зброї та техніки для ЗСУ стануть кошти, отримані за результатами роботи БЕБ, НАБУ і ДБР, доходи від управління активами АРМА, штрафи Держаудитслужби та Антимонопольного комітету, а також плата за оформлення дозволів на експорт озброєнь.
Водночас 1,73 трлн грн, або 35,7% оборонного ресурсу, становлять кошти Європейського Союзу на закупівлю зброї та техніки.
Ці кошти обліковуються у спеціальному фонді бюджету, але можуть надходити не грошима. Партнери можуть самі закупити й передати Україні зброю та техніку, а в бюджеті буде відображена їхня вартість.
Загалом на безпеку та оборону передбачено 4,885 трлн грн. Це 66,8% усіх видатків бюджету і майже на 12% більше, ніж уже затверджено на 2026 рік.
Як розподілять ці кошти:
• 1,7917 трлн грн на грошове забезпечення військових і зарплати працівників сектору з нарахуваннями
• 2,2985 трлн грн на озброєння та військову техніку
• 499,9 млрд грн на інші видатки сектору
• 264,9 млрд грн у резерві для сектору безпеки та оборони
• до 30 млрд грн державних гарантій на закупівлю озброєння і техніки
Додатковим джерелом фінансування зброї та техніки для ЗСУ стануть кошти, отримані за результатами роботи БЕБ, НАБУ і ДБР, доходи від управління активами АРМА, штрафи Держаудитслужби та Антимонопольного комітету, а також плата за оформлення дозволів на експорт озброєнь.
Водночас 1,73 трлн грн, або 35,7% оборонного ресурсу, становлять кошти Європейського Союзу на закупівлю зброї та техніки.
Ці кошти обліковуються у спеціальному фонді бюджету, але можуть надходити не грошима. Партнери можуть самі закупити й передати Україні зброю та техніку, а в бюджеті буде відображена їхня вартість.
👍2❤1
10190 — боротьба з кол-центрами — також ухвалено в цілому. Президент має його невідкладно підписати.
👍3❤1😁1
Борг із пенсійних виплат за рішеннями судів сягнув 100 млрд грн.
Зокрема, це - заборгованість із виплати довічного грошового утримання суддям у відставці. Хоча подібна ситуація складається і з іншими спеціальними пенсіями: держава під час війни обмежила їх розмір і можливість перерахунку, пенсіонери оскаржують ці обмеження в судах, і після виграної справи Пенсійний фонд має підвищити пенсію та виплатити недоотримані суми за попередні роки.
Станом на 1 серпня 2026 року загальна сума боргів за пенсійними виплатами, нарахованими або перерахованими за рішеннями судів, включно з довічним грошовим утриманням суддів у відставці, досягла 100 млрд грн.
Водночас проєкт держбюджету на 2027 рік, так само як і цього року, передбачає, що Пенсійний фонд погашатиме цю заборгованість лише в межах виділених коштів.
Зокрема, це - заборгованість із виплати довічного грошового утримання суддям у відставці. Хоча подібна ситуація складається і з іншими спеціальними пенсіями: держава під час війни обмежила їх розмір і можливість перерахунку, пенсіонери оскаржують ці обмеження в судах, і після виграної справи Пенсійний фонд має підвищити пенсію та виплатити недоотримані суми за попередні роки.
Станом на 1 серпня 2026 року загальна сума боргів за пенсійними виплатами, нарахованими або перерахованими за рішеннями судів, включно з довічним грошовим утриманням суддів у відставці, досягла 100 млрд грн.
Водночас проєкт держбюджету на 2027 рік, так само як і цього року, передбачає, що Пенсійний фонд погашатиме цю заборгованість лише в межах виділених коштів.
👍3❤1😁1
16051-1 законопроект про ПДВ на посилки ухвалено в 1 читанні.
👎3👍2