Під рубрикою «Дембельський альбом».
Пізно ввечері 11 вересня 2022 року знайомий волонтер Юра довіз мене від шламового поля Миколаївського глиноземного заводу, де мій стрілецький взвод відпочивав у перервах між перебуванням на позиціях, до Первомайська Миколаївської області.
Знову ж таки, кажу «мій взвод», хоча 22 серпня мене перевели в управління роти на посаду сержанта з матеріального забезпечення і я, формально кажучи, взвод покинув. Але оскільки ніхто з мене не знімав обов’язків бойового чергування, то я продовжував бути разом з 1 стрілецьким взводом – і на позиціях, і в перервах між бойовими чергуваннями, коли ми повертались в адміністративну будівлю шламового поля Миколаївського глиноземного заводу. Тут, з огляду на нову посаду, я став тримав ротну «зброярню» і склад боєприпасів.
11 вересня 2022, коли я повернувся з позицій на шламове поле, до мене дотелефонувалась знайома й повідомила, що в Києві померла моя матір. Я зразу ж поїхав у стройову частину батальйону в Миколаїв, оформив відпустку на 10 днів, за допомогою волонтера Юри добрався до Первомайська, пересів на свою автівку, яку залишив у Первомайську перед війною, і на ранок був у Києві.
13 вересня в Київському крематорії відбулась траурна церемонія, видачі праху треба було чекати ще тиждень – якраз до кінця моєї відпустки. А 14 вересня зателефонував командир взводу Федорович і повідомив страшну звістку: вранці автівка, у якій хлопці намагались провезти воду та запаси харчів на позицію під херсонським селом Правдине, потрапила під мінометний обстріл – при переїзді через меліоративний канал, за кілометр від нашої позиції, захованої в лісосмузі. Це трапилось ось тут: 46°41'58.9"N 32°08'05.8"E
Загинули Юра Балашов – він був за кермом, Мар’ян Матвєєв і Руслан Демидов. Антон Юшков вижив дивом – коли евакуювали тіла, Антона навіть поклали до трупів, бо в нього була розтрощена голова. Артем Мороз, який вийшов до каналу зустрічати автівку, залишився без обох ніг, тяжких поранень зазнав головний сержант взводу Сергій Рожков. Сашкові Свистуну знову пощастило – він відкараскався пораненням середньої тяжкості й за три місяці повернувся на службу.
Наступного дня мені зателефонував командир роти підполковник Андрій Озерчук і попрохав розшукати матір 24-річного Руслана Демидова. Бо за тим телефоном, який Руслан залишив у своїх анкетних даних, ніхто слухавку не брав. Співробітники Подільського РТЦК та СП приходили до матері додому, але нікого не застали.
Я поїхав на Виноградар і розшукав квартиру, де Руслан до війни проживав з матір’ю. Вдома нікого не було. Життєвий досвід підказував, що в кожному під’їзді обов’язково є така бабулька, яка все про всіх знає – треба лише почекати у дворі й вона неодмінно проявить свою цікавість. Так і вийшло.
Невдовзі на третьому поверсі відчинилось вікно, у яке висунула голову місцева краєзнавиця, заінтригована появою біля під’їзду людини у військовій формі. Разом з провідницею я обійшов кілька поверхів, порозпитував мешканців і з’ясував, що матір Руслана паралізована. На початку війни Руслан її відвіз кудись до родичів у Обухівський район, але куди – невідомо.
Що стосується батька Руслана, то про нього взагалі ніхто нічого не чув. Зателефонувати друзям Руслана, розповісти про його загибель і узгодити час та місце похорону також було неможливо – свій телефон Руслан закрив паролем.
За день по тому, 16 вересня, я повернувся в роту, так і не забравши прах матері (його без мене потім поховали співробітники крематорію) – починався наш наступ і мене відкликали з відпустки.
А 17 вересня в Миколаєві рота прощалась з Юрою Балашовим, Мар’яном Матвєєвим і Русланом Демидовим.
#дембельський_альбом
Пізно ввечері 11 вересня 2022 року знайомий волонтер Юра довіз мене від шламового поля Миколаївського глиноземного заводу, де мій стрілецький взвод відпочивав у перервах між перебуванням на позиціях, до Первомайська Миколаївської області.
Знову ж таки, кажу «мій взвод», хоча 22 серпня мене перевели в управління роти на посаду сержанта з матеріального забезпечення і я, формально кажучи, взвод покинув. Але оскільки ніхто з мене не знімав обов’язків бойового чергування, то я продовжував бути разом з 1 стрілецьким взводом – і на позиціях, і в перервах між бойовими чергуваннями, коли ми повертались в адміністративну будівлю шламового поля Миколаївського глиноземного заводу. Тут, з огляду на нову посаду, я став тримав ротну «зброярню» і склад боєприпасів.
11 вересня 2022, коли я повернувся з позицій на шламове поле, до мене дотелефонувалась знайома й повідомила, що в Києві померла моя матір. Я зразу ж поїхав у стройову частину батальйону в Миколаїв, оформив відпустку на 10 днів, за допомогою волонтера Юри добрався до Первомайська, пересів на свою автівку, яку залишив у Первомайську перед війною, і на ранок був у Києві.
13 вересня в Київському крематорії відбулась траурна церемонія, видачі праху треба було чекати ще тиждень – якраз до кінця моєї відпустки. А 14 вересня зателефонував командир взводу Федорович і повідомив страшну звістку: вранці автівка, у якій хлопці намагались провезти воду та запаси харчів на позицію під херсонським селом Правдине, потрапила під мінометний обстріл – при переїзді через меліоративний канал, за кілометр від нашої позиції, захованої в лісосмузі. Це трапилось ось тут: 46°41'58.9"N 32°08'05.8"E
Загинули Юра Балашов – він був за кермом, Мар’ян Матвєєв і Руслан Демидов. Антон Юшков вижив дивом – коли евакуювали тіла, Антона навіть поклали до трупів, бо в нього була розтрощена голова. Артем Мороз, який вийшов до каналу зустрічати автівку, залишився без обох ніг, тяжких поранень зазнав головний сержант взводу Сергій Рожков. Сашкові Свистуну знову пощастило – він відкараскався пораненням середньої тяжкості й за три місяці повернувся на службу.
Наступного дня мені зателефонував командир роти підполковник Андрій Озерчук і попрохав розшукати матір 24-річного Руслана Демидова. Бо за тим телефоном, який Руслан залишив у своїх анкетних даних, ніхто слухавку не брав. Співробітники Подільського РТЦК та СП приходили до матері додому, але нікого не застали.
Я поїхав на Виноградар і розшукав квартиру, де Руслан до війни проживав з матір’ю. Вдома нікого не було. Життєвий досвід підказував, що в кожному під’їзді обов’язково є така бабулька, яка все про всіх знає – треба лише почекати у дворі й вона неодмінно проявить свою цікавість. Так і вийшло.
Невдовзі на третьому поверсі відчинилось вікно, у яке висунула голову місцева краєзнавиця, заінтригована появою біля під’їзду людини у військовій формі. Разом з провідницею я обійшов кілька поверхів, порозпитував мешканців і з’ясував, що матір Руслана паралізована. На початку війни Руслан її відвіз кудись до родичів у Обухівський район, але куди – невідомо.
Що стосується батька Руслана, то про нього взагалі ніхто нічого не чув. Зателефонувати друзям Руслана, розповісти про його загибель і узгодити час та місце похорону також було неможливо – свій телефон Руслан закрив паролем.
За день по тому, 16 вересня, я повернувся в роту, так і не забравши прах матері (його без мене потім поховали співробітники крематорію) – починався наш наступ і мене відкликали з відпустки.
А 17 вересня в Миколаєві рота прощалась з Юрою Балашовим, Мар’яном Матвєєвим і Русланом Демидовим.
#дембельський_альбом
😢116❤23🫡13🙏5
Галина Гілярівна Яблонська
2 січня 1928 - 14 вересня 2026
2 січня 1928 - 14 вересня 2026
😢70🙏18❤3🤡2
18 червня 2025 року, за три дні до того, як Руслан Кравченко став черговим генеральним прокурором, у моєму телеграм-каналі було проведено голосування на тему «В яку країну буде направлений послом Руслан Кравченко після звільнення з посади генерального прокурора?»
Цікаво буде порівняти подальшу кар’єру Руслана Андрійовича з результатами цього голосування. Щоправда, серед варіантів не була зазначена така країна як Лук'янівський слідчий ізолятор. А в наші буремні часи нічого виключати не можна.
Втім, враховуючи, що Руслан Андрійович є учасником бойових дій, я не сумніваюсь, що зразу ж після звільнення він підсилить собою Костянтинівський напрямок.
Цікаво буде порівняти подальшу кар’єру Руслана Андрійовича з результатами цього голосування. Щоправда, серед варіантів не була зазначена така країна як Лук'янівський слідчий ізолятор. А в наші буремні часи нічого виключати не можна.
Втім, враховуючи, що Руслан Андрійович є учасником бойових дій, я не сумніваюсь, що зразу ж після звільнення він підсилить собою Костянтинівський напрямок.
👍42😁33💯15❤5🤡4🎃3
У неділю 13 вересня 2026 року, буквально за кілька годин до того, як генеральний прокурор Руслан Кравченко виклав у своєму телеграм-каналі відео-повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, я дав велике інтерв’ю інтернет-виданню Ua.News . Мова йшла про те, що на завтра сколихне країну – щоправда, ані я, ані журналістка видання, записуючи інтерв’ю, про це ще не знали.
Ось кілька уривків з цього великого інтерв’ю:
https://ua.news/ua/rozsliduvannia/krivonos-davno-mav-otrimati-pidozru-volodimir-boiko-pro-nabu-sap-i-koruptsiiu-u-vladi
«Гучні кримінальні провадження, якими НАБУ та САП потрясає інформаційний простір упродовж останнього року, не мають жодного відношення до боротьби з корупцією. У такий спосіб Кривонос і Клименко рятують себе від тюрми…Тож зараз ми спостерігаємо за фіналом боротьби між Кравченком з одного боку й Кривоносом та Клименком – з іншого».
Чому генпрокурор не повідомив Кривоносу та Клименку про підозру в 2025 році?
«По-перше, неспроможність генерального прокурора Кравченка та СБУ організувати досудове розслідування згідно із законом. Торгувати справами вони можуть, «кришувати» шахрайські кол-центри чи контрабанду – також. Але для того, щоби грамотно щось розслідувати, голова має бути зайнята не тільки питаннями особистого збагачення.
Якби в Офісі генпрокурора була би бодай одна розумна людина, яка дотична до ухвалень рішень, то «справа Магамедрасулова» розслідувалася б відповідно до закону, а не так, як ми бачили. Ну, навіщо, питається, було повідомляти Магамедрасулову про підозру в державній зраді? Якщо навіть він, дійсно, продавав коноплю в Дагестан, це є лише корупційним злочином, не більш того. Підозра в державній зраді була вигадана виключно заради безальтернативного тримання Магамедрасулова під вартою… А треба було Кравченку та Малюку не безумні прес-конференції проводити, а спокійно й у повній відповідності до закону розслідувати «конопляну справу», не вигадуючи те, чого не було.
Розумні люди також ніколи б не ініціювали закон про обмеження повноважень НАБУ і САП. Натомість у найкоротший термін довело б до суду ті кримінальні провадження, які за останні 10 років були зареєстровані стосовно колишнього директора НАБУ Ситника… І хоча в справі Ситника вже сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності, треба було повідомляти йому про підозру та направляти справу до суду для закриття «по строках». При цьому вся країна побачила б, що попередній директор НАБУ є хабарником, детективи НАБУ переконалися б, що генеральний прокурор має тверді наміри боротись з корупцією і не стали б виконувати незаконні вказівки Кривоноса. Не сумніваюсь, що в такому разі колишні детективи НАБУ пішли б табуном в ОГП, щоби співробітничати зі слідством…
А вже після цього можна було би братись за Кривоноса та Клименка, які поставили продаж справ на конвеєр і займаються вимаганням грошей з підозрюваних, зокрема шляхом укладання угод з прокурором про переказ грошових коштів у приватні фонди Стерненка й Чмута задля уникнення покарання.
Україна є феодальною державою з владою, не розподіленою на незалежні гілки. Офіс генпрокурора – це лише один з департаментів Офісу президента, відтак прокуратурою, насправді, керує не генпрокурора, а міністр двора й монарша особа. Саме вони вирішують кого карати, кого милувати, кому який запобіжний захід обирати…
Якби в Офісі Президента були розумні люди, то замість написання закону про обмеження повноважень НАБУ та САП там би зайнялись медійним знищенням Кривоноса й Клименка. Достатньо оприлюднити в західних ЗМІ подробиці кримінальної справи, по якій Кривонос був притягнутий до кримінальної відповідальності в 2009 році, а, головне, подробиці того, як він уникнув тюрми, потрапивши під амністію.
Оскільки амністія поширювалась на обвинувачених і підсудних, що мали на утриманні неповнолітніх дітей, підсудний Кривонос фіктивно усиновив хлопчика Максима, заплативши його матері 500 грн. А потім, у 2019 році, у судовому порядку скасував своє батьківство з посиланням на експертизу ДНК».
Ось кілька уривків з цього великого інтерв’ю:
https://ua.news/ua/rozsliduvannia/krivonos-davno-mav-otrimati-pidozru-volodimir-boiko-pro-nabu-sap-i-koruptsiiu-u-vladi
«Гучні кримінальні провадження, якими НАБУ та САП потрясає інформаційний простір упродовж останнього року, не мають жодного відношення до боротьби з корупцією. У такий спосіб Кривонос і Клименко рятують себе від тюрми…Тож зараз ми спостерігаємо за фіналом боротьби між Кравченком з одного боку й Кривоносом та Клименком – з іншого».
Чому генпрокурор не повідомив Кривоносу та Клименку про підозру в 2025 році?
«По-перше, неспроможність генерального прокурора Кравченка та СБУ організувати досудове розслідування згідно із законом. Торгувати справами вони можуть, «кришувати» шахрайські кол-центри чи контрабанду – також. Але для того, щоби грамотно щось розслідувати, голова має бути зайнята не тільки питаннями особистого збагачення.
Якби в Офісі генпрокурора була би бодай одна розумна людина, яка дотична до ухвалень рішень, то «справа Магамедрасулова» розслідувалася б відповідно до закону, а не так, як ми бачили. Ну, навіщо, питається, було повідомляти Магамедрасулову про підозру в державній зраді? Якщо навіть він, дійсно, продавав коноплю в Дагестан, це є лише корупційним злочином, не більш того. Підозра в державній зраді була вигадана виключно заради безальтернативного тримання Магамедрасулова під вартою… А треба було Кравченку та Малюку не безумні прес-конференції проводити, а спокійно й у повній відповідності до закону розслідувати «конопляну справу», не вигадуючи те, чого не було.
Розумні люди також ніколи б не ініціювали закон про обмеження повноважень НАБУ і САП. Натомість у найкоротший термін довело б до суду ті кримінальні провадження, які за останні 10 років були зареєстровані стосовно колишнього директора НАБУ Ситника… І хоча в справі Ситника вже сплинув строк притягнення до кримінальної відповідальності, треба було повідомляти йому про підозру та направляти справу до суду для закриття «по строках». При цьому вся країна побачила б, що попередній директор НАБУ є хабарником, детективи НАБУ переконалися б, що генеральний прокурор має тверді наміри боротись з корупцією і не стали б виконувати незаконні вказівки Кривоноса. Не сумніваюсь, що в такому разі колишні детективи НАБУ пішли б табуном в ОГП, щоби співробітничати зі слідством…
А вже після цього можна було би братись за Кривоноса та Клименка, які поставили продаж справ на конвеєр і займаються вимаганням грошей з підозрюваних, зокрема шляхом укладання угод з прокурором про переказ грошових коштів у приватні фонди Стерненка й Чмута задля уникнення покарання.
Україна є феодальною державою з владою, не розподіленою на незалежні гілки. Офіс генпрокурора – це лише один з департаментів Офісу президента, відтак прокуратурою, насправді, керує не генпрокурора, а міністр двора й монарша особа. Саме вони вирішують кого карати, кого милувати, кому який запобіжний захід обирати…
Якби в Офісі Президента були розумні люди, то замість написання закону про обмеження повноважень НАБУ та САП там би зайнялись медійним знищенням Кривоноса й Клименка. Достатньо оприлюднити в західних ЗМІ подробиці кримінальної справи, по якій Кривонос був притягнутий до кримінальної відповідальності в 2009 році, а, головне, подробиці того, як він уникнув тюрми, потрапивши під амністію.
Оскільки амністія поширювалась на обвинувачених і підсудних, що мали на утриманні неповнолітніх дітей, підсудний Кривонос фіктивно усиновив хлопчика Максима, заплативши його матері 500 грн. А потім, у 2019 році, у судовому порядку скасував своє батьківство з посиланням на експертизу ДНК».
UA.NEWS
Інтерв’ю з Володимиром Бойком про Кривоноса, Клименка та справи НАБУ
Що стоїть за конфліктом НАБУ, САП та Офісу генпрокурора? Володимир Бойко в інтерв’ю UA.NEWS виклав власну версію подій навколо Семена Кривоноса, Олександра Клименка, справи Шабуніна, витоків матеріалів розслідувань та можливих нових антикорупційних скандалів.
🔥61👍27❤19💯9🤡6😱4👏2😁2👎1
Продовжую публікувати уривки з 5-томного «Клопотання про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026». Це – знаменита справа, у якій в слідчий ізолятор були відправлені ексзаступниця керівника Офісу Президента України Ірина Мудра та її коханець Максим Микитась.
Насамперед, варто звернути увагу на те, що «борці з корупцією» доклали до клопотання про обрання запобіжного заходу лише вигідні для себе уривки з протоколів проведення НСРД. Натомість ті місця в розшифровках розмов між Мудрою та Микитасем, де згадуються люди, дорогі серцю директора НАБУ Кривоноса, у протоколах проведення НСРД просто закриті паперовими листочками. Напевно, прокурор САП ці уривки і не розсекречував.
Тим не менш, навіть у такому вигляді протоколи проведення НСРД становлять видатну наукову цінність. Зокрема з протоколів аудіо контролю особи, які публікуються нижче, волелюбний український народ може узнати продовження історії про виплату неофіційної зарплатні співробітникам Офісу Президента.
У попередній серії Мудра розповідала Микитасю, що раніше вона щомісяця отримувала в Офісі Президента 30 тисяч доларів, але після того, як у січні 2026 року керувати Офісом Президента стала невстановлена слідством особа на ім’я «Кіріл», її зарплатня була зменшена до 20 тисяч доларів.
15 лютого 2026 року Мудра продовжила цю тему. По-перше, вона повідомила Микитасю, що виплата неофіційної зарплатні здійснюється один раз наприкінці місяця. Принагідно зазначу, що це, безсумнівно, є порушенням трудового законодавства – Кодексом законів України про працю власник або уповноважений ним орган зобов’язані виплачувати найманим працівникам гроші двічі на місяць. Прошу невстановлену слідством особу на ім’я «Кіріл» звернути на це увагу.
По-друге, раніше, коли Офісом Президента керувала невстановлена слідством особа на ім’я «Андрєй», неофіційну зарплатню видавала спеціально навчена дівчина. Але після того, як замість «Андрєя» на чолі ОП опинилась невстановлена слідством особа «Кіріл», останній став видавати гроші особисто.
І, по-третє. Невстановлені слідством особи на прізвище «Кислиця» та «Паліса» вже мозок проїли невстановленій слідством особі на ім’я «Кіріл», вимагаючи підвищити їм офіційну зарплатню. Бо в них виникли такі ж проблеми, як і в Мудрої – вона ходить у дорогих піджаках, а зазначити в декларації джерело доходу не може. У зв’язку з цим Микитась запропонував Ірині Романівні записати в декларацію свого йобаря або хахаля.
Мудра, у принципі, і не заперечувала. Але що робити невстановленим слідством особам на прізвище «Кислиця» та «Паліса» – їм також зазначати в деклараціях, що їх утримують йобарі?
Читайте і насолоджуйтесь:
Мудра: Но когда он нє пройдєт, он же ж мнє нєсколько раз говоріл: «Ну, тут ж ж нєвозможно сідєть, надо же на чомто ето». Я говорю… І пусть он найдєт куда ідті. Он хотєл ідті з Желєзняку, пусть ідьот.
Микитась: Ето самий лучшій способ, ето ліміт. Ти скажі, што сейчас нєту.
Мудра: Я закрила єму етот январь, да, январь. Дала всьо. Всьо, больше нєт. Нєт. А он мєня єщо спросіл: «Ето со старих, тіпа, со старого істочніка?»… Я готова пятьорку давать ім. Я готова.
Микитась: Но сейчас от нєго сначала нада ізбавітся.
Мудра: Я посмотрю, сколько Кіріл даст в етот раз. Потому что я єму тогда чотко сказала, што 30.
Микитась: Ну, 20, да много… Может сейчас 10 дать… Інтересно, а когда у тєбя, ну, всєгда.
Мудра: В конце мєсяца… І то, он сам, єслі у Андрєя дєвочка била, спєціально обучєная, то тут он сам.
Микитась: Она сам дєньгі даєт?
Мудра: Он сам.
Микитась: І бєдний Кісліца сідіт бєз етого.
Мудра: І больше нікому, потому что Кісліца і Паліса уже виєлі вєсь мозг, чтоби поднялі зарплату. Я тоже хочу, штоби мнє офіціальную зарплату поднялі, только чтоб у мєня нє 36 тисяч… У мєня за прошлий год, слушай, 400 тисяч грівен. І я вихожу в піджаках і в етом.
Микитась: Йобарь єсть. Чи хахаль, чи йобарь.
Мудра: І показивай в дєкларації єго. Хорошо, нікто ж нє говоріт, что нє должно бить. Показивай в дєкларації.
#Справа_Мудрої
Насамперед, варто звернути увагу на те, що «борці з корупцією» доклали до клопотання про обрання запобіжного заходу лише вигідні для себе уривки з протоколів проведення НСРД. Натомість ті місця в розшифровках розмов між Мудрою та Микитасем, де згадуються люди, дорогі серцю директора НАБУ Кривоноса, у протоколах проведення НСРД просто закриті паперовими листочками. Напевно, прокурор САП ці уривки і не розсекречував.
Тим не менш, навіть у такому вигляді протоколи проведення НСРД становлять видатну наукову цінність. Зокрема з протоколів аудіо контролю особи, які публікуються нижче, волелюбний український народ може узнати продовження історії про виплату неофіційної зарплатні співробітникам Офісу Президента.
У попередній серії Мудра розповідала Микитасю, що раніше вона щомісяця отримувала в Офісі Президента 30 тисяч доларів, але після того, як у січні 2026 року керувати Офісом Президента стала невстановлена слідством особа на ім’я «Кіріл», її зарплатня була зменшена до 20 тисяч доларів.
15 лютого 2026 року Мудра продовжила цю тему. По-перше, вона повідомила Микитасю, що виплата неофіційної зарплатні здійснюється один раз наприкінці місяця. Принагідно зазначу, що це, безсумнівно, є порушенням трудового законодавства – Кодексом законів України про працю власник або уповноважений ним орган зобов’язані виплачувати найманим працівникам гроші двічі на місяць. Прошу невстановлену слідством особу на ім’я «Кіріл» звернути на це увагу.
По-друге, раніше, коли Офісом Президента керувала невстановлена слідством особа на ім’я «Андрєй», неофіційну зарплатню видавала спеціально навчена дівчина. Але після того, як замість «Андрєя» на чолі ОП опинилась невстановлена слідством особа «Кіріл», останній став видавати гроші особисто.
І, по-третє. Невстановлені слідством особи на прізвище «Кислиця» та «Паліса» вже мозок проїли невстановленій слідством особі на ім’я «Кіріл», вимагаючи підвищити їм офіційну зарплатню. Бо в них виникли такі ж проблеми, як і в Мудрої – вона ходить у дорогих піджаках, а зазначити в декларації джерело доходу не може. У зв’язку з цим Микитась запропонував Ірині Романівні записати в декларацію свого йобаря або хахаля.
Мудра, у принципі, і не заперечувала. Але що робити невстановленим слідством особам на прізвище «Кислиця» та «Паліса» – їм також зазначати в деклараціях, що їх утримують йобарі?
Читайте і насолоджуйтесь:
Мудра: Но когда он нє пройдєт, он же ж мнє нєсколько раз говоріл: «Ну, тут ж ж нєвозможно сідєть, надо же на чомто ето». Я говорю… І пусть он найдєт куда ідті. Он хотєл ідті з Желєзняку, пусть ідьот.
Микитась: Ето самий лучшій способ, ето ліміт. Ти скажі, што сейчас нєту.
Мудра: Я закрила єму етот январь, да, январь. Дала всьо. Всьо, больше нєт. Нєт. А он мєня єщо спросіл: «Ето со старих, тіпа, со старого істочніка?»… Я готова пятьорку давать ім. Я готова.
Микитась: Но сейчас от нєго сначала нада ізбавітся.
Мудра: Я посмотрю, сколько Кіріл даст в етот раз. Потому что я єму тогда чотко сказала, што 30.
Микитась: Ну, 20, да много… Может сейчас 10 дать… Інтересно, а когда у тєбя, ну, всєгда.
Мудра: В конце мєсяца… І то, он сам, єслі у Андрєя дєвочка била, спєціально обучєная, то тут он сам.
Микитась: Она сам дєньгі даєт?
Мудра: Он сам.
Микитась: І бєдний Кісліца сідіт бєз етого.
Мудра: І больше нікому, потому что Кісліца і Паліса уже виєлі вєсь мозг, чтоби поднялі зарплату. Я тоже хочу, штоби мнє офіціальную зарплату поднялі, только чтоб у мєня нє 36 тисяч… У мєня за прошлий год, слушай, 400 тисяч грівен. І я вихожу в піджаках і в етом.
Микитась: Йобарь єсть. Чи хахаль, чи йобарь.
Мудра: І показивай в дєкларації єго. Хорошо, нікто ж нє говоріт, что нє должно бить. Показивай в дєкларації.
#Справа_Мудрої
🤡49❤33👍25🔥11😁8🤬6