🔬 Орфанні препарати в ЄС та Україні: зростання ринку, можливості та виклики 💊
Друзі, Колеги, вітаємо! Європейський ринок орфанних препаратів активно зростає та вже за розмірами співмірний з американським. Очікується, що до 2032 року він сягне $80,56 млрд (проти $44,64 млрд у 2024-му).
🔰 Чому ринок зростає?
🔹 36 млн пацієнтів у ЄС страждають на рідкісні захворювання.
🔹 Розвиток персоналізованої медицини та покращена діагностика.
🔹 Політика ЄС із стимулювання виробників: із 2000 року 231 препарат отримав статус орфанного.
🔰 Які можливості для фармкомпаній?
🔹 Американські компанії активно розглядають ринок ЄС для розширення завдяки високому попиту та регуляторним стимулам.
🔹 Ключ до успішного виходу — співпраця з асоціаціями пацієнтів, центрами експертизи та реєстрами хвороб.
🔹 Підхід, заснований на реальних даних (RWD), стає критично важливим для відшкодування вартості препаратів.
🔰 Регуляторні нюанси та виклики
🔸 Орфанні препарати проходять централізоване схвалення EMA, але національні регулятори впливають на їхнє ціноутворення та доступність.
🔸 З 2025 року новий механізм оцінки медичних технологій (HTA) почне діяти для онкопрепаратів, а з 2028 — для орфанних ліків.
🔸 Різні вимоги країн щодо маркування, термінів придатності, сертифікації та тестування імпортних ліків можуть ускладнювати вихід на ринок.
🔰 Ранній доступ до орфанних препаратів в ЄС
🔹 18 країн Європи мають власні програми раннього доступу (EAP), що дозволяють застосовувати препарат ще до його офіційного схвалення EMA.
🔹 У різних країнах діють відмінні правила щодо вартості препаратів: у Франції, наприклад, фармкомпанії можуть бути зобов’язані компенсувати частину витрат, якщо кінцева комерційна ціна буде нижчою за ранню.
🇺🇦 Ринок орфанних препаратів в Україні
🔹 Ринок орфанних препаратів в Україні активно розвивається, хоча стикається з численними викликами. Зростаючий попит на ліки зумовлений покращенням діагностики та впровадженням нових програм підтримки пацієнтів.
🔹 Державна підтримка:
🔘 У 2022 році держава виділила 2,8 млрд грн на закупівлю орфанних препаратів, включаючи договори керованого доступу, що допомагають знижувати вартість завдяки конфіденційним угодам із виробниками.
🔘 У рамках Концепції розвитку системи медичної допомоги пацієнтам із рідкісними захворюваннями (2021–2026 роки) Україна впроваджує європейські стандарти діагностики та лікування.
🔹 Фінансування та доступність:
🔘 Попри збільшення бюджетного фінансування, його все ще недостатньо для покриття потреб усіх пацієнтів.
🔘 Висока вартість орфанних ліків залишається ключовим бар’єром — деякі препарати для лікування спінальної м’язової атрофії або муковісцидозу коштують мільйони гривень на одного пацієнта.
🔹 Основні виклики ринку:
🔘 Відсутність єдиного реєстру пацієнтів із рідкісними захворюваннями ускладнює планування закупівель і розподіл ресурсів.
🔘 Лікарі часто недостатньо обізнані про діагностику та лікування рідкісних хвороб, що затримує початок терапії.
🔘 Конкуренція з генериками: через невигідні умови ціноутворення частина оригінальних препаратів може зникнути з українського ринку.
🔹 Досягнення та перспективи:
🟢 В Україні працюють 25 референтних центрів для пацієнтів із рідкісними захворюваннями.
🟢 Завдяки міжнародним ініціативам забезпечується лікування поза державними програмами.
🟢 Очікується впровадження класифікатора Orphanet, що полегшить ідентифікацію та лікування рідкісних захворювань.
🤔 Попри виклики, Україна продовжує інтеграцію в європейську систему охорони здоров’я, розширюючи програми державної підтримки та покращуючи доступ до інноваційних ліків через договори керованого доступу та міжнародне партнерство.
#OrphanDrugs #Pharma #EUHealthcare #MarketAccess #RareDiseases
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! Європейський ринок орфанних препаратів активно зростає та вже за розмірами співмірний з американським. Очікується, що до 2032 року він сягне $80,56 млрд (проти $44,64 млрд у 2024-му).
🔰 Чому ринок зростає?
🔹 36 млн пацієнтів у ЄС страждають на рідкісні захворювання.
🔹 Розвиток персоналізованої медицини та покращена діагностика.
🔹 Політика ЄС із стимулювання виробників: із 2000 року 231 препарат отримав статус орфанного.
🔰 Які можливості для фармкомпаній?
🔹 Американські компанії активно розглядають ринок ЄС для розширення завдяки високому попиту та регуляторним стимулам.
🔹 Ключ до успішного виходу — співпраця з асоціаціями пацієнтів, центрами експертизи та реєстрами хвороб.
🔹 Підхід, заснований на реальних даних (RWD), стає критично важливим для відшкодування вартості препаратів.
🔰 Регуляторні нюанси та виклики
🔸 Орфанні препарати проходять централізоване схвалення EMA, але національні регулятори впливають на їхнє ціноутворення та доступність.
🔸 З 2025 року новий механізм оцінки медичних технологій (HTA) почне діяти для онкопрепаратів, а з 2028 — для орфанних ліків.
🔸 Різні вимоги країн щодо маркування, термінів придатності, сертифікації та тестування імпортних ліків можуть ускладнювати вихід на ринок.
🔰 Ранній доступ до орфанних препаратів в ЄС
🔹 18 країн Європи мають власні програми раннього доступу (EAP), що дозволяють застосовувати препарат ще до його офіційного схвалення EMA.
🔹 У різних країнах діють відмінні правила щодо вартості препаратів: у Франції, наприклад, фармкомпанії можуть бути зобов’язані компенсувати частину витрат, якщо кінцева комерційна ціна буде нижчою за ранню.
🇺🇦 Ринок орфанних препаратів в Україні
🔹 Ринок орфанних препаратів в Україні активно розвивається, хоча стикається з численними викликами. Зростаючий попит на ліки зумовлений покращенням діагностики та впровадженням нових програм підтримки пацієнтів.
🔹 Державна підтримка:
🔘 У 2022 році держава виділила 2,8 млрд грн на закупівлю орфанних препаратів, включаючи договори керованого доступу, що допомагають знижувати вартість завдяки конфіденційним угодам із виробниками.
🔘 У рамках Концепції розвитку системи медичної допомоги пацієнтам із рідкісними захворюваннями (2021–2026 роки) Україна впроваджує європейські стандарти діагностики та лікування.
🔹 Фінансування та доступність:
🔘 Попри збільшення бюджетного фінансування, його все ще недостатньо для покриття потреб усіх пацієнтів.
🔘 Висока вартість орфанних ліків залишається ключовим бар’єром — деякі препарати для лікування спінальної м’язової атрофії або муковісцидозу коштують мільйони гривень на одного пацієнта.
🔹 Основні виклики ринку:
🔘 Відсутність єдиного реєстру пацієнтів із рідкісними захворюваннями ускладнює планування закупівель і розподіл ресурсів.
🔘 Лікарі часто недостатньо обізнані про діагностику та лікування рідкісних хвороб, що затримує початок терапії.
🔘 Конкуренція з генериками: через невигідні умови ціноутворення частина оригінальних препаратів може зникнути з українського ринку.
🔹 Досягнення та перспективи:
🤔 Попри виклики, Україна продовжує інтеграцію в європейську систему охорони здоров’я, розширюючи програми державної підтримки та покращуючи доступ до інноваційних ліків через договори керованого доступу та міжнародне партнерство.
#OrphanDrugs #Pharma #EUHealthcare #MarketAccess #RareDiseases
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10🔥2🤔1
🤔 "Ліки подешевшали!" Але що ми насправді отримали?
Друзі, Колеги, вітаємо! 1 березня в Україні відбулося зниження цін на 100 найменувань лікарських засобів, проте очікуваного ефекту це не принесло. Замість життєво необхідних препаратів у списку опинилися аскорбінка різних смаків, фізрозчин у різних об'ємах та популярні дешеві медикаменти. Водночас критично важливі ліки для пацієнтів із серцево-судинними хворобами, діабетом та іншими серйозними захворюваннями подорожчали.
🔰 Що сталося насправді?
🔹 У списку 100 ліків, що подешевшали, значна частина – це препарати, які не мають критичного значення для здоров'я. Наприклад, 9 із 100 позицій займає аскорбінка у різних смаках. Ще кілька десятків позицій – це однакові ліки в різних упаковках.
🔹 Водночас ціни на деякі життєво необхідні препарати зросли на 10-20%. Наприклад, Роксера (статини для зниження холестерину) подорожчала з 846 грн до 919 грн, а Глюкофаж для діабетиків – із 399 грн до 439 грн.
🔹 Деякі аптеки скасували власні знижки для пенсіонерів та людей з інвалідністю, пояснюючи це загальним "зниженням цін".
🔹 Державне регулювання цін, замість покращення доступності ліків, призвело до хаосу на ринку.
🤔 Що кажуть експерти?
🔹 CEO мережі аптек «Подорожник» Тарас Коляда заявив, що штучне регулювання цін у більшості випадків веде до дефіциту та тіньового ринку. За його словами, зниження цін на окремі групи препаратів неминуче компенсується зростанням вартості інших ліків.
🔹 Юрій Чертков «likiUA» вважає, що аптеки будуть змушені шукати маржу, збільшуючи націнки або скорочуючи асортимент. "З часом ми побачимо, що деякі імпортні ліки просто зникнуть із полиць", – додає експерт.
🔹 Інна Іваненко «Пацієнти України» наголошує, що у Європі до 70% ліків держава компенсує через механізм реімбурсації, а в Україні – всього 7%.
📊 Факти та статистика
🔸 Середня націнка в аптеках України раніше була 18%, зараз дозволено підвищення до 25-35%. Це означає, що навіть якщо на частину ліків ціни впали, їх компенсують інші.
🔸 У ЄС пацієнти отримують у 10 разів більше компенсацій на ліки, ніж в Україні. Наприклад, у Польщі 60% рецептурних препаратів доступні безкоштовно або за символічну плату.
🔸 За даними IQVIA, яка обслуговує галузі медичних інформаційних технологій і клінічних досліджень, європейські країни компенсують вартість не менше 40% рецептурних ліків через реімбурсацію. В Україні ж цей показник становить лише 7% (за даними SMD) або близько 3% (за даними Proxima).
🔸 В Україні ринок ліків контролюють дві компанії – «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Вони займають 90% дистрибуції, що значно впливає на ціноутворення.
🔸 Українські аптеки мають у 3-6 разів менший товарообіг на одну точку, ніж у ЄС. У Німеччині середня аптека має річний оборот у 800 000+ євро, а в Україні – всього 239 000 євро.
🔰 Що потрібно робити?
🟢 Реімбурсація: Європейський досвід доводить, що компенсація ліків зменшує фінансовий тиск на пацієнтів і робить медицину доступнішою.
🟢 Паралельний імпорт: Відкриття ринку для ввезення дешевших ліків з Європи через альтернативних дистриб’юторів дозволить суттєво знизити ціни.
🟢 Прозоре ціноутворення: Контроль за націнками, відміна монопольних механізмів та чесна конкуренція допоможуть зробити ліки доступнішими.
#PharmaMarket #Healthcare #Ukraine
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! 1 березня в Україні відбулося зниження цін на 100 найменувань лікарських засобів, проте очікуваного ефекту це не принесло. Замість життєво необхідних препаратів у списку опинилися аскорбінка різних смаків, фізрозчин у різних об'ємах та популярні дешеві медикаменти. Водночас критично важливі ліки для пацієнтів із серцево-судинними хворобами, діабетом та іншими серйозними захворюваннями подорожчали.
🔰 Що сталося насправді?
🔹 У списку 100 ліків, що подешевшали, значна частина – це препарати, які не мають критичного значення для здоров'я. Наприклад, 9 із 100 позицій займає аскорбінка у різних смаках. Ще кілька десятків позицій – це однакові ліки в різних упаковках.
🔹 Водночас ціни на деякі життєво необхідні препарати зросли на 10-20%. Наприклад, Роксера (статини для зниження холестерину) подорожчала з 846 грн до 919 грн, а Глюкофаж для діабетиків – із 399 грн до 439 грн.
🔹 Деякі аптеки скасували власні знижки для пенсіонерів та людей з інвалідністю, пояснюючи це загальним "зниженням цін".
🔹 Державне регулювання цін, замість покращення доступності ліків, призвело до хаосу на ринку.
🤔 Що кажуть експерти?
🔹 CEO мережі аптек «Подорожник» Тарас Коляда заявив, що штучне регулювання цін у більшості випадків веде до дефіциту та тіньового ринку. За його словами, зниження цін на окремі групи препаратів неминуче компенсується зростанням вартості інших ліків.
🔹 Юрій Чертков «likiUA» вважає, що аптеки будуть змушені шукати маржу, збільшуючи націнки або скорочуючи асортимент. "З часом ми побачимо, що деякі імпортні ліки просто зникнуть із полиць", – додає експерт.
🔹 Інна Іваненко «Пацієнти України» наголошує, що у Європі до 70% ліків держава компенсує через механізм реімбурсації, а в Україні – всього 7%.
📊 Факти та статистика
🔸 Середня націнка в аптеках України раніше була 18%, зараз дозволено підвищення до 25-35%. Це означає, що навіть якщо на частину ліків ціни впали, їх компенсують інші.
🔸 У ЄС пацієнти отримують у 10 разів більше компенсацій на ліки, ніж в Україні. Наприклад, у Польщі 60% рецептурних препаратів доступні безкоштовно або за символічну плату.
🔸 За даними IQVIA, яка обслуговує галузі медичних інформаційних технологій і клінічних досліджень, європейські країни компенсують вартість не менше 40% рецептурних ліків через реімбурсацію. В Україні ж цей показник становить лише 7% (за даними SMD) або близько 3% (за даними Proxima).
🔸 В Україні ринок ліків контролюють дві компанії – «БаДМ» та «Оптіма-Фарм». Вони займають 90% дистрибуції, що значно впливає на ціноутворення.
🔸 Українські аптеки мають у 3-6 разів менший товарообіг на одну точку, ніж у ЄС. У Німеччині середня аптека має річний оборот у 800 000+ євро, а в Україні – всього 239 000 євро.
🔰 Що потрібно робити?
#PharmaMarket #Healthcare #Ukraine
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔12👏1🤯1
🔎 Ринок праці в Україні відновився на 93% — аналітика WorkUA
Друзі, Колеги, вітаємо! Попри всі виклики останніх років, ринок праці України демонструє надзвичайну стійкість. За даними дослідження WorkUA, на початок 2025 року рівень відновлення сягнув 93%!
🔰 Ключові висновки:
🔹 Кількість кандидатів зростає – у лютому 2025 відгуків на вакансії стало найбільше за останні два роки.
🔹 60% всіх вакансій розміщені в 5 областях: Київська (34%), Львівська (9%), Дніпропетровська (9%), Одеська (6%), Харківська (3%).
🔹 Тренд на "перевагу ветеранам" – кількість таких вакансій збільшилася на 18% до січня.
🔹 Сфера агро та топменеджменту зростає.
🔹 Також зростає попит на ветеринарних лікарів (+36%), інженерів дронів (+30%), адміністраторів медичних клінік (+16%).
🏥 Фармацевтичний та медичний сектор:
🔹 Вакансії в медицині серед найменш популярних – менше відгуків отримують пропозиції для епідеміологів, лікарів функціональної діагностики та гастроентерологів.
🔹 Зростання попиту на адміністраторів медичних клінік – вакансій стало на 16% більше, що може свідчити про активне відновлення приватного медичного сектору.
💰 Зарплатний тренд:
🔹 Середня зарплата зросла третій місяць поспіль – у лютому вона досягла 23 500 грн (+500 грн до січня).
🔹 Найвищі зарплати зафіксовано в категоріях:
🔘 Нерухомість – 50 000 грн
🔘 Будівництво та архітектура – 30 000 грн
🔘 IT, телекомунікації, інтернет – 29 250 грн
🤔 Що це означає для ринку праці?
🔸 Відновлення продовжується – тенденція свідчить про активізацію бізнесу.
🔸 Попит на кваліфікованих спеціалістів – зокрема, у сфері технологій, медицини та сільського господарства.
🔸 Зарплати стабільно зростають, але конкуренція за віддалені вакансії зростає ще швидше.
📮 Більше інформації:
📍 WorkUA – детальний звіт
#JobMarket #Ukraine #HR #WorkTrends
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! Попри всі виклики останніх років, ринок праці України демонструє надзвичайну стійкість. За даними дослідження WorkUA, на початок 2025 року рівень відновлення сягнув 93%!
🔰 Ключові висновки:
🔹 Кількість кандидатів зростає – у лютому 2025 відгуків на вакансії стало найбільше за останні два роки.
🔹 60% всіх вакансій розміщені в 5 областях: Київська (34%), Львівська (9%), Дніпропетровська (9%), Одеська (6%), Харківська (3%).
🔹 Тренд на "перевагу ветеранам" – кількість таких вакансій збільшилася на 18% до січня.
🔹 Сфера агро та топменеджменту зростає.
🔹 Також зростає попит на ветеринарних лікарів (+36%), інженерів дронів (+30%), адміністраторів медичних клінік (+16%).
🏥 Фармацевтичний та медичний сектор:
🔹 Вакансії в медицині серед найменш популярних – менше відгуків отримують пропозиції для епідеміологів, лікарів функціональної діагностики та гастроентерологів.
🔹 Зростання попиту на адміністраторів медичних клінік – вакансій стало на 16% більше, що може свідчити про активне відновлення приватного медичного сектору.
💰 Зарплатний тренд:
🔹 Середня зарплата зросла третій місяць поспіль – у лютому вона досягла 23 500 грн (+500 грн до січня).
🔹 Найвищі зарплати зафіксовано в категоріях:
🔘 Нерухомість – 50 000 грн
🔘 Будівництво та архітектура – 30 000 грн
🔘 IT, телекомунікації, інтернет – 29 250 грн
🤔 Що це означає для ринку праці?
🔸 Відновлення продовжується – тенденція свідчить про активізацію бізнесу.
🔸 Попит на кваліфікованих спеціалістів – зокрема, у сфері технологій, медицини та сільського господарства.
🔸 Зарплати стабільно зростають, але конкуренція за віддалені вакансії зростає ще швидше.
📮 Більше інформації:
📍 WorkUA – детальний звіт
#JobMarket #Ukraine #HR #WorkTrends
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12🔥2🤔1
📺 TV у фармацевтичному маркетингу: Відсутній елемент в омніканальній стратегії 💊
Друзі, Колеги, вітаємо! У світі фармацевтичного маркетингу ми щодня стикаємося з викликами: зростаюча конкуренція, зміна поведінки аудиторії та необхідність інтеграції різних каналів комунікації. Але чи не забуваємо ми про один із найпотужніших інструментів – телебачення? Дослідження підтверджують, що TV залишається ефективним елементом омніканальної стратегії.
🔰 TV у фармацевтичному маркетингу – нові можливості
🔹 Омніканальна синергія: поєднання TV-реклами з цифровими каналами підсилює вплив бренду та створює безперервну комунікацію з аудиторією.
🔹 Аудиторія 50+: лінійне телебачення досі залишається основним каналом споживання контенту для людей віком від 50 років, які є ключовою групою у фармацевтиці.
🔹 Доказана ефективність: у січні 2025 перегляд телебачення зріс на 5.1%, зокрема завдяки популярності новин (+18%) та серіалів (+15%).
🔹 Створення впізнаваності бренду: 30- та 60-секундні TV-реклами забезпечують безперервну увагу глядачів, підсилюючи ефективність цифрових кампаній.
🔰 CTV vs. Лінійне TV – у чому різниця?
🔸 Лінійне телебачення працює на широкий загал, збільшуючи охоплення та забезпечуючи довіру до бренду.
🔸 Connected TV (CTV) використовує таргетовані дані, що дозволяє фармацевтичним компаніям знаходити свою нішеву аудиторію та впливати на конкретні групи пацієнтів та лікарів.
🔸 Гібридний підхід: використання обох форматів допомагає досягти балансу між масовим охопленням та персоналізованими повідомленнями.
🔰 Чому фармацевтичним брендам варто включити TV у свою стратегію?
🟢 Точність таргетингу: сучасні платформи, такі як TV+, дозволяють використовувати дані про стан здоров’я пацієнтів (анонімно) для точного націлювання.
🟢 Збільшення точок дотику: омніканальна стратегія з TV-складовою забезпечує максимальне залучення та розширює можливості взаємодії з аудиторією.
🟢 Єдність повідомлень: реклама на TV зміцнює імідж бренду, підсилюючи всі інші канали комунікації – від соцмереж до email-маркетингу.
🤔 Омніканальність у дії Телебачення – це не минуле, а потужний елемент майбутнього фармацевтичного маркетингу! Його інтеграція в омніканальну стратегію відкриває нові можливості для залучення та утримання аудиторії, підвищення довіри до бренду та досягнення довготривалих бізнес-результатів.
#PharmaMarketing #Omnichannel #TVAdvertising #HealthcareMarketing #DigitalTransformation
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! У світі фармацевтичного маркетингу ми щодня стикаємося з викликами: зростаюча конкуренція, зміна поведінки аудиторії та необхідність інтеграції різних каналів комунікації. Але чи не забуваємо ми про один із найпотужніших інструментів – телебачення? Дослідження підтверджують, що TV залишається ефективним елементом омніканальної стратегії.
🔰 TV у фармацевтичному маркетингу – нові можливості
🔹 Омніканальна синергія: поєднання TV-реклами з цифровими каналами підсилює вплив бренду та створює безперервну комунікацію з аудиторією.
🔹 Аудиторія 50+: лінійне телебачення досі залишається основним каналом споживання контенту для людей віком від 50 років, які є ключовою групою у фармацевтиці.
🔹 Доказана ефективність: у січні 2025 перегляд телебачення зріс на 5.1%, зокрема завдяки популярності новин (+18%) та серіалів (+15%).
🔹 Створення впізнаваності бренду: 30- та 60-секундні TV-реклами забезпечують безперервну увагу глядачів, підсилюючи ефективність цифрових кампаній.
🔰 CTV vs. Лінійне TV – у чому різниця?
🔸 Лінійне телебачення працює на широкий загал, збільшуючи охоплення та забезпечуючи довіру до бренду.
🔸 Connected TV (CTV) використовує таргетовані дані, що дозволяє фармацевтичним компаніям знаходити свою нішеву аудиторію та впливати на конкретні групи пацієнтів та лікарів.
🔸 Гібридний підхід: використання обох форматів допомагає досягти балансу між масовим охопленням та персоналізованими повідомленнями.
🔰 Чому фармацевтичним брендам варто включити TV у свою стратегію?
🤔 Омніканальність у дії Телебачення – це не минуле, а потужний елемент майбутнього фармацевтичного маркетингу! Його інтеграція в омніканальну стратегію відкриває нові можливості для залучення та утримання аудиторії, підвищення довіри до бренду та досягнення довготривалих бізнес-результатів.
#PharmaMarketing #Omnichannel #TVAdvertising #HealthcareMarketing #DigitalTransformation
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14❤1🔥1
🤔 Аналіз змін у законодавстві та вплив на гравців фармацевтичного ринку України
Друзі, Колеги, вітаємо! Нове регулювання ціноутворення (Закон № 4239, рішення РНБО та інші обмеження) створює нові правила гри на фармацевтичному ринку України. Деякі гравці отримають переваги, інші – серйозні виклики.
🔍 Перевага
🔰 Держава
🟢 Отримує контроль над ціноутворенням, що позитивно сприйматиметься населенням.
🟢 Знижує витрати бюджету на реімбурсацію завдяки референтному ціноутворенню.
🟢 Лімітує прибутки фармацевтичного бізнесу, змушуючи компанії працювати в жорсткіших умовах.
🟢 Посилює свою роль у регулюванні ринку, закладаючи фундамент для потенційних майбутніх змін у системі охорони здоров’я.
🔰 Великі аптечні мережі
🟢 Можуть скористатися масштабністю бізнесу для компенсації втрат націнки.
🟢 Посилюють позиції перед малими аптеками, які можуть не витримати нових умов.
🔰 Великі маркетуючі компанії
🟢 Обмеження маркетингових угод зменшить вплив імпортних виробників.
🟢 Якщо референтне ціноутворення знизить витрати на виробництво, контрактний випуск стане вигіднішим.
🟢 Можуть посилити позиції, якщо працюють у бюджетному сегменті.
🔰 Деякі національні виробники
🟢 Якщо референтне ціноутворення не вплине на локальних виробників, вони отримають конкурентну перевагу перед імпортними компаніями.
🟢 Потенційний розвиток контрактного виробництва.
⚠️ Виклики
🔻 Зарубіжні виробники
🔸 Втрачають частину ринку, оскільки референтне ціноутворення орієнтоване на генерики.
🔸 Скорочення маркетингових угод ускладнює промоцію препаратів.
🔸 Можливий вихід деяких виробників через нерентабельність роботи в Україні.
🔻 Великі та малі дистриб’ютори
🔸 Зниження маржі (до 8%) зменшує прибутковість та може ускладнити інвестиції у логістику.
🔸 Малі дистриб’ютори ризикують повністю втратити ринок, оскільки не мають фінансового запасу для роботи з низькими націнками.
🔸 Зниження можливостей кредитування аптек, що може вплинути на доступність препаратів.
🔻 Маленькі аптечні мережі та незалежні аптеки
🔸 Найбільші втрати через неможливість компенсувати обмеження націнки іншими бізнес-моделями.
🔸 Ризик закриття через зменшення рентабельності, особливо у регіонах.
🔸 Зменшення асортименту через вихід деяких виробників з ринку.
🔻 Малі маркетуючі організації
🔸 Обмеження маркетингових угод ускладнить просування нових продуктів.
🔸 Зниження маржинальності ускладнить інвестування у розвиток брендів.
🔸 Якщо в портфелі є нішеві або дорогі препарати, їхня рентабельність може впасти.
🔻 Пацієнти
🔸 Можливий дефіцит лікарських засобів через скорочення портфелів виробників.
🔸 Доступність інноваційних препаратів може знизитися, якщо виробники підуть з ринку.
🔸 Ризик нестабільності цін на деякі препарати в перехідний період.
🎯 Хто за що бореться?
🔹 Держава: Контроль цін, обмеження маркетингових угод = Зниження витрат бюджету та контроль ринку
🔹 Великі аптечні мережі: Пом’якшення обмежень націнок + збереження маркетингових угод = Збереження доходів та підсилення позицій
🔹 Національні виробники: Легший доступ на ринок + контрактне виробництво = Конкуренція з імпортом
🔹 Зарубіжні виробники: Збереження маркетингових угод + пом’якшення референтного ціноутворення = Утримання рентабельності бізнесу
🔹 Дистриб’ютори: Збільшення маржі + пом’якшення фінансових обмежень =Забезпечення прибутковості та ліквідності
🔹 Маркетуючі організації: Збереження маркетингових угод = Просування продуктів
🔹 Пацієнти: Розширення програм реімбурсації + стабільність поставок= Доступність препаратів за розумною ціною
#PharmaRegulation #PharmaUkraine #HealthcarePolicy
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! Нове регулювання ціноутворення (Закон № 4239, рішення РНБО та інші обмеження) створює нові правила гри на фармацевтичному ринку України. Деякі гравці отримають переваги, інші – серйозні виклики.
🔍 Перевага
🔰 Держава
🔰 Великі аптечні мережі
🔰 Великі маркетуючі компанії
🔰 Деякі національні виробники
⚠️ Виклики
🔻 Зарубіжні виробники
🔸 Втрачають частину ринку, оскільки референтне ціноутворення орієнтоване на генерики.
🔸 Скорочення маркетингових угод ускладнює промоцію препаратів.
🔸 Можливий вихід деяких виробників через нерентабельність роботи в Україні.
🔻 Великі та малі дистриб’ютори
🔸 Зниження маржі (до 8%) зменшує прибутковість та може ускладнити інвестиції у логістику.
🔸 Малі дистриб’ютори ризикують повністю втратити ринок, оскільки не мають фінансового запасу для роботи з низькими націнками.
🔸 Зниження можливостей кредитування аптек, що може вплинути на доступність препаратів.
🔻 Маленькі аптечні мережі та незалежні аптеки
🔸 Найбільші втрати через неможливість компенсувати обмеження націнки іншими бізнес-моделями.
🔸 Ризик закриття через зменшення рентабельності, особливо у регіонах.
🔸 Зменшення асортименту через вихід деяких виробників з ринку.
🔻 Малі маркетуючі організації
🔸 Обмеження маркетингових угод ускладнить просування нових продуктів.
🔸 Зниження маржинальності ускладнить інвестування у розвиток брендів.
🔸 Якщо в портфелі є нішеві або дорогі препарати, їхня рентабельність може впасти.
🔻 Пацієнти
🔸 Можливий дефіцит лікарських засобів через скорочення портфелів виробників.
🔸 Доступність інноваційних препаратів може знизитися, якщо виробники підуть з ринку.
🔸 Ризик нестабільності цін на деякі препарати в перехідний період.
🎯 Хто за що бореться?
🔹 Держава: Контроль цін, обмеження маркетингових угод = Зниження витрат бюджету та контроль ринку
🔹 Великі аптечні мережі: Пом’якшення обмежень націнок + збереження маркетингових угод = Збереження доходів та підсилення позицій
🔹 Національні виробники: Легший доступ на ринок + контрактне виробництво = Конкуренція з імпортом
🔹 Зарубіжні виробники: Збереження маркетингових угод + пом’якшення референтного ціноутворення = Утримання рентабельності бізнесу
🔹 Дистриб’ютори: Збільшення маржі + пом’якшення фінансових обмежень =Забезпечення прибутковості та ліквідності
🔹 Маркетуючі організації: Збереження маркетингових угод = Просування продуктів
🔹 Пацієнти: Розширення програм реімбурсації + стабільність поставок= Доступність препаратів за розумною ціною
#PharmaRegulation #PharmaUkraine #HealthcarePolicy
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍11🤔3❤2👎1🤯1
🌐 Цифровий ландшафт України у 2025 році: Головні тренди та статистика 📊
Друзі, Колеги, вітаємо! Аналізуємо ключові цифри цифрового середовища України у 2025 році за даними DataReportal. Як змінюється використання інтернету, соцмереж та мобільних технологій? Ділимося найважливішими цифрами!
🔰 Ключові інсайти
🔹 Інтернет та мобільний зв’язок:
🔘 В Україні 31,5 млн інтернет-користувачів – це 82,4% населення.
🔘 56,4 млн мобільних підключень (147% від населення), що показує активне використання кількох SIM-карт та eSIM.
🔘 94,1% мобільних з'єднань – це широкосмуговий доступ (3G, 4G, 5G).
🔹 Соціальні мережі:
🔘 21,6 млн активних користувачів соцмереж (56,4% населення).
🔘 Найбільш популярні платформи:
▪️ YouTube – 21,6 млн користувачів (68,5% інтернет-аудиторії).
▪️ Facebook – 13,9 млн (44,1% інтернет-аудиторії).
▪️ Instagram – 12 млн (38% інтернет-аудиторії).
▪️ TikTok – 17 млн (53,9% інтернет-аудиторії).
▪️ LinkedIn – 5,8 млн (18,4% інтернет-аудиторії).
🔹 Динаміка змін:
🔘 Інтернет-аудиторія зросла на 690 тис. користувачів (+2,2%) за рік.
🔘 YouTube втратив 2,7 млн рекламної аудиторії (-11,1%), що може свідчити про зміну поведінки користувачів або оновлення політики платформи.
🔘 Instagram скоротив рекламне охоплення на 400 тис. (-3,2%), але за останній квартал додав +250 тис. користувачів.
🔘 LinkedIn зріс на 700 тис. (+13,7%), що вказує на активне використання платформи професіоналами.
🔘 Messenger втратив 950 тис. користувачів (-11%), що може свідчити про перехід аудиторії до інших каналів комунікації.
📮 Детальна інформація.
📍Повний звіт: DataReportal – Digital 2025 Ukraine (презентація внизу сторінки)
#Digital2025 #Ukraine #SocialMedia #PharmaMarketing #TechTrends
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! Аналізуємо ключові цифри цифрового середовища України у 2025 році за даними DataReportal. Як змінюється використання інтернету, соцмереж та мобільних технологій? Ділимося найважливішими цифрами!
🔰 Ключові інсайти
🔹 Інтернет та мобільний зв’язок:
🔘 В Україні 31,5 млн інтернет-користувачів – це 82,4% населення.
🔘 56,4 млн мобільних підключень (147% від населення), що показує активне використання кількох SIM-карт та eSIM.
🔘 94,1% мобільних з'єднань – це широкосмуговий доступ (3G, 4G, 5G).
🔹 Соціальні мережі:
🔘 21,6 млн активних користувачів соцмереж (56,4% населення).
🔘 Найбільш популярні платформи:
▪️ YouTube – 21,6 млн користувачів (68,5% інтернет-аудиторії).
▪️ Facebook – 13,9 млн (44,1% інтернет-аудиторії).
▪️ Instagram – 12 млн (38% інтернет-аудиторії).
▪️ TikTok – 17 млн (53,9% інтернет-аудиторії).
▪️ LinkedIn – 5,8 млн (18,4% інтернет-аудиторії).
🔹 Динаміка змін:
🔘 Інтернет-аудиторія зросла на 690 тис. користувачів (+2,2%) за рік.
🔘 YouTube втратив 2,7 млн рекламної аудиторії (-11,1%), що може свідчити про зміну поведінки користувачів або оновлення політики платформи.
🔘 Instagram скоротив рекламне охоплення на 400 тис. (-3,2%), але за останній квартал додав +250 тис. користувачів.
🔘 LinkedIn зріс на 700 тис. (+13,7%), що вказує на активне використання платформи професіоналами.
🔘 Messenger втратив 950 тис. користувачів (-11%), що може свідчити про перехід аудиторії до інших каналів комунікації.
📮 Детальна інформація.
📍Повний звіт: DataReportal – Digital 2025 Ukraine (презентація внизу сторінки)
#Digital2025 #Ukraine #SocialMedia #PharmaMarketing #TechTrends
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10❤3🔥2
👩⚕️👨⚕️ Pharma Club Ukraine 🇺🇦 - "Фармгільйотина 2025: хто виживе, а хто покине ринок?" 🤔
Друзі, Колеги, вітаємо!
Ринок фарми лихоманить! Після впровадження Закону № 4239 та нових регуляцій хтось отримає вигоду, а хтось піде з ринку назавжди. Ми не будемо говорити сухими фразами про “регуляторне поле” – у нас жорсткий формат: відкриті питання, гострі дискусії, прогнози без фільтрів.
🎙 Тема зустрічі: "Фармгільйотина 2025: хто виживе, а хто покине ринок?" 🤔
💊 Ціни на ліки під ніж! Дистриб’ютори без маржі! Аптеки на межі виживання!
🔪 Що обговоримо?
🔹 Кого винесуть першим? Зарубіжні виробники, маленькі аптеки чи дистриб’ютори?
🔹 Дефіцит ліків чи дефіцит грошей? Як нові правила вдарять по пацієнтах.
🔹 Фарма-голодні ігри – хто займе місце в топі, а кого зітре з ринку?
🔹 Контрактне виробництво та сірі схеми – як виживатимуть маркетуючі компанії?
🔹 Референтне ціноутворення чи економічний терор? Наслідки для ринку у 2025 році.
🔥 Спікери (ті, хто не бояться правди)
🩸 CEO великого дистриб’ютора – скільки ще можна працювати в мінус?
💊 Виробник, що готується до втечі з України – які ризики справді критичні?
🏪 Власник аптечної мережі – чи стане аптека бізнесом, а не благодійністю?
📉 Фармексперт-аналітик – найгірші та найкращі сценарії розвитку подій.
🗓 Дата: 27.03.2025 (Четвер)
🕓 Час: 16:00 - 18:00
📍 Формат: Онлайн – без запису, тільки жива дискусія!
🪪 Вхідний квиток: Благодійний внесок - від 1000 грн, для підтримки дітей із вродженими вадами серця.
🛑 НЕ приходьте, якщо боїтеся правди. Але якщо ви хочете знати, хто піде з ринку і як вижити – реєструйтеся зараз!
🔰 Два кроки до участі:
🟢 Крок 1 – Воля до дії. Якщо вам є що сказати або запитати – ви наш гравець. Відкрита дискусія – основа нашої спільноти.
🟢 Крок 2 – Благодійний внесок. Деталі та реквізити – на сайті. Після реєстрації отримаєте персональне посилання на подію.
#PharmaClubUkraine #PharmaRegulation
Друзі, Колеги, вітаємо!
Ринок фарми лихоманить! Після впровадження Закону № 4239 та нових регуляцій хтось отримає вигоду, а хтось піде з ринку назавжди. Ми не будемо говорити сухими фразами про “регуляторне поле” – у нас жорсткий формат: відкриті питання, гострі дискусії, прогнози без фільтрів.
🎙 Тема зустрічі: "Фармгільйотина 2025: хто виживе, а хто покине ринок?" 🤔
💊 Ціни на ліки під ніж! Дистриб’ютори без маржі! Аптеки на межі виживання!
🔪 Що обговоримо?
🔹 Кого винесуть першим? Зарубіжні виробники, маленькі аптеки чи дистриб’ютори?
🔹 Дефіцит ліків чи дефіцит грошей? Як нові правила вдарять по пацієнтах.
🔹 Фарма-голодні ігри – хто займе місце в топі, а кого зітре з ринку?
🔹 Контрактне виробництво та сірі схеми – як виживатимуть маркетуючі компанії?
🔹 Референтне ціноутворення чи економічний терор? Наслідки для ринку у 2025 році.
🔥 Спікери (ті, хто не бояться правди)
🩸 CEO великого дистриб’ютора – скільки ще можна працювати в мінус?
💊 Виробник, що готується до втечі з України – які ризики справді критичні?
🏪 Власник аптечної мережі – чи стане аптека бізнесом, а не благодійністю?
📉 Фармексперт-аналітик – найгірші та найкращі сценарії розвитку подій.
🗓 Дата: 27.03.2025 (Четвер)
🕓 Час: 16:00 - 18:00
📍 Формат: Онлайн – без запису, тільки жива дискусія!
🪪 Вхідний квиток: Благодійний внесок - від 1000 грн, для підтримки дітей із вродженими вадами серця.
🛑 НЕ приходьте, якщо боїтеся правди. Але якщо ви хочете знати, хто піде з ринку і як вижити – реєструйтеся зараз!
🔰 Два кроки до участі:
#PharmaClubUkraine #PharmaRegulation
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥9👍7❤3
🚀 The Future 100: 2025 – головні тренди майбутнього
Друзі, Колеги, вітаємо! Ділимось цікавим звітом The Future 100: 2025 від VML Intelligence який визначає ключові тренди, які формуватимуть споживчу поведінку, технології та культуру у 2025.
🔰 Основні розділи звіту:
🔹 Culture – соціальні зміни, нові покоління та культурні тренди.
🔹 Technology – цифрові інновації, AI, метавсесвіти та автономні системи.
🔹 Travel & Hospitality – еволюція туризму, нові формати подорожей та самотні мандрівки.
🔹 Brands & Marketing – зміна підходів до комунікацій та ролі брендів у суспільстві.
🔹 Food & Drink – нові гастрономічні тренди, етичне споживання та багаторівневі смаки.
🔹 Beauty – вплив технологій на індустрію краси та персоналізований догляд.
🔹 Retail – адаптація ритейлу до нових реалій, цифрова комерція та стрес від надмірного вибору.
🔹 Luxury – нові уявлення про розкіш, свідоме споживання та перехід до етичної моди.
🔹 Health & Wellness – майбутнє довголіття, біотехнології та вплив AI на здоров’я.
🔹 Innovation – проривні технології, що змінюють світ.
📮 Детальна інформація:
📍 Повний звіт: VML Intelligence – The Future 100: 2025 (Eng)
#TheFuture100 #Trends2025 #Innovation #AI #DigitalTransformation
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! Ділимось цікавим звітом The Future 100: 2025 від VML Intelligence який визначає ключові тренди, які формуватимуть споживчу поведінку, технології та культуру у 2025.
🔰 Основні розділи звіту:
🔹 Culture – соціальні зміни, нові покоління та культурні тренди.
🔹 Technology – цифрові інновації, AI, метавсесвіти та автономні системи.
🔹 Travel & Hospitality – еволюція туризму, нові формати подорожей та самотні мандрівки.
🔹 Brands & Marketing – зміна підходів до комунікацій та ролі брендів у суспільстві.
🔹 Food & Drink – нові гастрономічні тренди, етичне споживання та багаторівневі смаки.
🔹 Beauty – вплив технологій на індустрію краси та персоналізований догляд.
🔹 Retail – адаптація ритейлу до нових реалій, цифрова комерція та стрес від надмірного вибору.
🔹 Luxury – нові уявлення про розкіш, свідоме споживання та перехід до етичної моди.
🔹 Health & Wellness – майбутнє довголіття, біотехнології та вплив AI на здоров’я.
🔹 Innovation – проривні технології, що змінюють світ.
📮 Детальна інформація:
📍 Повний звіт: VML Intelligence – The Future 100: 2025 (Eng)
#TheFuture100 #Trends2025 #Innovation #AI #DigitalTransformation
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10❤2
🇺🇦 Українці витрачають більше на їжу та ліки, але відвідують магазини рідше – нові дані Deloitte Ukraine 📊
Друзі, Колеги, вітаємо! Аналітики Deloitte Ukraine презентували щорічне дослідження споживчої поведінки українців. Головні висновки: ми витрачаємо більше на продукти харчування та медикаменти, але робимо покупки рідше.
🔰 Основні тези дослідження
🔹 Збільшення витрат на їжу та ліки 💊
🔘 37% опитаних зазначили, що витрачають більше на продукти харчування та медикаменти.
🔘 Середній чек на продукти зріс на 19% в офлайні та 18% в онлайні порівняно з довоєнним періодом.
🔘 24% українців купують ліки частіше, ніж минулого року 💊
🔹 Зміна купівельної поведінки
🔘 Частота відвідувань магазинів зменшилась – люди роблять запаси, щоб рідше ходити за покупками.
🔘 Найменш ощадлива група – молодь 18-27 років, яка стала рідше економити на одязі (61%), готовій їжі (57%) та дозвіллі (57%).
🔘 Покупці 43-57 років частіше обирають офлайн-магазини, де їхні середні витрати зросли на 45%.
🔹 Популярність онлайн-шопінгу
🔘 Онлайн-замовлення продуктів серед молоді 18-27 років зросли на 90%.
🔘 Найбільш затребувані онлайн-категорії:
▪️ Електроніка (17%)
▪️ Косметика (15%)
▪️ Одяг і взуття (15%)
🔹 Соціальна відповідальність у виборі брендів
🔘 62% українців уникають компаній, які продовжують працювати в росії.
🔘 55% вважають важливим, щоб бізнес підтримував ЗСУ.
#ConsumerTrends #Retail #DeloitteUkraine #MarketingResearch
📩 Підписатися на PHARMEDPRO
Друзі, Колеги, вітаємо! Аналітики Deloitte Ukraine презентували щорічне дослідження споживчої поведінки українців. Головні висновки: ми витрачаємо більше на продукти харчування та медикаменти, але робимо покупки рідше.
🔰 Основні тези дослідження
🔹 Збільшення витрат на їжу та ліки 💊
🔘 37% опитаних зазначили, що витрачають більше на продукти харчування та медикаменти.
🔘 Середній чек на продукти зріс на 19% в офлайні та 18% в онлайні порівняно з довоєнним періодом.
🔘 24% українців купують ліки частіше, ніж минулого року 💊
🔹 Зміна купівельної поведінки
🔘 Частота відвідувань магазинів зменшилась – люди роблять запаси, щоб рідше ходити за покупками.
🔘 Найменш ощадлива група – молодь 18-27 років, яка стала рідше економити на одязі (61%), готовій їжі (57%) та дозвіллі (57%).
🔘 Покупці 43-57 років частіше обирають офлайн-магазини, де їхні середні витрати зросли на 45%.
🔹 Популярність онлайн-шопінгу
🔘 Онлайн-замовлення продуктів серед молоді 18-27 років зросли на 90%.
🔘 Найбільш затребувані онлайн-категорії:
▪️ Електроніка (17%)
▪️ Косметика (15%)
▪️ Одяг і взуття (15%)
🔹 Соціальна відповідальність у виборі брендів
🔘 62% українців уникають компаній, які продовжують працювати в росії.
🔘 55% вважають важливим, щоб бізнес підтримував ЗСУ.
#ConsumerTrends #Retail #DeloitteUkraine #MarketingResearch
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10