Чомусь голови фракцій та груп Верховної Ради разом із керівництвом парламенту не поспішають скликати позачергове засідання, незважаючи на нетонкі натяки премʼєра про патову ситуацію з бюджетом і з запізненням голосувань за потрібні законопроекти. По-хорошому, нам треба було збиратись вже вчора. Бо бюджет сам себе не наповнить. Але ніт! Найближче засідання аж 12 жовтня!

Кадри з літака FlyDubai, який намагався захопити другий пілот, який напав з ножем на головного пілота. Ситуацію врятував екіпаж зі стажерів та пасажири, які летіли в Тель Авів з Абу Дабі. Вони нейтралізували другого пілота, надали медичну допомогу головному пілоту та посадили літак в Саудівській Аравії. Якесь диво в небі.
Ізраїльські правоохоронці розслідують цю подію як спробу теракту.
Нам теж хотілося б вірити в дива в небі і на землі. Але віримо в наших захисників найбільше!

Відсьогодні до Міжнародного Реєстру збитків можна подавати заяви за всіма 43 категоріями. Про це повідомив Прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Тепер доступна 21 категорія заяв для фізичних осіб, 11 – для юридичних осіб і 11 – для держави.
Сьогодні відкрили три останні категорії для держави – «Інші втрати майна», «Екологічна шкода» та «Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів». Таким чином, Реєстр збитків запрацював у повному обсязі.
Міжнародний Реєстр збитків створили для фіксації шкоди, завданої російською агресією проти України з 24 лютого 2022 року. Це перша складова міжнародного компенсаційного механізму. Сам Реєстр не визначає розмір компенсації і не виплачує гроші – він збирає заяви та докази завданих збитків.
Категорії заяв відкривали поступово. Спочатку звертатися могли громадяни – зокрема через пошкоджене або знищене житло, смерть близьких, серйозні поранення та вимушене переміщення. Згодом перелік розширили: додали втрату роботи чи власного бізнесу, майна на окупованих територіях, катування, незаконне позбавлення свободи, депортацію та інші види шкоди.
Пізніше почали приймати заяви від бізнесу та держави. Юридичні особи можуть заявляти, зокрема, про пошкодження чи втрату майна та інших активів, економічні втрати, витрати на переміщення бізнесу та гуманітарні витрати.
Тепер відкриті всі 43 категорії, які охоплюють шкоду людям, бізнесу і державі – від зруйнованого житла до пошкодженої інфраструктури, культурної спадщини, довкілля та розкрадання природних ресурсів.
За словами прем’єра, до Реєстру вже подано 195 тисяч заяв, понад 65 тисяч із них внесено до Реєстру.
Кожна належно зафіксована втрата – це доказова база для майбутнього розгляду вимог про компенсацію за шкоду, яку завдала Росія.
Подати заяву можна онлайн через портал Дія.

В ЄС знову повернулися до обговорення ідеї використати €210 млрд заморожених російських активів для фінансування України, пише Bloomberg.
Питання знову стало актуальним на тлі оцінок потреб України у фінансуванні на найближчі роки.
За попередніми розрахунками МВФ, уже у 2027 році Україні може бракувати $30–35 млрд зовнішнього фінансування. У 2028 році розрив може становити ще $17 млрд, у 2029-му – близько $2 млрд.
Загалом до 2029 року, за даними джерел видання, йдеться про суму до $54 млрд.
ЄС уже погодив для України позику Ukraine Support Loan на €90 млрд і закликає партнерів виконати зобов'язання щодо надання ще €30 млрд у 2026–2027 роках. Але цього може бути недостатньо.
Тому частина країн ЄС знову пропонує використати заморожені російські активи для залучення додаткових коштів для України. Інший варіант, який обговорюється, – нові спільні запозичення Євросоюзу.

У Мінекономіки розповіли, де найбільше заброньованих працівників.
В Україні заброньовано від мобілізації близько 1,4 млн працівників, повідомив міністр економіки Олександр Кравченко в інтерв’ю Forbes Ukraine.
Найбільше заброньованих працюють у таких галузях:
• переробна промисловість - близько 20%
• транспорт і логістика - 12%
• торгівля - 10%
• енергетика - 9%
• сільське господарство - 8%
Після літнього перегляду критеріїв критичності близько 15% підприємств не підтвердили статус критично важливих. Однак скорочення було нетривалим, невдовзі кількість заброноьованих знову зросла.
Міністр вважає, що позитивний ефект мало введення критерію рівня зарплат для підтвердження бронювання. За два роки він посприяв підвищенню середньої зарплати на критичних підприємствах із 14,2 тис. до 26 тис. грн. У Мінекономіки пов’язують із цим понад 157 млрд грн бюджетних надходжень, включно з надходженнями до Пенсійного фонду.

Україна просить США запровадити санкції проти розробників російського аналога Starlink.
За повідомленням Reuters, Україна закликає США запровадити санкції проти російських компаній та осіб, які допомагають створювати супутникову мережу Rassvet. Про це заявив заступник керівника українського посольства у Вашингтоні Денис Сєнік.
росія планує почати експлуатацію системи у 2027 році. Rassvet має стати її власною альтернативою Starlink - мережею супутникового інтернету.
За оцінкою українського дипломата, запуск системи створить серйозні ризики для України, зокрема розширить можливості росії завдавати ударів по українських цілях у реальному часі.
Київ готує для уряду США та Конгресу інформацію про причетні компанії й осіб та планує запровадити проти них власні санкції, сподіваючись ускладнити розгортання мережі до того, як росія зможе повноцінно використовувати її у війні.

Крім просто слів вдячності наші захисники і захисниці потребують ще й практичної допомоги у вирішенні багатьох їхніх проблем. В тому числі – фінансових. Бо часом військові опиняються в обставинах, коли закони цивільного життя несправедливі до них, а вони самі не можуть виплутатись із боргів.
Близько 14 млрд грн непрацюючих кредитів – такий борг загиблих військовослужбовців, людей з інвалідністю внаслідок війни та тих, хто перебуває в полоні, за даними банків.
У деяких випадках кредитори готові добровільно списувати такі борги, але є низка труднощів, в тому числі - податкові наслідки. Банки, які вже пробачили частину кредитів, сплатили близько 2,5 млн грн податків за позичальників. Мій законопроєкт покликаний усунути цю перешкоду. Проте, наголошую: рішення про списання й надалі ухвалюватиме сам кредитор, закон його до цього не зобов'язує.
Про цей непарадний бік реального життя ми говорили із Сергієм Позняком, ветераном і підприємцем. За словами державних і приватних виконавців, з якими я спілкувалася, військові та ветерани – одні з найбільш дисциплінованих платників боргів. Виключати їх із кредитування не лише несправедливо, а й економічно безглуздо. Як спростити списання безнадійних боргів і зробити кредити доступними для ветеранського бізнесу – у нашій розмові.

У своїй новій колонці для «Економічної правди» пишу про те, що потрібно Україні для приєднання до Єдиної зони платежів у євро — і чому на цьому шляху ми неминуче приходимо до питань фінансового моніторингу.

Для бізнесу та громадян SEPA означає простіші, швидші та дешевші платежі з Європою. Для держави — значно більше: відповідність європейським правилам, прозорість фінансової системи та здатність ефективно протидіяти відмиванню коштів.

Саме тому законодавчі зміни, які сьогодні можуть здаватися суто технічними, насправді визначають, наскільки швидко Україна зможе інтегруватися у європейський фінансовий простір.

У колонці пояснюю, що саме потрібно змінити, де проходить межа між ефективним фінмоніторингом і надмірним контролем та що отримає Україна від приєднання до SEPA.

Донати на оборону мають бути без подвійного дна.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив, на мою думку, абсолютно правильне рішення, коли відмовився затверджувати угоду САП з нардепом Олександром Качним, однією з умов якої було перерахування 3 млн грн приватному благодійному фонду «Повернись живим». Антикорупційний суд звернув увагу на доволі очевидну проблему: після такого перерахування використання грошей фактично виходить з-під контролю сторін угоди та суду. Натомість кошти можна спрямувати на спецрахунок НБУ або Міністерству оборони.
І я вітаю це рішення, а також радію, що ВАКС вирішив виправити те, що чомусь перетворилось на усталену практику та повернувся до тієї правової рамки, що встановив закон про угоди зі слідством, за який ми голосували.
Лише тиждень тому ВАКС затвердив угоду САП із Сергієм Пашинським. За нею 600 млн грн мають бути перераховані до державного бюджету, але ще 500 млн грн - приватним благодійним фондам: 400 млн грн «Повернись живим» та 100 млн грн БФ «Спільнота Стерненка». Причому щодо 400 млн передбачена також можливість поставити на цю суму озброєння еквівалентної вартості.
Не маю жодних заперечень проти допомоги армії. Але чому умовою угоди з державним правоохоронним органом має бути фінансування котрогось із приватних фондів?
Озброєння можна передати безпосередньо військовим частинам або Міністерству оборони. Гроші - спрямувати до державного бюджету, на спецрахунок НБУ чи безпосередньо на потреби Сил оборони. Саме так і роблять інші правоохоронні органи, спрямовуючи благодійні внески від угод зі слідством в рамках кримінальних проваджень.
Голова нашого фінансового Комітету Данило Гетманцев запропонував законодавчо врегулювати це питання. Я також цю ініціативу підтримала і підписала відповідну поправку до закону. Її сенс у тому, щоби зробити вимогою закону умову про те, що кошти, які людина погоджується сплатити за угодою зі слідством, мають йти державі або безпосередньо Силам оборони.
Адже крім питання контролю за використанням коштів у приватних фондах, хіба тут немає конфлікту інтересів? Антикорупційні органи в угодах із фігурантами своїх справ самі вказують, кому ті мають перерахувати десятки чи сотні мільйонів гривень. І коли йдеться про резонансні справи, це, як правило, фонди відомих медійних волонтерів, котрі мають величезну аудиторію, неабияк впливають на громадську думку і багато пишуть про роботу тих самих антикорупційних органів. За таких обставин багатомільйонні донати, передбачені угодами з НАБУ і САП, мають щонайменше двозначний вигляд. Та ставлять у незручне становище самих волонтерів, які мусять утримуватись від критики цих органів, щоби не втратити такі величезні пожертви для своїх фондів.
Якщо фігурант готовий віддати гроші на потреби оборони, прекрасно, перераховуйте їх державі або безпосередньо військовим. І тоді ні в кого не виникатиме підозр, що НАБУ і САП свідомо формують свій позитивний імідж та розраховують на вдячність медійних волонтерів за рахунок багатомільйонних донатів від фігурантів корупційних справ.

Схоже, в Україні маємо один із перших — а можливо, і перший публічно відомий — вирок рієлтору за пособництво у легалізації злочинних коштів.

ВАКС затвердив угоду з рієлтором Олександром Лісковацьким у справі так званого бек-офісу «Укрзалізниці». За даними сторони обвинувачення, він допомагав легалізовувати кошти, отримані злочинним шляхом.

І тут для мене важливий не лише конкретний вирок.

Рієлтори, нотаріуси, адвокати та низка інших професій — це так звані ВНУП, визначені нефінансові установи та професії. Саме через нерухомість, юридичні конструкції, оформлення майна та підставних власників у всьому світі проходить значна частина схем з легалізації злочинних доходів.

У цій справі роль рієлтора, за версією слідства, була далеко не формальною: він допомагав з реєстрацією нерухомості на підставних осіб, заниженням її оціночної вартості та пошуком фінансових установ, де перевірка походження коштів була недостатньо ретельною.

Це практично підручниковий приклад того, навіщо ВНУП взагалі включені до системи фінансового моніторингу.

І це сигнал для держави.

Міністерство юстиції як суб’єкт державного фінансового моніторингу здійснює AML-нагляд, зокрема, за нотаріусами, адвокатами та надавачами юридичних послуг. За рієлторами та іншими посередниками у сфері нерухомості державний AML-нагляд здійснює Міністерство фінансів.

Тому питання не лише в тому, скільки правил ми написали для ВНУП. Питання — наскільки реально держава контролює їх виконання.

Скільки ризикових операцій виявляють рієлтори та нотаріуси? Скільки підозрілих операцій вони повідомляють? Скільки проводиться перевірок? Скільки порушень виявлено? І чи здатні регулятори побачити професійного посередника, який замість того, щоб зупинити підозрілу операцію, сам стає частиною схеми?

Напередодні оцінки України MONEYVAL це вже не теоретичне питання.

Нам потрібен не фінмоніторинг «на папері», а система, в якій кожна ланка — банк, нотаріус, адвокат, бухгалтер чи рієлтор — реально виконує свою функцію.

А державні регулятори мають не просто вести реєстри ВНУП, а знати їхні ризики, перевіряти їх і забезпечувати реальний ризик-орієнтований нагляд.

США припинила величезну мережу відмивання коштів Росії та Ірану.

Йдеться про безпрецедентні заходи проти пов’язаної з Росією тіньової фінансової мережі A7, через яку проходили десятки мільярдів доларів.

A7 використовувалася для обходу санкцій Росією та Іраном і фактично створила паралельну інфраструктуру для переміщення коштів поза традиційними каналами фінансової системи. Послугами A7 користувалися Центральний банк Ірану, Корпус вартових ісламської революції та підтримувані Іраном терористичні організації.

Масштаб вражає. За даними самої A7, станом на січень 2026 року мережа проводила понад 2 тисячі транзакцій на день, а загальний обсяг операцій сягнув 7,5 трлн рублів — близько $91,5 млрд. Це еквівалент приблизно 13% зовнішньої торгівлі Росії за весь рік.

Схема працювала через компанії-посередники у третіх країнах. Використовувалися фальшиві торговельні документи, підроблені дані про імпорт та експорт і неправдиві описи товарів, щоб платежі на користь підсанкційних осіб та структур виглядали як звичайні комерційні операції.

Тепер FinCEN пропонує заборонити перекази коштів, пов’язані з операціями субагентів A7, та окремо розіслав фінансовим установам перелік індикаторів для виявлення і повідомлення про підозрілу активність мережі.

Паралельно OFAC запровадив санкції проти A7, визначивши її як значну транснаціональну злочинну організацію.

Це важливий кейс для всієї системи фінансового моніторингу: санкції дедалі частіше обходять не через один банк чи одну компанію, а через цілі альтернативні платіжні екосистеми — з десятками посередників, фіктивною торгівлею та компаніями у різних юрисдикціях.

Мінфін не підтримав податкові послаблення для бізнесу, який постраждав від російських обстрілів. Свою позицію Мінфін виклав у листі до нашого Комітету у відповідь на звернення компаній групи Rozetka.
Компанії просили про такі зміни:
• Дозволити сплачувати податки пізніше без відсотків і застави. Мінфін пояснює, чому не готовий на це погодитись: відсотки компенсують бюджету затримку грошей, а застава захищає державу від несплати. Компанії з мережею по Україні чи онлайн-торгівлею можуть мати інші доходи та майно, навіть якщо частину бізнесу зруйновано. Якщо підприємство через війну не може виконувати податкові обов’язки, воно може підтвердити це й уникнути відповідальності за затримку. Але самі обов’язки залишаються: їх потрібно виконати протягом шести місяців після завершення воєнного стану.
• Не проводити планові податкові перевірки постраждалих підприємств незалежно від їхнього розташування. Мінфін цю пропозицію не підтримує. Посилається на чинні обмеження перевірок, ризики несплати податків та зобов’язання перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ.
• Поширити спеціальні правила підтвердження податкової звітності без документів на бізнес, який втратив їх через обстріли поза територіями активних бойових дій та окупації. Мінфін проти: знищений офіс чи склад ще не означає, що документи втрачені, а якщо втрачені - що їх неможливо відновити. При цьому міністерство визнає, що такі випадки потребують іншого підходу.
Щодо відстрочення податків позиція Мінфіну така: без оцінки стану всього підприємства та впливу на нього війни неможливо визначити, як врегулювати його розрахунки з бюджетом.

На наступному засіданні нашого Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики 6 жовтня розглянемо 6 питань.
• 16051-1 законопроєкт - скасування ПДВ-пільги для міжнародних посилок. Готуємо до другого читання.
• 15460 законопроєкт - зміни митних правил для міжнародних поштових та експрес-відправлень. Готуємо до другого читання.
• 16036 законопроєкт - імплементація європейських правил протидії ухиленню від сплати податків в частині статті 4 Директиви ATAD (обмеження вирахування процентів). Євроінтеграційний.
• 16037, 16037-1 та доопрацьований законопроєкт - зміни щодо адміністрування ПДВ.
• 15269 законопроєкт - корпоративне управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Готуємо до другого читання.
• продовження розгляду питання щодо доступу до інформації з реєстрів ДПС з урахуванням безпекових обмежень воєнного стану.

Податкова донарахувала бізнесу близько 4,5 млрд грн податку та штрафів за перевірками цін у контрольованих міжнародних операціях. Але станом на 1 квітня 2026 року до бюджету надійшло лише 31,1 млн грн - 0,7% цієї суми. Такі результати зафіксувала Рахункова палата після аудиту роботи ДПС за 2023 рік - І квартал 2026 року.
Йдеться про контроль за тим, щоби прибутки, зароблені в Україні, не виводились до країн з нижчими податками через штучно занижені або завищені ціни.
Наприклад, українська компанія продає товар пов’язаній із нею компанії за кордоном за заниженою ціною. Та перепродає його дорожче. Значна частина прибутку залишається за кордоном, а в Україні компанія показує менший прибуток і платить менше податку.
Завдання податкової - перевірити, чи відповідають ціни в таких операціях тим, які погодили б незалежні компанії. Якщо ні - донарахувати податок і довести обґрунтованість свого рішення.
Але між донарахуваннями та реальними грошима в бюджеті є велика різниця. За висновками Рахункової палати, контроль працює лише частково ефективно. Причин кілька:
• Податкова припускається помилок у перевірках та обґрунтуванні донарахувань. Більшість остаточних судових рішень ухвалено на користь платників.
• Найкраще прописані правила перевірки операцій із сировинними товарами. Для послуг, фінансових операцій та нематеріальних активів чітких методик бракує.
• Значну частину аналізу податківці досі виконують вручну, хоча для цього створено спеціальну інформаційну систему.
• Інформація з-за кордону часто надходить запізно. У половині перевірок, щодо яких її запитували, відповіді отримали вже після завершення перевірки.
Є й позитивний результат: після моніторингу податкової компанії самі переглянули свої розрахунки, що збільшило податкові зобов’язання на понад 2 млрд грн.
При цьому різницю між донарахованими та сплаченими сумами не можна вважати остаточно втраченими коштами: на дату, наведену у звіті, значна частина спорів ще тривала або строки сплати не настали.
Ефективність податкової потрібно оцінювати за тим, наскільки обґрунтовані її рішення та скільки грошей зрештою отримує бюджет.

Україна отримала 2,9 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Facility.

Це частина вже передбаченого фінансування в межах Ukraine Facility, отримання якого стало можливим завдяки виконанню Україною 10 індикаторів упродовж I, II кварталів 2026 років та попередніх. Вони стосуються банківського сектору, енергетики, аграрної політики, транспорту та інших сфер. Зокрема, три індикатори виконали достроково.

В умовах складної ситуації з фінансами ці кошти критично важливі для стійкості держави, забезпечення ключових видатків і можливості спрямовувати більше власних ресурсів на оборону.

Але потреба у фінансуванні досі залишається критичною. Ми максимально пришвидшуємо ухвалення всіх урядових рішень. Також працюємо з парламентом, щоб якнайшвидше прийняти необхідні законопроєкти.

Дякую Європейському Союзу та всім державам-членам за послідовну підтримку України.

Україна виконала лише половину умов для отримання €3,7 млрд допомоги ЄС. Транш Ukraine Support Loan, запланований на вересень, затримується.
Про це йдеться у вересневому моніторингу RRR4U - консорціуму Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Інституту аналітики та адвокації та DiXi Group.
За оцінкою експертів, для другого траншу Ukraine Support Loan виконано 6 із 12 необхідних умов. Серед невиконаного:
• закон про оподаткування доходів через цифрові платформи, який залишається на підписі у Президента з 12 червня через внесені до нього зміни щодо PEP
• скасування пільг на посилки: законопроєкти 16051-1 і 15460 пройшли лише перше читання
• закон про оцінку майна
• два документи ДПС щодо покращення дотримання податкового законодавства, зокрема сплати ПДВ
• призначення Радою решти членів дорадчої групи експертів для відбору членів Рахункової палати
Ще близько €5,05 млрд перебувають під ризиком через невиконані кроки за Ukraine Facility. Автори моніторингу нарахували 16 індикаторів, виконання яких затримується або ще не підтверджене. Серед них - удосконалення процедур відбору, проходження та звільнення з держслужби, прозорий відбір прокурорів на керівні посади, незалежна більшість у наглядових радах держпідприємств, Антикорупційна стратегія, пакет SEPA та протидії відмиванню грошей.
Ці кошти ще можна отримати, виконавши відповідні умови. Але строк обмежений: якщо їх не виконати протягом 12 місяців після першої негативної оцінки Єврокомісії, відповідне фінансування може бути втрачено остаточно.
У вересні виконано шість прострочених індикаторів, що відкриває можливість отримати близько €1,7 млрд. Також ухвалено ще одне рішення за третій квартал.
Тим часом надійшли €2,9 млрд за Ukraine Facility, погоджені Радою ЄС 24 вересня. Ці кошти Україна отримала за виконані раніше індикатори, тоді як €1,7 млрд за вересневі ще мають пройти оцінку Єврокомісії.

⚡️Вийшов 40-й випуск #AML-бюлетеня Мінфіну.

👥 Для кого: СПФМ, регулятори, правоохоронці та фахівці зі сфери AML.

Головні теми випуску:

🔹 Звіт Егмонтської групи: розвиток стратегічної фінансової розвідки та кадрові виклики.

🔹 Посібник ООН (UNSD / UNODC): нові підходи до вимірювання корупції.

🔹 Дослідження ОБСЄ та Adelphi: протидія екологічній злочинності та нелегальним вирубкам лісів.

🔹 Аналітика АСЕАН та ICLMG: захист неприбуткового сектору від ризиків ФТ і подолання де-ріскінгу.

🔹Аналіз GI-TOC: сучасний стан впровадження Конвенції ООН проти кіберзлочинності.

🎧 Аудіоформат: слухайте стислий огляд, натиснувши значок диктофона на 1-й сторінці бюлетеня.

🔗 Читайте усі випуски за посиланням.

#Мінфін #Фінмоніторинг #ЄС #Євроінтеграція #Фінрозвідка #DeRisking #NPO #FATF #ПротидіяКорупції #Екозлочини #ЗахистНПО #ПротидіяКонтрабанді

FB I X I Instagram I Viber I Linkedin

Мера Києва Кличка не цікавлять київські пробки і проблеми з мостами.
І ось чому. Він живе у Лютежі.
Я писала про це ще в 2019 році, але тоді прокуратура порушень не знайшла.

Але днями до його обійстя на березі Київського водосховища завітали активісти, які побачили багато цікавого. Зокрема, закриту огорожею частину узбережжя с виходом до води, смітник за огорожею і ще табличку «міни», яка, ризикну припустити, має відлякувати непроханих гостей.
Оскільки ділянка розташована на території виборчого округу, який я представляю, знову звернулась до правоохоронних органів.

У відповідь на моє звернення Київська обласна прокуратура повідомила про відкриття кримінального провадження щодо можливого самовільного зайняття землі поблизу Київського водосховища в селі Лютіж.
Фахівці Держекоінспекції під час обстеження зафіксували, що частина огорожі розташована в межах прибережної захисної смуги та перешкоджає безоплатному й безперешкодному доступу громадян до води.
Земельний кодекс забороняє встановлювати в таких смугах огорожі та інші конструкції, які перешкоджають доступу до берегів, крім передбачених законом випадків.

Незаконне обмеження доступу може стати підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Саме тому просила перевірити законність встановлення цих огорож.

Попереджувальний знак про мінну небезпеку на одній з огорож оператори протимінної діяльності, за наявними даними, не встановлювали, а гуманітарне розмінування ділянок не проводилося. Тому потребує перевірки, хто і на яких підставах розмістив такий знак і чи є ця територія безпечною.

За результатами перевірки доводів мого звернення 30 вересня до ЄРДР внесли відомості за ч. 2 ст. 197-1 Кримінального кодексу України. Досудове розслідування триває.

Сподіваюсь, що правоохоронні органи на цьому не зупиняться і слідство встановить обставини можливого самовільного зайняття землі, а викладені у зверненні факти отримають належну правову оцінку.

Звернусь ще в ДСНС, хай вони у вільний від ліквідації наслідків російської агресії час (якщо такий буде), перевірять правомірність встановлення попереджувальних знаків.

Як легко творити дичину, але як складно потім її виправляти.
Отримала таблицю підготовлених правок, які, сподіваюсь, допоможуть нарешті розблокувати підписання закону 15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ. Водночас депутатам пропонують компроміс щодо довічного статусу PEP та фінмоніторингу колишніх посадовців.
Передісторія була така: 9 червня Верховна Рада ухвалила 15111-д, який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ та імплементує європейську директиву DAC7. Закон важливий і потрібний, він також ж є одним з наших міжнародних та євроінтеграційних зобов'язань перед ЄС, МВФ та ОЕСР.
Але до другого читання в закон про цифрові платформи тихцем вписали зміни щодо PEPів - політично значущих осіб. Вони послаблювали фінмоніторинг і фактично скасовували довічний РЕР-статус для екс посадовців.
За чинним законодавством після того, як PEP залишає публічну посаду, посилені заходи фінмоніторингу застосовуються щонайменше 12 місяців і надалі - доки суб'єкт первинного фінмоніторингу (зазвичай це - банк) не переконається, що вже зникли ризики, властиві PEP. (Скажімо, вплив або зв'язки, через які людина і після того, як залишила посаду, може бути залученою до корупції та відмивання коштів).
15111-д досі так і не набрав чинності, бо депутати «обрізали» норму про довічний РЕР-статус. Внесені ними зміни встановлювали бар'єр: після того, як спливає рік від моменту звільнення з посади, посилений контроль можна було продовжувати лише за наявності обґрунтованого і документально підтвердженого високого або неприйнятно високого ризику.
Витівка хитрунів не пройшла непоміченою. І викликала обурення міжнародних партнерів. МВФ заявив, що такі зміни послаблюють систему контролю за PEP і не відповідають стандартам FATF. Проти послаблення виступила і Єврокомісія. Вони закликали Президента не підписувати 15111-д з таким «доважком» всередині. І в результаті ухвалений ще 9 червня законопроєкт Президент досі не підписав.
Тепер підготовлено нові правки, які мають виправити ситуацію і водночас запропонувати компроміс у багаторічній дискусії про так званих «довічних PEP».
Що пропонується змінити.
Довічний статус PEP не скасовується. Після залишення посади посилений фінмоніторинг має діяти щонайменше 12 місяців. Далі суб'єкт первинного фінмоніторингу повинен провести та документально оформити індивідуальну оцінку ризику.
Якщо вона показує, що ділові відносини з людиною більше не несуть ризиків, властивих PEP, посилені заходи припиняються. Якщо такі ризики зберігаються, посилений фінмоніторинг повинен продовжуватися, а оцінку надалі необхідно повторювати періодично, але не рідше одного разу на рік.
Різниця - у порозі для продовження посиленого фінмоніторингу. У 15111-д після першого року для цього треба було встановити високий або неприйнятно високий ризик. А згідно з новою версією правок посилений фінмоніторинг мають продовжити, якщо оцінка показала, що ризики, пов'язані з колишніми повноваженнями та впливом PEP, все ще зберігаються. Навіть якщо вони не є «високими» або «неприйнятно високими». Достатньо, щоб такі PEP-ризики зберігалися. Те ж саме поширюється і до членів сім'ї та пов'язаних осіб колишнього PEP.
При цьому сам статус PEP після того, як минули 12 місяців від моменту звільнення з посади, не може бути єдиною або достатньою підставою для відмови у встановленні або підтриманні ділових відносин.
А сам екс посадовець отримує право вимагати письмову інформацію про те, чи застосовуються до нього посилені заходи.
Це і є компроміс у суперечці про «довічних PEP»: сам статус залишається довічним, але це не означає автоматичного довічного посиленого фінмоніторингу. Після першого року все залежатиме від індивідуальної оцінки ризику: якщо PEP-ризики зникли - посилені заходи припиняються, якщо залишилися - контроль обов'язково продовжується.
Також, нові правки скасовують «страшну помсту» нардепів НБУ та співробітникам департаментів фінмону держбанків, які їх нібито «переслідували».

Із переліку PEP мають прибрати дві категорії, які були додані в 15111-д: керівників структурних підрозділів центрального апарату НБУ та відповідальних працівників з фінмоніторингу банків, де державі належить понад 50% акцій.

Всі ці описані вище PEP-правки мають бути внесені до законопроєкту 16051-1 про ПДВ на міжнародні посилки, який Верховна Рада 16 вересня прийняла за основу. Якщо ВР погодиться його затвердити остаточно разом з цими поправками, Президент може підписати обидва закони в один день. Разом із 15111-д, де залишилася проблемна депутатська редакція норми про PEP, буде підписаний закон із новими змінами, які її замінять. Таким чином, послаблення фінмоніторингу, через яке закон про цифрові платформи вже кілька місяців залишається без підпису, буде одразу нівельовано.
Це дозволить розблокувати потрібний Україні закон про цифрові платформи і водночас не залишити в законодавстві ту модель фінмоніторингу PEP, проти якої виступили міжнародні партнери.
І вся ця складна юридична «спецоперація» потрібна просто для того, щоби виправити безвідповідальну спробу намахати партнерів, яка і спричинила весь наступний ланцюжок подій.