Національне антикорупційне бюро України в серпні 2026 року в ході оприлюднення матеріалів НСРД стосовно ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірини Мудрої виклало в публічний доступ інформацію про те, як 9 червня 2026 року Мудра втручалась у вибори Ради громадського контролю при НАБУ. Ця Рада формується з числа професійних «громадських активістів», вибори відбулись 10 червня 2026 року, а напередодні Ірина Романівна дала ось таку вказівку підлеглому:
«Завтра будуть вибори в громадську раду контролю НАБУ, да. Там, де наша Інна, там, де Аня, яку я знаю. Як ми можемо там зібрати якомога більше голосів? Як це зробити? То єсть, кому оце порозкидати, щоб проголосували? Подивися, будь ласка. Кому-то ето надо раскінуть. Глянь, пожалуйста. Я тєбє отправіла. Можеш ти порасбрасивать, штоби твої еті?..»
Про те, що Рада громадського контролю при НАБУ становить з себе збіговисько пройдисвітів, не бачать лише сліпі, а не розповідають тільки німі. Починаючи з 2015 року, коли ця Рада була сформована вперше, її супроводжують постійні скандали, а деякі її члени – наприклад Віталій Шабунін, тричі засуджений за квартирні крадіжки Дмитро Шерембей та Олексій Гриценко – взагалі потрапляли до складу Ради по підроблених документах.
Не стали винятком і вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, що відбулись шляхом інтернет-голосування 10 червня 2026 року. Результати цих виборів містять явні статистичні аномалії, окрім цього новообраний склад Ради громадського контролю при НАБУ зразка 2026 року майже ідентичний складу Ради громадського контролю НАБУ 2024 року, Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України та Ради громадського контролю Бюро економічної безпеки. Тобто перемогу систематично здобувають представники одного й того самого кола псевдо-громадських організацій.
При цьому Інна та Аня, яких Мудра намагалась пропхнути до Ради громадського контролю при НАБУ, на виборах 2026 року туди так і не потрапили. Тим не менш, із задоволенням представляємо цих «громадських активісток»:
Горбенко Ганна Михайлівна є засновником і власником псевдо-громадської організації «Українська комплаєнс асоціація» (код ЄДРПОУ 44208950), від імені якої й брала участь у виборах до Ради громадського контролю при НАБУ.
Друга «громадська активістка», яку Мудра називає «наша Інна», це колишня (у 2024-2025 роках) заступниця міністра юстиції Богатих Інна Володимирівна, яку до складу Ради громадського контролю при НАБУ висунула псевдо-громадська організація «Рада економічної безпеки України» (код ЄДРПОУ 44408053).
Фінансові показники цієї «громадської організації» не можуть не радувати. Якщо у 2022 році «Рада економічної безпеки України» отримала лише 2,308 млн. грн доходу, з яких 0,055 млн. грн задекларовано як чистий прибуток, то в 2025 році дохід цієї «громадської» організації склав вже 37,003 млн. грн, з яких чистий дохід – 1,067 млн. грн. Прогноз доходу на 2026 рік – 88,180 млн. грн. І це при тому, що в цій «громадській» організації нужденно працюють на благо українського народу лише 19 професійних «громадських активістів».
У зв’язку з цим виникає цілком природнє запитання: а як так трапилось, що ані Аня, ані «наша Інна» не переказали жодної копійки, щоби звільнити з кривавих лап правосуддя свою благодійницю Ірину Мудру? Ірина Романівна була арештована ухвалою слідчого судді ВАКС 25 серпня 2026 року й досі не може зібрати якихось 20 млн грн застави, через що змушена годувати своїм здобним тілом клопів Лук’янівського слідчого ізолятора. У той час як у професійних «громадських активісток» Горбенко й Богатих, заради яких Мудра намагалась фальсифікувати вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, грошей – хоч греблю гати. Ось вона, людська невдячність.
На фото: оприлюднені НАБУ висловлювання Ірини Мудрої та фінансові показники псевдо-громадської організації «Рада економічної безпеки України».
***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram
«Завтра будуть вибори в громадську раду контролю НАБУ, да. Там, де наша Інна, там, де Аня, яку я знаю. Як ми можемо там зібрати якомога більше голосів? Як це зробити? То єсть, кому оце порозкидати, щоб проголосували? Подивися, будь ласка. Кому-то ето надо раскінуть. Глянь, пожалуйста. Я тєбє отправіла. Можеш ти порасбрасивать, штоби твої еті?..»
Про те, що Рада громадського контролю при НАБУ становить з себе збіговисько пройдисвітів, не бачать лише сліпі, а не розповідають тільки німі. Починаючи з 2015 року, коли ця Рада була сформована вперше, її супроводжують постійні скандали, а деякі її члени – наприклад Віталій Шабунін, тричі засуджений за квартирні крадіжки Дмитро Шерембей та Олексій Гриценко – взагалі потрапляли до складу Ради по підроблених документах.
Не стали винятком і вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, що відбулись шляхом інтернет-голосування 10 червня 2026 року. Результати цих виборів містять явні статистичні аномалії, окрім цього новообраний склад Ради громадського контролю при НАБУ зразка 2026 року майже ідентичний складу Ради громадського контролю НАБУ 2024 року, Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України та Ради громадського контролю Бюро економічної безпеки. Тобто перемогу систематично здобувають представники одного й того самого кола псевдо-громадських організацій.
При цьому Інна та Аня, яких Мудра намагалась пропхнути до Ради громадського контролю при НАБУ, на виборах 2026 року туди так і не потрапили. Тим не менш, із задоволенням представляємо цих «громадських активісток»:
Горбенко Ганна Михайлівна є засновником і власником псевдо-громадської організації «Українська комплаєнс асоціація» (код ЄДРПОУ 44208950), від імені якої й брала участь у виборах до Ради громадського контролю при НАБУ.
Друга «громадська активістка», яку Мудра називає «наша Інна», це колишня (у 2024-2025 роках) заступниця міністра юстиції Богатих Інна Володимирівна, яку до складу Ради громадського контролю при НАБУ висунула псевдо-громадська організація «Рада економічної безпеки України» (код ЄДРПОУ 44408053).
Фінансові показники цієї «громадської організації» не можуть не радувати. Якщо у 2022 році «Рада економічної безпеки України» отримала лише 2,308 млн. грн доходу, з яких 0,055 млн. грн задекларовано як чистий прибуток, то в 2025 році дохід цієї «громадської» організації склав вже 37,003 млн. грн, з яких чистий дохід – 1,067 млн. грн. Прогноз доходу на 2026 рік – 88,180 млн. грн. І це при тому, що в цій «громадській» організації нужденно працюють на благо українського народу лише 19 професійних «громадських активістів».
У зв’язку з цим виникає цілком природнє запитання: а як так трапилось, що ані Аня, ані «наша Інна» не переказали жодної копійки, щоби звільнити з кривавих лап правосуддя свою благодійницю Ірину Мудру? Ірина Романівна була арештована ухвалою слідчого судді ВАКС 25 серпня 2026 року й досі не може зібрати якихось 20 млн грн застави, через що змушена годувати своїм здобним тілом клопів Лук’янівського слідчого ізолятора. У той час як у професійних «громадських активісток» Горбенко й Богатих, заради яких Мудра намагалась фальсифікувати вибори до Ради громадського контролю при НАБУ, грошей – хоч греблю гати. Ось вона, людська невдячність.
На фото: оприлюднені НАБУ висловлювання Ірини Мудрої та фінансові показники псевдо-громадської організації «Рада економічної безпеки України».
***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram
👍50❤24🤡14🙉10🤬7🙈5🔥2😁2🎃2😱1
Forwarded from Офіс очищення судової системи
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Від бійки в залі суду — до Вищої ради правосуддя
Знайомимося з кандидатами до Вищої ради правосуддя (ВРП) і починаємо з номера 70 у списку— Бойка Олександра Юрійовича, судді Вознесенівського (раніше — Орджонікідзевського) районного суду міста Запоріжжя.
Схоже, саме таких «потужних» кадрів не вистачає головному судовому органу країни.
Чим відомий кандидат?
📌 «Аргументи» кулаками: Кілька років тому суддя став зіркою мережі. Прямо в залі засідань він ударив вільного слухача, після чого на чоловіка одразу накинулася судова охорона. Відео цього інциденту свого часу викликало чималий резонанс.
📌 Повна непотоплюваність: Після такого кричущого випадку суддя не просто продовжує спокійно працювати та вершити правосуддя, а й упевнено претендує на посаду члена ВРП.
Дивовижна кар'єрна траєкторія: від бійки в залі суду — до вищого органу суддівського врядування. Спостерігаємо далі за цим списком «достойників».
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…
Знайомимося з кандидатами до Вищої ради правосуддя (ВРП) і починаємо з номера 70 у списку— Бойка Олександра Юрійовича, судді Вознесенівського (раніше — Орджонікідзевського) районного суду міста Запоріжжя.
Схоже, саме таких «потужних» кадрів не вистачає головному судовому органу країни.
Чим відомий кандидат?
📌 «Аргументи» кулаками: Кілька років тому суддя став зіркою мережі. Прямо в залі засідань він ударив вільного слухача, після чого на чоловіка одразу накинулася судова охорона. Відео цього інциденту свого часу викликало чималий резонанс.
📌 Повна непотоплюваність: Після такого кричущого випадку суддя не просто продовжує спокійно працювати та вершити правосуддя, а й упевнено претендує на посаду члена ВРП.
Дивовижна кар'єрна траєкторія: від бійки в залі суду — до вищого органу суддівського врядування. Спостерігаємо далі за цим списком «достойників».
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…
2🤡51🙉30🔥11🤬11😱7🙈5❤3👍2👏1😁1
Пишу знайомому адвокату: «Машу вже зняли з сайту Офісу генпрокурора. Вона також звільнена з органів прокуратури».
Адвокат відповідає: «Круто. Вона з мого клієнта буквально минулого місяця 100 тис $ зняла. По вигаданій справі».
Адвокат відповідає: «Круто. Вона з мого клієнта буквально минулого місяця 100 тис $ зняла. По вигаданій справі».
🤣134👍42🙉26🤡15😱10🔥4😁3🤬3❤2😢1
Forwarded from Записки пасквілянта (Volodymyr Boiko)
Директор НАБУ Кривонос і керівник САП Клименко, окрім «справи Міндіча», продали... перепрошую, подарували Офісу Президента ще одну справу – кримінальне провадження №52025000000000055, зареєстроване 05.02.2025 за фактом вчинення злочинів Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем і керівником його Секретаріату Іваном Вервейком.
Як було встановлено в ході досудового розслідування, ще 6 років тому Донецька обласна прокуратура скерувала до Волноваського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018050510000417 від 21.02.2018 стосовно помічника народного депутата Лубінця Івана Вервейка. Вервейко тривалий час очолював Волноваське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області й оформлював на роботу фіктивних співробітників, зарплатню яких привласнював.
Однак після кількох судових засідань матеріали справи були викрадені з суду. А після того, як Лубинець посів посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, він призначив свого колишнього помічника Вервейка, який досі перебуває в процесуальному статусі обвинуваченого, керівником Секретаріату Уповноваженого з допуском до державної таємниці.
Згідно з оперативною інформацією, викрадення з Волноваського районного суду матеріалів справи щодо Вервейка навесні 2022 року організували: тодішній народний депутат України, обраний по округу №60 (м.Волноваха Донецької області), Лубінець Дмитро Валерійович, його брат – голова Волноваської військово-цивільної адміністрації Лубінець Іван Валерійович та його батько – голова Волноваської районної ради Лубінець Валерій Дмитрович.
Але найкричущий епізод з кримінального провадження, яке директор НАБУ і керівник САП продали... перепрошую, подарували Офісу Президента – це розкрадання Лубінцем і Вервейком гуманітарної допомоги, призначеної для порятунку дітей з окупованих територій та зони бойових дій.
На кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого – грошима та автомобілями, які, мовляв, потрібні для евакуації дітей. Але приймає цю допомогу не Секретаріат, а створена Лубінцем і Вервейком фіктивна фірма «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює кум Вервейка – бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Якименко Олександр Сергійович. Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат, Лубінець реєструє безпосередньо на Якименка.
Більш того: Лубінець став ще й збирати гроші готівкою. Зокрема, Лубінець звернувся до керівниці неурядової організації «Orphans Feeding Foundation», відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт, з проханням надати йому 18 тисяч євро на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, незаконно депортованих окупантами. При цьому Лубінець попрохав передати ці кошти своїй довіреній особі Якименку.
Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала Якименку 18 тисяч євро, отримавши розписку в тому, що «кошти будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення незаконно депортованих українських дітей».
Як у наступному встановили правозахисники, ці гроші Лубінець, насправді, використав на відпочинок у Італії. А всього ж тільки від цієї правозахисної організації Лубінець шахрайським шляхом одержав понад 270 тисяч євро, які поклав собі в кишеню.
Кажуть, Офіс Президента став на захист Лубінця тому, що пан Уповноважений «опікується українськими дітьми» під патронатом Олени Зеленської. І якщо тепер його відправити на лаву підсудних, то «перша леді» перетвориться на сміховисько – разом зі своїм чоловіком.
На фото:
- розписка довіреної особи Лубінця в отриманні 18 тис. євро;
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні, зареєстрованому в НАБУ щодо Лубінця та Вервейка.
Як було встановлено в ході досудового розслідування, ще 6 років тому Донецька обласна прокуратура скерувала до Волноваського районного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018050510000417 від 21.02.2018 стосовно помічника народного депутата Лубінця Івана Вервейка. Вервейко тривалий час очолював Волноваське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Донецькій області й оформлював на роботу фіктивних співробітників, зарплатню яких привласнював.
Однак після кількох судових засідань матеріали справи були викрадені з суду. А після того, як Лубинець посів посаду Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, він призначив свого колишнього помічника Вервейка, який досі перебуває в процесуальному статусі обвинуваченого, керівником Секретаріату Уповноваженого з допуском до державної таємниці.
Згідно з оперативною інформацією, викрадення з Волноваського районного суду матеріалів справи щодо Вервейка навесні 2022 року організували: тодішній народний депутат України, обраний по округу №60 (м.Волноваха Донецької області), Лубінець Дмитро Валерійович, його брат – голова Волноваської військово-цивільної адміністрації Лубінець Іван Валерійович та його батько – голова Волноваської районної ради Лубінець Валерій Дмитрович.
Але найкричущий епізод з кримінального провадження, яке директор НАБУ і керівник САП продали... перепрошую, подарували Офісу Президента – це розкрадання Лубінцем і Вервейком гуманітарної допомоги, призначеної для порятунку дітей з окупованих територій та зони бойових дій.
На кожній зустрічі з благодійними організаціями та міжнародними партнерами Лубінець наголошує на необхідності матеріально підтримати Секретаріат Уповноваженого – грошима та автомобілями, які, мовляв, потрібні для евакуації дітей. Але приймає цю допомогу не Секретаріат, а створена Лубінцем і Вервейком фіктивна фірма «Волонтери об’єднані однією метою» (код ЄДРПОУ 45047206), яку очолює кум Вервейка – бухгалтер профспілкової організації працівників Секретаріату Уповноваженого Якименко Олександр Сергійович. Окрім того, деякі авто, які отримує Секретаріат, Лубінець реєструє безпосередньо на Якименка.
Більш того: Лубінець став ще й збирати гроші готівкою. Зокрема, Лубінець звернувся до керівниці неурядової організації «Orphans Feeding Foundation», відомої нідерландської правозахисниці Маріам Ламберт, з проханням надати йому 18 тисяч євро на відшкодування витрат, пов’язаних із поверненням в Україну дітей, незаконно депортованих окупантами. При цьому Лубінець попрохав передати ці кошти своїй довіреній особі Якименку.
Виконуючи прохання Лубінця, Маріам Ламберт передала Якименку 18 тисяч євро, отримавши розписку в тому, що «кошти будуть використані в рамках заходів, спрямованих на повернення незаконно депортованих українських дітей».
Як у наступному встановили правозахисники, ці гроші Лубінець, насправді, використав на відпочинок у Італії. А всього ж тільки від цієї правозахисної організації Лубінець шахрайським шляхом одержав понад 270 тисяч євро, які поклав собі в кишеню.
Кажуть, Офіс Президента став на захист Лубінця тому, що пан Уповноважений «опікується українськими дітьми» під патронатом Олени Зеленської. І якщо тепер його відправити на лаву підсудних, то «перша леді» перетвориться на сміховисько – разом зі своїм чоловіком.
На фото:
- розписка довіреної особи Лубінця в отриманні 18 тис. євро;
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні, зареєстрованому в НАБУ щодо Лубінця та Вервейка.
2❤38🔥28🤬12🤡6😱5⚡4🍾4💯2🤷♀1😁1
Склад боєприпасів у с.Мила Київської області, внаслідок вибуху якого 28 серпня 2026 року 38 людей загинули й понад 50 отримали поранення, належав Службі безпеки України. Як повідомляє Державне бюро розслідувань,
працівники ДБР повідомили про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення СБ України, який відповідав за облаштування та функціонування складу артилерійських боєприпасів неподалік Києва у селищі Мила. Встановлено, що під час прийняття рішення про розміщення складу в приміщенні колишнього овочесховища він не вжив всіх заходів контролю щодо безпеки зберігання вибухових речовин та боєприпасів. Окрім того, склад було незаконно розміщено поблизу житлової забудови.
Приміщення не тільки не відповідало вимогам до складів з озброєння, але й його розміщення не було узгодженим з відповідними правоохоронними структурами та підрозділами протиповітряної оборони. Також посадовець не вжив заходів щодо мінімізації ризиків одночасного знищення противником великої кількості боєприпасів.
28 серпня російські безпілотні апарати нанесли удар на вказаний склад, в результаті чого розпочалася детонація боєприпасів та пожежа, яка перекинулася на сусідні приміщення.
Внаслідок детонації загинуло 35 осіб. Окрім того, пошкоджено 191 приватний житловий будинок, 14 багатоквартирних будинків, відділ поліції, гаражі, ресторан, пансіонат для людей похилого віку, магазин та логістичний центр, а також 24 автомобілі, у тому числі службовий автомобіль поліції та пожежний автомобіль.
Посадовцю повідомлено про підозру в бездіяльності військової влади, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 426 КК України).
Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
Про те, що на складі ТОВ «Український логістичний сервіс» за адресою с. Мила, вул. Столична, 25, склад ракетно-артилерійського озброєння влаштувала військова частина, яка належить до іншого військового формування, аніж ЗСУ, я писав ще 1 вересня 2026 року, перераховуючи можливих власників цього складу боєприпасів: Головне управління розвідки Міноборони, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Служба безпеки України. Як бачимо, не помилився.
Можна не сумніватись, що співробітник СБУ, який вбив 38 людей (у повідомленні ДБР сказано, що внаслідок детонації загинуло 35 осіб, внаслідок чого загинули ще 3 в повідомленні не зазначено) і сотні людей залишив без даху над головою, швиденько заплатить заставу та вийде на волю спостерігати за тим, як державний бюджет відшкодовуватиме потерпілим наслідки його злочинної недбалості.
До речі, цікаво, а що це за такий підрозділ СБУ, який має склад ракетно-артилерійського озброєння, і хто його очолював на момент утворення складу боєприпасів в с.Мила? – Невже нинішній міністр оборони?
працівники ДБР повідомили про підозру керівнику одного з підрозділів забезпечення СБ України, який відповідав за облаштування та функціонування складу артилерійських боєприпасів неподалік Києва у селищі Мила. Встановлено, що під час прийняття рішення про розміщення складу в приміщенні колишнього овочесховища він не вжив всіх заходів контролю щодо безпеки зберігання вибухових речовин та боєприпасів. Окрім того, склад було незаконно розміщено поблизу житлової забудови.
Приміщення не тільки не відповідало вимогам до складів з озброєння, але й його розміщення не було узгодженим з відповідними правоохоронними структурами та підрозділами протиповітряної оборони. Також посадовець не вжив заходів щодо мінімізації ризиків одночасного знищення противником великої кількості боєприпасів.
28 серпня російські безпілотні апарати нанесли удар на вказаний склад, в результаті чого розпочалася детонація боєприпасів та пожежа, яка перекинулася на сусідні приміщення.
Внаслідок детонації загинуло 35 осіб. Окрім того, пошкоджено 191 приватний житловий будинок, 14 багатоквартирних будинків, відділ поліції, гаражі, ресторан, пансіонат для людей похилого віку, магазин та логістичний центр, а також 24 автомобілі, у тому числі службовий автомобіль поліції та пожежний автомобіль.
Посадовцю повідомлено про підозру в бездіяльності військової влади, вчиненій в умовах воєнного стану (ч. 4 ст. 426 КК України).
Печерський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави.
Про те, що на складі ТОВ «Український логістичний сервіс» за адресою с. Мила, вул. Столична, 25, склад ракетно-артилерійського озброєння влаштувала військова частина, яка належить до іншого військового формування, аніж ЗСУ, я писав ще 1 вересня 2026 року, перераховуючи можливих власників цього складу боєприпасів: Головне управління розвідки Міноборони, Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Служба безпеки України. Як бачимо, не помилився.
Можна не сумніватись, що співробітник СБУ, який вбив 38 людей (у повідомленні ДБР сказано, що внаслідок детонації загинуло 35 осіб, внаслідок чого загинули ще 3 в повідомленні не зазначено) і сотні людей залишив без даху над головою, швиденько заплатить заставу та вийде на волю спостерігати за тим, як державний бюджет відшкодовуватиме потерпілим наслідки його злочинної недбалості.
До речі, цікаво, а що це за такий підрозділ СБУ, який має склад ракетно-артилерійського озброєння, і хто його очолював на момент утворення складу боєприпасів в с.Мила? – Невже нинішній міністр оборони?
1🤷♂38💯33🤬16🔥14❤6😢6🤡4👍3⚡1🙈1
Як повідомляє «Закон і Бізнес», з 2022 року в Україні винесли 18 вироків у справах про шахрайські кол-центри. Хоча в 14 випадках суди формально призначили позбавлення волі, реальний строк отримали лише двоє засуджених (5 та 8 років). Решту звільнили з випробувальним строком, а також призначали обмеження волі (2 роки) або штрафи (від 51 до 68 тис. грн). Більшість вироків (10 із 18) винесли суди Дніпропетровської області.
У 14 із 18 вироків у справах про шахрайські кол-центри суди формально призначили позбавлення волі — але реальний строк отримали лише двоє засуджених. Яке покарання дістали решта?
Щонайменше 18 вироків у справах, пов'язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів, зафіксовано в Єдиному державному реєстрі судових рішень від початку 2022 року. Йдеться про судові рішення щодо шахрайства (ст. 190 КК), створення злочинної організації (ст. 255 КК) та несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, систем та мереж (ст. 361 КК).
У перший рік повномасштабної війни такий вирок був лише один, натомість від початку 2026 року вже винесли 5 вироків — стільки ж, як і за весь 2024 рік.
Загалом у 18 вироках фігурують 27 обвинувачених. У 14 із 18 рішень суди формально призначили позбавлення волі, однак до в'язниці засуджені потрапили лише у двох випадках — строки становили 5 та 8 років. У решти 12 рішень засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще один обвинувачений отримав 2 роки обмеження волі — таке покарання відбувають у виправному центрі без повної ізоляції від суспільства. А у трьох випадках покаранням став штраф від 51 до 68 тисяч гривень.
Понад половину всіх вироків винесли суди Дніпропетровщини — 10 судових рішень. По 2 вироки припадає на Харківщину, Одещину та Закарпаття, ще по одному вироку винесли суди Києва та Київщини.
У 14 із 18 вироків у справах про шахрайські кол-центри суди формально призначили позбавлення волі — але реальний строк отримали лише двоє засуджених. Яке покарання дістали решта?
Щонайменше 18 вироків у справах, пов'язаних із діяльністю шахрайських кол-центрів, зафіксовано в Єдиному державному реєстрі судових рішень від початку 2022 року. Йдеться про судові рішення щодо шахрайства (ст. 190 КК), створення злочинної організації (ст. 255 КК) та несанкціонованого втручання в роботу комп'ютерів, систем та мереж (ст. 361 КК).
У перший рік повномасштабної війни такий вирок був лише один, натомість від початку 2026 року вже винесли 5 вироків — стільки ж, як і за весь 2024 рік.
Загалом у 18 вироках фігурують 27 обвинувачених. У 14 із 18 рішень суди формально призначили позбавлення волі, однак до в'язниці засуджені потрапили лише у двох випадках — строки становили 5 та 8 років. У решти 12 рішень засуджених звільнили від відбування покарання з випробуванням.
Ще один обвинувачений отримав 2 роки обмеження волі — таке покарання відбувають у виправному центрі без повної ізоляції від суспільства. А у трьох випадках покаранням став штраф від 51 до 68 тисяч гривень.
Понад половину всіх вироків винесли суди Дніпропетровщини — 10 судових рішень. По 2 вироки припадає на Харківщину, Одещину та Закарпаття, ще по одному вироку винесли суди Києва та Київщини.
Закон и Бизнес
Скільки вироків винесли у справах про шахрайські кол-центри з 2022 року
У 14 із 18 вироків у справах про шахрайські кол-центри суди формально призначили позбавлення волі — але реальний строк отримали лише двоє засуджених. Яке покарання дістали решта?
1🙉20❤9🤬9👍7😱3🤡3🤣3👏2
До уваги читацької громадськості пропонується 5-ти томне видання, випущене Національним антикорупційним бюро України під назвою «Клопотання про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026». Це – знаменита справа, у якій в слідчий ізолятор були відправлені ексзаступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра та її коханець Максим Микитась.
Щодня я публікуватиму до 10 сторінок цього видатного твору. Але з огляду на величезний масив документів повне оприлюднення може розтягнутись на рік. Тому я в обов’язковому порядку опублікую лише протоколи проведення НСРД, а решту документів – на замовлення читачів.
Щоби читачі орієнтувались, що саме можна замовити, пропоную для початку опис документів, долучених до клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки Телеграм не дозволяє публікувати понад 10 фотографій за один раз, продовження – за цим покликанням.
Матеріали публікуватимуться під тегом #Справа_Мудрої
Щодня я публікуватиму до 10 сторінок цього видатного твору. Але з огляду на величезний масив документів повне оприлюднення може розтягнутись на рік. Тому я в обов’язковому порядку опублікую лише протоколи проведення НСРД, а решту документів – на замовлення читачів.
Щоби читачі орієнтувались, що саме можна замовити, пропоную для початку опис документів, долучених до клопотання про застосування запобіжного заходу.
Оскільки Телеграм не дозволяє публікувати понад 10 фотографій за один раз, продовження – за цим покликанням.
Матеріали публікуватимуться під тегом #Справа_Мудрої
1👍30😱9❤6🤡4🤷♂2🤣2👨💻1
Закінчення. Початок отут
Опис документів, долучених до «Клопотання про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026». Це – знаменита справа, у якій в слідчий ізолятор були відправлені ексзаступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра та її коханець Максим Микитась.
#Справа_Мудрої
Опис документів, долучених до «Клопотання про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026». Це – знаменита справа, у якій в слідчий ізолятор були відправлені ексзаступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра та її коханець Максим Микитась.
#Справа_Мудрої
👍34👨💻7🤡4❤2😁2🤬2