Фонд держмайна не зміг продати стягнутий у дохід держави актив Дерипаски: на аукціон не прийшов жоден покупець.
Перший аукціон з приватизації ТОВ «Глухівський кар'єр кварцитів» у селі Баничі Сумської області не відбувся через відсутність учасників.
На продаж виставили 100% державної частки підприємства разом із 22 об'єктами нерухомості. Активи раніше були підконтрольні російському олігарху Олегу Дерипасці та були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС у межах санкційної процедури.
Стартова ціна становила 98,64 млн грн без ПДВ. Прийом заявок завершився о 20:00 21 вересня, але жоден потенційний покупець не зареєструвався.
Тепер має відбутися повторний аукціон, на якому стартова ціна буде знижена на 50%, тобто приблизно до 49,32 млн грн без ПДВ.
Якщо покупця не знайдуть і тоді, актив виставлять на аукціон за методом покрокового зниження стартової ціни.

🤯В ЄС подолали блокування Латвії і домовилися зняти санкції з російських олігархів Усманова і Фрідмана, повідомляє Reuters.
Латвія, яка залишалася останньою країною, що блокувала домовленість, зрештою утрималася. Це дозволило послам країн ЄС погодити виключення Алішера Усманова та Михайла Фрідмана із санкційного списку. В обмін країни ЄС погодили продовження санкцій проти близько 3 тисяч інших фізичних та юридичних осіб, пов'язаних із Росією, одразу на три роки. Раніше ці санкційні списки переглядали кожні шість місяців.
Рішення щодо Усманова і Фрідмана ще має бути формально затверджене через письмову процедуру, але дива вже не станеться. Наступними будуть «реабілітовувати» Авена, Абрамовича і Дерипаску?

ПДВ для ФОП таки буде. У Мінфіні назвали майбутній поріг.
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ має поширюватися на бізнес із річним оборотом понад 85 тис. євро, за нинішнім курсом це понад 4 млн грн.
Про це заявила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей:
«ПДВ для ФОПів - це не придумка Міністерства фінансів. Це не придумка Податкової, це не придумка Верховної Ради. ПДВ для ФОПів - це вимога 112-ї директиви, яка регламентує адміністрування податку на додану вартість в країнах ЄС».
За її словами, Україні вдалося домовитися з міжнародними партнерами про максимально високий можливий поріг - 85 тис. євро.

МВФ допоможе знайти частину коштів, які необхідні для фінансової стійкості України в наступному році – Президент Володимир Зеленський після зустрічі з директоркою-розпорядницею Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою у Нью-Йорку. Він також розповів про зміну російської тактики повітряних атак. Росіяни намагаються не лише знищити життя як таке, а й максимально паралізувати роботу бізнесу та держави. Саме тому макрофінансова допомога зараз особливо важлива. Також йшлося і про законопроєкти, ухвалити які зобов’язалась Україна.
«Обговорили й важливість голосування за закони, що є нашими зобов’язаннями перед партнерами. Верховна Рада вже проголосувала за частину рішень, і до кінця року будуть проголосовані всі інші закони, необхідні для фінансової підтримки», - зазначив Президент.

Майже 240 тисяч рахунків «грошових мулів» за один рік. І це лише у Великій Британії.

Британський фінансовий регулятор повідомив: у 2025 році фінансові установи країни закрили 238 396 рахунків, які підозрювали у використанні для переказу та відмивання злочинних коштів.

Для порівняння, у 2023 році таких рахунків було закрито 184 935, у 2024-му — 233 269, а у 2025-му — вже 238 396.

«Грошові мули» — це люди, які дозволяють використовувати свої банківські рахунки для отримання, переказу або приховування походження чужих коштів. Причому британський регулятор звертає увагу на важливу тенденцію: дедалі частіше йдеться не про випадкові епізоди, а про сформовану кримінальну інфраструктуру.

Регулятор виявив, що деякі рахунки багаторазово використовувалися для таких операцій ще до того, як фінансові установи їх закрили. Частина цих рахунків також використовувалася безпосередньо для шахрайства.

Тому головне питання вже не тільки в тому, скільки підозрілих рахунків банк виявив і закрив. Значно важливіше — скільки часу такий рахунок працював, які суми через нього пройшли та чому система не виявила ризик раніше.

Масштаб проблеми величезний. За оцінкою Національного агентства Великої Британії з боротьби зі злочинністю, щороку через країну або британські корпоративні структури відмивається понад 100 млрд фунтів стерлінгів. Використання рахунків «грошових мулів» є одним із механізмів переміщення таких коштів.

Для дослідження британський фінансовий регулятор опитав 35 банків, будівельних товариств, нових цифрових банків, платіжних установ та установ електронних грошей. Висновок доволі чіткий: фінансовий сектор став активніше виявляти та закривати підозрілі рахунки, але цього недостатньо.

Тепер фінансовий регулятор разом із правоохоронними, податковими та іншими державними органами Великої Британії працює над тим, щоб банки та правоохоронці могли ефективніше обмінюватися інформацією про підозрюваних «грошових мулів».

Це цікавий приклад і для України, особливо на тлі нашої дискусії про «дропів». Британський досвід показує: сама кількість заблокованих рахунків ще не є показником ефективності фінансового моніторингу. Значно важливіше виявляти всю мережу, яка стоїть за такими рахунками, і зупиняти її до того, як через неї пройдуть значні суми злочинних коштів.

Сьогодні вранці Нацбанк зібрав керівників фінмону комерційних банків. Обговорювали серед іншого внесення застав і обслуговування РЕРів. Нацбанк перебуває в діалозі з банками щодо того, як відбувається моніторинг походження коштів, які направляються на внесення застав в кримінальних провадженнях. Найбільше клопоту фінмонщикам банків нині завдає бажання заставодавців вносити застави готівкою, бо так найважче дослідити походження коштів. Також обговорювали так звані «каруселі» з дроблення застав до 400 тис грн (тобто допорогові операції) та внесення коштів з компаній-оболонок. Національний банк України готує максимально детальне чергове розʼяснення банкам, в якому також будуть відображені проблеми дерискінгу з одного боку, а з іншого — доступно пояснено, що, наприклад, внесена в декларацію НАЗК готівка — не є підтвердженим джерелом походження коштів. Деталі — згодом.

Найбільше податків в Україні сплачують переробна промисловість і торгівля, свідчать дані ДПС за січень–серпень.
Найбільшу частку надходжень до зведеного бюджету забезпечили:
• переробна промисловість, 17,9%. Платежі зросли на 44,8 млрд грн, або на 18,2%
• оптова та роздрібна торгівля, 16,3%. Плюс 31,6 млрд грн
• державне управління й оборона, 11,9%. Плюс 30,7 млрд грн
• фінансова та страхова діяльність, 10,8%. Плюс 35,7 млрд грн
Разом ці чотири сфери забезпечили 56,9% усіх надходжень до зведеного бюджету.

Держфінмоніторинг виявив підозрілі операції на понад 640 млн грн у закупівлях дронів для оборони.
У 2025–2026 роках через рахунки одного з постачальників оборонної продукції пройшли десятки мільярдів гривень. Частину коштів він отримав від державних замовників за безпілотники.
Далі гроші перераховували компаніям і ФОП нібито за комплектуючі, обладнання та послуги. Але реальних поставок чи виконаних робіт за цими операціями Держфінмоніторинг не виявив. Є також ознаки завищення вартості продукції.

Матеріали вже передали правоохоронцям.

Напередодні зими критична ситуація виникла в роботі всіх комунальних підприємств.
Наприклад, КП «Славутич-Водоканал» з вересня позбавлене можливості нормально здійснювати поточні платежі. Водоканал не може оплатити електроенергію, реагенти для очищення води, виплатити заробітну плату працівникам та сплатити пов'язані з нею податки і збори.
Причина - рішення ГУ ДПС у Київській області від 26.08.2026 про примусове стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Через його виконання ПриватБанк повністю зупинив виконання платіжних інструкцій Водоканалу відповідно до Інструкції НБУ.
Відтак у КП «Славутич-Водоканал» уже утворилася заборгованість за електроенергію у розмірі 752 тис. грн та із заробітної плати за серпень у розмірі 417,6 тис. грн. Причому борг із зарплати та ЄСВ виник уже після блокування рахунків: до цього підприємство вчасно виконувало ці зобов'язання. А отже держава, стягуючи один борг, перекриває можливість підприємству виконувати інші обов'язкові платежі, що призводить до накопичення нових боргів. Водоканал не може виплатити навіть зарплату та сплатити податки з неї, хоча законодавство встановлює першочерговість саме цих платежів.
Проблеми з обліком податкового боргу виникли і у КНП «Славутицька міська лікарня». ДПС обліковує за лікарнею податковий борг у розмірі 13,35 млн грн, на підставі якого вже виставлено податкову вимогу та складено акти опису майна у податкову заставу. Зараз лікарня оскаржує відповідне податкове нарахування у суді та наполягає, що до набрання законної сили судовим рішенням це зобов'язання не може вважатися узгодженим. Проте ДПС відмовилася скоригувати дані в картці платника, оскільки до її системи не надійшла інформація про відкриття судового провадження. Тож лікарня ризикує опинитися в ситуації Водоканалу: автоматизована система стягнення формує платіжні інструкції на підставі даних, що обліковуються в системі ДПС, і не враховує факту судового оскарження.
У випадку Водоканалу проблема пов'язана з механізмом примусового стягнення податкового боргу. У ДПС, куди я звернулася за роз'ясненнями, відповіли, що системно розв'язати цю проблему можна лише через внесення змін до наказу Міністерства фінансів від 30.12.2024 №669. Інкасові доручення формуються ДПС централізовано по всій країні, тому вирішити проблему на рівні обласної податкової неможливо.
Вчора на засіданні штабу оборони домовилися організувати спільну зустріч за участю Київської ОВА, ДПС та Міністерства фінансів. Маємо напрацювати проєкт необхідних змін до наказу №669.
Зволікати тут вкрай небезпечно. «Славутич-Водоканал» є єдиним підприємством, яке забезпечує централізоване водопостачання та водовідведення міста. Якщо підприємство не може оплачувати електроенергію, реагенти та працю персоналу, виникає реальний ризик зупинки очисних споруд, водопровідних і каналізаційних насосних станцій.
Так само неприпустимо, щоби неврегульований податковий спір ставив під загрозу нормальну роботу міської лікарні.
Обидва підприємства – це важлива критична інфраструктура, від нормальної роботи якої залежить життя і здоров'я мешканців цілого міста.
Податкові борги, безперечно, мають погашатися. Але механізм їх стягнення має бути доопрацьовано. Не можна через бюрократичні колізії залишати місто без води чи зупиняти роботу критичної інфраструктури.
До того ж, наскільки мені відомо, ці випадки не поодинокі, подібні проблеми з блокуванням платежів комунальних підприємств виникають і в інших регіонах країни.
Тому звертаюся особисто до Прем'єр-міністра України з проханням негайно втрутитися в ситуацію.
Необхідно терміново переглянути наказ Мінфіну №669 та передбачений ним механізм стягнення податкової заборгованості для підприємств критичної інфраструктури. Прошу Уряд невідкладно підготувати рішення для відновлення нормальної роботи «Славутич-Водоканалу», не чекаючи завершення всієї процедури внесення змін. Ситуація з міською лікарнею потребує врегулювання з боку ДПС: дані в картці платника мають бути приведені у відповідність до факту судового оскарження податкового нарахування.

Мільярди доларів закордонної виручки російської державної нафтової компанії «Роснефть» потрапляли до міжнародної фінансової системи через пов’язану з Кремлем платіжну мережу A7, яка використовувала підставні компанії та підроблені документи для обходу санкцій.

Компанії-трейдери, пов’язані з «Роснефтью», забезпечили A7 більш ніж $2 млрд у твердій валюті. Ці кошти ставали ресурсом для системи, через яку російські компанії могли оплачувати імпорт за кордоном, попри санкції та обмежений доступ російського фінансового сектору до міжнародної банківської інфраструктури. Через A7 оплачувалися, серед іншого, поставки товарів для російських військових потреб.

Одним із джерел валюти стала мережа з 16 компаній, пов’язаних із «Роснефтью». Вони входили до так званої Coral network — мережі, пов’язаної з нафтовим трейдером Coral Energy, який пізніше отримав назву 2Rivers. Через ці структури експортна виручка від продажу російської нафти могла використовуватися для наповнення рахунків компаній, задіяних A7.

Механізм був побудований так, щоб розірвати очевидний зв’язок між російським замовником та міжнародним платежем. A7 використовувала близько 200 підставних структур у різних юрисдикціях. На їхні банківські рахунки надходила валюта, після чого вони здійснювали платежі постачальникам товарів для російських клієнтів.

Щоб такі операції проходили банківський контроль, використовувалася масштабна система фальсифікації документів. Створювалися фіктивні інвойси, змінювалися назви товарів, покупці, продавці, маршрути поставок та митні коди. У документах прибирали навіть ознаки, які могли вказувати на російське походження операції.

У результаті кошти потрапляли до міжнародної банківської системи та проходили через великі банки в Гонконгу, ОАЕ та Європі. Загалом через пов’язані з A7 структури вдалося простежити операції більш ніж на $6,9 млрд.

Частина платежів стосувалася особливо чутливих товарів, включно з військовим обладнанням та закупівлями для російських силових структур. В одному з епізодів реальна операція передбачала придбання 500 приладів нічного бачення приблизно за $510 тисяч. Для банківського контролю були підготовлені документи, за якими замість такого обладнання нібито купувалося загартоване скло.

Таким чином, схема поєднала два критично важливі для Росії потоки: валютну виручку від експорту нафти та оплату необхідного Росії імпорту. Гроші, отримані через пов’язаних із «Роснефтью» трейдерів, забезпечували A7 валютою, а мережа підставних компаній і сфальсифікованих документів дозволяла використовувати її для міжнародних розрахунків в обхід санкцій.

Спікер Верховної Ради подає правку в проект держбюджету на 2027 рік, яку я теж підписала. Вона полягає в тому, щоб лімітувати винагороди керівникам держпідприємств та членам наглядових рад, в тому числі держбанків, до 80 тис грн.
Підтримувала та відстоювала цю ідею ще з 2022 року, навіть подавала законопроект, який забороняв би отримувати таким керівникам більше, ніж солдату на фронті. Але тоді Мінфін був проти. Ці всі історії з захмарними окладами треба припиняти. Ось останній кричущий приклад — оклад та премія у 48 окладів, гарантована контрактом директору ЧАЕС зросла за рік зі 143 тис до 265 тис грн на місяць. Як тобі таке, Ілон Маск?

Українські банки з листопада мають розкривати більше інформації про свою ліквідність та капітал. Відповідні вимоги затвердив НБУ.
З 1 листопада банки повинні додатково публікувати складові розрахунку нормативу довгострокової ліквідності NSFR. Він показує, чи достатньо у банку стабільного фінансування для покриття його потреб у довгостроковій перспективі.
Крім того, банки мають оприлюднювати встановлені для них за результатами наглядової оцінки індивідуальні підвищені нормативи достатності капіталу та ліквідності, якщо НБУ визначив такі вимоги для конкретного банку.
Це означає, що стане більше публічної інформації, за якою можна оцінити фінансовий стан конкретного банку та додаткові вимоги, які до нього висуває НБУ.
Цю інформацію банки повинні будуть публікувати на своїх сайтах. Індивідуальні підвищені нормативи, встановлені НБУ у 2026 році, мають бути оприлюднені до кінця року.

Тільки дуже прогресивні політики можуть відверто дискредитовувати законопроекти, співавторами яких вони самі виступили. І які можуть принести державі +0,3% до ВВП і зекономити простим громадянам, за яких так сильно вболівають прогресивні політики, до 10 мільярдів гривень щорічно.
А ще ставити євроінтеграційний законопроект в залежність від персоналій, які не подобаються.
Так само робить ще один колега-блогер-розслідувач з сусідньої не менш прогресивної фракції, якому теж не подобається законопроект, бо в ньому не передбачено конкурсу за участю міжнародників на голову Держфінмону. 🤦‍♀️
Як же так зробити, щоб всім подобатись? Треба, кажуть експерти, бути стодоларовою купюрою😂

Ставити інтерес України як держави в питанні фінансової інтеграції та інтерес кожного українця, який зекономить на платежах в разі приєднання до SEPA, нижче, за бажання знести чиїсь голови — це верх політичного цинізму.
Щось нагадало мені часи Януковича, коли він відмовився від угоди про Асоціацію.

🇪🇺🇺🇦 Рада ЄС схвалила виплату Україні майже €3 млрд у межах Ukraine Facility. Кошти мають надійти найближчим часом. Це вже восьмий регулярний транш за програмою.
Гроші Україна отримає за виконання 10 кроків Плану України. Загалом із 95 кроків, строк виконання яких уже настав, виконано 84, тобто близько 88%.
Вперше частину траншу, майже €800 млн, профінансують через Ukraine Support Loan, новий кредитний механізм ЄС обсягом €90 млрд для підтримки України у 2026–2027 роках.
Після цієї виплати загальний обсяг фінансування, отриманого Україною в межах Ukraine Facility, перевищить €32 млрд.
Крім того, Норвегія надає Україні 1 млрд норвезьких крон, близько €92 млн, безповоротної допомоги через Ukraine Facility. Це перший випадок, коли до фінансування програми приєдналася країна, яка не входить до ЄС. Сьогодні Рада ЄС офіційно погодила цей внесок.

Уряд має перевірити, чи не занижені зарплати в БЕБ.
Така вимога з’явилася в оновленому Плані України для Ukraine Facility.
До кінця III кварталу 2026 року уряд має провести комплексний аналіз зарплат, пенсій та надбавок співробітників Бюро економічної безпеки. Їх мають порівняти з умовами в інших аналогічних відомствах та державних органах і оцінити, чи забезпечені між ними рівні умови.
Це - окремий крок реформи з перезавантаження БЕБ, включений до остаточної редакції Плану, схваленої Радою ЄС 30 липня 2026 року.
План не містить вказівки підвищувати зарплати співробітників БЕБ. Йдеться саме про порівняльний аналіз. Але його результати можуть стати підставою для подальшого перегляду системи оплати праці в БЕБ.

Той самий Михайло Фрідман, з якого ЄС щойно зняв санкції, мав частку в IDS Ukraine, виробнику «Моршинської» та «Миргородської». А сьогодні АРМА нарешті оголосило, хто управлятиме арештованими корпоративними правами групи.
Переможцем конкурсу стало ТОВ «Юридичне бюро «Пріорітас». Наступний етап, узгодження договору та проходження антимонопольних процедур. Управитель зобов'язався:
• виплачувати державі щонайменше 1 млрд грн дивідендів
• близько 2,5 млрд грн нерозподіленого прибутку попередніх років інвестувати в державні цінні папери. Точну суму визначать після аудиту
• зберегти податкові надходження щонайменше на нинішньому рівні.
Почати роботу «Пріорітас» планує з повного аудиту IDS Ukraine.
До групи, крім «Моршинської» та «Миргородської», входять також «Аляска» та інші бренди. У компаніях групи працюють близько 3 тисяч людей, а їхній консолідований виторг торік становив 7,4 млрд грн.

Уряд має перевірити, чи не занижені зарплати в БЕБ.
Така вимога з’явилася в оновленому Плані України для Ukraine Facility.
До кінця III кварталу 2026 року уряд має провести комплексний аналіз зарплат, пенсій та надбавок співробітників Бюро економічної безпеки. Їх мають порівняти з умовами в інших аналогічних відомствах та державних органах і оцінити, чи забезпечені між ними рівні умови.
Це - окремий крок реформи з перезавантаження БЕБ, включений до остаточної редакції Плану, схваленої Радою ЄС 30 липня 2026 року.
План не містить вказівки підвищувати зарплати співробітників БЕБ. Йдеться саме про порівняльний аналіз. Але його результати можуть стати підставою для подальшого перегляду системи оплати праці в БЕБ.

У Ради є три тижні: уряд назвав першочергові законопроєкти, які важливо ухвалити до 14 жовтня.
Кабмін передав Верховній Раді зведений перелік пріоритетних законопроєктів, які потрібно ухвалити у визначені міжнародними зобов’язаннями строки. Якщо ці строки буде вчергове порушено, залишимось без грошей, прив'язаних до виконання цих кроків.
Найближчий великий дедлайн – 13–14 жовтня. До цього часу Рада має розглянути, зокрема:
• 10225-д – віртуальні активи. Перше читання пройдено, друге заплановане до 14 жовтня. (Зобов’язання за Ukraine Facility та програмою МВФ).
• 15460 та 16051-1 – посилки. Митні формальності для міжнародних поштових та експрес-відправлень і ПДВ на дистанційний продаж. Обидва законопроєкти вже пройшли перше читання, друге має відбутися до 14 жовтня. (МВФ та умова макрофіну ЄС).
• 15450 – новий Митний кодекс. Друге читання заплановане до 14 жовтня. (прив'язаний до макрофінансової допомоги ЄС).
• 13478-1 – відновлення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження і припинення державної служби. Перше читання вже пройдено, друге заплановане до 14 жовтня. (Зобов’язання по Ukraine Facility).
• 10147 – безпека та здоров’я працівників на роботі. Тут дедлайн ще раніше: друге читання має відбутися до 13 жовтня. (Пов’язаний з Ukraine Facility та рекомендаціями Єврокомісії).
• 15230-д – Антикорупційна стратегія на 2026–2030 роки. До 14 жовтня уряд очікує першого читання, до 4 листопада – підготовки до другого, а остаточного ухвалення – до 11 листопада. (Зобов’язання по Ukraine Facility).

Колишній нардеп Сергій Пашинський визнав вину у справі про нафтопродукти Курченка і заплатить 1,1 млрд грн державі та на потреби Сил оборони. Вищий Антикорупційний Суд затвердив його угоду зі Спеціальною антикорупційною прокуратурою.
Справа стосується подій 2014 року. Тоді держава арештувала близько 97 тис. тонн нафтопродуктів структур Сергія Курченка. За версією слідства, Пашинський та його спільники домоглися передачі пального державному підприємству, яке опинилося під контролем пов'язаних із ними людей. Далі нафтопродукти продали приватній компанії за заниженими цінами та з відстрочкою платежів, а держава в результаті втратила сотні мільйонів гривень.
За угодою Пашинський має повернути державі 600 млн грн, ще 400 млн грн спрямувати «Повернись живим» і 100 млн грн «Спільноті Стерненка» на озброєння для Сил оборони. Також він сплатить 867 тис. грн штрафів і надасть слідству викривальні покази.