Що дорожчало і коли 一 оновили теплокарту інфляції в Трекері

Нагадаємо, що ціни у березні зросли на 1,7% місяць до місяця та на 7,9% за рік. Це багато і про причини стрибка інфляції ми писали тут.

Рік до року ціни найбільше зросли на:

▪️ зв'язок +14,9% 一 зокрема, через дорогу електроенергію. 
▪️ освіту +14,4% 一 зокрема, через підвищення зарплат освітян на 30% з 1 січня 2026 року. 
▪️ транспорт (у тому числі пальне) 一 13,4%. Окремо на пальне інфляція за даними НБУ 一 23,4% р/р.
▪️ ресторани та готелі +13% 一 високі витрати на електроенергію, пальне.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чому Росія поки що НЕ виграє від війни в Ірані?

За перші 4 тижні блокування Ормузької протоки росіяни додатково заробили $2–4 млрд. Але йдеться скоріше про зменшення мінусу. 

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк.

«Наша приблизна оцінка — $2-4 млрд— це плюс до того, що вони заробили б без цих змін. При цьому 一 це, скоріше, зменшення мінуса. По-перше, у лютому вони заробили $9 млрд — це найменша цифра з початку повномасштабного вторгнення. Вони зараз вибираються з цього мінуса, але не переходять у суттєвий плюс. Той же жовтень — це було $14 млрд. Суттєва різниця. І до цих 14 мільярдів вони все одно не доходять, навіть за умови сприятливої для них кон’юнктури, що склалася.

По-друге, є така відповідь потенційним заробіткам Росії у вигляді кінетичних санкцій (удари українських безпілотників по нафтогазовій інфраструктурі РФ). Якщо ви звертали увагу, то за останні два тижні експорт з портів на Балтійському морі — Усть-Луга і Приморськ — скоротився. Кількість танкерів, які заходять у порт, скоротилась, і відповідно обсяги експорту нафти та нафтопродуктів скорочуються. Тому я думаю, що нам в цілому вдасться компенсувати цю сприятливу для РФ кон’юнктуру нашими кінетичними санкціями по Балтиці».

Також у подкасті Владислав Власюк спростовує тезу про те, що скасування санкцій проти Росії нібито збалансує ціни на ринку нафти:

«Ормузька протока — це 30–35% світового експорту нафти і нафтопродуктів морем. Росія — це 4–5% світового експорту нафти і нафтопродуктів морем. Що підштовхує нас до двох логічних висновків.

Висновок №1: спроба тимчасово зняти санкції з російської нафти з аргументацією, нібито це допоможе збалансувати ціну на ринку, не витримує перевірки простою арифметикою. 5% — це набагато менше, ніж 30%, відповідно це не врятує від суттєвої волатильності на ринку нафти. З іншого боку, ще одна цифра — 2%. Це обсяг російської нафти, що експортується з балтійських портів, по відношенню до світового ринку. Тобто Балтика — це 2% світового експорту. Це так само ніяк критично не впливає на ціну і не дозволяє суттєво компенсувати дефіцит у 30%. Відповідно, якщо хтось буде казати, що Україна своїми кінетичними санкціями по Балтиці поглиблює дефіцит нафти на світовому ринку, — перепрошую, але 2% і 30% — це речі, які навіть порівнювати некоректно. Тому якщо хтось хоче поговорити про дефіцит — будь ласка, розблокуйте Ормузьку протоку».

👉 Більше про це 一 у нашому подкасті «Що з економікою?».   

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вищі ціни на нафту можуть розігнати інфляцію в Україні на 1,5-2,8 відсоткових пункти 一 голова НБУ Андрій Пишний в матеріалі Reuters 

Нагадаємо, що у березні ціни уже зросли на 1,7%, про причини більше писали тут. 

НБУ дотримуватиметься своєї цілі знизити інфляцію до 5% протягом трьох років.

На запитання, чи призведе війна до перегляду економічних прогнозів, Пишний відповів, що наступного тижня заплановані засідання, на яких оцінять повний вплив на економіку.

Як ми зазначали раніше, щоб не допустити додаткового прискорення інфляції восени 一 треба максимально допомогти аграріям добре посіяти і удобрити, зокрема за допомогою кредитування 一 як це спрацювало у 2022 році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Які галузі Росії просіли під санкціями, а які ще тримаються? 

Російський ВВП у 2025 році зріс на 0-1%. При чому, 1% 一 це за їхніми офіційними даними. Це зокрема наслідок санкційної політики України та західних партнерів проти РФ з початку повномасштабного вторгнення.

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів уповноважений президента з санкційної політики Владислав Власюк.

«Росія втратила $150 млрд нафтогазових доходів через санкції, і темпи втрат прискорились у цьому році — принаймні до початку ситуації навколо Ормузької протоки. За підсумками попереднього року зростання ВВП РФ становить щось між 0 і 1%. Тобто 1% — це вони кажуть офіційно. Ми думаємо, це ближче до 0%. Це теж дуже цікавий показник, особливо на фоні попередніх років, коли в них було близько 4% зростання економіки. 

А якщо спроєктувати показник зростання ВВП за підсумками цих чотирьох років повномасштабної війни і порівняти його з модельованим зростанням ВВП без війни проти України, то, я думаю, різниця склала б добрих 20%.

Плюс ми бачимо накопичення — такий цікавий макроекономічний показник — накопичення обсягу проблемної заборгованості в російських банках. Воно кусає не відразу, але вже коли почне кусати, то відчують всі дуже сильно. І це теж абсолютно об’єктивний показник. У більшості російських банків цей показник проблемних активів вже не менше 15% — це дуже багато насправді».

Ще пару років тому російський військово-промисловий комплекс став і потім залишався драйвером російської економіки, демонструючи двозначну динаміку зростання щороку, пояснює Власюк.

Навіть цей сегмент російської промисловості за підсумками попереднього року продемонстрував зростання лише на 4–5%, по суті вичерпавши весь потенціал для свого розвитку.

«По галузях — де одразу почалися проблеми і нікуди не ділись, є красиві індикатори — це авіабудування: там умовно 3,5 літака збудовано за 4 роки.

Це вугільна промисловість, яка в цілому стала збитковою в Російській Федерації — вони втратили ринки збуту, і через це виникають великі проблеми. Будь-яке складне машинобудування так само перетворилося на суцільну проблему.

Зникли всі зв’язки, вибудовані з європейськими першорядними виробниками. Китай замінити це не дуже й захотів, і не дуже й зміг — відповідно, машинобудування в Російській Федерації теж перебуває в мінусах. 

Банківський сектор демонструє стабільність — поки що. Однак, як я вже казав, накопичені структурні зміни — і проблеми з боргонавантаженістю, і завищена ставка кредитування — теж не сприяють розвитку економіки.

Тому 1% ВВП — це логічний наслідок абсолютно об’єктивних макроекономічних процесів».

👉 Більше про це, а також яку роль відіграють українські санкції проти Росії 一 у нашому подкасті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Продовження військового збору — це помилка, яка знову зачепить лише тих, хто працює в білу. І, схоже, цей податок залишиться з нами на десятиліття

Учора президент підписав закон про продовження дії військового збору ще на три роки після війни. Після цього податок не буде скасований, а повернеться до ставки 1,5% з 5%. Це один з маяків нашої співпраці з МВФ.

Хоч держава шукає всі можливості збільшувати доходи до бюджету, і це природно під час війни, вона робить це найгіршим із можливих способів. Написали про це матеріал для Дзеркала тижня.

Нижче переказуємо головне:

▪️ Податок на військо платять не всі, а лише «обрані» 一 люди із «білою» зарплатою, депозитами, задекларованими доходами, відкритими угодами з майном. Тобто насамперед ті, кого держава і так бачить.

▪️ Що робити з рештою? Ще 2024 року ми у Центрі економічної стратегії пропонували альтернативу військовому збору — підвищення ПДВ. Хоча це і непопулярне рішення, але натомість воно більш справедливе. ПДВ закладений у ціну товарів і послуг 一 його платять усі. Такий підхід не концентрує додаткового тиску лише на тих, хто вже платить податки відкрито, а зачіпає й тіньовий сектор економіки. Зараз основна ставка ПДВ становить 20%, її можна було б підняти на 2–3 відсоткові пункти, і це принесло б додаткові 60–90 млрд грн.

▪️ Ми проаналізували міжнародний досвід, і в середньому військовий збір скасовували приблизно через чотири роки після завершення війни. Водночас окремі країни тримали його значно довше, наприклад, Кіпр — 46 років, Сирія — 37, Лівія — 24 роки.

▪️ Після завершення війни держава неминуче зіткнеться з потребою зменшувати свою присутність в економіці та переглядати масштаб видатків. Україна ще сильніше конкуруватиме з іншими країнами не лише за повернення тих, хто виїхав, а й за те, щоб менше людей ухвалювали рішення поїхати. Ця конкуренція точитиметься не тільки за рівень зарплат, а й за те, скільки податків платить людина, наскільки зручними є умови для життя, роботи та ведення бізнесу. 

▪️ Саме тому ключовим завданням після війни має стати не збереження фіскального тиску, а розумна оптимізація державних видатків і поступове формування більш легкої, ефективної та конкурентної моделі держави.

Читати більше 一 у матеріалі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛂 Без реальної реформи митниці не буде вступу до ЄС

Днями уряд призначив нового голову митниці — Ореста Мандзія, колишнього керівника підрозділу НАБУ.  Вибір керівника митниці на прозорому конкурсі також було однією з вимог МВФ.

За останні 30 років перед українською митницею стояло завдання не боротьби з контрабандою, а виконання плану надходжень до бюджету.

Зараз є шанс це змінити. Ключове — дати голові митниці працювати і не допустити саботажу. Про це в ефірі Українського радіо розповів наш економіст Богдан Слуцький:

«Якщо починається реальна боротьба з контрабандою, ті, хто за цим стоять, можуть ставити палки в колеса і зривати виконання плану.(...) І далі може початися інформаційна кампанія, що новий голова не виконує план, фінансування оборони під загрозою і так далі».

Минулого року доходи з митниці профінансували 7 місяців грошового забезпечення для військових 一 це більше 700 млрд грн. Загалом митниця забезпечує понад третину податкових доходів держбюджету (35% від 2 трлн грн).

Водночас значний обсяг коштів держава недоотримує через:

▪️ пільги — понад 300 млрд грн. Частина обґрунтована для потреб війська, волонтерів, але є й недоречні — як-от пільга на імпорт електромобілів (уже скасована), що коштувала бюджету 20 млрд грн в минулому році.
▪️ контрабанду — точних цифр немає, але вона становить помітну частку тіньової економіки.

Попереду — переатестація, цифровізація та вирішення питання повноважень митниці на оперативно-розшукову діяльність. Адже всі роки незалежності, і особливо під час війни, головним очікуванням від митниці було виконання плану надходжень до бюджету, а протидія схемам нерідко залишалася другорядною. Важливо, що ця реформа потрібна не лише як вимога МВФ, а як умова нашої євроінтеграції.

«Навіть якщо ми зробимо все-все, окрім митниці, нас не візьмуть. Тому що, як тільки ми стаємо членами ЄС, наша митниця перетворюється на східну митницю ЄС. Якщо ми не будемо достатньо все перевіряти і будемо слабкою ланкою, нас тільки через митницю навіть можуть не взяти в ЄС», 一 підсумовує Богдан Слуцький.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Паливна криза не загальмує економіку України, якщо не буде дефіциту пального 一 Dragon Capital

Forbes підготували матеріал з нашого щомісячного огляду економіки. Переказуємо головне:

▪️ Dragon Capital прогнозує зростання ВВП України на рівні близько 1,5% у 2026 році. Водночас подорожчання пального саме по собі не стане суттєвим фактором гальмування економіки, якщо глобальна нестабільність не призведе до перебоїв із його постачанням на внутрішній ринок.

▪️ Базовий сценарій Dragon Capital передбачає, що найближчим часом бойові дії довкола Ірану можуть послабитися, що дозволить цінам на нафту стабілізуватися на рівні близько $70 за барель.

▪️ Водночас тривале утримання цін на рівні близько $100 за барель може додати до інфляції в Україні ще до 2 відсоткових пунктів – тобто підштовхнути її до майже 9%.

▪️ Найбільше здорожчання пального (майже на 50%), впливає на транспортну галузь. Втім, тарифи на перевезення поки що зростають повільніше, ніж ціни на пальне. У разі збереження високих цін на нафту можливі так звані вторинні ефекти – подорожчання добрив, виробничих ресурсів і подальше перекладання витрат у ціни на товари та послуги.

▪️ Близько 20% компаній уже частково переклали зростання витрат на кінцеві ціни, інші планують зробити це найближчим часом, оскільки ресурсів для стримування цін стає дедалі менше.

👉 Подивитися запис події та переглянути презентацію від економістів ЦЕС з головними змінами в економіці за останній місяць можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Завтра, в суботу 18-го квітня — у нас буде феноменальний день»

(Про ціноутворення на ринку електроенергії з допису Святослава Павлюка, виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України»)

«Ціна з 11-ї до 16-ї години буде складати 10 копійок за кіловат-годину. Зате ввечері — буде 14 гривень. Різниця ціни протягом одного дня відрізняється у 1400 разів.

Що це означає?

По перше, це означає, що електроенергія — це продукт з дуже мінливою і сезонною ціною, дуже важливо, щоб люди почали це усвідомлювати.

Сонячні станції, які ростуть по країні, як гриби після дощу, генерують у певні години такі обсяги енергії, які ми не можемо розумно спожити. Через те ціна енергії падає до рівня ціни яблук в садку восени — їх стільки, що навіть збирати не окуповується.

Що, у свою чергу, означає, що подальші інвестиції в великі СЕС будуть мати щоразу нижчу окупність, тоді як інвестиціїї в установки зберігання — рости.

Що, у свою чергу, означає, що новим виміром енергетики є саме спроможність акумулювати енергію в години, коли вона дешева і продавати, коли дорога. Тільки так піки цін можуть згладитися.

Поки що окупність проєктів з установками зберігання — може бути фантастично доброю.

А, і ще учасниками ринку електроенергії будуть не лише великі компанії, але і приватні домогосподарства. Наявність в квартирах і приватних будинках акумулятора в 10 кіловат-годин і більше скоро стане такою ж буденністю як пральна машина і посудомийка.

Віртуальні електростанції і кооперативи, де штучний інтелект буде торгувати на ринку електроенергією десятків тисяч накопичувачів, що стоять по квартирах, і присилати власникам чек наприкінці місяця — теж перестане бути чимось надзвичайним.

Деякі політики люблять кричати, що в Україні нема ринку в електроенергії. А що це все, як не реальний ринок? Так, на ньому працюють також і мерзотники і злодії, але ж він реально є!

Оця червона лінія — це і є ціна на електроенергію на так званому РДН — ринку на добу наперед, де торгуються найбільші обсяги».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що (окрім війни) відлякує іноземних інвесторів від України?

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Олександром Кравченком з McKinsey&Company.

Говоримо про те,

▪️ як приводити інвестора за руку в Україну;
▪️ якщо гроші будуть, чи є в України готові проєкти;
▪️ чому важливо підтримувати великий бізнес.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 На що пішов майже весь Резервний фонд за 2026 рік?

Резервний фонд державного бюджету призначений для покриття непередбачених видатків.

У березні з фонду використали 96% коштів або 47,5 млрд. Втім більшість цих витрат складно назвати непередбачуваними. Зокрема, гроші пішли на:

▪️ 22 млрд грн на відновлення та захист критичної інфраструктури;
▪️ 16 млрд грн на підтримку залізниці;
▪️ 3 млрд грн 一 на національний кешбек і кешбек на паливо 一 це не першочергові витрати, проте і їхня частка є відносно невеликою.
▪️ 2,6 млрд грн — на підтримку енергетики громад;
▪️ 1 млрд грн — на транспортне сполучення на півдні та підтримку працівників критичної інфраструктури.

«Більшість з цих коштів можна було закласти в бюджет заздалегідь. Як наслідок, наша «фінансова подушка» скоротилась, а ресурсів реагувати на дійсно непередбачувані виклики майже не залишилось.

Через затримку кредиту від ЄС на €90 млрд також зростають ризики для фінансування цивільних витрат і стає ще важливішим добре планувати бюджет», 一 пояснює наша економістка Олександра Мироненко.

Графік: огляд економіки від ЦЕС за останній місяць.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Папір — найбільший експорт Фінляндії в Україну

Продовжуємо розповідати про економічні зв'язки України та країн ЄС 一 уже проаналізували більше як третину країн. Цього разу цікаві факти про Фінляндію.

▪️ Хоча торгівля між двома країнами невелика, найбільший фінський експорт в Україну 一 папір. У Фінляндії ліси займають три чверті території, і дуже розвинена деревообробна галузь.

▪️ Фінляндія надала притулок майже такій самій кількості українців, як і Франція. Водночас фактично у Фінляндії проживає лише близько половини з них, оскільки статус біженця там не анулюють автоматично. Українців у Фінляндії небагато (41 тис.), але це друга за кількістю група іноземців після естонців.

▪️ Фінські прямі іноземні інвестиції в Україні протягом останнього десятиліття залишаються низькими — близько $100 млн — і не зростають.

▪️ Україна входить до числа небагатьох країн, де працює Hesburger 一 фінська мережа фастфуду, і компанія розширює свою присутність​. Українських компаній у Фінляндії немає.

▪️ Кожна четверта пляшка імпортної горілки, що продається в Україні, походить із Фінляндії.​

👉 Про те, як розвинути економічну співпрацю між Україною та Фінляндією можна прочитати більше за посиланням.

Нагадаємо, що ми вже писали про Польщу, Угорщину, Словаччину, Францію, Італію.

Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍳 Британські фермери знову обурюються українськими яйцями 

Переказуємо матеріал The Economist.

▪️ Після початку повномасштабного вторгнення Британія та ЄС скасували мита і квоти на українську агропродукцію. Цей крок солідарності спричинив протести фермерів, і торік ЄС знову запровадив обмеження. Лише Британія зберегла безмитну торгівлю яйцями до 2028 року.

▪️ Минулого року Україна експортувала до Британії рекордні 200 млн українських яєць.

▪️ Втім британські фермери обурюються нечесною конкуренцією, нібито багато імпортованих українських яєць належать до класу B — неправильної форми або з тонкою шкаралупою. А два найбільші українські виробники використовують кліткове утримання (battery cages), заборонене в Британії з 2012 року.

▪️ Загалом у Британії зріс попит на яйця: минулого року британець в середньому з’їв 209 яєць — на 45 більше, ніж у 2005-му. Водночас внутрішня пропозиція падає 一 зокрема через пташиний грип у 2021 році та повномасштабне російське вторгнення, яке спричинило зростання цін на корми та електроенергію. 

▪️ Із 2021 року Британія збільшили імпорт 一 і більшість імпортованих яєць надійшла з України.

«Ми вкотре наштовхуємося на проблему відмінних стандартів виробництва. Українська продукція може відповідати санітарним і ветеринарним вимогам імпорту, однак правила добробуту тварин та окремі виробничі практики залишаються менш жорсткими, ніж у Британії та ЄС. Звідси і виникає аргумент про нерівні умови конкуренції», 一 додає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

FT: Франція та Німеччина пропонують Україні символічне членство в ЄС 一 без доступу до бюджету та права голосу

Переказуємо головне:

▪️ Зеленський прагне вступу України до ЄС вже у 2027 році як частини будь-якої мирної угоди з Росією. Франція та Німеччина виступають проти надання Києву доступу до бюджету ЄС і права голосу до моменту повноправного членства.

▪️ Німеччина просуває статус «асоційованого членства» — Україна могла б брати участь у засіданнях міністрів і лідерів, але без права голосу і без автоматичного доступу до спільного бюджету ЄС.

▪️ Франція називає такий проміжний статус «інтегрованою державою», де доступ до Спільної аграрної політики та фінансування ЄС (зокрема фондів згуртованості) відкладається до повноправного членства.

▪️ За словами двох високопосадовців Єврокомісії, ці пропозиції, ймовірно, ляжуть в основу фінальної позиції ЄС щодо України.

▪️ Обидві країни наголошують, що ця модель не є альтернативою повному членству, а лише «спрощеним шляхом» до нього та своєрідним «прискорювачем» інтеграції. У міру просування до членства Україна отримуватиме розширений доступ до програм ЄС, таких як Erasmus+ та партнерства у сфері цифрових інвестицій.

Українська влада побоюється, що така «полегшена» модель може бути сприйнята суспільством як замінник повноцінного членства. Один із них назвав це «тіньовим членством». Втім вже вчора в коментарі для Bloomberg віцепрем'єр з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Тарас Качка сказав, що Київ готовий на кілька років відкласти доступ до сільськогосподарських субсидій. Адже це дозволить зменшити занепокоєння держав-членів ЄС і пришвидшити сам процес інтеграції. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️ Кредит ЄС для України на €90 млрд попередньо схвалили 

«Разом із рішенням закласти для України €100 млрд в межах нового бюджету ЄС на 2028–2034 роки (Multiannual Financial Framework, MFF), це гарантуватиме покриття українських фінансових потреб щонайменше на найближчі чотири роки.

Фактично ЄС “перекинув м’яч” на бік Москви з питанням: чи здатна Росія вести війну з фінансово-економічної точки зору ще чотири роки», 一 додає директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Завершення письмової процедури, коли посли всіх 27 держав ЄС мають поставити підписи під документом, або обґрунтувати відмову від його ухвалення, варто очікувати не раніше ранку четверга, 23 квітня.

Нагадаємо, що цей кредит 一 був планом Б через відмову використати російські заморожені активи. Окрім гарантованих €90 млрд, існує пропозиція Європейської комісії щодо бюджету ЄС на 2028–2034 роки, в якій зарезервовано €100 млрд на підтримку України.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔍 Шукаємо редактора української мови для роботи з нашими дослідженнями

Нам потрібна людина на постійний фриланс, яка вміє спрощувати складні тексти без втрати змісту.

Перевагою буде досвід роботи з економічними темами.

А просто нереально круто буде, якщо ви ще й вмієте вичитувати англійською.

Важливо: це не лише про орфографію, а більше про змістову редактуру — вміння помічати неточності, логічні розриви та переписувати складне простіше й зрозуміліше.

Тож наш ідеальний кандидат:

• Уважний до деталей;
• Вільно володіє українською мовою та має відчуття стилю;
• Уміє переписувати складні тексти простою мовою;
• Дотримується дедлайнів;
• Досвідчений користувач Microsoft Word та PowerPoint.

Що ми пропонуємо:

▪️ Гідну оплату праці;
▪️ Роботу з різноплановими текстами;
▪️ Можливість працювати як в офісі, так і віддалено.

Чекаємо на ваші резюме: press@ces.org.ua

Якщо це ви чи ваші знайомі — будемо вдячні за поширення.

🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⬆️ Регулятор підвищив граничну ціну на електрику для бізнесу

Підвищення прайс-кепів має допомогти зменшити дефіцит електроенергії на тлі російських атак та блокування Ормузької протоки.

Запровадження нових цін планується з 1 травня. Відповідне рішення ухвалили через запит бізнесу.

👉 Нагадаємо, що після підвищення прайс-кепів на електроенергію в січні український бізнес нарешті отримав змогу нарощувати імпорт електроенергії.

Урядове регулювання цін на електроенергію раніше призводило до абсурдної ситуації, коли ціни в Україні, при великій нестачі внаслідок обстрілів, бували нижчими, ніж ринкові в інших європейських країнах.

16 січня міністр енергетики Шмигаль анонсував підвищення прайскепів; 17 січня їх підвищили. 8 лютого Україна оновила добовий рекорд імпорту, закупивши за кордоном більше 50 ГВт·год.

На жаль, з 31 березня прайс-кепи повернулися на попередній, недостатній рівень.

Потрібно зберегти прайс-кепи на високому рівні, який дозволятиме ринку балансувати себе.

Загалом підвищення прайс-кепів зробило електроенергію для бізнесу доступнішою, але й дорожчою, ціни залишаються вищими, ніж у 2025 році.

📊 Графік: Трекер економіки.

🫐«Що з економікою?» — канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що не так з комунальними підприємствами? Юлія Мінчева

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Юлією Мінчевою — експерткою з корпоративного врядування, радницею мера Миколаєва — а в минулому співведучою нашого подкасту.

Говоримо про те:

▪️ чому громадський транспорт не може бути прибутковим і виконує іншу функцію в економіці.
▪️ як працюють комунальні підприємства в Парижі, Лондоні та Боярці;
▪️ які зарплати в наглядових радах.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

34 500 грн 一 яку зарплату мають члени наглядових рад КП?

На початку квітня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про корпоративне управління на комунальних підприємствах. 

Він передбачає створення наглядових рад на критично важливих комунальних підприємствах — у сферах водопостачання, тепла, транспорту та метро.

Успішні приклади вже є у Львові («Львівсвітло» і «Львівводоканал») та Миколаєві («Миколаївводоканал»). Про це на нашому подкасті «Що з економікою?» розповіла експертка з корпоративного врядування та радниця мера Миколаєва Юлія Мінчева. 

«Наглядові ради можуть бути тим органом, який скеровує: вони можуть звільнити директора, затвердити стратегію, затвердити фінансовий план. Вони відповідальні за контрольні функції — систему внутрішнього аудиту, доброчесність, розкриття інформації, а найголовніше — за захист інтересу власника. А власник — це громада», 一 пояснює Юлія Мінчева.

Які мають бути зарплати у наглядової ради?  

Зарплату можна формувати в залежності від 30–40% до зарплати директора підприємства. Оскільки зайнятість членів наглядовох ради 一 це приблизно 50 днів на рік.

«Розкажу, які зарплати є зараз у членів наглядових рад комунальних підприємств. Вони на рівні, наприклад, у Миколаєві — це 39 500 гривень до податків для голови наглядової ради, 34 500 для членів наглядової ради. У Львові на одному КП трохи вищі, на іншому — значно нижче.

Є підхід, де дивишся на ринок і на альтернативні варіанти, але коли ринку нема, то порівнювати, наприклад, із зарплатами членів наглядових рад десь у Франції — напевно, некоректно. Тобто треба підходити до цього зі здоровим глуздом», 一 каже Юлія Мінчева.

Втім охочих професійних кандидатів подаватись в наглядові ради не так багато. 

«Глобально ідея класна, а коли вона погано реалізована, то всі такі: ну, нам це загалом не треба (згадати приклад «Енергоатома» 一 ЦЕС) . Якщо наповнити ці ради на початку не найкращим складом людей і не побачити якісної доданої вартості в цій роботі, бажаючих це робити стане менше», 一 підсумовує Мінчева.

👉 Більше про це 一 у подкасті. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram