Операція «WallHack»: 239 обшуків і 23 підозри. Кіберполіція провела масштабну операцію проти скамерів у Києві та 19 областях України.
Шахраї через месенджери поширювали фішингові посилання на фейкові сайти банків, державних сервісів і торгових платформ і в такий спосіб викрадали платіжні дані та доступ до рахунків людей.
Під час операції правоохоронці
• провели 239 обшуків
• вилучили майже 600 одиниць комп'ютерної техніки
• заблокували тисячі фішингових посилань
• припинили діяльність 300 Telegram-каналів.
За результатами операції 23 особам повідомили про підозру, вісьмох затримали, чотирьом суд обрав тримання під вартою.
П'ять кримінальних проваджень уже направили до суду з обвинувальними актами.

Тема протидії відмиванню коштів може здаватися складною і далекою від повсякденного життя, але останні розслідування НАБУ та САП показали, що насправді йдеться про цілком конкретне питання: чи здатна держава знаходити та зупиняти нелегальні гроші.

За останні роки система фінмоніторингу в Україні дуже посилилася. Банки навчилися значно краще виявляти підозрілі операції. Але законопроєкт №14327-д дасть правоохоронцям потрібний сучасний інструмент, щоб ефективніше відстежувати рух коштів і розслідувати їх легалізацію.

Чесним громадянам і доброчесним політикам немає чого боятися. Навпаки, це ще один крок до того, щоб правила були однаковими для всіх. Реєстр банківських рахунків та сейфів дозволить швидше встановлювати, у яких установах особа має рахунки, а отже — швидше знаходити сліди нелегальних активів.

До цього ж, ухвалення цього законодавства є необхідною умовою для фінансової інтеграції України до ЄС та приєднання до SEPA, а тут і одна з плюшок — дешевші та швидші міжнародні перекази для українців.

На жаль, парламент поки що відкладає розгляд цих змін. Для мене така позиція виглядає дивною. Адже йдеться не лише про виконання євроінтеграційних зобов'язань, а й про додаткові можливості для боротьби з корупцією та відмиванням коштів.

Саме про це говорили в ефірі Радіо НВ. Дякую за розмову.

Кремль відібрав російський бізнес у Auchan і Nestlé та віддав його «в управління» колишньому генералу поліції.
Auchan після початку повномасштабної війни з росії не пішов. Nestlé також залишилася: у компанії там шість заводів і близько 7 тисяч працівників.
Тепер путін своїм указом передав російські активи обох міжнародних корпорацій у «тимчасове управління» компанії «Л.Е.В. Менеджмент», яку очолює колишній високопосадовець МВС рф, генерал-майор поліції Андрій Краюшкін. Причому директором компанії він став лише 10 вересня, за тиждень до указу путіна.
Сама компанія теж вражає масштабами: за даними The Insider, у 2025 році вона мала одного працівника, нульову виручку та статутний капітал у 15 тис. рублів.
Формально власність у Auchan і Nestlé поки не конфіскували. Але контроль над російським бізнесом вони втратили: управляти ним тепер буде призначена Кремлем структура. За такою ж схемою росія вже передавала у «тимчасове управління» активи Danone та Carlsberg. Згодом обидві компанії втратили свій російський бізнес.
Якщо досі не гидуєш вести бізнес у росії, то просто почекай, коли і до тебе прийдуть.

Українські банки не приймають кошти, які переказують з ціллю застави, оскільки антикорупційні органи можуть після цього отримати підстави для інкримінування відповідальним особам таких банків співучасть у відмиванні коштів.
Фактично всі, хто вносить застави, проводять її, дають згоду на переказ коштів на ВАКС автоматично стають фігурантами розслідування. Відтак, банки піддають дерискінгу таких клієнтів. В фінансовому секторі уже заговорили про те, що фігуранти проваджень можуть масово почати подавати позови в Європейський суд з прав людини проти України щодо позбавлення їх права на звільнення під заставу.
До речі, адвокати Столара вже подали в Нацбанк скаргу щодо неможливості внесення застави.
Нагадаю, за незаконну відмову РЕРам в проведенні операції, Нацбанк також може оштрафувати банківську установу.

Сплив строк внесення застави Вадимом Столаром. Незважаючи на те, що він повернувся в Україну, готовий до захмарної застави, погодився з нею і не оскаржував її, внести кошти він не може. Але проблема виникла ще до етапу перерахунку коштів на ВАКС. Кажуть, що нардеп від ОПЗЖ не може обміняти іноземну валюту на українську гривню. Банки, швидше за все, просто заблокували будь-які операції, повʼязані з ним до вияснення обставин походження коштів, які, ймовірно, зайшли з-за кордону.
Ось до чого призводить незнання його консультантами базових принципів роботи фінансового моніторингу. З понеділка САП може клопотати про зміну йому запобіжного заходу.

Ярослав Железняк пише, що якби народні депутати спромоглись проголосувати євроінтеграційний законопроект 14327-д про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро, то Столар не зміг би завести в Україну платіж в іноземній валюті.
Це повна брехня. Завів би. Ще й не платив би шалену комісію за переказ. І зробив би це не за тиждень, а за 10 секунд.
Взагалі не бачу звʼязку між заведенням в країну іноземної валюти системою SEPA і Столаром. Сова на глобусі якась.

У Хорватії судитимуть чотирьох осіб через махінації з майже €1 млн коштів ЄС на будівництві заводу

Європейська прокуратура (EPPO) у Загребі передала до суду обвинувальний акт щодо чотирьох осіб та двох компаній у справі про шахрайство із субсидіями ЄС. Йдеться про кошти, призначені для будівництва нового заводу з виробництва паливних брикетів.

За даними EPPO, одна з обвинувачених компаній отримала європейське фінансування на реалізацію інвестиційного проєкту. Він співфінансувався з Європейських структурних та інвестиційних фондів (ESIF), а також у межах програми REACT-EU — інструменту відновлення, пов’язаного з NextGenerationEU.

Загальна сума витрат на закупівлі, які могли фінансуватися в межах проєкту, становила €945 858. При цьому 45% цієї суми мали покриватися безповоротно за рахунок європейських коштів — це приблизно €425,6 тис.

Слідство Європейської прокуратури встановило ознаки неправомірного використання цих коштів, після чого справа дійшла до обвинувального акту. Перед судом мають постати чотири фізичні особи, а також дві юридичні особи.

Ця справа показова з огляду на посилення контролю ЄС за використанням коштів структурних фондів та програм відновлення. EPPO має повноваження розслідувати шахрайство, корупцію, відмивання коштів та інші злочини, які завдають шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу.

Уряд веде переговори з МВФ про фінансування, необхідне для покриття діри в бюджеті. Міністр фінансів Сергій Марченко зустрівся з директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою в Дубліні. МВФ акцентує на тому, що Україна має мобілізувати внутрішні ресурси для покриття дефіциту державних фінансів. Але ніякої мобілізації внутрішніх ресурсів не вистачить без зовнішньої допомоги.
Наступного року Україні потрібно близько $52,6 млрд зовнішнього фінансування. Поки підтверджено близько $20 млрд. Тобто ще $32,6 млрд треба знайти.
Гроші партнерів зараз прив'язані до виконання наших зобов’язань. Хороша новина в тому, що минулого тижня Верховна Рада трохи просунулася з ухваленням давно обіцяних законопроєктів: 15172 про сек’юритизацію вже ухвалили в цілому, ще сім необхідних законопроєктів пройшли перше читання. Але попереду ще друге читання. А також наступні зобов’язання, термін яких у погодженому з партнерами трекері або наближається, або вже минув. Одним з таких є, до речі, 14327-д про приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору (SEPA). Дедлайн для ухвалення необхідних змін спливає у листопаді. Але голосів під законопроєкт у Раді немає через побоювання частини народних депутатів щодо посилення фінмоніторингу, тому його просто не ставлять на розгляд.

У медіа почали з'являтись заголовки про те, що законопроєкт 15458 мого авторства нібито спише всі кредити військовослужбовцям та їхнім родинам. Через ці публікації деякі позичальники вирішили, що можна не платити по кредитах, а просто дочекатись ухвалення закону.

Тож доведеться внести ясність та, ймовірно, декого розчарувати: ні, законопроєкт 15458 не передбачає списання боргів нікому.

Рішення про це ухвалює виключно сам кредитор – банк або інша фінансова установа. Законопроєкт їх до цього аж ніяк не зобов'язує.
Натомість він спрощує процедуру та прибирає податкові зобов'язання в тих випадках, коли кредитор сам ухвалює рішення про списання безнадійного боргу. Є ситуації, коли банк або інший надавач позики готовий піти назустріч родині загиблого, зниклого безвісти чи полоненого військового і пробачити борг, але тоді виникають податкові зобов'язання.
От цей абсурд і прибирає 15458. Законопроєкт створює зрозумілий механізм добровільного прощення таких боргів. Для кредиторів також усуваються податкові бар'єри.

Але щодо самих кредитів законопроєкт ніяких змін не вносить. Все залишається так, і як і було. Позичальнику або його родичам слід взаємодіяти та домовлятись з установою, яка видала кредит. У разі, якщо кредитори готові піти назустріч, ухвалення мого законопроєкту зробить цю процедуру простішою для обох сторін і прибере податкове навантаження.
Дуже прошу представників медіа виправити свої публікації, в яких вони некоректно виклали зміст та потенційні наслідки цієї ініціативи. Масового списання кредитів нікому не буде.

До кінця року втрати українського експорту можуть сягнути 4,8 млрд доларів, прогнозують в уряді. Це – наслідок російських атак на портову та іншу критичну інфраструктуру. Лише у липні втрати експорту оцінюються у близько 800 млн доларів.
У перемовинах з представниками ЄС уряд наголошує, що саме за рахунок заморожених російських активів було би найбільш логічно фінансувати допомогу Україні. Мінфін закликає партнерів працювати над централізованим рішенням на рівні ЄС. Такий механізм міг би взяти на себе відповідні зобов’язання перед центральним банком рф, захистити фінансову інфраструктуру Euroclear та забезпечити розподіл ризиків між усіма державами-членами ЄС.
У 2026 році Україна вже залучила 31,3 млрд доларів США зовнішнього фінансування. Ключову роль у цьому відіграє ЄС: в рамках програм Ukraine Facility та Ukraine Support Loan цього року Україна отримала до 18 млрд євро. Але все ще під великим питанням залишається забезпечення фінансування у 2027 році.

Чому гроші, здобуті злочинним шляхом, виводяться з України мільярдами, але назад повертаються копійки?
У 2025 році правоохоронці виявили відмивання коштів приблизно на 2,5–3 млрд грн. А повертається державі щороку не більше 8 млн. На форумі «Слідкуй за грошима», який об’єднав представників ключових ланок фінмоніторингу, я запитувала про це керівника САП Олександра Клименка.
Він розповів, що це як раз є однією з головних проблем фінансових розслідувань. Активи на величезні суми злочинці воліють якомога швидше вивести за кордон, бо в Україні їх складно приховати і легше повернути. Транзакції між кількома юрисдикціями займають буквально кілька секунд, доволі часто зараз для цього використовують криптовалюту.
А міжнародно-правова допомога залишилася десь на рівні 60-х років минулого століття: потрібна величезна кількість паперів із мокрими печатками, виконання може тривати місяцями. Поки український слідчий отримує відповідь з однієї країни і бачить, що гроші звідти пішли далі, вони вже можуть пройти через кілька наступних.
Навіть коли актив вдалося знайти і заарештувати за кордоном, починається тривала юридична тяганина задля їх конфіскації та повернення.
Клименко навів іще одну важливу деталь: міжнародна система побудована переважно на двосторонній взаємодії правоохоронних органів. А сучасні схеми давно стали транснаціональними. Керівник САП в цілому позитивно оцінює ефективність українського законодавства у сфері протидії легалізації та відмиванню злочинних коштів та, зокрема, відзначає поступ у розвитку цивільної конфіскації. Натомість одна з найбільших проблем – міжнародна співпраця.

Одна з причин, через яку частина депутатів опирається ухваленню законопроєкту 14327-д про приєднання України до SEPA, – передбачене ним створення реєстру банківських рахунків та сейфів.
Головний їхній страх у тому, що правоохоронні органи отримають доступ до інформації про те, де громадяни мають рахунки, і це нібито створить додаткові ризики зловживань.
Під час форуму «Слідкуй за грошима» я запитала представників правоохоронних органів, наскільки їм взагалі потрібен цей реєстр і що він реально змінить у їхній роботі.
Заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Артем Шевчишен пояснив, що правоохоронці мають доступ до цієї інформації про рахунки вже.
«Якщо кимось зараз починає цікавитися правоохоронний орган, то механізм отримання інформації про рахунки уже існує. Просто це займає певний час, а створення уніфікованого реєстру просто скоротить цей проміжок», – пояснив Шевчишен.
Поява реєстру не створює для правоохоронців самої можливості дізнатися про рахунки людини, а лише дозволяє швидше отримати інформацію, яку вони за визначеною законом процедурою можуть отримати і зараз.

НБУ змінив правила валютних переказів з-за кордону. Але це не означає, що тепер будь-який валютний переказ автоматично конвертуватимуть у гривню.
З 17 вересня небанківські платіжні сервіси можуть отримувати валютні перекази з-за кордону для своїх клієнтів. Але зараховуватимуть їх на платіжні рахунки вже у гривні після конвертації через банк. Курс визначається договором між банком і платіжним сервісом, отримувач його не обирає.
У гривню також конвертуватимуть карткові надходження з-за кордону через міжнародні платіжні системи. Це стосується фізосіб, ФОП та юридичних осіб.
А от звичайні валютні перекази безпосередньо на валютний рахунок у банку під нову вимогу не потрапляють. Відтак можливість отримати переказ у доларах чи євро на свій валютний рахунок залишається.
Зміни передбачені постановами НБУ №104–106 від 15 вересня.

Нічого особистого. Просто бізнес.
ЄС погодив зняття санкцій з Усманова та Фрідмана.
Посли 27 країн ЄС погодили виключення російських олігархів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку. Якщо жодна країна не заперечить, рішення буде остаточно оформлене.
Це частина пакетної домовленості: санкції проти решти майже 3 тисяч російських фізичних і юридичних осіб продовжать одразу на три роки.
На виключенні Усманова наполягали Франція та Словаччина. За даними Reuters, Париж пов’язував це зі звільненням французів, затриманих в Азербайджані. Люксембург домігся виключення Фрідмана, який вимагає від країни $16 млрд у міжнародному арбітражі.
Саме через суперечку навколо цих двох прізвищ ЄС минулого тижня не зміг продовжити санкційний список у звичайному порядку і тимчасово подовжив його лише на сім днів, до 22 вересня.
МЗС України виступив категорично проти рішення про зняття санкцій з російських олігархів. Воно стане неправильним сигналом для Москви саме тоді, коли тиск варто посилювати. МЗС закликає розширювати санкційні списки й продовжувати санкції не на 6, а на 12 місяців.
Усманов і Фрідман перебували під санкціями ЄС із 28 лютого 2022 року: їхні активи заморозили, а в’їзд до ЄС заборонили.

Єдина втіха: для решти майже 3 тисяч осіб і компаній санкції продовжили одразу на три роки. Тобто принаймні взаємний шантаж і торгівля всередині ЄС навколо продовження санкцій припиниться на 36 місяців. Погано, що Усманова і Фрідмана в ці списки навряд чи внесуть знову.
Хоча сама можливість для цього існує. Рада ЄС має право будь-коли змінювати персональний склад санкційного списку - додавати або виключати осіб. Але для повторного внесення Усманова чи Фрідмана знову буде потрібна одностайна згода всіх 27 держав ЄС і належне обґрунтування. А значить Франція, Словаччина або Люксембург зможуть це заблокувати.

Але це ще не все. Угорщина заблокувала створення сховищ українського пального.
MOL і Нафтогаз домовилися створити в Угорщині сховища нафтопродуктів для українського ринку. Це мало захистити запаси пального від російських ракетних і дронових ударів.
Однак прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що MOL вела переговори без згоди уряду і жодних українських паливних сховищ у країні не буде. Бо це, мовляв, перенесе ризики на угорську територію і стане загрозою безпеці мешканців східних регіонів країни.
Також Мадяр заявив, що Угорщина відмовилась приєднатись до «Карпатської вісімки» – ініційованого Україною формату, який має на меті посилити співпрацю між країнами Карпатського регіону.

Подробиці про величезний конверт, через який пройшло 23,5 млрд грн. БЕБ заявило про викриття масштабної схеми, послугами якої користувалися понад 200 підприємств. За даними слідства, з 2023 року через неї пройшло 23,5 млрд грн, а сума несплачених податків сягнула 3 млрд грн.
До мережі входили 97 підконтрольних фіктивних підприємств і понад 8 тисяч ФОПів. У різні періоди до роботи схеми було залучено більш як 40 людей. Щомісячний обіг становив майже пів мільярда гривень.
Гроші підприємств реального сектору перераховували на підконтрольні рахунки нібито за товари, роботи чи послуги, яких насправді не було. Потім кошти розподіляли між іншими рахунками, частково переводили у криптовалюту та повертали готівкою учасникам схеми й замовникам таких «послуг».
Детективи провели 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі. Вилучили понад 130 млн грн у різній валюті, а також техніку, печатки й бухгалтерську документацію. Шістьом учасникам повідомили про підозру.

Російські олігархи за крок від зняття санкцій ЄС. Латвія не підтримала угоду про виключення Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку ЄС і принаймні на деякий час заблокувала ухвалення рішення. Сьогодні країни ЄС продовжать переговори.

З 1 січня мінімальну зарплату планують підвищити до 9546 грн, а прожитковий мінімум для працездатних осіб до 3691 грн. Разом із ними автоматично зміняться платежі та річні ліміти для ФОП.
Щомісячні платежі становитимуть:
• для 1 групи: єдиний податок до 369,10 грн
• для 2 групи: єдиний податок до 1909,20 грн
• військовий збір для 1 та 2 груп: 954,60 грн
• мінімальний ЄСВ для всіх груп: 2100,12 грн
Нові річні ліміти доходу:
• 1 група: 1 594 182 грн
• 2 група: 7 961 364 грн
• 3 група: 11 140 182 грн
Для 1 та 2 груп наведено максимальний розмір єдиного податку. Конкретні ставки в цих межах встановлюють місцеві ради. Для ФОП 3 групи відсоткова ставка єдиного податку не змінюється, але зростає граничний обсяг доходу. Усі наведені суми розраховані на основі показників, закладених у проєкті Держбюджету на 2027 рік. Сам бюджет Верховна Рада ще не ухвалила.

Розібралась, що там може бути у пана Столара із заставою в 300 млн, яку він не може внести.
Наскільки я зрозуміла, його консультанти обрали два шляхи. Або внесення готівки через банки, або оплата напряму з коштів, виведених закордон, на рахунок ВАКС. Обидва сценарії — нереальні. В першому варіанті, готівка потребує підтвердження походження. Тут, самі розумієте, питання великі.
В другому — нереальність полягає в тому, що внести кошти в іноземній валюті як заставу неможливо, бо у ВАКС немає валютного рахунку. А чому Столар не хоче завести кошти в Україну, конвертувати їх та сплатити, спитаєте ви? Бо він сподівається швидко «порішати» і повернути кошти. Але тоді він їх уже не виведе назад в свою тиху дубайську гавань.
Тим часом, кажуть, що небайдужі громадяни пишуть в компетентні органи численні скарги про те, що слід глибоко дослідити походження коштів, які Столар намагається внести як заставу. Пишуть, що «кошти нелегальні, зібрані з ошуканих громадян на забудовах», і взагалі, закликають органи прискіпливіше поставитись до акумульованої суми на предмет їх легальності.
Отака от історія.