Росіяни використали наш пост про зростання цін в Україні для пропаганди

Про це пише StopFake. Російські канали активно поширювали маніпуляцію, що підвищення військового збору стало основною причиною зростання цін в Україні. 

Насправді ж, як ми зазначали, найбільше ціни зросли на ті категорії товарів та послуг, що постраждали від російської агресії.

Хоч і серйозне порівняння зростання цін в Україні та Росії не має економічного сенсу, ми вирішили подивитися на деякі обрані категорії товарів, які найбільше подорожчали в РФ від початку повномасштабного вторгнення.

Цілком імовірно, що реальне зростання — ще вище, бо більшість російської статистики є ненадійною.

Найбільш ходовий російський товар — горілка — подорожчав за роки великої війни майже вполовину. Закуска теж: помідори, огірки (і банани) стали у два рази дорожчими. 

Також серйозно подорожчав корвалол: на ті самі гроші росіяни тепер зможуть купити тільки вдвічі меншу пляшку.

Окремо відзначимо свідому проукраїнську позицію Росстату: він не визнає окупацію Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, та не включає дані з цих територій до своєї статистики.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Долар по 48, дефіцит електроенергії та менше зростання економіки 一 що у новому макропрогнозі Dragon Capital на 2026-2027 рік

Інвестиційна компанія під керівництвом Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці Наглядової ради ЦЕС підготувала прогноз для двох сценаріїв: базовий (активні бойові дії триватимуть у 2026–2027 роках) та альтернативний (стійке перемир’я в середині 2026 року).

Переказуємо головне про базовий сценарій:

▪️ Середньорічний дефіцит електроенергії може збільшитися до 10% (з 4% торік та 8% у 2024 р.), а пропускна здатність морських та річкових портів знизиться, проте не стане обмеженням для експорту.

▪️ Обсяги зовнішньої підтримки України партнерами залишаться високими, зокрема завдяки новій чотирирічній програмі МВФ обсягом $8,1 млрд та пакету від ЄС обсягом €90 млрд на 2026–2027 роки (Ukraine Support Loan – USL).

▪️ Основним рушієм зростання економіки стане внутрішній ОПК, який зможе суттєво наростити виробництво завдяки додатковому фінансуванню.

▪️ Тимчасову підтримку економіці в цьому році надасть експорт зернових і олійних, який, як очікується, зросте на 30% р/р.

▪️ НБУ, ймовірно, продовжить обережно ставитися до темпів послаблення гривні і дозволить лише помірну її девальвацію до 45,5 грн/$ цього року та 48 грн/$ наступного.

▪️ Зростання реального ВВП у 2026 році сповільниться до 1,5% р/р, що трохи вище, ніж попередній прогноз 1% завдяки збільшенню фінансування ОПК, та до 0,5% у 2027 році, з 1,8% у 2025 р. Темпи зростання економіки залежатимуть від масштабу пошкоджень критичної інфраструктури.

👉 Нагадаємо, що минулого року ми зібрали консенсус-прогноз 9-ти організацій щодо головних економічних показників на цей рік. За їхніми прогнозами курс долара на кінець року буде 45,2 грн/$ (середнє), інфляція 一 7,1%. Більше 一 у презентації.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

7 книжок, які радить заступник виконавчого директора МВФ Владислав Рашкован в нашому подкасті «Що з економікою?»  

📖 «The Worlds I See: Curiosity, Exploration, and Discovery at the Dawn of AI» від Dr. Fei-Fei Li

«Це книжка, написана Фей-Фей Лі, вона не про великі мовні моделі, а про те, чим займається зараз Фей-Фей Лі в Стенфорді і Ян Лекун у Нью-Йоркському університеті, який недавно пішов з META; це те, що називається World Models. Вони кажуть, що наш світ — це не тільки тексти, це багато того, що знаходиться поза нами. Фей-Фей Лі називає це Special Intelligence, тобто робот повинен розуміти, що це не просто чашка. А якщо вона стоїть на краю, що вона впаде і чому треба її зупинити? Тому що є закони фізики, тому що коли вона впаде, вона розіб’ється».

📖 «Restorative Cities» від Jenny Roe

«Авторка пише про міста, які лікують. Для нас це тема завтрашнього дня. Дженні каже, що багато міст вбиває нас: через трафік, забруднення, клімат, шум. Науковиця бере різні аспекти міста і дивиться на них детально».

📖 «The Technological Republic: Hard Power, Soft Belief, and the Future of the West» від Alexander Karp, а також «The Philosopher in the Valley: Alex Karp, Palantir, and the Rise of the Surveillance State» від Michael Steinberger

«Дві книжки мені дуже не сподобались, але це дуже важливо читати. Вони про Олександра Карпа. Це засновник Palantir. Перша книга називається «Технологічна республіка» — це його філософський трактат. 

А друга називається «Philosopher of the Valley», тобто «Філософ у долині». Це пояснення фактично двох книжок разом. Він показує там своїх tech bros, тобто нову технологічну еліту. І, беручи до уваги, що це Palantir, який зараз на нашій стороні у війні і нам дуже багато допомагає, ми йому дуже вдячні. Але якщо ви почитаєте філософію в книжках про фантастику, там багато написано про погляди цих людей».

📖 «Replaceable You» від Mary Roach

«Фактично книжка розказує, як світ медицини прийшов до того, що майже кожна частина нашого тіла може бути замінена: від носа, руки, ноги, серця і так далі. [...] Для України, на жаль, ця книжка сьогодні, під час війни, дуже актуальна. Там розповідається про всі нові технології і про реконструкцію облич, слуху, очей».

📖 «Read Write Own: Building the Next Era of the Internet» від Chris Dixon

«Книжка, яка також не є моєю зоною компетенції, але я вже сьогодні сказав, я прочитав її в літаку, був у двох відрядженнях — «Read Write Own». Мені її порадила одна людина, яка займається цим напрямком. Це про інтернет і його майбутнє. І тут нове про штучний інтелект. Чому? Тому що вони розказують, як інтернет прийшов до того, щоб можна було читати те, що було написано, Потім вже можна було писати, а зараз це про блокчейн, про те, що ти володієш розподіленими базами даних, але також це про інтернет. Це багато про криптовалюти, про стейблкоїни, про штучний інтелект. 

Зараз що ми маємо? Ми маємо, що багато пише штучний інтелект і багато зараз вже читає штучний інтелект. І тоді виникає таке: якщо це ми будемо бачити в ліміті, то в якийсь момент часу 95% всього, що в інтернеті буде створено штучним інтелектом, і читати будуть штучний інтелект. Ніхто не буде читати статті. Ви будете просити Notebook LM, щоб він зробив маленький опис».

📖 «1929: The Inside Story of The Greatest Crash in Wall Street History» від Andrew Ross Sorkin

«Мені здається, вона буде однією з тих, які отримають нагороду у цьому році. Це Ендрю Росс Соркін про 1929 рік. Він написав її майже як художній трилер, але ця історична книжка про кризу, Велику депресію 1929–1933 років. Він бере дуже короткий період часу і розказує той момент через обличчя експертів, людей, які саме тоді управляли найбільшими банками. Він багато працював з архівами, з людьми, які займалися цією темою».

👉 Послухати подкаст або прочитати розшифровку можна за посиланням.
 
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Металургія помирає? Закриті цехи, дорога електрика та «зелені» податки

Записали подкаст з Олегом Крикавським, директором із зв'язків з державними органами «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Підприємство працює на менш ніж половину своїх потужностей. Разом з втратою важливого видобутку вугілля в Покровську, зараз на галузь тисне європейський податок CBAM (механізм прикордонного вуглецевого коригування ЄС).

Що врятує українську металургію і як вона змінилась за роки війни? Як жінки стали до традиційно «чоловічих» професій, і як ми переорієнтували свій експорт з країн Близького Сходу?

Про це все у подкасті. Згодом додамо лінк на розшифровку.

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи дійсно в України закінчуються кошти і який вихід?

Три дні тому в Bloomberg вийшов матеріал, що в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків та фінансування війни уже в червні. Усе через затримку з великим кредитом від ЄС на €90 млрд, який блокує Угорщина.

За словами високопоставленого співрозмовника з уряду у матеріалі Економічної правди навіть у разі зняття угорського вето, перші кошти в межах кредиту ЄС на €90 млрд надійдуть до українського бюджету у кращому разі у червні. 

Чи зможе Україна втриматися до надходження зовнішнього фінансування залежить значною мірою від подолання внутрішньополітичної кризи. Про неї більше ми писали тут.

Уряд подав на розгляд Ради три окремих 一 про посилки, онлайн-платформи та військовий збір. 

Вимогу МВФ про запровадження ПДВ для ФОПів уряд взагалі вирішив не виносити на розгляд парламенту.

👉 Детальніше про це будемо говорити вже завтра 一 31 березня о 16:00 на події спільно з колегами RRR4U. Запрошені спікери: 

▪️ Ярослав Железняк, народний депутат, Перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Дарія Марчак, Заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України;
▪️ Бенуа Меснар, голова відділу економічної та секторальної політики Служби України, DG ENEST, Європейська Комісія;
▪️ Андрій Мотовиловець, народний депутат, Член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
▪️ Представники МВФ; (участь уточнюється) 

Реєстрація на захід 一 за посиланням. 

Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.

RRR4U щомісяця випускає моніторинг виконання Україною умов ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС. Ознайомитися з підсумками попередніх випусків можна на сайті консорціуму – https://rrr4u.org/

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇳🇱 Нідерланди є одним із найбільших інвесторів в Україну серед країн ЄС

Продовжуємо розповідати про економічні відносини України та країн ЄС 一 уже проаналізували більше як третину країн. Найцікавіше з досліджень у вигляді інфографік можна знайти за посиланням. 

▪️ У 2024 році прямі іноземні інвестиції з Нідерландів в Україну склали $10,9 млрд — це приблизно 20% від усіх інвестицій. Водночас значна частина цих інвестицій пов’язана не з реальним виробництвом, а з використанням холдингових структур. Тобто Нідерланди часто виступають як фінансовий «посередник» або хаб для капіталу.

▪️ Так само і українські компанії, зокрема «Астарта» та «Метінвест», використовують нідерландські холдинги для проведення міжнародних фінансових операцій.

▪️ Найбільше Україна в Нідерланди експортує зернові та олійні культуру, мясо, деревину. Нідерланди в Україну 一 фармацевтичну продукцію, транспортні засоби та електрообладнання. У 2024 році Нідерланди посідали 6-те місце серед найбільших ринків збуту для українського експорту (на першому 一 Польща).

▪️ До повномасштабного вторгнення у Нідерландах проживало близько 21 тис. українців. Після початку повномасштабного вторгнення плюс ~133 тис. українців під тимчасовим захистом. Близько 60% українців працездатного віку мають роботу; багато хто з них працює у сфері послуг, логістики, торгівлі та готельного бізнесу.

▪️ У 2025 році Нідерланди стали першим членом НАТО, який застосував новий механізм Альянсу — Prioritized Ukraine Requirements List (PURL) — виділивши €500 млн на фінансування поставок зброї для України із США, зокрема систем протиповітряної оборони та боєприпасів.

Дізнатися більше 一 на нашому сайті за посиланням.

Матеріал підготовлено Центром економічної стратегії за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушійна сила реформ і демократії», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Норвегії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Центру економічної стратегії і жодним чином не може бути сприйнятий як відображення поглядів уряду Норвегії, уряду Швеції або ІСАР Єднання.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ситуація з бюджетом критична, у квітні вирішальні голосування» 

Про це вчора на нашій події розповів Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції "Слуга народу".

Нагадаємо, що щомісяця консорціум RRR4U* моніторить виконання умов МВФ та ЄС, під які підв’язана фінансова допомога Україні. Через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.

«Вихід я бачу наступний: у квітні у нас наступне засідання 7-10 числа. На 7-8 буде виставлено виключно закони, пов’язані з Facility, МВФ і Світовим банком. Ми постараємося проголосувати всі готові проєкти до другого читання. 28-29 квітня ми будемо голосувати всі другі читання, які будуть підготовлені.

Я буду просити вас вплинути на кожного депутата, якого ви знаєте особисто, для того, щоб він проголосував кожен закон, який включений на ці два дня.
(...) Мені відверто досить страшно за те, що може відбуватися, якщо ми не проголосуємо і не отримаємо кошти», 一 додав Мотовиловець.

Водночас Рада не готова голосувати за запровадження ПДВ для ФОПів.

«Ми зараз не готові голосувати по питаннях ФОПів, які пов’язані з МВФ, тому що хочемо бачити розрахунки впливу — на яку кількість людей це вплине і які альтернативні зміни до Податкового кодексу можливі», 一 каже Мотовиловець.

Мотовиловець додав, що головне завдання парламенту зараз 一 ухвалити ті законопроєкти, які вже подані та готові до другого читання: щодо військового збору та оподаткування цифрових платформ та міжнародних посилок.

👉 Подивитися презентацію з оглядом усіх невиконаних маяків та потенційних втрат можна за посиланням. Запис події 一 тут.

Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group.
 
🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Найбільший металургійний комбінат України припинив експорт до ЄС

Причиною стало введення СВАМ або ж вуглецевого податку на імпорт починаючи із 1 січня 2026 року, заявив гендиректор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо. 

Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Олегом Крикавським, директором із зв'язків з державними органами АМКР.

Клієнти компанії в Європі скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року, дізнавшись про необхідність сплатити додатковий CBAM-збір у розмірі $60−90 на тонну продукції.

У 2026 році компанія планувала експортувати до Європи 1,25 млн тонн металопродукції, тож введення CBAM вже заблокувало збут близько половини металургійного виробництва компанії у 2026 році.

CBAM також став причиною зупинки роботи цеху блюмінг та дочірньої компанії АМКР — Ливарно-механічного заводу. Ці рішення зачепили понад 3 тис. працівників компанії.

У нашому подкасті Олег Крикавський наголошував на проблемі розрахунків: офіційної чіткої цифри CBAM поки немає, а оцінки Єврокомісії (€2–3) суттєво розходяться з розрахунками бізнесу у розмірі $60−90 на тонну продукції:

«Питання СBАМ — це питання високого політичного рівня. Воно повинно бути винесене на рівень президента і у Урсули фон дер Ляєн. Ми спілкуємося з Європейською комісією, показуємо їм, що їхня позиція щодо України неправильна, плюс методологія неправильна. 

По суті, методологія і розрахунки Європейської комісії полягали в тому, що вони взяли останні три роки: 2022, 2023, 2024, і показали на цьому прикладі, як прекрасно виживає українська металургія, незважаючи на війну. Вони не поглянули на 2021 рік, на 2020 рік, де можна було побачити великий спад. А так, якщо брати таку вибірку і дивитися на останні 3–4 роки, то воно виглядає не так і страшно».

Підприємство не має ресурсів для негайного переходу на «зелене» виробництво, оскільки всі кошти, накопичені для модернізації ще до початку широкомасштабної війни, були використані на покриття збитків, спричинених російською агресією проти України

Директор АрселорМіттал Кривий Ріг закликав Єврокомісію переглянути своє рішення, надавши відтермінування застосування CBAM для України принаймні на три роки.

👉 Детальніше про те, як ринок ЄС почав закриватися для української металургії 一 у подкасті «Що з економікою?».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Частка бізнесу, що вважає корупцію критичною проблемою, скоротилася до 65%

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікувало щорічне дослідження про сприйняття поширеності корупції в Україні. 

72,2% населення назвали корупцію другою основною проблемою України (після війни). 

Серед бізнесу цей показник знизився з 76% у 2024 році до 65% у 2025-му. Корупція поділила друге місце в рейтингу найбільш болючих проблем з міграцією населення, що непокоїть бізнес в умовах дефіциту персоналу.

1️⃣ Лідером за поширеністю корупції для бізнесу у 2025 році вперше стала сфера будівництва та земельних відносин, де про корупційний досвід заявили 34,6% респондентів. 

2️⃣ На другому місці опинилися послуги енергетичних компаній (підключення та обслуговування мереж) із показником 31,7%, який залишається стабільно високим із 2021 року. 

3️⃣ Третю позицію займає сфера забезпечення правопорядку (діяльність правоохоронних органів) із показником 26,8%, тобто без значних змін порівняно з минулим роком.

4️⃣ Митниця вперше за весь час спостережень змістилась з першого місця за рівнем корупційного досвіду: показник знизився до 21,8% після близько 35% у 2022–2024 роках.

В інших галузях статистично значущої динаміки не було. Рівень поширеності корупції у сфері державного регулювання становить 17,6%.

У сфері оподаткування, з якою підприємці взаємодіють найчастіше, про корупцію повідомили 15% опитаних.

🧑‍⚖️ У судочинстві цей показник склав 13,9%. 

⬇️ Найнижчі рівні корупційного досвіду були зафіксовані у нових досліджуваних сферах, а саме відновленні України (12,7%) та публічних закупівлях (12%).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Політика закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. 

Виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в інтерв'ю Par.in.ua (медіаресурс, присвячений реформі державного управління) про те, як державі конкурувати за таланти з бізнесом. 

Зібрали для вас кілька тез із розмови:

▪️  Як рівень зарплат впливає на те, хто приходить на державну службу, і хто з неї йде?

«У системі зберігається висока частка доплат за вислугу років. Старші працівники більшою мірою задоволені нинішньою моделлю. Вони менше порівнюють себе з приватним сектором і, найімовірніше, взагалі ніколи, або дуже давно, там не працювали, та не уявляють, який рівень оплати є на ринку.

Проблема виникає тоді, коли державі потрібно оновлення. Людина з приватного сектору, яка готова перейти на державну службу, приходить лише на базову ставку. Якщо вона звикла до нормального ринкового доходу, цілком природно виникає запитання: «навіщо мені це потрібно?»

Людина не розуміє, скільки реально отримуватиме, а надбавки, премії, додаткові виплати залежать від багатьох чинників і виглядають непередбачувано».

▪️  Якщо порівнювати рівень оплати праці в державному та приватному секторах, де розриви найбільш відчутні, а де держава навіть випереджає бізнес?

«Не на всіх посадах держслужби є відставання від приватного сектору. На рівні місцевих і районних адміністрацій, серед головних спеціалістів – тобто на неуправлінських посадах – оплата місцями до війни була навіть вища, ніж у приватному секторі. Однак із підвищенням рівня посади цей розрив починає зростати. Найбільший він на рівні центральних органів виконавчої влади, міністерств і керівних позицій. 

Виходить парадокс: держава фактично переплачує за частину низових посад, які не є стратегічно важливими для розвитку країни, умовно кажучи, за головного спеціаліста районної адміністрації. 

Але не готова гідно платити фахівцю, який, наприклад, керує головним бюджетним департаментом Мінфіну і формує державний бюджет. Бо суспільство реагує емоційно на високі зарплати посадовців, навіть якщо йдеться про найважливіший для країни 1% з них».

▪️  Як має визначатися рівень оплати праці міністрів і народних депутатів?

«Це одна з найбільших проблем. Виходить, що політика фактично закрита для тих, хто не має додаткових джерел доходу. Це ненормально для демократичної системи. 

Тут потрібне політичне рішення, але спиратися воно має на об’єктивні розрахунки. Спершу треба визначити вже згаданий “гігієнічний мінімум”, тобто дохід, який забезпечить людині на політичній посаді більш-менш комфортний рівень життя.

Звісно, корисно орієнтуватися на рівень оплати у приватному секторі, хоча пряме порівняння не завжди коректне. У когось під управлінням сто працівників, а в когось – десятки тисяч, як у великій корпорації типу DTEK. Що точно потрібно зробити – це запровадити механізм автоматичного перегляду рівня оплати, подібний до індексації пенсій. Наприклад, коли підвищення розраховується як поєднання двох показників: інфляції та зростання середньої зарплати по країні».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Елла Лібанова про мігрантів, бідність та роботу після 70

UDP: Перепрошуємо за неточність цитування на обкладинці до відео, яке призвело до хибного сприйняття думки пані Елли. В оригіналі мова йшлась саме про «заохочення» до народжуваності, а не про примус.

У новому випуску подкасту «Що з економікою?» запросили Еллу Лібанову, директорку Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

▪️ Чому Україні не обійтися без мігрантів і хто приїде? (спойлер: не лише з бідних країн).
▪️ Наскільки збіднішали українці за час війни?
▪️ Чи буде перегляд пенсійного віку?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

Згодом додамо текстову розшифровку подкасту.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

7-8 квітня Рада розглядатиме пакет зобов'язань перед міжнародними донорами

Нагадаємо, що через невиконання умов програм Ukraine Facility та Світового банку Україна ризикує не отримає $7,5 млрд та $3,35 млрд відповідно.

Далі детальніше наша позиція по кожному з цих законопроєктів:
 
✅ оподаткування доходів від продажу товарів і послуг через маркетплейси та сервіси на кшталт OLX, Rozetka, Uber, Glovo.

▪️ Формально вже зараз доходи від надання послуг та продажу товарів онлайн підпадають під загальні правила оподаткування з ставкою 23% (18% ПДФО +5% військовий збір). Також існує обов’язок подавати податкову декларацію. Очевидно, що цього майже ніхто не робить.

▪️ Водночас у межах європейського підходу (DAC7) платформи почнуть передавати податковим органам інформацію про доходи користувачів 一 як українські, так і іноземні. Тобто ці доходи стають видимими, і система все одно потребує зрозумілих правил.

▪️ З-т передбачає знижену ставку 10% (5% ПДФО + 5% військовий збір) замість чинних 23%. Податковими агентами стануть самі платформи 一 вони сплачуватимуть податки за користувачів, щоб людям не доводилось робити це самостійно.

▪️ Важливо, щоб ці правила охоплювали не лише послуги, а й товари. Якщо товари не врегулювати, ці доходи просто підпадатимуть під старі правила 一 23% податку і декларація навіть для дрібних продажів. У результаті людина формально має платити повну ставку навіть за продаж особистих речей. Саме тому важливо одразу закласти і товари 一 з чітким неоподатковуваним порогом (€2000 на рік) і пільговою ставкою вище нього. Це дозволить захистити людей і зробить правила справді працюючими.

Ми писали: https://t.me/thinktankces/3055   

🟡 Оподаткування посилок до €150 (виняток лише для подарунків між фізичними особами вартістю до €45)

▪️ Вирівнювання конкуренції. Імпорт без ПДВ підриває позиції легального бізнесу, який продає в Україні товари з податком.

▪️ Закриття схем ухилення. Пільгу використовують для масового імпорту через фізосіб і подальшого продажу без ПДВ → формується тіньова модель торгівлі.

▪️ Водночас реалізація цих змін потребує належної технічної та операційної готовності митниці 一 зокрема інформаційних систем і процедур обробки 一 для ефективного опрацювання відповідного потоку міжнародних поштових та експрес-відправлень.

Ми писали: https://t.me/thinktankces/2743 

❌Військовий збір:

▪️ це додаткове навантаження на “білі” зарплати;
▪️ стимулює вихід у тінь;
▪️ гірший інструмент, ніж, наприклад, ПДВ, бо не охоплює тіньову економіку.

Ще у 2024 році, коли підвищували військовий збір, ЦЕС виступав проти цього і пропонував більш вдалі альтернативи, зокрема підвищення ставки ПДВ.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ми без мігрантів нікуди не дінемося», 一 Елла Лібанова 

Уже зараз в Україні нестача людей на ринку праці, а в післявоєнний період ця потреба тільки посилиться. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Елла Лібанова у нашому подкасті розповіла про дві категорії людей, які можуть приїхати працювати в Україну після війни.

1️⃣ Люди з бідніших країн.

«Зазвичай їдуть люди з бідніших країн до більш заможних країн. Оскільки Україна ще тривалий час після війни залишатиметься бідною країною, до нас, принаймні, не будуть їхати ті, хто їде за welfare (система соціальної допомоги в США та деяких інших країнах — ЦЕС). До нас поїдуть ті люди, які хочуть працювати (...) якщо ми зможемо їм запропонувати гідну зарплату, яку вони зможуть пересилати своїй родині».

2️⃣ Інженери.

«Друга категорія, яка поїде: ви ж далекі всі від думки, що індустріалізація 1930-х років була створена тими людьми, які в наших кінофільмах їздили з тачками. Не вони проводили цю індустріалізацію — приїздили інженери із Штатів, із Німеччини. Вони це робили. І я думаю, що якщо в нас будуть, я зараз не про зарплату, не про рівень життя, можливості реалізувати себе більш ефективно і більш швидко, вони сюди приїдуть».

Елла Лібанова підсумовує, що їй не дуже подобається ідея залучення мігрантів, але це неминуче:

«Мені не дуже подобається ця ідея, чесно кажу. Просто я розумію, що ми без цього нікуди не дінемося. Вже сьогодні, попри застійне безробіття, яке існує, попри структурне безробіття, яке існує, в нас є незадоволена потреба в робочій силі. І після війни, я абсолютно вірю в те, що буде щось на зразок плану Маршалла. І дуже багато сьогодні структур над цим працюють. Зокрема, Світовий банк працює над цим. Чесно скажу, цей план вже готовий. Точно знаю, бо я брала участь у його підготовці. То план Маршалла передбачає дуже потужне зростання потреби в робочій силі. А де ми будемо її брати?». 

👉 Послухати наш подкаст «Що з економікою?» за підтримки ПриватБанку можна за посиланням.

А на вашу думку, Україна готова до залучення мігрантів?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Шукаємо молодшого економіста

Що входить до обов’язків:

• участь у дослідницьких проєктах — від планування до реалізації;
• критичний аналіз якості даних та їх обробка;
• робота з економічною статистикою — національною та міжнародною;
• аналіз питань економічної політики та підготовка пропозицій щодо її вдосконалення;
• написання аналітичних матеріалів: публікацій, звітів, політичних записок.

Ми шукаємо фахівця, який:

• має вищу освіту або навчається на останніх курсах у галузі економіки;
• розуміє макроекономічні принципи та поділяє цінності вільної економіки;
• комфортно працює як в команді, так і самостійно;
• досвідчений користувач MS Word, MS Excel, MS PowerPoint; знання R, Stata чи SPSS буде плюсом;
• вільно володіє українською та англійською мовами.

Ми пропонуємо:

• гідні умови праці, можливість працювати як в офісі, так і віддалено на повну/неповну;
• участь у покращенні економічної політики та розвитку критичного мислення громадян;
• можливість особисто долучитися до формування та втілення економічних реформ в Україні;
• широкий спектр напрямків роботи, підтримка творчих ідей та ініціатив.

Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: office@ces.org.ua

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇫🇷 Українські біженці заробляють на 44% менше за французів

Продовжуємо розповідати про економічні відносини України та країн ЄС 一 уже проаналізували більше як третину країн. Найцікавіше з досліджень у вигляді інфографік можна знайти за посиланням. Цього разу 一 Франція.

▪️ 31% експорту Франції до України становить хімічна продукція (ліки, косметика, пестициди).
~55% імпорту Франції сирої соняшникової олії та макухи надходить з України.
▪️ У 2025 році близько 1 300 підприємств в Україні, пов’язаних із Францією, отримали €3,2 млрд доходу. Історичне придбання компаній Lifecell та DataGroup-Volia французькою NJJ Holding стало однією з найбільших іноземних інвестицій в Україні під час війни, завдяки чому обсяг прямих іноземних інвестицій з Франції зріс до $2 млрд.
▪️ Франція прийняла 78 тис. українських біженців. ~53% біженців мають роботу, 70% мають вищу освіту.

Більше про економічні зв'язки України та Франції та потенціал для співпраці тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Народжуваність в Україні стрімко знижується 一 що з цим робити?

За оцінками ООН, в Україні у 2023 році в середньому одна жінка народжувала одну дитину при нормі відтворення населення у 2,15. В ЄС цей показник — 1,4, у Китаї — 1, у США — 1,6. В африканських країнах все набагато краще, але народжуваність все рівно йде на спад.

Старіння населення з часом стає тягарем для економіки, якщо не залучати до ринку праці людей старшого віку. Їхні знання і соціальний капітал не можна ігнорувати, і це визнають також і українські роботодавці.

Про це ми говорили у новому випуску подкасту «Що з економікою?» з Еллою Лібановою, директоркою Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи.

«Де-факто люди будуть працювати довше. По-перше, хочуть і можуть. Змінюється економічна структура економіки, змінюються вимоги до робочої сили, все більше значення набувають кваліфікація, здатність виконувати нефізичні функції, і там якраз люди старшого віку можуть себе знаходити. 

По-друге, в Європі є термін «срібна економіка». Проблема демографічного старіння — це не українська проблема. Вони це розуміють і намагаються залучити якомога більше людей старшого віку до роботи».

При цьому, перспектив для підвищення пенсійного віку, за словами пані Лібанової, зараз немає.

«У чоловіків перед війною середня тривалість життя при досягненні 60 років була десь (плюс) 14 років. Це вже на межі, ми ж не можемо допускати того, щоб людина виходила на пенсію і на другий день помирала. Тому я не бачу зараз перспектив підвищення пенсійного віку.

(...) всі абсолютно речі йдуть до того, що люди будуть працювати довше. Я не знаю, до 70, може до 90 —  побачимо. Але я ще раз кажу, це не буде йти примусово. Тим більше що, чесно кажучи, можна це зробити, не підвищуючи пенсійний вік прямо. Можна підвищувати необхідний страховий стаж».

👉 Більше про це 一 у нашому подкасті.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram  

У березні ціни зросли на 1,7% порівняно з минулим місяцем — це багато

⬆️ У річному вимірі інфляція зросла до 7,9%

Найбільше подорожчали пальне (+13,2%), одяг і взуття (+12%) та залізничні пасажирські перевезення (+8,2%).

Основні причини зростання: 

1) Зростання цін на пальне і, відповідно, транспорт (внаслідок блокування Ормузької протоки).

2) Стрибок цін на електроенергію для бізнесу в січні-лютому 

3) Девальвація гривні, що спричинила подорожчання імпортних товарів

Якими будуть наслідки? 

▪️ НБУ триматиме облікову ставку на мінімум нинішньому рівні (15%), щоб інфляція не перевищила 10% в річному вимірі.

▪️ Мінфіну буде легше виконувати план по доходам при реальному знеціненні видатків.

Щоб не допустити додаткового прискорення інфляції восени 一 треба максимально допомогти аграріям добре посіяти і удобрити, зокрема за допомогою кредитування 一 як це спрацювало у 2022 році.

Графік: Трекер економіки.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram   

⛽️ Як паливна криза вплине на українську економіку?

Учора ми писали про те, як війна на Близькому Сході (але не тільки вона) вплинула на ціни в Україні за останній місяць. 

За даними Європейської бізнес асоціації, близько 20% компаній уже підвищили ціни, а ще 37% розглядають такий крок.

Водночас уряд зосередився на підтримці не бізнесу, а споживачів, зокрема через запровадження кешбеку на пальне.

Детальніше про вплив паливної кризи на українську економіку ми поговоримо 16 квітня о 16:00. Окрім спецтеми, економісти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за місяць.

🔗 Зареєструватися можна за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Росія поки що не виграє від війни в Ірані 一 уповноважений з санкцій Владислав Власюк

Записали новий подкаст «Що з економікою?» з Владиславом Власюком, уповноваженим Президента України з питань санкційної політики. Говоримо про те:

▪️ Як американці послаблюють санкції?
▪️ Як угорські друзі росіян хочуть зняти європейські санкції?
▪️ Яка кінцева мета санкцій у 2026 році?

Подкаст «Що з економікою?» — це проєкт Центру економічної стратегії спільно з Громадським радіо за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram