До уваги читацької громадськості пропонується черговий уривок з 5-томного «Клопотання про застосування запобіжного заходу по кримінальному провадженню №52026000000000092 від 18.02.2026». Це – справа, у якій про підозру було повідомлено ексзаступниці керівника Офісу Президента України Ірині Мудрій та її коханцю Максиму Микитасю.
10 червня 2026 року Мудра розповіла Микитасю, як в Україні формується судова практика за принципом «закон – що дишло».
А було так:
Невстановлена слідством особа на ім’я «Кіріл» звернулася до Мудрої з проханням вирішити питання із Західним апеляційним господарським судом (м.Львів), який розглядав справу про банкрутство компанії, наближеної до цього «Кіріла». Питання було настільки важливим, що за його вирішення Мудра могла просити в «Кіріла» все, що завгодно.
Згідно з усталеною судовою практикою в разі банкрутства компанії її борги повинні відшкодовувати власники (зокрема у випадку банків – які мають понад 10% статутного капіталу). На прохання невстановленої слідством особи на ім’я «Кіріл» Мудра, з її слів, стояла на колінах перед головою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Ларисою Рогач і благала Ларису Іванівну домовитись із суддями Західного апеляційного господарського суду ухвалити протилежне рішення – що власники компанії ні за що не відповідають. Для цього львівським суддям необхідно було заручитись підтримкою Верховного Суду щодо зміни судової практики.
Враховуючи, що Рогач систематично отримувала від Мудрої подарунки, зокрема Мудра привозила Ларисі Іванівні з-за кордону хусточки по 600 доларів, питання було вирішено в інтересах невстановленої слідством особи на ім'я «Кіріл».
Почувши від Мудрої, що тепер власники компаній не відповідають по боргах у разі банкрутства, Микитась не витримав: «Вообщє брєд».
Але, принаймні, стало зрозумілим, чому Велика Палата Верховного Суду регулярно відступає від своїх же ж рішень і постійно змінює судову практику на протилежну.
Читаймо та насолоджуймося:
Мудра: Ну, я єво уже настолько накрутіла і настроїла, што завтра будєт нє сложно гаваріть. Он мєня єщо просіл, там про одін суд Львовскій. Какіє-то єго, ну прі, ну, как би.
Микитась: Єщо одін какой-то?
Мудра: Ну, там помніш, я нє знаю, я тєбє расказивала, нєт, там банкротство.
Микитась: Та помню, ти мнє 5 раз сказала, да.
Мудра: Визнают, да. Визнают фізічєскіх ліц, тіпа, отвєтствєнних за банкротство і еті люді очєнь просілі Кіріла, штоби ето самоє. Я єму сдєлала рєшеніє.
Микитась: Да, я помню. Какоє? Апєляцію? Плюсанулі?
Мудра: Да, плюсанулі полностью. Ми помєнялі практіку вообщє банкротную. Полностью ізмєнілі практіку.
Микитась: Ти бальшой молодєц.
Мудра: Но Кіріл, я сєгодня рєшіла суд, он доволєн, поетому єщо одін єсть. Ето хорошо. Поетому завтра я могу просіть всьо, што захочу. Понімаєш? Потому што я, а мнє важно било, чтоби я ето дєло рєшіла до встрєчі. Ето єму било важно. Я уже так Ларісу просіла, ти нє прєдставляєш. Я уже там на колєнях умоляла. Она мнє гаваріт: «Ето нє простой вопрос, потому што мєняєтся практіка». Оні етім рєшєнієм помєнялі практіку, понімаєш? Просто раньше практіка шла, што за банкротство банка отвєчалі еті, ну власники істотної участі.
Микитась: Угу.
Мудра: А там хуже. Тут нє банкротство банка, а банкротство компанії. А сєйчас сказалі, што ніхєра, собственнікі за компанію нє нєсут отвєтствєнності.
Микитась: Вообщє брєд.
#Справа_Мудрої
10 червня 2026 року Мудра розповіла Микитасю, як в Україні формується судова практика за принципом «закон – що дишло».
А було так:
Невстановлена слідством особа на ім’я «Кіріл» звернулася до Мудрої з проханням вирішити питання із Західним апеляційним господарським судом (м.Львів), який розглядав справу про банкрутство компанії, наближеної до цього «Кіріла». Питання було настільки важливим, що за його вирішення Мудра могла просити в «Кіріла» все, що завгодно.
Згідно з усталеною судовою практикою в разі банкрутства компанії її борги повинні відшкодовувати власники (зокрема у випадку банків – які мають понад 10% статутного капіталу). На прохання невстановленої слідством особи на ім’я «Кіріл» Мудра, з її слів, стояла на колінах перед головою Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Ларисою Рогач і благала Ларису Іванівну домовитись із суддями Західного апеляційного господарського суду ухвалити протилежне рішення – що власники компанії ні за що не відповідають. Для цього львівським суддям необхідно було заручитись підтримкою Верховного Суду щодо зміни судової практики.
Враховуючи, що Рогач систематично отримувала від Мудрої подарунки, зокрема Мудра привозила Ларисі Іванівні з-за кордону хусточки по 600 доларів, питання було вирішено в інтересах невстановленої слідством особи на ім'я «Кіріл».
Почувши від Мудрої, що тепер власники компаній не відповідають по боргах у разі банкрутства, Микитась не витримав: «Вообщє брєд».
Але, принаймні, стало зрозумілим, чому Велика Палата Верховного Суду регулярно відступає від своїх же ж рішень і постійно змінює судову практику на протилежну.
Читаймо та насолоджуймося:
Мудра: Ну, я єво уже настолько накрутіла і настроїла, што завтра будєт нє сложно гаваріть. Он мєня єщо просіл, там про одін суд Львовскій. Какіє-то єго, ну прі, ну, как би.
Микитась: Єщо одін какой-то?
Мудра: Ну, там помніш, я нє знаю, я тєбє расказивала, нєт, там банкротство.
Микитась: Та помню, ти мнє 5 раз сказала, да.
Мудра: Визнают, да. Визнают фізічєскіх ліц, тіпа, отвєтствєнних за банкротство і еті люді очєнь просілі Кіріла, штоби ето самоє. Я єму сдєлала рєшеніє.
Микитась: Да, я помню. Какоє? Апєляцію? Плюсанулі?
Мудра: Да, плюсанулі полностью. Ми помєнялі практіку вообщє банкротную. Полностью ізмєнілі практіку.
Микитась: Ти бальшой молодєц.
Мудра: Но Кіріл, я сєгодня рєшіла суд, он доволєн, поетому єщо одін єсть. Ето хорошо. Поетому завтра я могу просіть всьо, што захочу. Понімаєш? Потому што я, а мнє важно било, чтоби я ето дєло рєшіла до встрєчі. Ето єму било важно. Я уже так Ларісу просіла, ти нє прєдставляєш. Я уже там на колєнях умоляла. Она мнє гаваріт: «Ето нє простой вопрос, потому што мєняєтся практіка». Оні етім рєшєнієм помєнялі практіку, понімаєш? Просто раньше практіка шла, што за банкротство банка отвєчалі еті, ну власники істотної участі.
Микитась: Угу.
Мудра: А там хуже. Тут нє банкротство банка, а банкротство компанії. А сєйчас сказалі, што ніхєра, собственнікі за компанію нє нєсут отвєтствєнності.
Микитась: Вообщє брєд.
#Справа_Мудрої
1❤46😱20👍13😁8👏6🙉6🤬5🤡4🔥3⚡1🤣1
У серпні 2026 року я з величезним здивуванням довідався, що наш дорогий друг Мустафа Найєм у 2020 році звертався до Солом’янського районного суду Києва з позовом до мене «про захист честі та гідності». Виявляється, Мустафа десь знайшов у себе ці два предмети туалету й вирішив їх захистити.
Представником Мустафи в суді був його брат-адвокат Масі. Як нескладно здогадатись, справу Масі блискуче програв – і це при тому, що я взагалі про цей позов нічого не знав і участі в судових засіданнях не брав. Скоріше за все, кмітливі пуштуни неправильно зазначили мою адресу в позовній заяві – принаймні, я повісток не отримував.
Ви уявляєте, наскільки треба бути бездарним адвокатом, щоби, по-перше, подати завідомо програшний позов, а, по-друге, програти справу за відсутності відповідача? Більш того, Масі оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, але апеляція лише підтвердила те, що всі давно знають – якщо хочеш посадити людину, запроси до неї в адвокати Масі Найєма. Кажуть, за всю свою адвокатську кар’єру Масі спромігся лише один раз отримати виправдувальний вирок – це було кримінальне провадження відносно «осіб кавказької національності», які набили писок Мустафі, а Масі представляв у суді свого брата-потерпілого й, у результаті, обвинувачені були повністю виправдані.
Про справу за позовом Мустафи до мене, яку я зненацька виграв, хоча про неї не знав, я довідався завдяки судді-шахрайці Гольник, яка орудує в Шевченківському районному суді Полтави. Ця Гольник стала знаменитою ще 10 років тому, коли по підроблених документах намагалась заволодіти ржавим металевим гаражем, що належав психічно хворій сусідці. Після того, як відносно судді Гольник було зареєстровано кримінальне провадження за фактом шахрайства, «її честь», щоби не потрапити на лаву підсудних, оголосила себе «антикорупційною активісткою» і зараз разом зі своїм військовозобов’язаним чоловіком на прізвище Гавриленко, який багато років ніде не працює й ухиляється від мобілізації, заробляє поширенням «чорного піару».
Для цього Гольник під своїм паролем і логіном судді нишпорить у закритій частині Єдиного державного реєстру судових рішень і збирає персональну інформацію про людей на замовлення агентств, які займаються виготовленням «чорно піару». Звісно, не безкоштовно – гроші отримує її безробітний чоловік, доходи якого Гольник не декларує.
Так ось, Гольник знайшла в ЄДРСР цю справу та опублікувала гнівний пост на своїй фейсбук-сторінці: мовляв, Бойко є доконаним негідником, оскільки навіть така свята людина як Масі Найєм не зміг виграти в нього справу.
Але є нюанс – незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, становить склад корупційного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст.172-8 КУпАП. А, відтак, НАЗК зобов’язане скласти щодо судді Гольник адмінпротокол і направити до суду.
Тож виникає цілком природне запитання до голови НАЗК Віктора Павлущика: Вікторе Володимировичу, Ви коли, нарешті, направите в суд адмніпротокол щодо Гольник? Ваша контора надіслала мені листа, що інформація про суддю-шахрайку «долучена до матеріалів щодо збору та оцінки доказів стосовно можливого вчинення суддею Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та буде врахована». Я так розумію, НАЗК чекає, доки сплине строк притягнення Гольник до відповідальності.
Звісно, історія про те, як Масі Найєм програв справу за позовом Мустафи Найєма до мене, цікава. І якби Гольник не вчинила корупційне правопорушення, я б ніколи про цю справу не узнав. Але це не привід, щоби голова НАЗК ігнорував свої службові обов’язки.
Втім, якщо Павлущик хоче, щоби я через день про нього писав – будь ласка. Нехай і далі допомагає корупціонерам уникати відповідальності.
Представником Мустафи в суді був його брат-адвокат Масі. Як нескладно здогадатись, справу Масі блискуче програв – і це при тому, що я взагалі про цей позов нічого не знав і участі в судових засіданнях не брав. Скоріше за все, кмітливі пуштуни неправильно зазначили мою адресу в позовній заяві – принаймні, я повісток не отримував.
Ви уявляєте, наскільки треба бути бездарним адвокатом, щоби, по-перше, подати завідомо програшний позов, а, по-друге, програти справу за відсутності відповідача? Більш того, Масі оскаржував рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, але апеляція лише підтвердила те, що всі давно знають – якщо хочеш посадити людину, запроси до неї в адвокати Масі Найєма. Кажуть, за всю свою адвокатську кар’єру Масі спромігся лише один раз отримати виправдувальний вирок – це було кримінальне провадження відносно «осіб кавказької національності», які набили писок Мустафі, а Масі представляв у суді свого брата-потерпілого й, у результаті, обвинувачені були повністю виправдані.
Про справу за позовом Мустафи до мене, яку я зненацька виграв, хоча про неї не знав, я довідався завдяки судді-шахрайці Гольник, яка орудує в Шевченківському районному суді Полтави. Ця Гольник стала знаменитою ще 10 років тому, коли по підроблених документах намагалась заволодіти ржавим металевим гаражем, що належав психічно хворій сусідці. Після того, як відносно судді Гольник було зареєстровано кримінальне провадження за фактом шахрайства, «її честь», щоби не потрапити на лаву підсудних, оголосила себе «антикорупційною активісткою» і зараз разом зі своїм військовозобов’язаним чоловіком на прізвище Гавриленко, який багато років ніде не працює й ухиляється від мобілізації, заробляє поширенням «чорного піару».
Для цього Гольник під своїм паролем і логіном судді нишпорить у закритій частині Єдиного державного реєстру судових рішень і збирає персональну інформацію про людей на замовлення агентств, які займаються виготовленням «чорно піару». Звісно, не безкоштовно – гроші отримує її безробітний чоловік, доходи якого Гольник не декларує.
Так ось, Гольник знайшла в ЄДРСР цю справу та опублікувала гнівний пост на своїй фейсбук-сторінці: мовляв, Бойко є доконаним негідником, оскільки навіть така свята людина як Масі Найєм не зміг виграти в нього справу.
Але є нюанс – незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, становить склад корупційного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст.172-8 КУпАП. А, відтак, НАЗК зобов’язане скласти щодо судді Гольник адмінпротокол і направити до суду.
Тож виникає цілком природне запитання до голови НАЗК Віктора Павлущика: Вікторе Володимировичу, Ви коли, нарешті, направите в суд адмніпротокол щодо Гольник? Ваша контора надіслала мені листа, що інформація про суддю-шахрайку «долучена до матеріалів щодо збору та оцінки доказів стосовно можливого вчинення суддею Шевченківського районного суду міста Полтави Гольник Л.В. адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та буде врахована». Я так розумію, НАЗК чекає, доки сплине строк притягнення Гольник до відповідальності.
Звісно, історія про те, як Масі Найєм програв справу за позовом Мустафи Найєма до мене, цікава. І якби Гольник не вчинила корупційне правопорушення, я б ніколи про цю справу не узнав. Але це не привід, щоби голова НАЗК ігнорував свої службові обов’язки.
Втім, якщо Павлущик хоче, щоби я через день про нього писав – будь ласка. Нехай і далі допомагає корупціонерам уникати відповідальності.
2👍52🤣24👏18❤13🤡6😁4🔥1🍾1
Forwarded from Судовий репортер
Це фото від 30 листопада 2015 року — в центрі Києва затримували колишнього прокурора Подільського району Сергія Нечипоренка. Його і діючого тоді прокурора Олексія Білого звинуватили в вимаганні і одержанні від братів Горбалів 150 тис доларів за закриття кримінального провадження.
Через 11 років суд їх виправдав. Зокрема, суд дійшов висновку про провокацію — начебто Горбаль та правоохоронці діяли занадто ініціативно.
Також суд не переконався, що Нечипоренко знав, що в пакеті $150 тис. Сам він розповів, що після люстрації і звільнення з прокуратури думав балотуватися у депутати і у звʼязку з цим познайомився із Горбалем-старшим… Останній же нібито для покриття витрат на вибори запропонував йому участь у бізнес-проєкті — купити будинок на Воздвиженці, який був в іпотеці банку і арештований по кримінальному провадженню…
Подробиці читайте на сайті>>>
Через 11 років суд їх виправдав. Зокрема, суд дійшов висновку про провокацію — начебто Горбаль та правоохоронці діяли занадто ініціативно.
Також суд не переконався, що Нечипоренко знав, що в пакеті $150 тис. Сам він розповів, що після люстрації і звільнення з прокуратури думав балотуватися у депутати і у звʼязку з цим познайомився із Горбалем-старшим… Останній же нібито для покриття витрат на вибори запропонував йому участь у бізнес-проєкті — купити будинок на Воздвиженці, який був в іпотеці банку і арештований по кримінальному провадженню…
Подробиці читайте на сайті>>>
1🤬45🤡24👏12😁8🤷♂5❤4👍4🍾4
Громадська ініціатива «Стоп-паразит» на своїх сторінках у соцмережах опублікувала черговий уривок з клопотання детектива НАБУ, погодженого з прокурором САП, про обрання запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрій. З цього уривка стала зрозумілою роль народного депутата Ярослава Железняка в обранні директором Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського.
Виявляється, Железняк просував на посаду директора БЕБ кандидата від Офісу Президента.
На прикладі Цивінського Мудра пояснює невстановленій слідством особі на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч»: «Нада виісківать бєлих, пушистих і дєлать із ніх, ну как би отмивать і випускать в люді». Саме Цивінського й треба висувати на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – переконувала Мудра невстановлену слідством особу на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч».
Читайте та насолоджуйтесь:
Фейсбук:
https://www.facebook.com/share/p/1DWcJXSZfn/?mibextid=wwXIfr
Тредс:
https://www.threads.com/share/BAZQPVVCcy/
Інстаграм:
https://www.instagram.com/reel/Dd6NpNfTnci/?stkn=MWJtMzcyY3VjNnR1Ng==
Виявляється, Железняк просував на посаду директора БЕБ кандидата від Офісу Президента.
На прикладі Цивінського Мудра пояснює невстановленій слідством особі на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч»: «Нада виісківать бєлих, пушистих і дєлать із ніх, ну как би отмивать і випускать в люді». Саме Цивінського й треба висувати на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – переконувала Мудра невстановлену слідством особу на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч».
Читайте та насолоджуйтесь:
Фейсбук:
https://www.facebook.com/share/p/1DWcJXSZfn/?mibextid=wwXIfr
Тредс:
https://www.threads.com/share/BAZQPVVCcy/
Інстаграм:
https://www.instagram.com/reel/Dd6NpNfTnci/?stkn=MWJtMzcyY3VjNnR1Ng==
1👏21❤15🤬15🤣6😱5🤡3🙈1
Офіс генерального прокурора направив до суду обвинувальний акт щодо колишнього продюсера телеканалу «112 Україна» Віктора Зубрицького, якого судитимуть заочно – Зубрицький ще в 2014 році виїхав у окупований Крим, а після початку повномасштабної війни отримав російське громадянство та долучився до створення окупаційних органів влади на території Запорізької області.
Окрім того, влітку 2014 року Віктору Зубрицькому було повідомлено про підозру в співучасті у вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія та викраденні в січні 2014 року учасників акцій протесту Юрія Вербицького й Ігоря Луценка. Згідно з фабулою справи, Зубрицький, будучи довіреною особою тодішнього міністра внутрішніх справ України Захарченка, підтримував постійний зв’язок з «добровільними помічниками міліції» – кримінальним угрупованням, утвореним під орудою власника харківського клубу «Оплот» Євгена Жиліна – з метою залякування учасників акцій протесту в січні-лютому 2014 року. Зокрема, сторона обвинувачення стверджує, що це саме Зубрицький передав викрадачам інформацію про пересування активіста Ігоря Луценка, за яким негласно стежили співробітники Департаменту оперативної служби МВС України на підставі ухвали судді Київського апеляційного суду Віктора Глиняного.
Особи цих міліціонерів відомі, але начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк разом з професійними «громадськими активістами» чекав, доки в МВС (а потім у Нацполіції) сплине строк зберігання журналів реєстрації завдань проведення НСРД і журнали будуть знищені.
Натомість прокурори в 2015 році спробували були продати цю справу екс-міністру внутрішніх справ Захарченку. За таку послугу Зубрицький мав уступити президенту Порошенку за безцінь телеканал «112 Україна», який фактично належав Захарченку.
Представником Порошенко виступив Віктор Поліщук – власник торговельних мереж електроніки «Технополіс» та «Ельдорадо», торговельного центру «Гулівер», Банку «Михайлівський» тощо. Для підтвердження повноважень Поліщука Зубрицький попрохав влаштувати зустріч його адвоката зі слідчим Генпрокуратури. Така зустріч була миттєво організована й начальник першого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Євгеній Котець запевнив адвоката, що він готовий закрити ті «справи Майдану», у яких фігурує Зубрицький. Після цього Зубрицький попрохав, щоби те ж саме адвокату підтвердив перший заступник генерального прокурора Володимир Гузир. І це також було миттєво влаштовано.
Щоправда, ані Котець, ані Гузир не знали, що адвокат Зубрицького мав приховану відеокамеру й записував своє спілкування з охоронцями закону. Переконавшись у тому, що Поліщук, дійсно, представляє інтереси Порошенка, 10 липня 2015 року Зубрицький уклав з ним «понятійну угоду» про продаж телеканалу «112. Україна».
Але професійних «громадських активістів», які називають себе «Адвокатська дорадча група», це не турбувало, оскільки захистом інтересів потерпілих вони не займались і перебігом розслідування не цікавились, натомість Горбатюк підписував «активістам» довідки про те, що вони стільки-то годин відпрацювали як адвокати по «справах Майдану» – щоби на підставі цих довідок «громадські активісти» звітували перед Міжнародним фондом «Відродження», який виплачував їм гроші.
Ось перелік засновників «Адвокатської дорадчої групи»:
- Маселко Роман Анатолійович
- Галабала Маркіян Васильович (нині – суддя ВАКС)
- Закревська Євгенія Олександрівна
- Ліліченко Марина Володимирівна
- Яценко Олександра Володимирівна
- Попік Юлія Станіславівна
- Сторожук Олена Сергіївна
- Титич Віталій Миколайович
- Черняк Олексій Анатолійович
- Дикань Павло Олегович
- Дейнека Вікторія Михайлівна
З 23.09.2015 по 18.09.2018 директором цього високодохідного підприємства був Павло Дикань, з 18.09.2018 по 06.05.2026 – Євгенія Закревська. 5 травня псевдо-громадську організацію «Адвокатська дорадча група» очолює Оксана Михайлевич.
Нічим, окрім розкрадання грантів і оспівування прокурорів, які торгували справами, ці люди не займались.
На фото: Віктор Зубрицький і «Понятійна угода».
Окрім того, влітку 2014 року Віктору Зубрицькому було повідомлено про підозру в співучасті у вбивстві журналіста В’ячеслава Веремія та викраденні в січні 2014 року учасників акцій протесту Юрія Вербицького й Ігоря Луценка. Згідно з фабулою справи, Зубрицький, будучи довіреною особою тодішнього міністра внутрішніх справ України Захарченка, підтримував постійний зв’язок з «добровільними помічниками міліції» – кримінальним угрупованням, утвореним під орудою власника харківського клубу «Оплот» Євгена Жиліна – з метою залякування учасників акцій протесту в січні-лютому 2014 року. Зокрема, сторона обвинувачення стверджує, що це саме Зубрицький передав викрадачам інформацію про пересування активіста Ігоря Луценка, за яким негласно стежили співробітники Департаменту оперативної служби МВС України на підставі ухвали судді Київського апеляційного суду Віктора Глиняного.
Особи цих міліціонерів відомі, але начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк разом з професійними «громадськими активістами» чекав, доки в МВС (а потім у Нацполіції) сплине строк зберігання журналів реєстрації завдань проведення НСРД і журнали будуть знищені.
Натомість прокурори в 2015 році спробували були продати цю справу екс-міністру внутрішніх справ Захарченку. За таку послугу Зубрицький мав уступити президенту Порошенку за безцінь телеканал «112 Україна», який фактично належав Захарченку.
Представником Порошенко виступив Віктор Поліщук – власник торговельних мереж електроніки «Технополіс» та «Ельдорадо», торговельного центру «Гулівер», Банку «Михайлівський» тощо. Для підтвердження повноважень Поліщука Зубрицький попрохав влаштувати зустріч його адвоката зі слідчим Генпрокуратури. Така зустріч була миттєво організована й начальник першого слідчого відділу Управління спеціальних розслідувань Євгеній Котець запевнив адвоката, що він готовий закрити ті «справи Майдану», у яких фігурує Зубрицький. Після цього Зубрицький попрохав, щоби те ж саме адвокату підтвердив перший заступник генерального прокурора Володимир Гузир. І це також було миттєво влаштовано.
Щоправда, ані Котець, ані Гузир не знали, що адвокат Зубрицького мав приховану відеокамеру й записував своє спілкування з охоронцями закону. Переконавшись у тому, що Поліщук, дійсно, представляє інтереси Порошенка, 10 липня 2015 року Зубрицький уклав з ним «понятійну угоду» про продаж телеканалу «112. Україна».
Але професійних «громадських активістів», які називають себе «Адвокатська дорадча група», це не турбувало, оскільки захистом інтересів потерпілих вони не займались і перебігом розслідування не цікавились, натомість Горбатюк підписував «активістам» довідки про те, що вони стільки-то годин відпрацювали як адвокати по «справах Майдану» – щоби на підставі цих довідок «громадські активісти» звітували перед Міжнародним фондом «Відродження», який виплачував їм гроші.
Ось перелік засновників «Адвокатської дорадчої групи»:
- Маселко Роман Анатолійович
- Галабала Маркіян Васильович (нині – суддя ВАКС)
- Закревська Євгенія Олександрівна
- Ліліченко Марина Володимирівна
- Яценко Олександра Володимирівна
- Попік Юлія Станіславівна
- Сторожук Олена Сергіївна
- Титич Віталій Миколайович
- Черняк Олексій Анатолійович
- Дикань Павло Олегович
- Дейнека Вікторія Михайлівна
З 23.09.2015 по 18.09.2018 директором цього високодохідного підприємства був Павло Дикань, з 18.09.2018 по 06.05.2026 – Євгенія Закревська. 5 травня псевдо-громадську організацію «Адвокатська дорадча група» очолює Оксана Михайлевич.
Нічим, окрім розкрадання грантів і оспівування прокурорів, які торгували справами, ці люди не займались.
На фото: Віктор Зубрицький і «Понятійна угода».
2👏45👍14❤13🤬6🙈5💯2😢1🤡1
Forwarded from Записки пасквілянта (Volodymyr Boiko)
Підбиваємо підсумки голосування, у якому взяли участь читачі мого телеграм-каналу, на тему «Завдяки чому головний редактор видання «Главком» Микола Підвезяний уникнув мобілізації?»
Треба зазначити, що Підвезяний є видатним патріотом і на гроші російського бізнесмена з українським паспортом Максима Кріппи (саме Кріппа за вказівкою Офісу Президента фінансує «Главком») розповідає, як треба захищати Батьківщину. От тільки сам Підвезяний чомусь не хоче показати це на власному прикладі й усіляко уникає мобілізації. Ба більш того: Підвезяний не тільки бере щомісяця «у конверті» гроші від Кріппи, він ще й підробляє на стороні, розміщуючи в «Главкомі» брудні наклепи на українських військовослужбовців.
Зокрема, у лютому 2024 року, коли я перебував на Кураховському напрямку, Підвезяний, який знає мене багато років і який раніше нормально зі мною спілкувався, поширив брехню про те, що мене, військовослужбовця Збройних Сил України, фінансують російські спецслужби і я входжу в якусь «кремлівську мережу», створену ФСБ для того, щоби на своєму Телеграм-каналі дискредитувати Шабуніна на інших «професійних громадських активістів».
Я запропонував Підвезяному вибачитись й прибрати цю брехню з «Главкому» – але він відмовився, оскільки не захотів повертати гроші, отримані за розміщення наклепу від такої собі Федорів Ірини Павлівни, яка раніше на гроші народного депутата Деркача (точніше – воєнної розвідки Росії) організовувала вибори до місцевих рад у Київській області, а зараз, залишившись без російських грошей, підробляє «чорним піаром».
Зараз моя військова служба завершилась, я повернувся до Києва, звідкіля пішов на фронт 5 березня 2022 року, і тепер предметно займусь Підвезяним та іншими покидьками, які заробляють на «чорному піарі» й поширюють наклепи на українських військовослужбовців.
Але повернімось до голосування на тему «Завдяки чому головний редактор видання «Главком» Микола Підвезяний уникнув мобілізації?»
Опитування переглянули 11 тисяч читачів, з них проголосували 1314. Голоси розподілились наступним чином:
4% вважають, що Підвезяний не потрапив до армії у зв’язку з наявністю в нього трьох і більше неповнолітніх дітей;
3% вважають, що Підвезяний є інвалідом;
3% вважають, що Підвезяний доглядає за інвалідом;
9% припускають, що Підвезяний, маючи гроші від поширення «чорного піару», відкупився від ТЦК;
22% дійшли висновку, що Підвезяний уникнув мобілізації завдяки тому, що своїм ротом обслуговує корупційні схеми Міноборони;
20% вважають, що Підвезяний отримав бронь як поширювач брехні;
17% – що Підвезяний отримав бронь як професійний громадський активіст;
і, нарешті, 43% тих, хто взяв участь, у голосуванні, вважають, що головний редактор «Главкому» Підвезяний уникнув мобілізації завдяки тому, що він є лицемірним покидьком.
Треба зазначити, що Підвезяний є видатним патріотом і на гроші російського бізнесмена з українським паспортом Максима Кріппи (саме Кріппа за вказівкою Офісу Президента фінансує «Главком») розповідає, як треба захищати Батьківщину. От тільки сам Підвезяний чомусь не хоче показати це на власному прикладі й усіляко уникає мобілізації. Ба більш того: Підвезяний не тільки бере щомісяця «у конверті» гроші від Кріппи, він ще й підробляє на стороні, розміщуючи в «Главкомі» брудні наклепи на українських військовослужбовців.
Зокрема, у лютому 2024 року, коли я перебував на Кураховському напрямку, Підвезяний, який знає мене багато років і який раніше нормально зі мною спілкувався, поширив брехню про те, що мене, військовослужбовця Збройних Сил України, фінансують російські спецслужби і я входжу в якусь «кремлівську мережу», створену ФСБ для того, щоби на своєму Телеграм-каналі дискредитувати Шабуніна на інших «професійних громадських активістів».
Я запропонував Підвезяному вибачитись й прибрати цю брехню з «Главкому» – але він відмовився, оскільки не захотів повертати гроші, отримані за розміщення наклепу від такої собі Федорів Ірини Павлівни, яка раніше на гроші народного депутата Деркача (точніше – воєнної розвідки Росії) організовувала вибори до місцевих рад у Київській області, а зараз, залишившись без російських грошей, підробляє «чорним піаром».
Зараз моя військова служба завершилась, я повернувся до Києва, звідкіля пішов на фронт 5 березня 2022 року, і тепер предметно займусь Підвезяним та іншими покидьками, які заробляють на «чорному піарі» й поширюють наклепи на українських військовослужбовців.
Але повернімось до голосування на тему «Завдяки чому головний редактор видання «Главком» Микола Підвезяний уникнув мобілізації?»
Опитування переглянули 11 тисяч читачів, з них проголосували 1314. Голоси розподілились наступним чином:
4% вважають, що Підвезяний не потрапив до армії у зв’язку з наявністю в нього трьох і більше неповнолітніх дітей;
3% вважають, що Підвезяний є інвалідом;
3% вважають, що Підвезяний доглядає за інвалідом;
9% припускають, що Підвезяний, маючи гроші від поширення «чорного піару», відкупився від ТЦК;
22% дійшли висновку, що Підвезяний уникнув мобілізації завдяки тому, що своїм ротом обслуговує корупційні схеми Міноборони;
20% вважають, що Підвезяний отримав бронь як поширювач брехні;
17% – що Підвезяний отримав бронь як професійний громадський активіст;
і, нарешті, 43% тих, хто взяв участь, у голосуванні, вважають, що головний редактор «Главкому» Підвезяний уникнув мобілізації завдяки тому, що він є лицемірним покидьком.
👍58🔥15😁15❤9💯4🤬3🤡3🤣2😱1
Напевно, постановою Верховної Ради України треба зобов’язати НАБУ видати окремою книжкою протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №52026000000000092 від 18.02.2026.
Зокрема саме завдяки протоколам НСРД, докладеним до клопотання детектива, погодженого з прокурором САП, про обрання Мудрій запобіжного заходу, стала зрозумілою роль професійних «громадських активістів», очолюваних народним депутатом Железняком, в обранні директором Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського.
13 червня 2026 року Мудра розповіла Микитасю, що вона спілкувалась з невстановленою слідством особою на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч» з приводу майбутнього конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У нинішнього керівника САП Олександра Клименка в 2027 році закінчуються повноваження, буде знову конкурс і Мудра справедливо вопрошає: «Ну, Клімєнко ж спіт і відіт сєбя – переізбралі. А нам нада, штоби Клімєнка переізбралі?».
З огляду на це, Мудра запропонувала невстановленій слідством особі на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч»: «Нада виісківать бєлих, пушистих і дєлать із ніх, ну как би отмивать і випускать в люді», щоби ці «білі та пухнасті» брали участь у конкурсах на відповідальні посади. Перший такий експеримент виявився вдалим – завдяки зусиллям народного депутата Железняка та його патрона Арахамії посаду директора БЕБ у серпні 2025 року посів Олександр Цивінський. Ось його і треба висувати на керівника САП – переконувала Мудра невстановлену слідством особу на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч».
Читаймо та насолоджуймося.
***
Мудра: Я вчєра прішла к Кірілу в гаварю: «Кіріл Алєксєєвіч, ми наступаєм на тє же граблі, как в прошлий раз. Ми нє думаєм і нє готовім пріємніка Клімєнко. Ну, Клімєнко ж спіт і відіт сєбя – переізбралі. А нам нада, штоби Клімєнка переізбралі? Ну, какая-то інформація єсть. Гаварю, смотрітє, когда. Ну, то єсть, етот чєловєк бєспрінципний. Етот чєловєк пєрєступіт чєрєз тєбя і пойдьот дальше. То єсть, он нє наш. То, что он сітуативно в данном момєнтє с вамі общаєтся, ето нє значіт, што он вас нє будєт так же доганять, как Андрєя і всєх остальних. У нас должен бить кадровий рєзєрв. Должен. Ми должни імєть таких людєй. У нас іх нєт. І ета наша бальшая ашибка. Гаварю, амєріканци етот кадровий рєзєрв дєлают із НАБУшніков. І оні уже імєют на всє органи, коториє будут в конкурсє. Митницю забралі, БЕБ забралі, АРМу сєйчас забєрут, НАБУ, САП. То єсть, оні всє органи. Сєйчас ДБР.
Микитась: Ну, по БЕБу вам повєзло єщо. Єщо повєзло по БЕБу.
Мудра: Да, да. А он гаваріт.
Микитась: А ти нє сказала єму, што я познакоміл тєбя с…
Мудра: Я нє сказала єму, што ти познакоміл. Я нє думаю, што ето єму нужно. Я гаварю, смотрітє, ми должни думать. Гаварю, нікто із нас нє імєєт шанса, вот нє я, нє ваш Трєпак, нікто із нас нє імєєт шанса в еті органи попасть. Всьо, на нас табу. С Офіса она, Трепак там с пракуратури, Кравченко нікуда вообщє в етой жизні, удєржался на етом, генпрокурора. Нікто нє может. У нас нєт такіх людєй. Нада виісківать бєлих, пушистих і дєлать із ніх, ну как би отмивать і випускать в люді, штоби оні уже готовілі почву, што оні будуть дєлать. Говоріт: «Ну, ви кого-то відітє іх такіх?». Я гаварю: «Ну, єдінствєнного, кого я віжу, кто мог замєніть САПовца, етого Кліменко, гаварю, ето с тєм, с кєм ми можем с вамі общатся, ето Цівінскій. А он гаваріт: «Так, а зачем Цивінскій? У Цивінського целий орган, он сєбє, да, там єму нє просто, но потіхоньку, потіхоньку он там устаканіваєтся».
Микитась: Другой вапрос, кого он может посовєтовать, ізнутрі. Ізнутрі кого посовєтовать.
Мудра: Потому што виіграєт, опять Клімєнко виіграєт.
Микитась: Ето уже будєт єщо большеє укрєплєніє.
Мудра: І всьо, і он на второй срок, на 7 лєт укрєпітся, і нам всєм пізда, гаварю, будєт просто. Вона наша власть, ана нє работаєт с етім. Нє работаєт с етімі, с антікорамі.
#Справа_Мудрої
Зокрема саме завдяки протоколам НСРД, докладеним до клопотання детектива, погодженого з прокурором САП, про обрання Мудрій запобіжного заходу, стала зрозумілою роль професійних «громадських активістів», очолюваних народним депутатом Железняком, в обранні директором Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського.
13 червня 2026 року Мудра розповіла Микитасю, що вона спілкувалась з невстановленою слідством особою на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч» з приводу майбутнього конкурсу на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У нинішнього керівника САП Олександра Клименка в 2027 році закінчуються повноваження, буде знову конкурс і Мудра справедливо вопрошає: «Ну, Клімєнко ж спіт і відіт сєбя – переізбралі. А нам нада, штоби Клімєнка переізбралі?».
З огляду на це, Мудра запропонувала невстановленій слідством особі на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч»: «Нада виісківать бєлих, пушистих і дєлать із ніх, ну как би отмивать і випускать в люді», щоби ці «білі та пухнасті» брали участь у конкурсах на відповідальні посади. Перший такий експеримент виявився вдалим – завдяки зусиллям народного депутата Железняка та його патрона Арахамії посаду директора БЕБ у серпні 2025 року посів Олександр Цивінський. Ось його і треба висувати на керівника САП – переконувала Мудра невстановлену слідством особу на ім’я «Кіріл Алєксєєвіч».
Читаймо та насолоджуймося.
***
Мудра: Я вчєра прішла к Кірілу в гаварю: «Кіріл Алєксєєвіч, ми наступаєм на тє же граблі, как в прошлий раз. Ми нє думаєм і нє готовім пріємніка Клімєнко. Ну, Клімєнко ж спіт і відіт сєбя – переізбралі. А нам нада, штоби Клімєнка переізбралі? Ну, какая-то інформація єсть. Гаварю, смотрітє, когда. Ну, то єсть, етот чєловєк бєспрінципний. Етот чєловєк пєрєступіт чєрєз тєбя і пойдьот дальше. То єсть, он нє наш. То, что он сітуативно в данном момєнтє с вамі общаєтся, ето нє значіт, што он вас нє будєт так же доганять, как Андрєя і всєх остальних. У нас должен бить кадровий рєзєрв. Должен. Ми должни імєть таких людєй. У нас іх нєт. І ета наша бальшая ашибка. Гаварю, амєріканци етот кадровий рєзєрв дєлают із НАБУшніков. І оні уже імєют на всє органи, коториє будут в конкурсє. Митницю забралі, БЕБ забралі, АРМу сєйчас забєрут, НАБУ, САП. То єсть, оні всє органи. Сєйчас ДБР.
Микитась: Ну, по БЕБу вам повєзло єщо. Єщо повєзло по БЕБу.
Мудра: Да, да. А он гаваріт.
Микитась: А ти нє сказала єму, што я познакоміл тєбя с…
Мудра: Я нє сказала єму, што ти познакоміл. Я нє думаю, што ето єму нужно. Я гаварю, смотрітє, ми должни думать. Гаварю, нікто із нас нє імєєт шанса, вот нє я, нє ваш Трєпак, нікто із нас нє імєєт шанса в еті органи попасть. Всьо, на нас табу. С Офіса она, Трепак там с пракуратури, Кравченко нікуда вообщє в етой жизні, удєржался на етом, генпрокурора. Нікто нє может. У нас нєт такіх людєй. Нада виісківать бєлих, пушистих і дєлать із ніх, ну как би отмивать і випускать в люді, штоби оні уже готовілі почву, што оні будуть дєлать. Говоріт: «Ну, ви кого-то відітє іх такіх?». Я гаварю: «Ну, єдінствєнного, кого я віжу, кто мог замєніть САПовца, етого Кліменко, гаварю, ето с тєм, с кєм ми можем с вамі общатся, ето Цівінскій. А он гаваріт: «Так, а зачем Цивінскій? У Цивінського целий орган, он сєбє, да, там єму нє просто, но потіхоньку, потіхоньку он там устаканіваєтся».
Микитась: Другой вапрос, кого он может посовєтовать, ізнутрі. Ізнутрі кого посовєтовать.
Мудра: Потому што виіграєт, опять Клімєнко виіграєт.
Микитась: Ето уже будєт єщо большеє укрєплєніє.
Мудра: І всьо, і он на второй срок, на 7 лєт укрєпітся, і нам всєм пізда, гаварю, будєт просто. Вона наша власть, ана нє работаєт с етім. Нє работаєт с етімі, с антікорамі.
#Справа_Мудрої
⚡32❤22🤡11😱8🔥6🙈6🤣3🍾3👍1🎃1
Бачу лише один спосіб подолання політичної кризи, у якій Україна опинилась через позбавлення Андрія Єрмака повноважень регента при неосудному монарху. Треба повернутись до пропозиції партії «Голос», яка ще в 2019 році запропонувала призначити прем’єр-міністром Святослава Вакарчука.
Як відомо, капітан Збройних Сил України Вакарчук вже п’ятий рік зі зброєю в руках захищає Батьківщину. Кажуть, зараз командує ротою десь під Костянтинівкою, але це не точно. А ЗСУ, як відомо, користується найбільшою довірою населення. Тож капітану Вакарчуку пряма дорога в прем’єр-міністри України.
Щоправда, виникає запитання – як демобілізувати Святослава Івановича? Бо призначення на посаду прем’єр-міністра не є підставою для звільнення з військової служби. Але думаю, що допоможе колишній міністр оборони Михайло Федоров. Якщо він зміг звільнити з військової служби шахрая Шабуніна на підставі довідки гарнізонної ВЛК про міфічну сліпоту, то і у випадку з Вакарчуком щось придумає.
Як відомо, капітан Збройних Сил України Вакарчук вже п’ятий рік зі зброєю в руках захищає Батьківщину. Кажуть, зараз командує ротою десь під Костянтинівкою, але це не точно. А ЗСУ, як відомо, користується найбільшою довірою населення. Тож капітану Вакарчуку пряма дорога в прем’єр-міністри України.
Щоправда, виникає запитання – як демобілізувати Святослава Івановича? Бо призначення на посаду прем’єр-міністра не є підставою для звільнення з військової служби. Але думаю, що допоможе колишній міністр оборони Михайло Федоров. Якщо він зміг звільнити з військової служби шахрая Шабуніна на підставі довідки гарнізонної ВЛК про міфічну сліпоту, то і у випадку з Вакарчуком щось придумає.
😁123👍26🤡17🤣9🔥7💯7🍾5❤4👎1
Forwarded from Славянск / Краматорск
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
‼️ Зачистка багатоповерхівки від ворога очима українського бійця...
▪️На ексклюзивному відео від першої особи зафіксувано роботу українського кулеметника під час бойової операції у багатоповерховому будинку в Миколаївці
▪️На ексклюзивному відео від першої особи зафіксувано роботу українського кулеметника під час бойової операції у багатоповерховому будинку в Миколаївці
❤47👍31😢13🔥7🤡4🤷♂2🙈1
Forwarded from Офіс очищення судової системи
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Каста недоторканних або театр абсурду, названий «інституційною стійкістю»🎭
Днями на річниці створення Вищого антикорупційного суду одіозний Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик традиційно розсипався у компліментах. Мовляв, за роки процесуальної діяльності ВАКС довів свій «високий рівень професійності, інституційної стійкості, що є запорукою успіху».
Гарно звучить? Безумовно. Але диявол, як завжди, у деталях, про які керівництво судової влади воліє мовчати.
У чому ж цинізм цієї «стійкості»?
🛑 Кругова порука та табу на дисциплінарки:
Поки з трибун лунають дифірамби, реальність показує, що ВРП фактично створила недоторканний кокон навколо окремих суддів. Дисциплінарні скарги на «потрібних» або лояльних служителів Феміди регулярно завертаються під штучними й формальними приводами. Замість очищення системи — ми бачимо її консервацію.
🤝 Кейси, які говорять самі за себе:
🔥Суддя Салій: замість справедливого розслідування та дисциплінарної відповідальності, суддя спокійно та «по-тихому» пішов у відставку (зберегши за собою всі солідні довічні виплати від держави).
🔥»Суддя-аферистка» Гольник: яку небезпідставно звинувачують у порушенні суддівської етики в соцмережах, конфлікті із колегами, незаконному зборі й оприлюдненні закритих персональних даних третіх осіб та публічній дискредитації міжнародних діячів.
Кейси та скарги на подібних «публічних» суддів демонстративно ігноруються або блокуються на рівні членів ВРП, які власноруч встановили негласне табу на реальне покарання «своїх».
🦃Хвалити друзів-грантоїдів та зашкварених суддів за «професіоналізм» — це зручна тактика для створення картинки перед міжнародними партнерами. Але для українського суспільства цей театр абсурду вже давно очевидний.
‼️Судова реформа відбудеться лише тоді, коли інституційна стійкість означатиме невідворотність покарання, а не стійкість корупційних зв'язків.
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…
Днями на річниці створення Вищого антикорупційного суду одіозний Голова Вищої ради правосуддя Григорій Усик традиційно розсипався у компліментах. Мовляв, за роки процесуальної діяльності ВАКС довів свій «високий рівень професійності, інституційної стійкості, що є запорукою успіху».
Гарно звучить? Безумовно. Але диявол, як завжди, у деталях, про які керівництво судової влади воліє мовчати.
У чому ж цинізм цієї «стійкості»?
🛑 Кругова порука та табу на дисциплінарки:
Поки з трибун лунають дифірамби, реальність показує, що ВРП фактично створила недоторканний кокон навколо окремих суддів. Дисциплінарні скарги на «потрібних» або лояльних служителів Феміди регулярно завертаються під штучними й формальними приводами. Замість очищення системи — ми бачимо її консервацію.
🤝 Кейси, які говорять самі за себе:
🔥Суддя Салій: замість справедливого розслідування та дисциплінарної відповідальності, суддя спокійно та «по-тихому» пішов у відставку (зберегши за собою всі солідні довічні виплати від держави).
🔥»Суддя-аферистка» Гольник: яку небезпідставно звинувачують у порушенні суддівської етики в соцмережах, конфлікті із колегами, незаконному зборі й оприлюдненні закритих персональних даних третіх осіб та публічній дискредитації міжнародних діячів.
Кейси та скарги на подібних «публічних» суддів демонстративно ігноруються або блокуються на рівні членів ВРП, які власноруч встановили негласне табу на реальне покарання «своїх».
🦃Хвалити друзів-грантоїдів та зашкварених суддів за «професіоналізм» — це зручна тактика для створення картинки перед міжнародними партнерами. Але для українського суспільства цей театр абсурду вже давно очевидний.
‼️Судова реформа відбудеться лише тоді, коли інституційна стійкість означатиме невідворотність покарання, а не стійкість корупційних зв'язків.
❗️ОФІС ОЧИЩЕННЯ ⚖️ НАДІСЛАТИ НОВИНУ
🚀 Читай більше на нашому FaceBook…
2💯87👍34❤10🤡5🤬3⚡1👎1🤣1🙈1
Під рубрикою «Дембельський альбом».
Знайшов у блокноті запис за 8 вересня 2022 року:
08.09.2022 особовим складом 1 стрілецької роти були використані наступні боєприпаси:
- патрон 5.45 ПС – 9420 шт.;
- патрон 5.45 ПП – 2820 шт.;
- патрон 7.62х39 зразка 1943 р. – 600 шт.;
- патрон 7.62 R Ball – 3400 шт.;
- патрон 7.62 ЛПС – 1000 шт.;
- ручна граната Ф-1 – 14 шт.;
- ручна граната РГН – 21 шт.;
- постріл ПГ-7 – 5 шт.;
- РПГ М72 А7 – 2 шт.
У тому числі по взводах:
1 стрілецький взвод: патрон 5.45 ПС – 3960 шт.; патрон 5.45 ПП – 1320 шт.; патрон 7.62 R Ball – 1400 шт.; патрон 7.62 ЛПС – 1000 шт.; ручна граната Ф-1 – 7 шт.; ручна граната РГН – 9 шт.; постріл ПГ-7 – 2 шт.; РПГ М72 А7 – 1 шт.
2 стрілецький взвод: патрон 5.45 ПС – 2550 шт.; патрон 5.45 ПП – 840 шт.; патрон 7.62х39 взірця 1943 р. – 300 шт.; патрон 7.62 R Ball – 1000 шт.; ручна граната Ф-1 – 3 шт.; ручна граната РГН – 7 шт.; постріл ПГ-7 – 2 шт.; РПГ М72 А7 – 1 шт.
3 стрілецький взвод: патрон 5.45 ПС – 2910 шт.; патрон 5.45 ПП – 660 шт.; патрон 7.62х39 зразка 1943 р. – 300 шт.; патрон 7.62 R Ball – 1000 шт.; ручна граната Ф-1 – 4 шт.; ручна граната РГН – 5 шт.; постріл ПГ-7 – 1 шт.
У той день була наша чергова спроба штурмувати окуповане с.Правдине Херсонської області. Втім, у списку, напевно, наведені боєприпаси, що були витрачені за кілька днів. Пригадую, під Правдиним другий взвод ще й пустив кілька протитанкових ракет з «Фагота», але це було іншим разом.
На фото: мій кулемет ПКМ (точніше, його погіршена українська копія, що під назвою КМ-7,62 виготовляється київським заводом «Маяк») після того, як у вересні 2022 року на позиції під Правдиним у нього прилетів осколок мінометної міни. Фотографії були зроблені для служби ракетно-артилерійського озброєння батальйону, куди я здав понівечений кулемет.
#дембельський_альбом
Знайшов у блокноті запис за 8 вересня 2022 року:
08.09.2022 особовим складом 1 стрілецької роти були використані наступні боєприпаси:
- патрон 5.45 ПС – 9420 шт.;
- патрон 5.45 ПП – 2820 шт.;
- патрон 7.62х39 зразка 1943 р. – 600 шт.;
- патрон 7.62 R Ball – 3400 шт.;
- патрон 7.62 ЛПС – 1000 шт.;
- ручна граната Ф-1 – 14 шт.;
- ручна граната РГН – 21 шт.;
- постріл ПГ-7 – 5 шт.;
- РПГ М72 А7 – 2 шт.
У тому числі по взводах:
1 стрілецький взвод: патрон 5.45 ПС – 3960 шт.; патрон 5.45 ПП – 1320 шт.; патрон 7.62 R Ball – 1400 шт.; патрон 7.62 ЛПС – 1000 шт.; ручна граната Ф-1 – 7 шт.; ручна граната РГН – 9 шт.; постріл ПГ-7 – 2 шт.; РПГ М72 А7 – 1 шт.
2 стрілецький взвод: патрон 5.45 ПС – 2550 шт.; патрон 5.45 ПП – 840 шт.; патрон 7.62х39 взірця 1943 р. – 300 шт.; патрон 7.62 R Ball – 1000 шт.; ручна граната Ф-1 – 3 шт.; ручна граната РГН – 7 шт.; постріл ПГ-7 – 2 шт.; РПГ М72 А7 – 1 шт.
3 стрілецький взвод: патрон 5.45 ПС – 2910 шт.; патрон 5.45 ПП – 660 шт.; патрон 7.62х39 зразка 1943 р. – 300 шт.; патрон 7.62 R Ball – 1000 шт.; ручна граната Ф-1 – 4 шт.; ручна граната РГН – 5 шт.; постріл ПГ-7 – 1 шт.
У той день була наша чергова спроба штурмувати окуповане с.Правдине Херсонської області. Втім, у списку, напевно, наведені боєприпаси, що були витрачені за кілька днів. Пригадую, під Правдиним другий взвод ще й пустив кілька протитанкових ракет з «Фагота», але це було іншим разом.
На фото: мій кулемет ПКМ (точніше, його погіршена українська копія, що під назвою КМ-7,62 виготовляється київським заводом «Маяк») після того, як у вересні 2022 року на позиції під Правдиним у нього прилетів осколок мінометної міни. Фотографії були зроблені для служби ракетно-артилерійського озброєння батальйону, куди я здав понівечений кулемет.
#дембельський_альбом
👍25❤21🤡6😱3😢1
Вища рада правосуддя, про корумпованість і продажність якої вже ходять легенди, 10 вересня 2026 року ухвалила «Публічну заяву щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя». Раніше про «авторитет правосуддя» члени ВРП якось не згадували – здебільшого турбувались про свої гаманці. А тут раптом прозріли.
Причиною появи «Публічної заяви» стало те, що під час обрання слідчим суддею ВАКС запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрі прокурор САП зачитав окремі місця з протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, де були зафіксовані розмови між Мудрою та її коханцем Микитасем.
Зокрема, Мудра розповідала Микитасю, як вона передає подарунки голові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Ларисі Рогач, а Рогач організовує для Мудрої потрібні судові рішення. Розповідала Ірина Романівна й про свої позапроцесуальні контакти з суддями Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, які консультують Мудру на предмет того, як Микитасю уникнути покарання за вчинені ним злочини, а також про свої особливі відносини з членами Вищої ради правосуддя, які обслуговують її незаконні забаганки.
У зв’язку з цим ВРП заявила:
«Вища рада правосуддя акцентує, що наведені відомості самі собою не є встановленням факту незаконного впливу на суддів або факту втручання у здійснення правосуддя. Водночас навіть формування в суспільстві думки про можливість впливати на судові рішення завдає шкоди авторитету правосуддя та довірі суспільства до судової системи».
Ти ба. Виявляється, у Вищій раді правосуддя вперше довідались, що українські судді такі ж продажні, як і члени ВРП. Також Вищу раду правосуддя занепокоїла інформація «про можливе використання процедур призначення або кар’єрного просування суддів як інструменту формування їхньої особистої лояльності. Сприйняття процедур призначення, переведення чи кар’єрного просування судді як інструменту формування його особистої залежності або лояльності становить загрозу незалежності судової влади».
На практиці формування «особистої залежності або лояльності» виглядає наступним чином. При Вищій раді правосуддя орудують дві фізичні особи-підприємниці: ФОП Чижик Тетяна Віталіївна (зареєстрована в селищі Ярмолинці Івано-Франківської області) та ФОП Буртник Христина Василівна (зареєстрована в м.Івано-Франківськ). Гроші цим бізнес-леді платить колишній суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков (пасерб експершого заступника міністра юстиції Миколи Кучерявенка та син колишньої судді Другого апеляційного адміністративного суду Ольги Мінаєвої).
Цей Жернаков, користуючись тотальною корумпованістю Вищої ради правосуддя, разом з домочадцями формує новий суддівський корпус, який обслуговуватиме його схеми.
Для цього ФОП Чижик Т.В. і ФОП Буртник Х.В. нишпорять у Єдиному державному реєстрі судових рішень і вибирають постанови, ухвалені суддями при розгляді протоколів про адміністративні правопорушення, що були складені за ознаками ст. 130 КуПАП («керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції»). Якщо суддя є «чужим», не обслуговує Жернакова й, при цьому, не позбавив правопорушника права керування транспортним засобом, то ФОП Чижик Т.В. і ФОП Буртник Х.В. подають на такого суддю дисциплінарну скаргу, яку їм оплачує Жернаков. А якщо це «свій» суддя – то не подають.
Так ось, за підрахунками «Судово-юридичної газети», з 86 дисциплінарних скарг, поданих ФОП Чижик Т.В., у 69 випадках (80,2%) ВРП відкрила дисциплінарні справи щодо суддів. З 64 дисциплінарних скарг, поданих ФОП Буртник Х.В., ВРП відкрила дисциплінарні справи в 48 випадках (75%). А дисциплінарні скарги, подані іншими громадянами, не розглядаються взагалі – з 12 860 скарг дисциплінарні справи були відкриті тільки в 51 випадку (0,4%).
Закінчення отут
#ВРП_на_мило
Причиною появи «Публічної заяви» стало те, що під час обрання слідчим суддею ВАКС запобіжного заходу ексзаступниці керівника Офісу Президента Ірині Мудрі прокурор САП зачитав окремі місця з протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій, де були зафіксовані розмови між Мудрою та її коханцем Микитасем.
Зокрема, Мудра розповідала Микитасю, як вона передає подарунки голові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду Ларисі Рогач, а Рогач організовує для Мудрої потрібні судові рішення. Розповідала Ірина Романівна й про свої позапроцесуальні контакти з суддями Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, які консультують Мудру на предмет того, як Микитасю уникнути покарання за вчинені ним злочини, а також про свої особливі відносини з членами Вищої ради правосуддя, які обслуговують її незаконні забаганки.
У зв’язку з цим ВРП заявила:
«Вища рада правосуддя акцентує, що наведені відомості самі собою не є встановленням факту незаконного впливу на суддів або факту втручання у здійснення правосуддя. Водночас навіть формування в суспільстві думки про можливість впливати на судові рішення завдає шкоди авторитету правосуддя та довірі суспільства до судової системи».
Ти ба. Виявляється, у Вищій раді правосуддя вперше довідались, що українські судді такі ж продажні, як і члени ВРП. Також Вищу раду правосуддя занепокоїла інформація «про можливе використання процедур призначення або кар’єрного просування суддів як інструменту формування їхньої особистої лояльності. Сприйняття процедур призначення, переведення чи кар’єрного просування судді як інструменту формування його особистої залежності або лояльності становить загрозу незалежності судової влади».
На практиці формування «особистої залежності або лояльності» виглядає наступним чином. При Вищій раді правосуддя орудують дві фізичні особи-підприємниці: ФОП Чижик Тетяна Віталіївна (зареєстрована в селищі Ярмолинці Івано-Франківської області) та ФОП Буртник Христина Василівна (зареєстрована в м.Івано-Франківськ). Гроші цим бізнес-леді платить колишній суддя Вінницького окружного адміністративного суду Михайло Жернаков (пасерб експершого заступника міністра юстиції Миколи Кучерявенка та син колишньої судді Другого апеляційного адміністративного суду Ольги Мінаєвої).
Цей Жернаков, користуючись тотальною корумпованістю Вищої ради правосуддя, разом з домочадцями формує новий суддівський корпус, який обслуговуватиме його схеми.
Для цього ФОП Чижик Т.В. і ФОП Буртник Х.В. нишпорять у Єдиному державному реєстрі судових рішень і вибирають постанови, ухвалені суддями при розгляді протоколів про адміністративні правопорушення, що були складені за ознаками ст. 130 КуПАП («керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції»). Якщо суддя є «чужим», не обслуговує Жернакова й, при цьому, не позбавив правопорушника права керування транспортним засобом, то ФОП Чижик Т.В. і ФОП Буртник Х.В. подають на такого суддю дисциплінарну скаргу, яку їм оплачує Жернаков. А якщо це «свій» суддя – то не подають.
Так ось, за підрахунками «Судово-юридичної газети», з 86 дисциплінарних скарг, поданих ФОП Чижик Т.В., у 69 випадках (80,2%) ВРП відкрила дисциплінарні справи щодо суддів. З 64 дисциплінарних скарг, поданих ФОП Буртник Х.В., ВРП відкрила дисциплінарні справи в 48 випадках (75%). А дисциплінарні скарги, подані іншими громадянами, не розглядаються взагалі – з 12 860 скарг дисциплінарні справи були відкриті тільки в 51 випадку (0,4%).
Закінчення отут
#ВРП_на_мило
1🤣30👍16🤬12❤8👏4🤡4😢3🔥1
Закінчення. Початок отут.
Таким чином, на гроші кількох приватних осіб продажна Вища рада правосуддя формує в Україні повністю корумпований суддівський корпус. Якщо судді обслуговують Жернакова, то вони можуть хоч голими по вулицях бігати – як знаменита суддя-шахрайка з Полтави Лариса Гольник, яка по підроблених документах намагалась заволодіти гаражем своєї психічно хворої сусідки, а зараз заробляє співпрацею з піар-компаніями, наближеними до Медведчука й Царьова та участю в розкраданні міжнародних грантів (при цьому отримувані гроші «її честь» не декларує).
У ВРП дисциплінарні скарги на цю Гольник надходять ледь не щотижня – аферистка в мантії опустилась вже до того, що поширює на своїй фейсбук-сторінці брудну лайку, антисемітські висловлювання та наклепи на відомих адвокатів і правозахисників. Але Вища рада правосуддя всі скарги на цю Гольник відправляє в кошик на сміття.
З майже сотні скарг лише в одному випадку відносно судді Гольник була відкрита дисциплінарна справа – за те, що Гольник під своїм паролем судді переглядала в Єдиному державному реєстрі судових рішень справи, які розглядали інші судді в закритих судових засіданнях, вибирала персональну інформацію про громадян і передавала для оприлюднення своєму чоловікові Гавриленку, який багато років ніде не працює, ухиляється від мобілізації і підробляє виготовленням «чорного піару».
А, наприклад, суддю Приморського районного суду Одеси Сергія Кичмаренка ВРП ухвалила звільнити з посади лише за те, що він сказав на адресу прокурорів: «Ви звинувачуєте людей незрозуміло у чому», «Люди повинні захищатися!» «Відкрийте докази провини! Я не буду за вас працювати. Я чую від вас тільки загальні слова», «Це злочин не підтримувати обвинувачення! Ви не приходите в засідання вже не в перший раз. Чекаю графік відкриття вами доказів», «Це все ваші догадки», «Відкрийте КПК, почитайте як вирішуються клопотання». А все тому, що Гольник бере активну участь у розкраданні разом з Жернаковим та іншими «активістами» міжнародної допомоги, а Кичмаренко «активістів» не обслуговує.
Більш того, Вища рада правосуддя заявила, що «Добір, призначення та переведення суддів є процедурами публічно-правового характеру, які здійснюють виключно уповноважені Конституцією та законами України суб’єкти на визначених законом підставах. Такі процедури не є персональною послугою кандидату або судді».
Нічого, окрім сміху ця заява викликати не може. Бо той же ж Жернаков, опитаний на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, підтвердив, що він виплачує гроші за «правильні» голосування членам Громадської ради доброчесності, яка оцінює суддів і кандидатів у судді.
Тож краще було б, якби ВРП замість того, щоби ганьбитись «Публічною заявою щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя» прокоментувала ось цей діалог з протоколу негласних слідчих дій (розшукових) дій, які НАБУ проводило стосовно Мудрої та її коханця Микитася:
Мудра: А с другой сторони, давай подумаєм, может как-то можна іспользавать Махінчука?
Микитась: Да-да… Вот с Махінчуком можна хотя би посавєтоватся, вот точно посавєтоватся с нім.
Віталій Миколайович Махінчук – це член Вищої ради правосуддя, один з тих, хто обслуговує Жернакова та блокує розгляд дисциплінарних скарг щодо судді-шахрайки Гольник і якого, виявляється, «іспользуют» фігуранти корупційних скандалів.
А ще краще було б, якби Вища рада правосуддя, яка давно перетворилась на корупційний гнійник, оголосила про саморозпуск.
І родзинка на тортик: за інформацією Міністерства фінансів України, у серпні 2026 року середня нарахована зарплатня найбільше становила у Вищій раді правосуддя – 545 тис. грн на одного працівника. На виплату грошового забезпечення військовим під час війни країна коштів не має, натомість колосальні виплати йдуть корупціонерам, які ґвалтують залишки правосуддя.
#ВРП_на_мило
***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram
Таким чином, на гроші кількох приватних осіб продажна Вища рада правосуддя формує в Україні повністю корумпований суддівський корпус. Якщо судді обслуговують Жернакова, то вони можуть хоч голими по вулицях бігати – як знаменита суддя-шахрайка з Полтави Лариса Гольник, яка по підроблених документах намагалась заволодіти гаражем своєї психічно хворої сусідки, а зараз заробляє співпрацею з піар-компаніями, наближеними до Медведчука й Царьова та участю в розкраданні міжнародних грантів (при цьому отримувані гроші «її честь» не декларує).
У ВРП дисциплінарні скарги на цю Гольник надходять ледь не щотижня – аферистка в мантії опустилась вже до того, що поширює на своїй фейсбук-сторінці брудну лайку, антисемітські висловлювання та наклепи на відомих адвокатів і правозахисників. Але Вища рада правосуддя всі скарги на цю Гольник відправляє в кошик на сміття.
З майже сотні скарг лише в одному випадку відносно судді Гольник була відкрита дисциплінарна справа – за те, що Гольник під своїм паролем судді переглядала в Єдиному державному реєстрі судових рішень справи, які розглядали інші судді в закритих судових засіданнях, вибирала персональну інформацію про громадян і передавала для оприлюднення своєму чоловікові Гавриленку, який багато років ніде не працює, ухиляється від мобілізації і підробляє виготовленням «чорного піару».
А, наприклад, суддю Приморського районного суду Одеси Сергія Кичмаренка ВРП ухвалила звільнити з посади лише за те, що він сказав на адресу прокурорів: «Ви звинувачуєте людей незрозуміло у чому», «Люди повинні захищатися!» «Відкрийте докази провини! Я не буду за вас працювати. Я чую від вас тільки загальні слова», «Це злочин не підтримувати обвинувачення! Ви не приходите в засідання вже не в перший раз. Чекаю графік відкриття вами доказів», «Це все ваші догадки», «Відкрийте КПК, почитайте як вирішуються клопотання». А все тому, що Гольник бере активну участь у розкраданні разом з Жернаковим та іншими «активістами» міжнародної допомоги, а Кичмаренко «активістів» не обслуговує.
Більш того, Вища рада правосуддя заявила, що «Добір, призначення та переведення суддів є процедурами публічно-правового характеру, які здійснюють виключно уповноважені Конституцією та законами України суб’єкти на визначених законом підставах. Такі процедури не є персональною послугою кандидату або судді».
Нічого, окрім сміху ця заява викликати не може. Бо той же ж Жернаков, опитаний на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, підтвердив, що він виплачує гроші за «правильні» голосування членам Громадської ради доброчесності, яка оцінює суддів і кандидатів у судді.
Тож краще було б, якби ВРП замість того, щоби ганьбитись «Публічною заявою щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя» прокоментувала ось цей діалог з протоколу негласних слідчих дій (розшукових) дій, які НАБУ проводило стосовно Мудрої та її коханця Микитася:
Мудра: А с другой сторони, давай подумаєм, может как-то можна іспользавать Махінчука?
Микитась: Да-да… Вот с Махінчуком можна хотя би посавєтоватся, вот точно посавєтоватся с нім.
Віталій Миколайович Махінчук – це член Вищої ради правосуддя, один з тих, хто обслуговує Жернакова та блокує розгляд дисциплінарних скарг щодо судді-шахрайки Гольник і якого, виявляється, «іспользуют» фігуранти корупційних скандалів.
А ще краще було б, якби Вища рада правосуддя, яка давно перетворилась на корупційний гнійник, оголосила про саморозпуск.
І родзинка на тортик: за інформацією Міністерства фінансів України, у серпні 2026 року середня нарахована зарплатня найбільше становила у Вищій раді правосуддя – 545 тис. грн на одного працівника. На виплату грошового забезпечення військовим під час війни країна коштів не має, натомість колосальні виплати йдуть корупціонерам, які ґвалтують залишки правосуддя.
#ВРП_на_мило
***
Сторінки Громадської ініціативи «Стоп-паразит («Grant Watch Ukraine)» у соціальних мережах: Facebook | Threads |Instagram
2🔥44👏15❤8😢6👍5🤬5😁2🤡2