Вітаю волелюбний український народ з вікопомною подією: сім років тому, 6 вересня 2019-го, Сарненський районний суд Рівненської області визнав директора НАБУ Артема Ситника корупціонером, який не задекларував подарунки від аграрного магната Олега Бахматюка.
У той час, як НАБУ розслідувало кримінальне провадження відносно Бахматюка, Ситник і його кум, керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський, на гроші Бахматюка регулярно відпочивали в мисливському господарстві «Поліське-Сарне», влаштовували там п’янки й навіть розбили два квадроцикли вартістю 17 тис. доларів, вартість яких також оплатив Бахматюк.
За це суд постановив внести Ситника в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, оштрафувати на 3400грн. і конфіскувати в дохід держави вартість отриманих Ситником і незадекларованих подарунків. Рішення суду в частині конфіскації подарунків так виконано й не було.
Про те, як Ситник і Калужинський красиво відпочивали на гроші Бахматюка, як заступник директора НАБУ Новак записав їхні п’яні розмови і до чого тут Гілларі Клінтон, якій Ситник допомагав на президентських виборах у США в 2016 році, розповідається в моїй статті «Страшна помста Артема Ситника: як контрабандист Альперін постраждав через Гілларі Клінтон», що побачила світ у грудні 2019 року
https://naspravdi.today/2019/12/12/strashna-pomsta-artema-sytnyka/
Якщо хто не читав – рекомендую.
У той час, як НАБУ розслідувало кримінальне провадження відносно Бахматюка, Ситник і його кум, керівник Головного підрозділу детективів НАБУ Андрій Калужинський, на гроші Бахматюка регулярно відпочивали в мисливському господарстві «Поліське-Сарне», влаштовували там п’янки й навіть розбили два квадроцикли вартістю 17 тис. доларів, вартість яких також оплатив Бахматюк.
За це суд постановив внести Ситника в Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, оштрафувати на 3400грн. і конфіскувати в дохід держави вартість отриманих Ситником і незадекларованих подарунків. Рішення суду в частині конфіскації подарунків так виконано й не було.
Про те, як Ситник і Калужинський красиво відпочивали на гроші Бахматюка, як заступник директора НАБУ Новак записав їхні п’яні розмови і до чого тут Гілларі Клінтон, якій Ситник допомагав на президентських виборах у США в 2016 році, розповідається в моїй статті «Страшна помста Артема Ситника: як контрабандист Альперін постраждав через Гілларі Клінтон», що побачила світ у грудні 2019 року
https://naspravdi.today/2019/12/12/strashna-pomsta-artema-sytnyka/
Якщо хто не читав – рекомендую.
Naspravdi.Today
Страшна помста Артема Ситника: як контрабандист Альперін постраждав через Гілларі Клінтон
Під час «Україногейту», що буяв у Сполучених Штатів у зв’язку з можливим імпічментом Дональда Трампа, обвинуваченого «демократами» в тому, що він тиснув на Україну з метою примусити українськ…
👍61😁8❤7🤡6🤬4⚡1
Forwarded from Цитадель
Дивні речі наразі відбуваються у ВАкС про які мовчать доморощені антикорупціонери і прихильники Федорова.
Наразі ВАкС обирає запобіжний захід ніби одній з учасників трагикомедії Карфаген - Івахненко Єлизаветі Олександрівні 2002 р.н.
Як повідомили надійні джерела та стало відомо в суді пані Єлизавета є працівницею Благодійного Фонду Східна Європа (ЄДРПОУ 35142329), це той самий фонд який забронював екс-міністра оборони України Михайло Федорова.
Окрім цього вона ще працює в Адвокатському об'єднані Резолют (ЄДРПОУ 46001329). Яке воно має відношення до шахрайських колл-цетрів поки невідомо.
Але повернемось до соросятського Благодійного Фонду Східна Європа, виявляється він напряму причетний до протиправної діяльності в Україні, може тому правоохоронці не чіпають соросят, бо все оплачено?
Наразі ВАкС обирає запобіжний захід ніби одній з учасників трагикомедії Карфаген - Івахненко Єлизаветі Олександрівні 2002 р.н.
Як повідомили надійні джерела та стало відомо в суді пані Єлизавета є працівницею Благодійного Фонду Східна Європа (ЄДРПОУ 35142329), це той самий фонд який забронював екс-міністра оборони України Михайло Федорова.
Окрім цього вона ще працює в Адвокатському об'єднані Резолют (ЄДРПОУ 46001329). Яке воно має відношення до шахрайських колл-цетрів поки невідомо.
Але повернемось до соросятського Благодійного Фонду Східна Європа, виявляється він напряму причетний до протиправної діяльності в Україні, може тому правоохоронці не чіпають соросят, бо все оплачено?
1👍59🙉24🤡10❤7🤣7🙈5🤬4🍾3🔥2⚡1
Знайомтесь: фігурантка справи «Карфаген» Івахненко Єлизавета Олександрівна, 2002 року народження, яка разом із заступником начальника департаменту Офісу Генпрокурора Сергієм Кропивою підозрюється НАБУ в організації шахрайських кол-центрів.
Єлизавета Олександрівна є професійною «громадською активісткою» і працює в тій самій псевдо-громадській організації «Благодійний фонд «Східна Європа», яка забронювала від мобілізації ексміністра оборони Михайла Федорова.
Єлизавета Олександрівна є професійною «громадською активісткою» і працює в тій самій псевдо-громадській організації «Благодійний фонд «Східна Європа», яка забронювала від мобілізації ексміністра оборони Михайла Федорова.
1😁122🤣46👍20🤬20😱12❤11🔥7⚡3👏2🤷♂1💯1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
У травні 2020 року майбутній командир 3 армійського корпусу Андрій Білецький розповів, як майбутньому раднику міністра оборони Сергію Стерненку вдалось уникнути покарання за умисне вбивство беззбройної людини.
2🔥126👍37🤡25💯17😁16❤4🤷3😱2😢1🤣1
Протоколи про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії – аудіоконтроль особи, складені в НАБУ щодо заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої та її вірного зброєносця Максима Микитася, це штука сильніша за «Фавста» Гьоте.
Завдяки юридичній компанії Miller, яка здійснює захист Мудрої, ми тепер маємо всі 5 томів клопотання керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Михайла Романюка від 19 серпня 2026 року про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026 – з повним комплектом розсекречених протоколів про результати здійснення НСРД.
Протоколи містять чимало загадок. Наприклад, ледь не в кожній розмові Мудра згадує якогось «Кіріла Алєксєєвіча», який дає їй гроші і з яким вона вирішує свої корупційні питання. Я вже тиждень сиджу й думаю: хто б це міг бути? Ось, наприклад, розмова між Мудрою та Микитасем 18 червня 2026 року:
Микитась – Так сколько дєнєг надо нам сєйчас, чтоби я отложил? Завтра мнє, завтра прівозят, чтоби я отложил. Нам нужно тєбє на поєздку.
Мудра – Я забила. Я не знаю.
Микитась – Любовник дал?
Мудра – Та чего любовнік. Кіріл Алєксєєвіч дайот.
Микитась – Ага. То єсть, мне нє откладивать, да?
А ось з іншими фігурантами розмов – Вєрою і Сємьоном – більш-менш зрозуміло. Вєра – це суддя ВАКС Віра Володимирівна Михайленко, а Сємьон – це багатодітний батько, який фіктивно всиновив хлопчика Максима, щоби потрапити під амністію.
Довідково: «японцями» і Офісі Президента називаються співробітників НАБУ.
Читаймо та насолоджуймося:
Мудра – да, слушай, масічєк, ну, слушай, ка ти думаєш, что в етом случає сдєлать. Значіт, мнє позвонілі только что, ну, такіє знакомиє… прєдупрєділі, чтоби я как-то била осторожна, потому что японци питаються взять ухвалу на НСРД. Там по мнє ідет какая-то, блядь, разработка… Оні відят, ну, я думаю, что оні відят наші тєлєфони вмєстє постоянно… напісала Вєра. Тоже ми сєгодня договорілісь встрєтітся, но я тєпєрь отменю. Ілі встрєтімся, но вобщє нічого нє буду говоріть
Мудра – ето серйозно, говоріть мнє ето Кірілу?
Микитась – Я думаю, што нада.
Мудра – Ну, да. Нада, навєрноє, сказать
Микитась – Нада гаваріть. Нєльзя ета скривать.
Мудра – Я пріду, скажу: Кіріл Алєксєєвіч, я хочу по сєбє пообщаться… В чатах обсуждают какоє-то НСРД на мєня. Ну што ето такоє?
Микитась – Откритіє, откритіє НСРД.
Мудра – Поговорітє з Сємьоном. Пусть он ім по головє даст.
Микитась – Нєт, нє по головє, пусть хотя би об’ясніт, за што.
Завдяки юридичній компанії Miller, яка здійснює захист Мудрої, ми тепер маємо всі 5 томів клопотання керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Михайла Романюка від 19 серпня 2026 року про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026 – з повним комплектом розсекречених протоколів про результати здійснення НСРД.
Протоколи містять чимало загадок. Наприклад, ледь не в кожній розмові Мудра згадує якогось «Кіріла Алєксєєвіча», який дає їй гроші і з яким вона вирішує свої корупційні питання. Я вже тиждень сиджу й думаю: хто б це міг бути? Ось, наприклад, розмова між Мудрою та Микитасем 18 червня 2026 року:
Микитась – Так сколько дєнєг надо нам сєйчас, чтоби я отложил? Завтра мнє, завтра прівозят, чтоби я отложил. Нам нужно тєбє на поєздку.
Мудра – Я забила. Я не знаю.
Микитась – Любовник дал?
Мудра – Та чего любовнік. Кіріл Алєксєєвіч дайот.
Микитась – Ага. То єсть, мне нє откладивать, да?
А ось з іншими фігурантами розмов – Вєрою і Сємьоном – більш-менш зрозуміло. Вєра – це суддя ВАКС Віра Володимирівна Михайленко, а Сємьон – це багатодітний батько, який фіктивно всиновив хлопчика Максима, щоби потрапити під амністію.
Довідково: «японцями» і Офісі Президента називаються співробітників НАБУ.
Читаймо та насолоджуймося:
Мудра – да, слушай, масічєк, ну, слушай, ка ти думаєш, что в етом случає сдєлать. Значіт, мнє позвонілі только что, ну, такіє знакомиє… прєдупрєділі, чтоби я как-то била осторожна, потому что японци питаються взять ухвалу на НСРД. Там по мнє ідет какая-то, блядь, разработка… Оні відят, ну, я думаю, что оні відят наші тєлєфони вмєстє постоянно… напісала Вєра. Тоже ми сєгодня договорілісь встрєтітся, но я тєпєрь отменю. Ілі встрєтімся, но вобщє нічого нє буду говоріть
Мудра – ето серйозно, говоріть мнє ето Кірілу?
Микитась – Я думаю, што нада.
Мудра – Ну, да. Нада, навєрноє, сказать
Микитась – Нада гаваріть. Нєльзя ета скривать.
Мудра – Я пріду, скажу: Кіріл Алєксєєвіч, я хочу по сєбє пообщаться… В чатах обсуждают какоє-то НСРД на мєня. Ну што ето такоє?
Микитась – Откритіє, откритіє НСРД.
Мудра – Поговорітє з Сємьоном. Пусть он ім по головє даст.
Микитась – Нєт, нє по головє, пусть хотя би об’ясніт, за што.
2🤣80❤29👍25🔥10🤡7🙉6😱5👏2😁1
Forwarded from Офіс очищення судової системи
🚨 Страсбург б’є по Верховному Суду: «перевзутий» член ВРП Бурлаков - порушник Конвенції
Європейський суд з прав людини ухвалив розгромне рішення у справі «Воробйова проти України» (заява № 31683/22). Вердикт Страсбурга однозначний: констатовано грубе порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-249584
Суддя Олег Ткачук нарешті вийде із тривалого лікарняного та відпустки, куди пішов після обшуку НАБУ, і Велика палата зможе переглядатиме цю справу.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136428135
Центральна постать цього міжнародного сорому — суддя Верховного Суду (і за сумісництвом член ВРП) Сергій Бурлаков. Саме його процесуальні кульбіти призвели до того, що справі присвоїли статус «Leading case» (провідна справа), яка підсвітила системний розвал стандартів правосуддя у найвищій інстанції.
⚖️ Що саме встановив ЄСПЛ у таблиці порушень?
Страсбурзькі судді чітко зафіксували свавілля національного суду:
🔗Failure to provide reasons — повна відсутність належного обґрунтування. Суд під головуванням Бурлакова просто не спромігся навести зрозумілі мотиви, чому він відхилив скаргу. Обмежилися шаблонною ухвалою: «справа маленька, а тому не турбуйте нас» https://reyestr.court.gov.ua/Review/104123177
🔗Failure to address pertinent and important arguments — ПОВНЕ ігнорування ключових доводів сторони. Судді ВС просто «не помітили» вирішальних аргументів та доказів заявниці, брутально порушивши її право бути почутою.
Справа стосувалася ніби незначних 140 000 грн за розпискою. Суд першої інстанції задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції відмовив у стягненні боргу оскільки «заявник не надав оригінал розписки».
Навіть судді ЄСПЛ прочитали справу (чого не зробив Бурлаков) та побачили, що у судовому засіданні суду першої інстанції ця розписка надавалася та досліджувалася судом‼️
🔄 Дива мімікрії
У суддівських колах чудово пам'ятають, як Сергій Юрійович ще не так давно позиціонував себе головним критиком кулуарних договірняків.
📌Він виступав ярим противником призначення головою ДСА одіозного Максима Пампури.
📌Оголошував війну «раімовцям» та кумівству на конкурсах до апеляцій.
Але згодом трапилася дивна судова магія. Позиція Бурлакова розвернулася на 180 градусів. Він різко закрив очі на колишні принципи: підтримав Пампуру та став на бік одіозного Раімова — помічника голови ВККС.
Ціна компромісу
Коли суддя «не помічає» залізобетонних аргументів у справі Воробйової, але при цьому «раптом помічає» плюси у токсичних кадрових призначеннях — це не випадковість. Що саме отримав Бурлаков взамін за таку лояльність та «гнучкість» — питання, яке поки залишається без офіційної відповіді.
💰 А поки за «професіоналізм» судді ВС традиційно по рішенню Євросуду заплатять українські платники податків.
Наш Telegram: https://t.me/officeofjudicalcleansing
Європейський суд з прав людини ухвалив розгромне рішення у справі «Воробйова проти України» (заява № 31683/22). Вердикт Страсбурга однозначний: констатовано грубе порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на справедливий суд).
https://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-249584
Суддя Олег Ткачук нарешті вийде із тривалого лікарняного та відпустки, куди пішов після обшуку НАБУ, і Велика палата зможе переглядатиме цю справу.
https://reyestr.court.gov.ua/Review/136428135
Центральна постать цього міжнародного сорому — суддя Верховного Суду (і за сумісництвом член ВРП) Сергій Бурлаков. Саме його процесуальні кульбіти призвели до того, що справі присвоїли статус «Leading case» (провідна справа), яка підсвітила системний розвал стандартів правосуддя у найвищій інстанції.
⚖️ Що саме встановив ЄСПЛ у таблиці порушень?
Страсбурзькі судді чітко зафіксували свавілля національного суду:
🔗Failure to provide reasons — повна відсутність належного обґрунтування. Суд під головуванням Бурлакова просто не спромігся навести зрозумілі мотиви, чому він відхилив скаргу. Обмежилися шаблонною ухвалою: «справа маленька, а тому не турбуйте нас» https://reyestr.court.gov.ua/Review/104123177
🔗Failure to address pertinent and important arguments — ПОВНЕ ігнорування ключових доводів сторони. Судді ВС просто «не помітили» вирішальних аргументів та доказів заявниці, брутально порушивши її право бути почутою.
Справа стосувалася ніби незначних 140 000 грн за розпискою. Суд першої інстанції задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції відмовив у стягненні боргу оскільки «заявник не надав оригінал розписки».
Навіть судді ЄСПЛ прочитали справу (чого не зробив Бурлаков) та побачили, що у судовому засіданні суду першої інстанції ця розписка надавалася та досліджувалася судом‼️
🔄 Дива мімікрії
У суддівських колах чудово пам'ятають, як Сергій Юрійович ще не так давно позиціонував себе головним критиком кулуарних договірняків.
📌Він виступав ярим противником призначення головою ДСА одіозного Максима Пампури.
📌Оголошував війну «раімовцям» та кумівству на конкурсах до апеляцій.
Але згодом трапилася дивна судова магія. Позиція Бурлакова розвернулася на 180 градусів. Він різко закрив очі на колишні принципи: підтримав Пампуру та став на бік одіозного Раімова — помічника голови ВККС.
Ціна компромісу
Коли суддя «не помічає» залізобетонних аргументів у справі Воробйової, але при цьому «раптом помічає» плюси у токсичних кадрових призначеннях — це не випадковість. Що саме отримав Бурлаков взамін за таку лояльність та «гнучкість» — питання, яке поки залишається без офіційної відповіді.
💰 А поки за «професіоналізм» судді ВС традиційно по рішенню Євросуду заплатять українські платники податків.
Наш Telegram: https://t.me/officeofjudicalcleansing
5😱42👏16❤12🤬6🤡6😢3🙉2⚡1
=============
За час перебування на посаді генерального прокурора Руслан Андрійович так і не знайшов час відкрити Конституцію України й прочитати, чим відставка генерального прокурора відрізняється від його звільнення. Відставка – це наслідок недовіри, яку генеральному прокуророві висловлює Верховна Рада. В історії України шляхом відставки посади позбулись два генпрокурори: Віктор Пшонка й Руслан Рябошапка.
Для відставки генерального прокурора не потрібна ані його заява, ані указ президента – тільки волевиявлення парламентської більшості, оформлене у вигляді постанови Верховної Ради України.
Що стосується Руслана Кравченка, то він може, хіба, написати заяву на ім’я президента України про звільнення з посади. У разі надходження такої заяви її має спочатку розглянути Верховна Рада України. Якщо Верховна Рада надасть згоду, президент України видасть відповідний указ.
Колись про поета Баркова говорили: «Жив грішно й помер смішно». Руслан Андрійович, дякуючи богові, не помер, але без сміху навіть звільнитись з посади генпрокурора не може.
До речі, я ще 4 вересня 2026 року звернувся до заступника генерального прокурора Олексія Хоменка з пропозицією повернутись на посаду першого заступника. Бо інакше у випадку звільнення Кравченка обов’язки генерального прокурора виконуватиме Марія Вдовиченко з усіма репутаційними наслідками.
За час перебування на посаді генерального прокурора Руслан Андрійович так і не знайшов час відкрити Конституцію України й прочитати, чим відставка генерального прокурора відрізняється від його звільнення. Відставка – це наслідок недовіри, яку генеральному прокуророві висловлює Верховна Рада. В історії України шляхом відставки посади позбулись два генпрокурори: Віктор Пшонка й Руслан Рябошапка.
Для відставки генерального прокурора не потрібна ані його заява, ані указ президента – тільки волевиявлення парламентської більшості, оформлене у вигляді постанови Верховної Ради України.
Що стосується Руслана Кравченка, то він може, хіба, написати заяву на ім’я президента України про звільнення з посади. У разі надходження такої заяви її має спочатку розглянути Верховна Рада України. Якщо Верховна Рада надасть згоду, президент України видасть відповідний указ.
Колись про поета Баркова говорили: «Жив грішно й помер смішно». Руслан Андрійович, дякуючи богові, не помер, але без сміху навіть звільнитись з посади генпрокурора не може.
До речі, я ще 4 вересня 2026 року звернувся до заступника генерального прокурора Олексія Хоменка з пропозицією повернутись на посаду першого заступника. Бо інакше у випадку звільнення Кравченка обов’язки генерального прокурора виконуватиме Марія Вдовиченко з усіма репутаційними наслідками.
🤣141💯23🤡19❤15👍12⚡5😱2🔥1👏1🍾1
Під рубрикою «Безсмертний полк».
Фронтове братерство навіки поріднило Сергія Кропиву, Сергія Жадана та Вахтанга Кіпіані. 6 березня 2025 року, отримавши короткострокові відпустки, сержанти Національної гвардії України Жадан і Кіпіані на кілька днів покинули позиції під Покровськом і прибули до свого бойового побратима Кропиви.
На той час Кропива їбав королеву та крав мільйон на посаді заступника голови Одеської обласної державної адміністрації. Тому Жадан і Кіпіані привезли Сергію Васильовичу подарунок з фронту – механічного «собаку Жадана», яку можна використовувати в разі відсутності королеви.
Сподіваюсь, цей собака зараз стане Сергію Кропиві в пригоді в тюремній камері.
Разом до Перемоги!
#безсмертний_полк
Фронтове братерство навіки поріднило Сергія Кропиву, Сергія Жадана та Вахтанга Кіпіані. 6 березня 2025 року, отримавши короткострокові відпустки, сержанти Національної гвардії України Жадан і Кіпіані на кілька днів покинули позиції під Покровськом і прибули до свого бойового побратима Кропиви.
На той час Кропива їбав королеву та крав мільйон на посаді заступника голови Одеської обласної державної адміністрації. Тому Жадан і Кіпіані привезли Сергію Васильовичу подарунок з фронту – механічного «собаку Жадана», яку можна використовувати в разі відсутності королеви.
Сподіваюсь, цей собака зараз стане Сергію Кропиві в пригоді в тюремній камері.
Разом до Перемоги!
#безсмертний_полк
1🤣106👏14🔥5❤4👍2😱1🫡1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Пряма трансляція з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де в цей момент відбувається захист дисертації Давида Арахамії на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Тема дисертації: «Особливості діяльності депутатської фракції на правах коаліції у Верховній Раді України».
Науковий керівник: народний депутат України ІІІ скликання Валентина Гошовська.
Підписатися | Зворотній зв'язок
Тема дисертації: «Особливості діяльності депутатської фракції на правах коаліції у Верховній Раді України».
Науковий керівник: народний депутат України ІІІ скликання Валентина Гошовська.
Підписатися | Зворотній зв'язок
1🤣212👍25💯14🙉11❤7🔥7🤡7🍾7😁4
Будь-яка імітація реформ рано чи пізно закінчується там, де починається особистий комфорт реформаторів – такий висновок зробила «Судово-юридична» газета, повернувшись до теми, що спричинила чималий скандал в 20-х числах серпня 2026 року.
20 серпня, коли Київ задихався від диму після дев’ятигодинного російського обстрілу, що забрав життя 17 людей, члени Вищої ради правосуддя в робочий час влаштували бенкет у елітному київському ресторані «Mario Ristorante Italiano» на вулиці Павла Скоропадського.
Серед робочого дня в ресторані заливали очі голова ВРП Григорій Усик, члени ВРП Тетяна Спірідонова, Оксана Кваша, Віталій Махінчук, Юлія Бокова, Тетяна Бондаренко та Олена Ковбій. На п’янку прибули головні експерти з суддівської доброчесності – колишні члени ВРП, повноваження яких скінчились у серпні 2026 року, Микола Мороз і Роман Маселко. Бенкет був влаштований ексчленом ВРП Дмитром Лук’яновим з нагоди завершення його чотирирічних повноважень.
Прагнучи отримати бодай якесь логічне пояснення цьому виклику суспільній моралі, редакція «Судово-юридичної газети» 25 серпня направила офіційні запити на інформацію безпосередньо до Вищої ради правосуддя та до Етичної ради. Результати цього листування виявилися не просто формальними. Вони наочно продемонстрували суспільству абсолютний дефолт системи контролю та кругову поруку, з якої немає виходу.
Офіційна відповідь ВРП, підписана начальником управління по роботі зі зверненнями та запитами секретаріату ВРП, заслуговує стати експонатом у музеї бюрократичного абсурду. Замість того, щоб надати чіткі відповіді про перебування членів органу в ресторані у робочий четвер, ВРП вирішила сховатися за стіною юридичних формулювань.
На запитання про використання службових автомобілів ВРП для поїздки до ресторану «Mario» в ВРП відповіли буквально: «Подорожні листи службових автомобілів Вищої ради правосуддя (датовані за 20 серпня 2026 року) не містять граф щодо маршрутів поїздок, тому не відображають іншу запитувану вами інформацію». Тобто державні машини вищого ешелону влади, що фінансуються з держбюджету, їздять столицею взагалі без фіксації маршрутів. Куди возили членів ВРП під час обстрілу — таємниця за сімома печатками.
Також ВРП проінформувала, що їхні Правила внутрішнього службового розпорядку «не регулюють зміщення, продовження або компенсації робочого часу через повітряні тривоги». При цьому ВРП підтвердила, що жоден із присутніх на бенкеті членів Ради 20 серпня не перебував у відпустці чи відрядженні.
ВРП прямо заявила, що не зобов’язана збирати дані або здійснювати пошук інформації «стосовно діяльності членів Вищої ради правосуддя в позаробочий час... або займатися дослідницькою чи аналітичною роботою спеціально під запити».
Виникає закономірне питання: як люди з таким рівнем відкритості та «прозорості» можуть вирішувати долю інших суддів, оцінюючи їхню доброчесність?
У Вищій раді правосуддя підтверджують: 20 серпня засідання Ради справді відбулося. Дисциплінарні палати цього дня засідань не проводили, тому ВРП надала інформацію саме про засідання самої Ради.
У ньому взяли участь голова ВРП Григорій Усик та 14 членів Ради. Але якщо подивитися на трансляцію засідання, впадає в око, що цього дня члени ВРП дуже поспішали. Доповідачів один за одним просили говорити коротше, а окремі питання розглядали буквально на ходу.
Фактично члени органу, покликаного стежити за незалежністю судової влади, втиснули державну роботу між тривогою, обстрілами та власним дорогим застіллям. Поки одні рахували загиблих, інші рахували келихи.
Але є те, чого не можна сховати за відписками, мовчанням чи дорогим келихом: довіру до судової влади не побудуєш на бенкетах у робочий час. Якщо верхівка судового врядування сама не здатна пройти елементарний тест на доброчесність, то очищення системи має починатися не з когось «знизу», а саме з Вищої ради правосуддя та Етичної ради.
На фото: члени Вищої ради правосуддя, які 20 серпня 2026 року в робочий час влаштували бенкет у ресторані «Mario Ristorante Italiano».
#ВРП_на_мило
20 серпня, коли Київ задихався від диму після дев’ятигодинного російського обстрілу, що забрав життя 17 людей, члени Вищої ради правосуддя в робочий час влаштували бенкет у елітному київському ресторані «Mario Ristorante Italiano» на вулиці Павла Скоропадського.
Серед робочого дня в ресторані заливали очі голова ВРП Григорій Усик, члени ВРП Тетяна Спірідонова, Оксана Кваша, Віталій Махінчук, Юлія Бокова, Тетяна Бондаренко та Олена Ковбій. На п’янку прибули головні експерти з суддівської доброчесності – колишні члени ВРП, повноваження яких скінчились у серпні 2026 року, Микола Мороз і Роман Маселко. Бенкет був влаштований ексчленом ВРП Дмитром Лук’яновим з нагоди завершення його чотирирічних повноважень.
Прагнучи отримати бодай якесь логічне пояснення цьому виклику суспільній моралі, редакція «Судово-юридичної газети» 25 серпня направила офіційні запити на інформацію безпосередньо до Вищої ради правосуддя та до Етичної ради. Результати цього листування виявилися не просто формальними. Вони наочно продемонстрували суспільству абсолютний дефолт системи контролю та кругову поруку, з якої немає виходу.
Офіційна відповідь ВРП, підписана начальником управління по роботі зі зверненнями та запитами секретаріату ВРП, заслуговує стати експонатом у музеї бюрократичного абсурду. Замість того, щоб надати чіткі відповіді про перебування членів органу в ресторані у робочий четвер, ВРП вирішила сховатися за стіною юридичних формулювань.
На запитання про використання службових автомобілів ВРП для поїздки до ресторану «Mario» в ВРП відповіли буквально: «Подорожні листи службових автомобілів Вищої ради правосуддя (датовані за 20 серпня 2026 року) не містять граф щодо маршрутів поїздок, тому не відображають іншу запитувану вами інформацію». Тобто державні машини вищого ешелону влади, що фінансуються з держбюджету, їздять столицею взагалі без фіксації маршрутів. Куди возили членів ВРП під час обстрілу — таємниця за сімома печатками.
Також ВРП проінформувала, що їхні Правила внутрішнього службового розпорядку «не регулюють зміщення, продовження або компенсації робочого часу через повітряні тривоги». При цьому ВРП підтвердила, що жоден із присутніх на бенкеті членів Ради 20 серпня не перебував у відпустці чи відрядженні.
ВРП прямо заявила, що не зобов’язана збирати дані або здійснювати пошук інформації «стосовно діяльності членів Вищої ради правосуддя в позаробочий час... або займатися дослідницькою чи аналітичною роботою спеціально під запити».
Виникає закономірне питання: як люди з таким рівнем відкритості та «прозорості» можуть вирішувати долю інших суддів, оцінюючи їхню доброчесність?
У Вищій раді правосуддя підтверджують: 20 серпня засідання Ради справді відбулося. Дисциплінарні палати цього дня засідань не проводили, тому ВРП надала інформацію саме про засідання самої Ради.
У ньому взяли участь голова ВРП Григорій Усик та 14 членів Ради. Але якщо подивитися на трансляцію засідання, впадає в око, що цього дня члени ВРП дуже поспішали. Доповідачів один за одним просили говорити коротше, а окремі питання розглядали буквально на ходу.
Фактично члени органу, покликаного стежити за незалежністю судової влади, втиснули державну роботу між тривогою, обстрілами та власним дорогим застіллям. Поки одні рахували загиблих, інші рахували келихи.
Але є те, чого не можна сховати за відписками, мовчанням чи дорогим келихом: довіру до судової влади не побудуєш на бенкетах у робочий час. Якщо верхівка судового врядування сама не здатна пройти елементарний тест на доброчесність, то очищення системи має починатися не з когось «знизу», а саме з Вищої ради правосуддя та Етичної ради.
На фото: члени Вищої ради правосуддя, які 20 серпня 2026 року в робочий час влаштували бенкет у ресторані «Mario Ristorante Italiano».
#ВРП_на_мило
2🤡46👏25❤19🤬18😁9👍7😢6🔥2🙉2🍾1
Forwarded from Naspravdi.Today
Головною ознакою українського корупціонера є вишиванка до колін. В Уповноваженого Верховної Ради України Лубінця, напевно, ціла колекція таких вишиванок, по яких здалеку можна впізнати ватажка організованого злочинного угруповання.
Одним з членів банди Лубінця є фізична особа – підприємець Олександр Сергійович Якименко. Спеціалізація ФОП Якименка – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та постачання готових страв. Відповідно до цього Олександр Сергійович відкрив в приміщенні Секретаріату нелегальний буфет, доходом від діяльності якого він ділиться не з бюджетом, а з Лубінцем і Вервейком.
Одночасно Лубінець оформив свою довірену особу Якименка бухгалтером профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого й доручив йому тримати нелегальну касу.
Один лише приклад. У жовтні 2023 року за сприяння уряду Катару з Російської Федерації в Україну було повернуто 8 незаконно депортованих дітей. Катар повністю взяв на себе всі видатки на цю операцію, оплативши перевезення, проживання й харчування дітей, придбання першочергових особистих речей тощо. Довідавшись про це, Лубінець звернувся до керівника неурядової організації «Orphans Feeding Foundation», відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт, з проханням надати йому 18 тисяч євро готівкою, начебто, на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, що були примусово вивезені в Російську Федерацію. При цьому Лубінець попрохав передати ці кошти своїй довіреній особі Якименку.
Звісно, Маріам Ламберт, яка за свою правозахисну діяльність в Україні нагороджена Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Грамотою Верховної Ради України, навіть припустити не могла, що на посаді українського омбудсмена перебуває звичайнісінький шахрай. Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала 18 тисяч євро Якименку, який надав їй розписку в отриманні грошей, засвідчену печаткою профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У розписці Якименко зазначив, що кошти, надані Маріам Ламберт в сумі 755 208,61 грн, будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення українських дітей, які були депортовані та/або незаконно переміщені з території України на територію Російської Федерації.
Отримавши для Лубінця гроші від Маріам Ламберт, бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надіслав їй люб’язного листа із запевненням, що гроші будуть витрачені на дітей.
Ці «заходи» профспілка Лубінця проводила, мабуть, в умовах таємності, принаймні, досі про них так ніхто нічого й не довідався – навіть Маріам Ламберт, яка, попри наполегливі вимоги, не одержала звіт від Лубінця про витрачені кошти. Тоді правозахисники провели свій аудит, опитали колег з інших країн і з’ясували, що отримані від Маріам Ламберт18 тисяч євро Лубінець витратив на придбання елітного алкоголю та відпочинок у Італії. А всього ж Уповноважений Верховної Ради України з прав людини привласнив 270 тисяч євро, отриманих від неурядової організації «Orphans Feeding Foundation».
Про доходи пана Уповноваженого свідчить та обставина, що на кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами пан Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – грошима та автомобілями. Але приймає цю допомогу не Секретаріат, а створена Лубінцем спеціально під таку допомогу 24 квітня 2023 року громадська організація «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює все той же ж Якименко.
Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Лубінець реєструє безпосередньо на бухгалтера профспілкової організації працівників Секретаріату.
Докладніше про ці та інші злочини, вчинені українським, прости господи, омбудсманом розповідається в статті «Яка Рада – такий і уповноважений»
https://naspravdi.today/2026/05/26/yaka-rada-takyy-i-upovnovazhenyy/
Одним з членів банди Лубінця є фізична особа – підприємець Олександр Сергійович Якименко. Спеціалізація ФОП Якименка – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування та постачання готових страв. Відповідно до цього Олександр Сергійович відкрив в приміщенні Секретаріату нелегальний буфет, доходом від діяльності якого він ділиться не з бюджетом, а з Лубінцем і Вервейком.
Одночасно Лубінець оформив свою довірену особу Якименка бухгалтером профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого й доручив йому тримати нелегальну касу.
Один лише приклад. У жовтні 2023 року за сприяння уряду Катару з Російської Федерації в Україну було повернуто 8 незаконно депортованих дітей. Катар повністю взяв на себе всі видатки на цю операцію, оплативши перевезення, проживання й харчування дітей, придбання першочергових особистих речей тощо. Довідавшись про це, Лубінець звернувся до керівника неурядової організації «Orphans Feeding Foundation», відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт, з проханням надати йому 18 тисяч євро готівкою, начебто, на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, що були примусово вивезені в Російську Федерацію. При цьому Лубінець попрохав передати ці кошти своїй довіреній особі Якименку.
Звісно, Маріам Ламберт, яка за свою правозахисну діяльність в Україні нагороджена Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та Грамотою Верховної Ради України, навіть припустити не могла, що на посаді українського омбудсмена перебуває звичайнісінький шахрай. Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала 18 тисяч євро Якименку, який надав їй розписку в отриманні грошей, засвідчену печаткою профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. У розписці Якименко зазначив, що кошти, надані Маріам Ламберт в сумі 755 208,61 грн, будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення українських дітей, які були депортовані та/або незаконно переміщені з території України на територію Російської Федерації.
Отримавши для Лубінця гроші від Маріам Ламберт, бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надіслав їй люб’язного листа із запевненням, що гроші будуть витрачені на дітей.
Ці «заходи» профспілка Лубінця проводила, мабуть, в умовах таємності, принаймні, досі про них так ніхто нічого й не довідався – навіть Маріам Ламберт, яка, попри наполегливі вимоги, не одержала звіт від Лубінця про витрачені кошти. Тоді правозахисники провели свій аудит, опитали колег з інших країн і з’ясували, що отримані від Маріам Ламберт18 тисяч євро Лубінець витратив на придбання елітного алкоголю та відпочинок у Італії. А всього ж Уповноважений Верховної Ради України з прав людини привласнив 270 тисяч євро, отриманих від неурядової організації «Orphans Feeding Foundation».
Про доходи пана Уповноваженого свідчить та обставина, що на кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами пан Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – грошима та автомобілями. Але приймає цю допомогу не Секретаріат, а створена Лубінцем спеціально під таку допомогу 24 квітня 2023 року громадська організація «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює все той же ж Якименко.
Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Лубінець реєструє безпосередньо на бухгалтера профспілкової організації працівників Секретаріату.
Докладніше про ці та інші злочини, вчинені українським, прости господи, омбудсманом розповідається в статті «Яка Рада – такий і уповноважений»
https://naspravdi.today/2026/05/26/yaka-rada-takyy-i-upovnovazhenyy/
Naspravdi.Today
Яка Рада – такий і Уповноважений
Про рівень деградації українського, з дозволу сказати, парламентаризму, а точніше – про відсутність оного, свідчить та обставина, що Верховна Рада не реагує на те, що парламентський контроль за дод…
2🤡56😱20🤬17🔥15❤9⚡6🙈6😢3🎃3🙉3